Рішення
від 12.12.2013 по справі 917/2137/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 р. Справа №917/2137/13

за позовом Прокурора Гребінківського району Полтавської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки Фермерських господарств органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, вул. Олени Теліги, 8, кім. 58-а, м. Київ, 04112 в особі регіонального відділення: Полтавське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Міщенка, 2, к. 69, к. 45, м. Полтава, 36011

до Селянського (фермерського) господарства "ЮСТ", пров. Пирятинський, 11А, кв. 1, м. Гребінка, Полтавська область, 37400

про стягнення 65 767,08 грн

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: Віхоть Н.В., довіреність № 10 від 24.02.2012 р.

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Деряга О.Ю., посвідчення № 020634, видане 20.09.2013 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 65 767,08 грн згідно договору про подання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 33 від 16.10.2009 р., з яких: 60 000,00 грн - сума основного боргу 4 569,04 грн. - пеня, 1 198,04 грн - інфляційні.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі, направлена відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, повернулася на адресу суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням юридичної особи - Селянського (фермерського) господарства "ЮСТ" є: пров. Пирятинський, будинок 11А, кв. 1, м. Гребінка, Полтавська область, що співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у Постанові № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (ч. 3 п. 3.9.1) у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином про дату, час і місце судового розгляду, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається без його участі за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив :

16.10.2009 р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Полтавського відділення та селянським (фермерським) господарством "ЮСТ" укладений договір про подання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 33 (а. с. 10 - 14).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язується надати відповідачу фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 100 000 грн., але не понад обсягу бюджетних асигнувань, доведених на поточний рік, а відповідач зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Згідно з п. 3.2.1. договору фінансова допомога надається шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок фермерського господарства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, платіжним дорученням № 233 від 12.11.2009 р. перерахував кошти у сумі 100 000,00 грн на рахунок СФГ "ЮСТ" (а. с. 15).

Згідно графіку повернення коштів, як передбачено пунктом 3.4.2 договору № 33 від 16.10.2009 р., до сплати підлягало до 30.10.2010 р. - 20 000,00 грн; до 30.10.2011 р. - 20 000,00 грн.; до 30.10.2012 р. - 20 000,00 грн, до 30.10.2013 р. - 20 000,00 грн, до 30.10.2014 р. - 20 000,00 грн.

За встановленим у договорі графіком відповідач зобов'язувався сплатити до 30.10.2012 р. 60 000,00 грн.

Проте, порушуючи у мови договору, відповідач не здійснив жодного платежу згідно графіку, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед бюджетом у розмірі 60 000,00 грн.

Вказану суму основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У п. 12 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1102 зі змінами (далі Порядок) фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки.

Згідно з п. 13 Порядку № 1102 кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державної казначейської служби, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повернення наданих коштів фінансової підтримки, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 60 000,00 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Пункт 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

У п. 5.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 4 569,04 грн пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 1 198,04 грн інфляційних за період листопад 2010 - квітень 2013 р.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43 - 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "ЮСТ", пров. Пирятинський, 11А, кв. 1, м. Гребінка, Полтавська область, 37400 (р/р 26005301175 у Гребінківському відділенні ощадбанку № 5482, МФО 391043, код ЄДРПОУ 25172305) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Полтавського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Міщенка, 2, к. 69, к. 45, м. Полтава, 36011 (р/р 37122004000077 в ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 37959255) - 60000,00 грн основного боргу, 4569,04 грн пені, 1198,04 грн інфляційних.

3. Стягнути в доход Державного бюджету України, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38019510; рахунок отримувача: 31214206783002; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача 831019; код класифікації доходів бюджету 22030001 - 1720,50 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Сірош Д.М.

Повне рішення складено 17.12.2013 р.

СудГосподарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення12.12.2013
Оприлюднено19.12.2013
Номер документу36112521
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/2137/13

Рішення від 12.12.2013

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

Ухвала від 28.10.2013

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Сірош Д.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні