Рішення

від 11.12.2013 по справі 203/3002/13-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3002/13-ц

Провадження № 2/0203/1419/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Науменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРЕСІСТЕНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Соціальна Програма» про визнання договору недійсним,

у с т а н о в и в:

18 липня 2012 року ТОВ «ЮРЕСІСТЕНС» звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.а.с. 2 - 5).

12 грудня 2012 року суд своєю ухвалою передав справу за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 51).

09 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ЮРЕСІСТЕНС», ТОВ «Українська Соціальна Програма» про визнання договору недійсним. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.07.2008 р. між позивачем та ТОВ «Українська Соціальна Програма» було укладено договір про надання послуг. 28.02.2012 р. між відповідачами було укладено договір про відступлення права вимоги заборгованості, що виникла за договором від 31.07.2008 р. Вказаний договір за своєю природою є договором факторингу, укладення якого суперечить приписам статті 1079 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним договору від 28.02.2012 р. (а.с.а.с. 74, 75).

16 жовтня 2013 року ухвалою суду первісний позов було залишено без розгляду (а.с. 83).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Представники відповідачів у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.07.2008 р. між позивачем та ТОВ «Українська Соціальна Програма» було укладено договір № 005714, за яким останнє зобов’язалося надати позивачу послугу з придбання транспортного засобу (а.с.а.с. 8 - 14).

28 лютого 2012 року між відповідачами було укладено договір про уступку (відступлення) права вимоги № 38-У, за яким ТОВ «Українська Соціальна Програма» за плату передало ТОВ «ЮРЕСІСТЕНС» право вимоги за договором від 31.07.2008 р. (а.с.а.с. 6, 7).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності з частиною 1 статті 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За правилами статті 1079 ЦК сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 12.07.2001 р. № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664-ІІІ) фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

З тексту укладеного між відповідачами договору вбачається, що за своєю юридичною природою він є договором факторингу, оскільки за ним ТОВ «ЮРЕСІСТЕНС» (фактор) зобов'язалося передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Українська Соціальна Програма» (клієнта) за плату, а ТОВ «Українська Соціальна Програма» відступило факторові своє право грошової вимоги до позивача (боржника).

Між тим, матеріали справи свідчать про відсутність у ТОВ «ЮРЕСІСТЕНС» відповідного статусу фінансової установи, отже й права виступати фактором за договорами факторингу.

Відтак, оскільки зміст договору від 28.02.2012 р. суперечить положенням статті 1077 ЦК, статті 1 Закону № 2664-ІІІ, він має бути визнаний недійсним.

У порядку статті 88 ЦПК суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача у рівних частках судовий збір у сумі 114,70 грн.

Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРЕСІСТЕНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Соціальна Програма» про визнання договору недійсним задовольнити.

Визнати договір № 38-У від 28 лютого 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮРЕСІСТЕНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Соціальна Програма», недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРЕСІСТЕНС» (код ЄДРПОУ - 38011039) на користь ОСОБА_1 (ІН - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 57,35 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Соціальна Програма» (код ЄДРПОУ - 35199726) на користь ОСОБА_1 (ІН - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 57,35 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 16 грудня 2013 року.

Суддя М.О. Католікян