ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2013 р. справа № 2а/0470/6828/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.
за участю представників:
позивача: - Марголін В. Г. (дов. від 21.03.2013 р.)
відповідача: - Шевченко А. І. (дов. від 19.09.2013 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.12
у справі № 2а/0470/6828/12
за позовом приватного підприємства «Дніпрокомплект»
до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій неправомірними,-
встановила:
Приватне підприємство «Дніпрокомплект» звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог (т.1 а.с.169) просило:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012 №0000362301;
- визнати протиправними дії відповідача щодо висновку, викладеному в акті перевірки №1118/48/23-206/25018797 від 07.03.2012 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства "Дніпрокомплект" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2011 по 30.09.2011" про порушення ПП "Дніпрокомплект":
1. пп. 14.1.191, п.14.1 ст.14, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 та п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 - встановлено заниження валових доходів на загальну суму 50 515 441 грн., в тому числі: - II квартал 2011 року у сумі 27 003 097 грн., - III квартал 2011 року 23 215 345 грн. (п.1 Висновку акта);
2. п.138.1 ст.138 та п. 138.4 ст.138 ПК України - підприємством завищено валові витрати на загальну суму 50 515 441 грн.: II квартал 2011 року у сумі 27 003 097 грн.; III квартал 2001 року 23 215345 грн. (п.2 Висновку акта);
3. п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.6 ст.198 ПК України - безпідставно включено за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 до податкового кредиту суму ПДВ 10624151,30 грн., в тому числі:
квітень 2011 року - 1 737 067,29 грн., в тому числі:
1. ПП "Укрдетальмаш" (код 36942570) у сумі ПДВ - 102і 464,09 грн.
2. ПП "Український центр екології-" (код 3662763) - 1 634 602,98 грн.
травень 2011 року - 2 067 089,67, в тому числі:
1. ТОВ "Партнер Трейд" (код 37301089) у сумі ПДВ - 102 261,21 грн.;
2. ПП "Сфера-С" (код 3299970) у сумі ПДВ - 1 914 755,13 грн.;
3. ТОВ "Арктика" (код 31846233) у сумі ПДВ - 50 073,33 грн.
червень 2011 року - 2 117 525,56 грн., в тому числі:
1. ТОВ "Арктика" (код 31846233) у сумі ПДВ - 40 479,87 грн.;
2. ПП "Сфера-С" (код 3299970) у сумі ПДВ - 1 559 580,02 грн.;
3. ВТФ "МТН-Полтава" (код 25158009) у сумі ПДВ - 517465,67 грн.;
липень 2011 року - 1 824 999,14 грн., в тому числі:
1. ПП "Сфера-С" (код 3299970) у сумі ПДВ - 1 824 999,14 грн.
серпень 2011 року - 1 414 197,35 грн., в тому числі:
1. ПП "Сфера-С" (код 3299970) у сумі ПДВ - 1 414 197,35 грн.;
вересень 2011 року - 1 463 272,29 грн., в тому числі:
1. ТОВ "Арктика" (код 31846233) у сумі ПДВ - 51 999,00 грн.;
2. ПП "Сфера-С" (код 3299970) у сумі ПДВ - 1 411 273,29 грн.;
та заниження на загальну суму ПДВ 3597,42, в тому числі:
квітень 2011 року - 3 597,42 грн. (п.3 Висновку акта).
