Постанова

від 16.12.2013 по справі 815/7843/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7843/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року 13 год. 14 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання -Цікалової Ю.І.,

за участю

представника позивача - Єзерова А.А., за довіреністю

представника відповідача - Савецької Н.С., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український універсальний термінал" до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003382204 від 25.10.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український універсальний термінал" до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003382204 від 25.10.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної фахівцями Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області планової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Український універсальний термінал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року був складений та підписаний акт перевірки від 14.10.2013 року № 646/15-03-22-01/3379883, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення №0003382204 від 25.10.2013 року про збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з яких 613571 грн. - основний платіж, 306786 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що податковий орган не уповноважений визнавати дійсності правочинів. Позивач вважає, що його підприємство має всі належним чином оформлені документи, що відповідають правилам бухгалтерського та податкового обліку та підтверджують реальне виконання господарських операцій: договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення. На думку позивача, він виконав усі передбачені ПК України умови відносно формування податкового кредиту з ПДВ і має усі документальні підтвердження розміру такого податкового кредиту: податкові накладні, що були видані ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА», які містять усі обов'язкові дані та реквізити, що підтверджують право позивача на податковий кредит з ПДВ. ТОВ "Український універсальний термінал", ТОВ «БІОІЛ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНА» та ТОВ «Торговий дім ТіД» є добросовісними учасниками господарських операцій і на час укладення правочину та проведення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, знаходились на обліку в податкових органах та мають свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додана вартість.

Також позивач не згоден з висновком податкового органу відносно не нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по послугам фрахту, чим занижене податкове зобов'язання з ПДВ на суму 113 680 грн., посилаючись на те, що з суті транспортно-експедиторських послуг, експедитор не на надає безпосередньо послугу з перевезення, а надає послуги із забезпечення за дорученням і за рахунок замовника транспортно-експедиторське обслуговування вантажів. Для здійснення свого доручення експедитор у відповідності до ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» може укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Відповідно, отримані експедитором кошти від замовника за послуги з перевезення є компенсацією понесених експедитором витрат в ході виконання договору доручення. Будучи експедитором, позивач не маючи прямих договірних відносин з власником вантажу та нерезидентом-перевізником, здійснив оплату фрахту резиденту-агенту відповідних нерезидентів, не визнавши ці операції об'єктом оподаткування ПДВ. Поставка транспортних послуг здійснюється перевізником, об'єкт оподаткування таких послуг з застосуванням відповідної ставки оподаткування виникає саме у перевізника. Експедитор, не здійснюючи поставку послуг з перевезення, з метою отримання компенсації передає замовнику результат послуг за тією вартістю, яка визначна постачальником. Крім того, позивач вважає, оскільки послуги міжнародного перевезення вантажів опиняються за межами митної території України, об'єкт оподаткування не виникає.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с. 200-203).

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український універсальний термінал", 13.10.2005 року було зареєстроване виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області в якості юридичної особи, яке перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Іллічівську Одеської області ДПС (нині - ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області).

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області, на підставі направлень від 16.09.2013 року на підставі п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та ст. 77 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Український універсальний термінал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року.

ТОВ "Український універсальний термінал" належним чином було повідомлено про проведення планової виїзної перевірки, що підтверджено повідомленням від 27.08.2013 року №11.

Копія наказу від 27.08.2013 року №72 вручена 27.08.2013 року головному бухгалтеру підприємства Жигіль О.Є.

Направлення пред'явлені 23.07.2012 року під розписку головному бухгалтеру підприємства Жигіль О.Є.

Судом встановлено, що за результатами перевірки був складений та підписаний акт від 14.10.2013 року № 646/15-03-22-01/3379883 (а.с. 88-31).

З акту перевірки вбачається, що за ТОВ "Український універсальний термінал" були виявлені порушення, в тому числі приписів п.185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189, п.п. 196.1.11 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, що призвело до заниження податку на додану вартість у перевіряємий період на суму 613571 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли, використовуючи документи зазначені в узагальненому переліку документів, які використано при проведені перевірки (а.с.124-127).

З опрацювання вищевказаних документів перевіряючими зроблений висновок, що внаслідок застосування позивачем у перевіряємий період, при експорті продукції «нульової» ставки оподаткування податку на додану вартість ним було знижено суму податку на додану вартість на 499 892 грн., а також не включені суми, що сплачені замовниками транспортно-експедиційних послуг за морський фрахт у податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 113680 грн.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з п. 187.1. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 195.1.1 ст. 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Пунктом 200.16 ст. 200 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються.

Судом встановлено TOB «Український універсальний термінал» були укладені договори комісії із TOB «Торговий дім ТіД» від 21.05.2012 року №112, від 26.06.2012 року № 144 та від 31.08.2011року № 97.

Згідно з п. 1.1 цих договорів комісії, TOB «Український універсальний термінал» (комітент) доручає, а TOB «Торговий дім ТіД» (32004949, м. Іллічівськ) - комісіонер , приймає на себе зобов'язання здійснити реалізацію нерезидентам України продукції, яка належить Комітенту.

Згідно зп.1.2 цих договорів, Комісіонер самостійно від свого імені, за рахунок Комітента укладає експортні договори купівлі-продажу товару, здійснює транспортування товару згідно з базисом постачання по зовнішньо - економічному контракту, укладає необхідні договори для митного оформлення товару при відправці та здійснює всі необхідні митні платежі.

Згідно з п.2.2 договору, по зовнішньоекономічному договору (контракту) всі права та зобов'язання виникають у Комісіонера. Відповідно до п.2.6 договору, з моменту прийняття Товару на комісію по акту приймання передачі та до моменту здійснення експорту Комісіонер забезпечує зберігання товару.

