Вирок

від 03.12.2013 по справі 406/6865/13-к

АЛЧЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.12.2013

Справа № 406/6865/13-к

провадження № 1-кп/406/342/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013р. Алчевський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Карасьової Н.П.

при секретарі Павловій Ю.О., Бедненко Л.О.

за участю прокурора Колеснікова Г.М.

адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Алчевську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, 16.01.1993р. народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українца, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, раніше не судимого, студента ДонДТУ, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 - 16 (кімната 414), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України,

ОСОБА_4, 11.06.1993р. народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, раніше не судимого, студента ДонДТУ, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5 - 45 (кімната 404), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 09.05.2013р. приблизно о 04-30 знаходились в квартирі свідка ОСОБА_5 за адресою: м.Алчевськ, вул. Фрунзе 31-13 та розмовляли біля відкритого вікна. У цей час повз вікна проходили потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6, з якими у обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на грунті раптово виниклих неприязних відношень зав’язався словесний конфлікт, в ході якого вони друг друга почали ображати грубою нецензурною лайкою. В процесі конфлікту потерпілий підійшов ближче до відкритого вікна, з якого визирали обвинувачені, та почав їх заспокоювати. У відповідь обвинувачений ОСОБА_4, маючи умисел на заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, використовуючи незначний привід для бійки, вистрибнув з вікна на вулицю та, підійшовши до потерпілого ОСОБА_2, наніс йому кулаком правої руки не менше двох ударів в обличчя, тулуб та область грудини. У свою чергу обвинувачений ОСОБА_3 також вистрибнув з вікна і почав заспокоювати ОСОБА_4, який припинив побиття потерпілого ОСОБА_2 Коли ОСОБА_2 підійшов до нього, ОСОБА_3, маючи умисел на заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому, завдав йому удар правою рукою в область носа, від якого ОСОБА_2 впав на землю та більше не піднімався.

Діями обвинувачених потерпілому ОСОБА_2 були завдані тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забию носу, рубця на слизовій верхньої губи зліва на рівні 2-го зуба, що є наслідком загоєння рани, які за висновком судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вказані тілесні ушкодження могли бути заподіяні при обставинах, вказаних потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту за їх участю.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що 08.05.2013р. приблизно о 24-00 він знаходився у гуртожитку по вул. Краснооктябрьській - 16, де він проживає. Перед цим він ходив на площу Совєтську, де випив одну пляшку пива зі своїми друзями. В цей час на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_4 і попросив його поїхати разом з ним к «Патизону», де на вулиці їх чекають ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які попросили відвезти ОСОБА_8 в гуртожиток, тому що їй стало погано. ОСОБА_4 сказав, що в гуртожиток неможна, оскільки вже було пізно. Тоді ОСОБА_5 дала ключі від своєї квартири і вони поїхали на вул. Фрунзе - 31. Десь о 4-00 ранку приїхали ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пішли спати, а він з ОСОБА_4 та дівчатами сиділи в залі і пили кофе. Вікно в залі було відчинено, воно виходить на перехрестя вулиць Фрунзе - Московська. Вони почули нецензурну лайку, голосно кричали та розмовляли два хлопці. Він через вікно крикнув, щоб хлопці перестали голосно виражатися нецензурною лайкою, але у відповідь в грубій формі потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6 сказали, що вони зайдуть до квартири та розберуться з ними.