4. п. 187.1 ст.187, п. 198.1 п. 198.6 ст.198 ПК України - за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 ПП "Дніпрокомплект" включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ по операціям з контрагентами-покупцями, які проведені на підставі нікчемного правочину та підлягають зменшенню за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 у загальній сумі 10103088,21 грн., в тому числі:
квітень 2011 року - 1 773 469, 87 грн., в тому числі:
1. ПП "Укрдетальмаш" (код 36942570) у сумі ПДВ - 98 866,89 грн.;
2. ПП "Український центр екології"" (код 3662763) у сумі ПДВ - 1 634 602,98 грн.;
травень 2011 року - 2 067 089,67, втому числі:
1. ТОВ "Партнер Трейд" (код 37301089) у сумі ПДВ - 102 261,21 грн.;
2. ПП "Сфера-С" (код 3299970) у сумі ПДВ - 1 914 755,13 грн.;
3. ТОВ "Арктика" (код 31846233) у сумі ПДВ - 50 073,33 грн.;
червень 2011 року - 1 600 059,89 грн., в тому числі:
1. ТОВ "Арктика" (код 31846233) у сумі ПДВ - 40 479,87 грн.;
2. ПП "Сфера-С" (код 3299970) у сумі ПДВ - 1 559 580,02 грн.;
липень 2011 року - 1 824 999,14 грн.,в тому числі:
1. ПП "Сфера-С" (код 3299970) у сумі ПДВ - 1 824 999,14 грн.;
серпень 2011 року - 1 414 197,35 грн.,в тому числі:
1. ПП "Сфера-С" (код 3299970) у сумі ПДВ - 1 414 197,35 грн.;
вересень 2011 року - 1 463 272,29 грн.;
1. ТОВ "Арктика" (код 31846233) у сумі ПДВ - 51 999,00 грн.;
2. ПП "Сфера-С" (код 3299970) у сумі ПДВ - 1 411 273,29 грн. (п.4 Висновку акта)
5. Визнано - нікчемними правочини за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 по встановлених порушеннях. Порушено ч.5 ст. 203, ч. 1,2 ст.215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Дніпрокомплект" при придбанні товарів у загальній сумі 10103088,21 грн., з зазначеними вище підприємствами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму придбання товарно-матеріальних цінностей у ВТФ «МТН-Полтава», оскільки вказані дії підтверджено наданими накладними, які підтверджують придбання товару за договором. Висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства ґрунтуються на матеріалах зустрічних перевірок, якими встановлено факти визнання нікчемними укладених між позивачем та його контрагентами договорів, що суперечить чинному законодавству. Позивач вказує, що висновки відповідача про нікчемність укладених договорів позивача з його контрагентами не можуть бути підставою для донарахування йому зобов'язань, оскільки на момент здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами-покупцями вони були зареєстровані як суб'єкти господарювання, до того ж позивач не несе відповідальність за порушення контрагентами вимог податкового законодавства.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення - рішення №0000362301 від 20.03.2012.
Визнано протиправними дії відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки №1118/48/23-206/25018797 від 07.03.2012 про порушення позивачем: пп. 14.1.191. п.14.1 ст.191, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 та п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, якими встановлено зменшення валових доходів на загальну суму 50515441 грн. (п.1 Висновку акта перевірки); п.138.1 ст.138 та п. 138.4 ст.138 ПК України, якими встановлено, що підприємством завищено валові витрати на загальну суму 50515441 грн. (п.2 Висновку акта перевірки); п.187.1 ст.187, п. 198.1 п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 у загальній сумі 10624151,30 грн. по підприємствам ПП «Укрдетальмаш», ПП «Український центр екології», ТОВ «Партнер Трейд», ПП «Сфера-С», ТОВ «Арктика» (п.4 Висновку акта перевірки) та заниження на загальну суму ПДВ 3597,42, в тому числі квітень 2011 року - 3597,42 грн. (п.3 Висновку акта перевірки); п. 187.1 ст.187, п. 198.1 п. 198.6 ст.198 ПК України за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, в результаті чого позивачем включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ по операціям з контрагентами-покупцями, які проведені на підставі нікчемного правочину та підлягають зменшенню за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 у загальній сумі 10103088,21 грн. з підприємствами ПП «Укрдетальмаш», ПП «Український центр екології», ТОВ «Партнер Трейд», ПП «Сфера-С», ТОВ «Арктика» (п.4 Висновку акту перевірки); визнано - нікчемними правочини за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 по встановлених порушеннях ч.5 ст. 203, ч. 1,2 ст.215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Дніпрокомплект» при придбанні товарів у загальній сумі 10103088,21 грн. у ПП «Укрдетальмаш», ПП «Український центр екології», ТОВ «Партнер Трейд», ПП «Сфера-С», ТОВ «Арктика» (п.5 Висновку акту перевірки).
Щодо частини позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо висновку, викладеному в акті перевірки №1118/48/23-206/25018797 від 07.03.2012 про порушення позивачем п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93, ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 №319/94 та п.3 Наказу Міністерства фінансів «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» від 25.12.1995 № 207 (п.6 Висновку акта перевірки).; п.119.2 ст.119 ПК України, за якою застосовується штрафна санкція (п.7 Висновку акта первірки) - закрито провадження у справі.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (т.2 а.с.2), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що за результатами перевірки встановлено недодержання позивачем вимог статей 203, 215, 216 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що зумовлені ними, по правочинах з контрагентами позивача ПП «Сфера-С», ТОВ «Арктика», ТОВ «Партнер Трейд», ПП «Укрдетальмаш», ПП «Український центр екології» у період з 01.04.2011 по 30.09.2011, внаслідок чого вказані угоди визнані нікчемними. Відповідач також вказує, що висновки про нікчемність та тлумачення змісту правочинів можуть бути зроблені органами державної податкової служби самостійно під час проведення перевірок платника податків, без додаткового звернення до суду з відповідними позовами, обґрунтованість яких підлягає перевірці судом під час розгляду справи про застосування конфіскаційних санкцій, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України або під оскарження податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання платнику податків за результатами такої перевірки.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт №1118/48/23-206/25018797 від 07.03.2012.
