Постанова

від 17.12.2013 по справі 826/18940/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/331

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку скороченого провадження)

м. Київ

17 грудня 2013 року 16:50 № 826/18940/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Наліса Плюс" про стягнення заборгованості в розмірі 574,15 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Наліса Плюс" (далі - відповідач) про стягнення суми заборгованості в розмірі 574,15 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2013 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/18940/13-а.

Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2013 про відкриття скороченого провадження у справі № 826/18940/13-а 03.12.2013 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1. Однак, конверт з вказаною ухвалою повернувся до суду.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відтак, враховуючи, що судове рішення не було вручено відповідачу з незалежних від суду причин, суд дійшов висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2013 про відкриття скороченого провадження у справі № 826/18940/13-а вважається врученою відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 6 ст. 183 2 КАС України передбачено, що у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначаються:

1) дата, час та місце її прийняття;

2) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв постанову;

3) ім'я (найменування) сторін;

4) предмет адміністративного позову;

5) положення закону, якими суд керувався і на підставі яких задоволено позов;

6) висновок суду по суті вимог;

7) розподіл судових витрат;

8) обов'язок відповідача виконати постанову негайно, крім постанови в адміністративній справі, передбаченій пунктом 2 частини першої цієї статті;

9) строк набрання постановою законної сили та порядок її оскарження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Положення закону, якими суд керувався і на підставі яких задоволено позов:

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону № 1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону № 1058-IV страхові внески до солідарної системи нараховуються, зокрема, для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону: 32,3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є, зокрема, для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

Згідно ст. 106 Закону № 1058-IV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 7 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Підстави виникнення заборгованості та наявність боргу у визначеному позивачем розмірі, а також дотримання пенсійним органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню боргу в судовому порядку підтверджуються: копією реєстру поштових відправлень про направлення на адресу відповідача адміністративного позову разом з копією фіскального чеку; довідкою від 18.11.2013 № 12130/02; копією вимоги про сплату боргу від 01.02.2013 № 016 разом з копією рекомендованого повідомлення про вручення та копією конверту, який повернувся за закінченням строку зберігання; копією розрахунку суми страхових внесків за жовтень, грудень 2010; копіями облікових карток; копією витягу з ЄДР.

Пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відтак, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183 2 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 183 2 , ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Наліса Плюс" (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1, код ЄДРПОУ 35962947, р/р 26003101788, МФО 380805, «Райфайзен Банк Аваль») на користь управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 574, 15 грн. (п'ятсот сімдесят чотири грн. 15 коп.) на р/р 256083012611 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській обл., МФО 322669, код ЄДРПОУ 26063587.

3. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

4. Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Н.В. Клочкова