Далі обвинувачений пояснив, що він виглянув у вікно і побачив потерпілого та свідка, які продовжували виражатися на його адресу нецензурними словами. Він знову зробив зауваження та попросив припинити висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою. Потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6 підійшли ближче до вікна, продовжуючи висловлюватися нецензурними словами. По їх ході було видно, що вони знаходяться у стані алкогольного сп’яніння. Потерпілий та свідок знову почали погрожувати, робити якісь незрозумілі жести в сторону вікна. Він, побоюючись, що потерпілий зі свідком можуть реалізувати свої погрози, вистрибнув з вікна та підійшов до ОСОБА_2, відвів його від вікна, намагаючись заспокоїти словами. Через кілька хвилин за ним вистрибнув ОСОБА_4 Потерпілий не реагував на зауваження та продовжував висловлюватися на їх адресу нецензурним словами. Потерпілий ОСОБА_2 першим кинувся на нього, розмахуючи руками, намагаючись вдарити його. В цей час ОСОБА_4 схватив потерпілого за футболку, також намагаючись заспокоїти ОСОБА_2 Але потерпілий не заспокоювався, продовжуючи розмахувати руками та намагаючись вдарити його.

Обвинувачений також пояснив, що, бажаючи попередити можливу бійку, він наніс потерпілому два ляпасу зліва та справа. Крові у ОСОБА_2 не було, свідомість він не втрачав, не падав. Він з ОСОБА_4 відійшли від потерпілого та свідка десь метрів на 10-15, хотіли піти до під’їзду, але почули погрози, що потерпілий та свідок покличуть друзів і вони з ними розберуться. Вони не стали повертатися, а пішли в квартиру ОСОБА_5, щоб забрати речі та піти додому. Вони попили кофе у ОСОБА_5 та пішли у гуртожиток. Коли він шов до гуртожитку, йому подзвонив ОСОБА_4 і сказав, що йому дзвонила ОСОБА_7 та попросила їх приїхати, оскільки ОСОБА_2 і ОСОБА_6 стукали в двері квартири, а потім розбили вікно в кімнаті. Коли він підійшов до під’їзду будинку, де проживає ОСОБА_5, то побачив потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_6, працівників міліції, батьків потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав та показав, що 08.05.2013р. приблизно о 24-00 він знаходився у гуртожитку по вул. Ленінградській - 45, де він проживає. Перед цим він ходив на площу Совєтську, де випив одну пляшку пива зі своїми друзями. На мобільний телефон йому подзвонила ОСОБА_7 та попросила приїхати к «Патизону» і відвезти ОСОБА_8 в гуртожиток, тому що їй стало погано. Він подзвонив ОСОБА_3 та попросив його поїхати разом з ним. Коли вони приїхали до «Патизону», то побачили на вулиці ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Він сказав, що в гуртожиток їхати неможна, оскільки вже було пізно.

Далі обвинувачений пояснив, що тоді ОСОБА_5 дала ключі від своєї квартири і вони поїхали на вул. Фрунзе - 31. Десь о 4-00 ранку приїхали ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пішли спати, а він з ОСОБА_3 та дівчатами сиділи в залі та пили кофе. Вікно в залі було відчинено, воно виходить на перехрестя вулиць Фрунзе - Московська. Вони почули нецензурну лайку, голосно кричали та розмовляли два хлопці. ОСОБА_3 через вікно крикнув, щоб хлопці перестали голосно виражатися нецензурною лайкою, але у відповідь в грубій формі потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6 сказали, що вони зайдуть до квартири та розберуться з ними.

ОСОБА_4також показав, що після вказаного вище ОСОБА_3 виглянув у вікно та знову зробив хлопцям зауваження, попросивши припинити висловлюватися нецензурною лайкою. Потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6 підійшли ближче до вікна, продовжуючи висловлюватися нецензурними словами. По їх ході було видно, що вони знаходяться у стані алкогольного сп’яніння. Потерпілий і свідок знову почали погрожувати, робити якісь незрозумілі жести в сторону вікна. В цей час до вікна підійшли дівчата ОСОБА_5 і ОСОБА_7, потерпілий зі свідком почали висловлюватися нецензурними словами і на їх адресу. ОСОБА_3 вистрибнув з вікна та підійшов до ОСОБА_2, відвів його від вікна, намагаючись заспокоїти словами. Потерпілий не реагував на зауваження та продовжував висловлюватися на їх адресу нецензурним словами. Потерпілий ОСОБА_2 першим кинувся на ОСОБА_3, розмахуючи руками, намагаючись вдарити його, тоді ОСОБА_3, бажаючи попередити можливу бійку, наніс потерпілому два ляпасу зліва та справа. Свідомість потерпілий не втрачав, не падав, крові не було. Він крикнув ОСОБА_3, щоб він заспокоївся та вистрибнув з вікна.