Умовами п.3.3 договору передбачено, що за послуги, вказані по дійсному договору, у т.ч. за делькредере, Комітент виплачує Комісіонеру винагороду, обумовлену у додатках.

Згідно з п.3.7 договору, всі витрати комісіонера (зберігання товару, виготовлення необхідних сертифікатів та інших документів необхідних для експорту товару, митне оформлення товару, усі необхідні митні платежі, курсові різниці) та інші витрати пов'язані з виконанням вимог дійсного договору, відшкодовуються їм із суми комісійної винагороди.

Згідно додатків до договору комісії, Комітент доручає Комісіонеру продавати товар по вказаній ціні на умовах EXW-Спеціалізований комплекс по переробці наливних вантажів Іллічівського морського торгівельного порту- СКП HB ІМТП (згідно вимогам Інкотермс 2010 (2000).

На виконання умов, укладених договорів комісії, згідно відповідних актів приймання-передачі товару по договорам комісії, комітент - TOB «Український універсальний термінал» передав, а комісіонер TOB «Торговий дім ТіД» прийняв товар (олія соняшникова нерафінована виробництва 2012року та олія ріпакова нерафінована виробництва 2011р., відповідно) на умовах EXW-Спеціалізований комплекс по переробці наливних вантажів Іллічівського морського торгівельного порту - СКП HB ІМТП.

Згідно Звітам комісіонера, складених до відповідних договорів комісії, TOB «Торговий дім ТіД» укладено контракти по постачанню товару (нерафінованої соняшникової олії виробництва 2012р. та олії ріпакова нерафінована виробництва 2011р.) з контрагентом Компанія «Risoil Overseas LTD» (British Virgin Islands). Вимоги постачання по укладеним у (контрактам є EXW (франко склад)- Спеціалізований комплекс по перевалці наливних вантажів Іллічівського морського торгівельного порту- СКП HB ІМТП.

Проаналізувавши положення вище зазначеного законодавства, та досліджені докази по справі, умови договорі комісії, вантажно-митні декларації, суд дійшов висновку, що необхідною та виключною умовою для застосування податку на додану вартість за нульовою ставкою є вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, що має бути засвідчено належно оформленою вантажно митною декларацією.

В матеріалах справи наявні митні декларації, які складена у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже позивач обґрунтовано використав право на застосування податку на додану вартість за нульовою ставкою, а отже податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003382204 від 25.10.2013 року в частині основного платежу на суму 499891 грн., та по штрафним (фінансовим) санкціям на суму 249946 грн. прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Між тим, суд вважає, що позивач протиправно не включив суми сплачені замовниками за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги (морський фракт) у податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 113680 грн. з наступних підстав.

Зі змісту приписів глави 65 ЦК України, ст. 316 ГК України, Закону України «Про транспортну експедиційну діяльність», Закону України «Про транспорт» вбачається те, що договір на транспортне-експедирування за своєю природою є посередницьким договором, який передбачає можливість виконавця транспортно-експедируваних послуг організовувати їх виконання із залученням інших осіб.

Судом достовірно встановлено, що у перевіряємий період на виконання умов договорів транспортного-експедирування, укладених з ТОВ "Український універсальний термінал" № 226/11 від 11.03.2011 року, №Е62612 від 18.06.2012 року, №Оv-12-0511 від 15.05.2012 року, №354/12 від 16.05.2012 року, №002 від 11.01.2012 року, №195/11 від 03.01.2011 року, № Ar-44 від 16.07.2010 року, №386/12 від 27.08.2012 року, №322/12 09-5/272 від 10.02.2012 року, №318/12 від 03.02.2012 року, №325/12/54 від 17.02.2012 року, №154/10 від 29.06.2010 року, №05110612 від 01.06.2012 року, №U0000511USD від 01.10.2007 року, №178 від 01.01.2011 року на адресу позивача надійшли суми плати за надані послуги фрахту на загальну суму 113 680 грн., які не включені ним у податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 196.1.11. ст. 196 Податкового кодекс України, не є об'єктом оподаткування операції з: надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень.

Проте, матеріалами справи підтверджено, що позивачем не надавались послуги на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень.

Суд вважає, що перевіряючи вірно дійшли висновку щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за перевіряємий період на суму 113 680 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 56 840 грн.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про на наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову частково, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003382204 від 25.10.2013 року в частині основного платежу на суму 499891 грн., та по штрафним (фінансовим) санкціям на суму 249946 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені частково, дотримуючись приписів ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку, що з позивача слід стягнути решту суми судового збору в сумі 389, 97 грн.

На підставі викладеного, відповідно до положень Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український універсальний термінал" до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003382204 від 25.10.2013 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003382204 від 25.10.2013 року в частині основного платежу на суму 499891 грн., та по штрафним (фінансовим) санкціям на суму 249946 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український універсальний термінал" (код ЄДРПОУ 33798831, вул. Шевченка, 7А, м. Іллічівськ, Одеська область, 68001) на користь Державного бюджету України на р/р 31212206784005, банк ГУДКСУ в Одеській області, ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, код платежу 22030001, одержувач платежу ГУДКСУ в Одеській області судовий збір у розмірі 389, 97 грн. (триста вісімдесят дев'ять гривень 97копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 16 грудня 2013 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області №0003382204 від 25.10.2013 року в частині основного платежу на суму 499891 грн., та по штрафним (фінансовим) санкціям на суму 249946 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український універсальний термінал" (код ЄДРПОУ 33798831, вул. Шевченка, 7А, м. Іллічівськ, Одеська область, 68001) на користь Державного бюджету України на р/р 31212206784005, банк ГУДКСУ в Одеській області, ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, код платежу 22030001, одержувач платежу ГУДКСУ в Одеській області судовий збір у розмірі 389, 97 грн. (триста вісімдесят дев'ять гривень 97копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

16 грудня 2013 року.