Рішення

від 16.12.2013 по справі 904/8373/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.13р. Справа № 904/8373/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанатема-2000", (м. Запоріжжя)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 35 665,49 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Денисенко А.В. - представник (дов. № б/н від 03.12.13р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фанатема-2000" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 35 665,49 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 29 991,74 грн. - основний борг, 1 433,85 грн. - пеня, 953,16 грн. - 40% річних, 3 286,77 грн. - 50% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 010612-115 від 01.06.2012р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Представником позивача в судовому засіданні надано акт звірки взаєморозрахунків з доказами направлення на адресу відповідача.

Відповідач тричі у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 17487458 станом 01.11.2013 року юридичне місцезнаходження відповідача (ФОП ОСОБА_1) - АДРЕСА_1 - куди і направлялись ухвали суду.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фанатема-2000", як постачальник, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як покупець, було укладено договір поставки № 010612-115, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією, яка укладається одночасно з укладанням цього договору і після укладання сторонами є невід'ємним додатком до цього договору (п. 1.2. договору поставки).

Згідно п. 11.1. договору поставки, цей договір вступає в дію з дати його укладання (підписання) та скріплення печатками і діє протягом одного року.

Відповідно до п. 3.1. договору поставки, покупець здійснює вибірку товару з асортименту, наявного на складі постачальника, та направляє постачальнику замовлення на поставку товару, користуючись відповідною електронною формою, доступною для покупця на сайті постачальника або по електронній пошті. Замовлення може надаватись постачальнику не менше, ніж за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати поставки товару. Надіслання замовлення здійснюється у електронній формі для чого постачальник надає покупцю доступ на сайт постачальника або по електронній пошті, або факсом. Підтвердження замовлення постачальником (часткове підтвердження, непідтвердження) здійснюється по факсу або по електронній пошті, що сторони вважають письмовою формою та визнають належним доказом у разі виникнення спору. Підтвердження замовлення постачальником може також здійснюватися шляхом прийняття його до виконання.

Протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання замовлення покупця постачальник зобов'язаний надати покупцеві факсове, електронне повідомлення про готовність товару до вивозу, що є підтвердженням погодження замовлення покупця, або повідомлення про неможливість поставки.

Пунктом 3.2. договору поставки встановлено, що постачальник зобов'язується поставити товар не пізніше 7 (семи) робочих днів з моменту направлення покупцю повідомлення про готовність товару до поставки в порядку передбаченому цим договором.

Найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що входить у партію поставки, визначаються у накладних на товар. Дата, вказана у накладній про прийняття товару покупцем, є датою поставки товару постачальником та фактичним виконанням замовлення (п. 3.3. договору поставки).

Якщо сторонами не обумовлено інше місце поставки, товар приймається за кількістю та якістю представником покупця, належним чином уповноваженими відповідно до чинного законодавства, на складі постачальника на підставі товаросупровідних документів, які підтверджують кількість, комплектність, номенклатуру та асортимент товару (п. 3.4. договору поставки).

Згідно п. 7.1. договору поставки, покупець повинен сплатити постачальнику товар не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати поставки товару постачальником. Оплата, за згадою сторін, може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати.

Відповідно до п. 7.2. договору поставки, оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі.

Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору, а у випадку передоплати у порядку передбаченому п. 7.8. даного договору. При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної (товаро-транспортної накладної), за якою партія товару постачалася (п. 7.3. договору поставки).

З позовної заяви вбачається, що на виконання умов договору, 31.05.2013 року за накладною № 310531, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 12), позивачем на адресу відповідача було поставлено товар загальною вартістю 29 991,74 грн.

Відповідно до додатку до договору № 1 до договору де зазначена специфікація, в якій вказано, що даний асортимент не є вичерпний, точна номенклатура вказується у накладній на поставку партії товару, та відповідно до накладної, весь товар, що поставляється на адресу відповідача - є непродовольчим.

Замовлення на товар, відповідно до п. 3.1. договору поставки, позивач отримав від відповідача та надіслав останньому підтвердження заявки по електронній пошті.

Позивач вказує на те, що відсутність актів зі сторони відповідача про порушення відвантаження товару, його кількості, асортименту, якості, комплектності, тори та (або) упаковки товару, або актів про невідповідність супроводжувальних документів, що посвідчують якість та комплектність поставленої продукції, інших претензій та прийняття товару відповідачем, відповідно до п.п. 3.4., 3.5. договору, свідчить про належне виконання позивачем умов договору та необґрунтованість порушення строків оплати відповідачем.

Позивач стверджує, що відповідач повинен був до 08.06.2013 року в повному розмірі внести плату за отриманий товар на рахунок позивача.

В супереч умовам договору з приводу своєчасної оплати за отриманий товар, а також специфікації до договору, відповідач порушив умови договору та не розрахувався за поставлений товар.

Відповідач свої обов'язки не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 29 991,74 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар в розмірі 29 991,74 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки № 010612-115 від 01.06.12р. на загальну суму 29 991,74 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 29 991,74 грн.

Згідно п. 8.5. договору поставки, за порушення грошового зобов'язання за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день порушення виконання.

На підставі п. 8.5. договору поставки позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 08.06.13р. по 14.10.13р. в розмірі 1 433,85 грн., згідно розрахунку який доданий до позовної заяви (а.с. 14).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені за період з 08.06.13р. по 14.10.13р. в розмірі 1 433,85 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 7.10. договору поставки передбачено, що в разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі: за прострочення до 30 календарних днів - 40% річних, за прострочення більше ніж на 30 календарних днів - 50% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику.

На підставі п. 7.10. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 40% річних від простроченої суми за період з 08.06.13р. по 06.07.13р. включно в розмірі 953,6 грн. та 50% річних від простроченої суми за період з 07.07.13р. по 14.10.13р. включно у розмірі 3 286,77 грн., згідно розрахунку, який доданий до позовної заяви (а.с. 14).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки, судом встановлено, що розрахунок 40% річних та 50% річних відповідають вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 40% річних за період з 08.06.13р. по 06.07.13р. в розмірі 953,6 грн. та 50% за період з 07.07.13р. по 14.10.13р. в розмірі 3 286,77 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанатема-2000" (69063, м. Запоріжжя, вул. Кірова, 109; код ЄДРПОУ 31255556) - 29 991 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 74 коп. основного боргу, 1 433 (одна тисяча чотириста тридцять три) грн. 85 коп. пені, 953 (дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 16 коп. 40% річних, 3 286 (три тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 77 коп. 50% річних, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 16.12.13р.