Обвинувачений далі пояснив, що, вистрибнувши з вікна, він підійшов до ОСОБА_3 та запропонував йому піти. Вони відійшли від потерпілого та свідка десь метрів на 10-15, хотіли піти до під’їзду, але почули погрози, що потерпілий та свідок покличуть друзів і вони з ними розберуться. Вони не стали повертатися, а пішли в квартиру ОСОБА_5, щоб забрати речі та піти додому. Вони попили кофе у ОСОБА_5 та пішли у гуртожиток. Він прийшов у гуртожиток, а через деякий час йому подзвонила ОСОБА_7 і сказала, що ОСОБА_2 і ОСОБА_6 стукали в двері квартири, а потім розбили вікно в кімнаті. Вона попросила його та ОСОБА_3 повернутися. Він подзвонив ОСОБА_3, все йому розповів та сказав, що він пішов до дівчат, а він нехай також підходить до будинку ОСОБА_5. Коли він підійшов до під’їзду будинку, де проживає ОСОБА_5, то побачив потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_6, працівників міліції, батьків потерпілого. Він ніяких ударів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ні наносив.

Незважаючи на часткове визнання вини ОСОБА_3 та невизнання вини ОСОБА_4, їх вина підтверджується доказами, що булу досліджені у судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в суді пояснював, що 09.05.2013р. десь о 4-30 він повертався разом зі своїм другом ОСОБА_6 з прогулянки. Вони йшли зі сторони Центральної аптеки до вул. Фрунзе - 31, де він проживає. До цього вони випили по дві пляшки пива. Він повністю розумів навколишню обстановку. Вони перешли перехрестя вулиць Фрунзе - Московська та направились до його будинку. В цей час з вікна, яке знаходиться на першому поверсі, побачили на підвіконні обвинувачених, які курили. Коли вони проходили мимо цього вікна, то почули, що хтось з обвинувачених виразився на їх адресу нецензурною лайкою. Він зупинився та спитав, чому вони ображають їх нецензурними словами. При цьому він підійшов ближче до вікна. Обвинувачені продовжували їх ображати. Між ним, ОСОБА_6 та обвинуваченими зав’язався словесний конфлікт, а потім один з обвинувачених ОСОБА_4 вистрибнув першим з вікна та, нічого не пояснюючи, наніс йому удар кулаком в область носу. Він став закривати обличчя руками та відходити назад, але обвинувачений знову наніс йому удар в область носу та роту.

Далі потерпілий пояснив, що потім він побачив, що з вікна вистрибнув ОСОБА_3 та намагається заспокоїти обвинуваченого ОСОБА_4 Він підняв руки та спробував заспокоїти обвинувачених. Вони порівнялися з ним і в цей час несподівано ОСОБА_3 наніс йому удар в область носу, від чого у нього пішла кров, він втратив свідомість та впав на землю. Коли він прийшов до тями, то обвинувачених вже не було, його підіймав його друг ОСОБА_6 Коли він прийшов додому, йому стало погано. Про події, що стались, він розповів матері та вітчиму. Батьки пішли на місця подій, намагались достукатися до квартири, де знаходились в той день обвинувачені, але їм ніхто не відкрив. Вони подзвонили в міліцію. Коли приїхали працівники міліції спочатку вийшли дівчата, а потім обвинувачені. З приводу отриманих тілесних ушкоджень він знаходився на лікуванні в лікарні, а потім проходив амбулаторне лікування. Цивільний позов він не заявляє.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив, що 09.05.2013р. десь о 4-30 він повертався разом зі своїм другом потерпілим ОСОБА_2 з прогулянки. Вони йшли зі сторони Центральної аптеки до вул. Фрунзе - 31, де проживає потерпілий. До цього вони випили по дві пляшки пива. Він повністю розумів навколишню обстановку. Вони перешли перехрестя вулиць Фрунзе - Московська та направились до будинку потерпілого. Коли вони проходили мимо вікна, що знаходиться на першому поверсі будинку №31 по вул. Фрунзе, то почули, що хтось з обвинувачених виразився на їх адресу нецензурною лайкою. У відповідь на образу він також крикнув грубе слово. Потерпілий нічого не говорив. Коли він і потерпілий підійшли ближче до вікна, то побачили, що один з обвинувачених сидить на підвіконні, а другий стоїть за ним. ОСОБА_2 запропонував обвинуваченим заспокоїтись. Окрім хлопців, він більше нікого у вікні не бачив. Обвинувачені продовжували їх ображати. Словесний конфлікт проходив більше кілька хвилин.

Далі свідок показав, що один з обвинувачених ОСОБА_4 перегнувся через вікно та наніс потерпілому ОСОБА_2 ляпасу, потім вистрибнув з вікна та наніс удар ногою в область грудної клітини потерпілого. ОСОБА_2 став закривати обличчя руками та відходи назад, але обвинувачений наносив йому удари в область грудної клітини, він наніс не менше 5 ударів. Потерпілий ударів обвинуваченому ОСОБА_4 не наносив. В цей час з вікна вистрибнув ОСОБА_3 та намагався заспокоїти обвинуваченого ОСОБА_4 Потім несподівано ОСОБА_3 наніс удар потерпілому в область носу, від чого ОСОБА_2 втратив свідомість та впав на землю. Обвинувачені розвернулись та пішли. Коли потерпілий прийшов до тями, то вони пішли до нього додому. Він в квартиру до потерпілого не заходив, а чекав його в під’їзді. Через 15-20 хвилин вийшла мати потерпілого і вони пішли виясняти номер квартири, звідки вистрибнули обвинувачені. Вони вияснили, що це була квартира №13. Вони стукали в двері квартири, але їм ніхто не відкривав. Через деякий час приїхав наряд міліції. У нього відібрали пояснення в машині. Коли він підійшов до під’їзду, то побачив обвинувачених.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснили, що 08.05.2013р. приблизно о 23-00 вони разом із ОСОБА_10 поїхали на «Патизон», де зустріли знайомого ОСОБА_9. Під час спілкування ОСОБА_10 стало погано і вона захотіла поїхати додому. ОСОБА_7 подзвонила ОСОБА_4 і попросила його приїхати к «Патизону», щоб відвезти ОСОБА_8 в гуртожиток, тому що їй стало погано. ОСОБА_4 приїхав разом з ОСОБА_3 ОСОБА_4 їм сказав, що в гуртожиток їхати неможна, оскільки вже було пізно. ОСОБА_11 дала ключі від своєї квартири і ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 поїхали на вул. Фрунзе - 31, а вони разом з ОСОБА_9 залишились в «Патизоні». Десь о 3-00 ранку всі вони приїхали на квартиру ОСОБА_5. Юля вже спала, ОСОБА_9 також пішов спати. Вони з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 сиділи в залі та пили кофе. Вікно в залі було відчинено, воно виходить на перехрестя вулиць Фрунзе - Московська. Вони почули нецензурну лайку, голосно кричали та розмовляли два хлопці.

Далі свідки пояснили, що ОСОБА_3 виглянув у вікно та крикнув, щоб хлопці розмовляли тихіше. Вони в цей час сиділи на дивані, а ОСОБА_4 стояв біля ОСОБА_3. У відповідь на прохання ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6 виразились нецензурною лайкою. Потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6 підійшли ближче до вікна та сказали, що вони зайдуть до квартири та розберуться з ними. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 намагались заспокоїти ОСОБА_2 і ОСОБА_6 Між ними почався словесний конфлікт. Вони також підійшли до вікна, щоб подивитися, що трапилось. Побачивши їх, потерпілий почав казати і в їх адресу слова, які пригнічують честь і достоїнство. ОСОБА_3 вистрибнув з вікна та підійшов до ОСОБА_2, відвів його від вікна, намагаючись заспокоїти словами. В цей час вони стояли біля вікна і спостерігали за подіями. Потерпілий ОСОБА_2 кинувся на ОСОБА_3, намагаючись його вдарити.

Свідки також показали, що в цей час ОСОБА_3 почав відходити від потерпілого, ухиляючись від кулаків потерпілого. Свідок ОСОБА_6 намагався їх розняти. В цей час ОСОБА_4 також вистрибнув з вікна, почавши рознімати потерпілого і ОСОБА_3 Але потерпілий не заспокоювався, продовжуючи розмахувати руками та намагаючись вдарити ОСОБА_3, який, бажаючи попередити можливу бійку, наніс потерпілому два ляпасу зліва та справа. На цьому конфлікт був вичерпний.

Далі свідки засвідчили, що потім вони побачили, як ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пішли в сторону двора, де знаходиться будинок №31 по вул. Фрунзе. В цей же час ОСОБА_2 та ОСОБА_6 стояли напроти вікна та кричали, що вони ще повернуться, на цьому розговор не закінчений. Сергій та Олексій повернулися до квартири. Вони попили кофе та пішли у гуртожиток. Десь через 20 хвилин після того, як хлопці пішли, почали стукати в двері квартири ногами, кричати, щоб відкрили двері. Подивившись у вікно, вони побачили потерпілого, свідка, жінку та чоловіка. Вони дуже злякались та не стали відчиняти двері. Через декілька хвилин стали стукати у вікно дальній кімнати. Вони побачили у вікно, що потерпілий взяв камінь та кинув у вікно, з першого разу стекло не розбилось. Потерпілий ОСОБА_2 декілька разів повторював спробу, поки вікно не розбилось. Після чого вони знову почали стукати в двері та вимагати, щоб відкрили. Тоді вони подзвонила ОСОБА_4 та в міліцію. Коли приїхали працівники міліції, вони відкрили двері. Навіть у присутності міліції та своїх батьків потерпілий кричав на них, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою.

Виписками з історії хвороби на а.мат.кр.пр.12-13 підтверджується, що потерпілий дійсно знаходився на лікуванні в лікарні 09.05.2013р. з 9-25 до 9-45, потім самовільно покинув травматологічне відділення КЗ «АЦМЛ», з 11 по 18.05.2013р. він знову знаходився на лікуванні в лікарні.

З протоколів проведення слідчого експерименту на а.мат.кр.пр.33-40, 41-48 за участю потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 убачається, що вони показали де, при яких обставинах і як наносились удари потерпілому.

За висновками судово-медичних експертиза (а.мат.кр.пр.50-51, 53, 57-58) у потерпілого ОСОБА_2 у лікарні 09.05.2013р. діагностовано: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забий носу». Експертизою 26.06.2013р. у потерпілого встановлений рубець на слизистої верхньої губи зліва на рівні 2-го зубу, що є наслідком загоєння рани. На час заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому вони відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тривалість лікування ОСОБА_2 при визначенні ступеню тяжкості не враховувалась, оскільки мав місце 2-х денний перерив лікування, у зв’язку з самовільним уходом з лікарні.

Забий грудної клітини при проведенні експертизи не враховувався, оскільки він не підтверджений об’єктивними даними. Скривлення перегородки носу вліво з порушенням носового дихання при проведенні експертизи не було зараховано експертом, так як відсутнє порушення цілісності кісток носу, а вказане скривлення носової перегородки може бути як наслідком індивідуальних особливостей будови, так і наслідком простудних захворінь.

Тілесні ушкодження могли утворитися у потерпілого при обставинах, вказаних як потерпілим ОСОБА_2, так і свідком ОСОБА_6 під час слідчого експерименту. По даним медичної документації неможливо судити про кількість тілесних ушкоджень.

Всі тілесні ушкодження в області голови потерпілого могли утворитися як від нанесення ударів кулаками, так і внутрішньою поверхню долоні. Тілесні ушкодженні в області грудної клітини та живота експертизою не встановлені. При падінні на спину у потерпілого міг утворитися забий потиличної області голови.

На підставі викладеного суд вважає, що дії обвинувачах вірно кваліфіковані зміненим у судовому засіданні прокурором обвинувальним актом за ст.125 ч.1 КК України - умисне спричинення легких тілесних ушкоджень потерпілому.

Суд не приймає до уваги ствердження обвинувачених ОСОБА_3, що він наніс тільки два ляпасу потерпілому ОСОБА_2, та ОСОБА_4, що він взагалі на наносив ніяких ударів потерпілому, оскільки їх ствердження спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_6 У суду не має підстав не довіряти показанням потерпілого та свідка, оскільки раніше вони не були знайомі з обвинуваченими, неприязних відношень між ними не було, тому вони не можуть бути заінтересовані в обмові обвинувачених.

Протиріччя в показаннях потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 в частині, де ОСОБА_4 знаходився, коли наніс перший удар потерпілому «на землі біля вікна чи вдарив ОСОБА_2, перегнувшись через вікно», пояснюються тим, що ОСОБА_2 втратив свідомість після останнього удару обвинуваченого ОСОБА_3 і не зовсім чітко пам’ятає, хто перший з обвинувачених наніс йому удар та з якого положення. У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, подивившись на обвинувачених, сказав, що першим йому наніс удар обвинувачений ОСОБА_4, а з якого положення, то він довіряє показанням свідка ОСОБА_6, який свідомість не втрачав і краще пам’ятає події.

Суд не приймає до уваги і показання свідків з боку обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в частині, що ОСОБА_3 наніс два ляпасу потерпілому, а ОСОБА_4 взагалі не бив потерпілого ОСОБА_2, тому що вони є близькими друзями обвинувачених і можуть бути заінтересовані в результатах розгляду справи.

Крім того, ствердження обвинувачених спростовуються і висновком експерта ОСОБА_12, який у судовому засіданні показав, що тілесні ушкодження у потерпілого могли утворитися при обставинах, вказаних як потерпілим ОСОБА_2, так і свідком ОСОБА_6 під час слідчого експерименту.

Призначаючи обвинуваченим покарання, суд на підставі ст.65 КК України враховує ступень тяжкості злочину, особу винних, обставини, які впливають на їх покарання.

Відповідно до ст.ст.66, 67 КК України суд не знаходить обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Однак суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливо із застосуванням покарання у вигляді штрафу на користь держави в різних розмірах з урахуванням дій кожного з обвинувачених та їх відношення до вчиненого злочину. Інше покарання суд вважає обирати недоцільним, оскільки обидва обвинувачених навчаються на денній формі навчання.

При цьому суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.мат.кр.пр.60-61), на обліку в наркологічному диспансері не перебуває (а.мат.кр.пр.65), позитивно характеризується за місцем навчання та проживання (а.мат.кр.пр.66).

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.мат.кр.пр.107-108), на обліку в наркологічному диспансері не перебуває (а.мат.кр.пр.112), позитивно характеризується за місцем навчання та проживання (а.мат.кр.пр.113).

Цивільний позов КЗ «Алчевська центральна міська лікарня» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 680,00грн. (шістсот вісімдесят).

ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850,00грн. (вісімсот п’ятдесяти).

Позов Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня» (р/р № 35411003003636, УДКСУ у м.Алчевську, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 02006969) витрати на лікування потерпілого в лікарні в сумі 1 063, 63грн. з кожного по 513, 82грн. (п’ятсот тринадцять грн. 82коп.).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченим, потерпілому.

Суддя Карасьова Н.П.

.