В акті перевірки зазначено, що про проведення позапланової виїзної перевірки позивача відповідачем виданий наказ від 11.11.2011 № 1175, відповідно до якого здійснено вихід на підприємство. Оскільки позивачем не надано до перевірки первинні документи у зв'язку з їх вилученням СВ ПМ ДПІ у м.Полтава згідно протоколу обшуку від 21.09.2011, про що складено акт «Про неможливість проведення перевірки ПП «Дніпрокомплект»» від 14.11.2011 №280/23-206/25018797, відповідачем прийнято наказ від 14.11.2011 №2077 «Про перенесення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Дніпрокомплект»». В подальшому, після направлення до СВ ПМ ДПІ у м.Полтава листа від 15.11.2011 №41794/23-214 про надання доступу до первинних документів позивача з метою проведення позапланової перевірки, СВ ПМ ДПІ у м.Полтава надано доступ до первинних бухгалтерських документів, у зв'язку з чим з 13.02.2012 відповідачем поновлено перевірку підприємства.
Перевіркою повноти обчислення податку на прибуток виявлено завищення підприємством скоригованого валового доходу за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 на загальну суму 50515441 грн. та завищення валових витрат за цей же період у сумі 50515441 грн.
До такого висновку відповідач дійшов, використовуючи матеріали перевірок податкових органів стосовно підприємств-контрагентів позивача ПП«Сфера-С», ТОВ «Арктика», ТОВ «Партнер Трейд», ПП «Укрдетальмаш», ПП «Український центр екології», зокрема, встановлені в актах факти нікчемності укладених підприємствами правочинів, порушення підприємствами ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Враховуючи вказані обставини та те, що позивач не є виробником, а посередником, «транзитером» при придбанні та подальшої реалізації продукції (послуг), податковим органом зазначено про порушення позивачем пп. 14.1.191, п.14.1 ст.14, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 та п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України при формуванні валових доходів, внаслідок чого підлягають зменшенню валові доходи за вказаний вище період на загальну суму 50515441 грн.; порушення п.138.1 ст.138 та п. 138.4 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат у загальній сумі 50515441 грн. за цей же період (ІІ, ІІІ квартали 2011 року).
В ході перевірки повноти визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 відповідачем враховано наведені вище обставини, отриману від податкових органів інформацію щодо перелічених вище контрагентів позивача, зазначено в акті перевірки про порушення п.п.44.1, 44.3, 44.5, 44.6 ст.44, п.187.1 ст.187 ПК України та ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, при обсягах придбання та продажу, які є недійсними, внаслідок чого позивачем завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10103079,47 грн.
З цих же підстав відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаний період на загальну суму 10103079,47 грн.
Крім того, відповідачем встановлено безпідставне завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в червні 2011 року на суму 517465,67 грн. з операцій придбання товарно-матеріальних цінностей у ВТФ «МТН-Полтава» у зв'язку з не підтвердженням вказаної суми податковими накладними, що є порушенням п.198.6 ст.198 ПК України.
Таким чином, за висновками в акті перевірки від 07.03.2012 позивачем за вказаний вище період завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 10624151,30 грн.
На підставі акту №1118/48/23-206/25018797 від 07.03.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362301 від 20.03.2012, яким позивачем збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 517466,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.166).
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 14.1.181. п.14.1. ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, в період, що перевірявся, позивач мав договірні правовідносини з контрагентами - постачальниками ПП «Сфера-С», ТОВ «Арктика», ТОВ «Партнер Трейд», ПП «Укрдетальмаш», ПП «Український центр екології» з поставки паливно-мастильних матеріалів.
Фактична поставка товару на адресу позивача підтверджена видатковими накладними, податковими накладними, які були предметом дослідження відповідачем в ході проведеної перевірки. Розрахунки між позивачем та його постачальниками проводились готівковими коштами, що підтверджено прибутковими касовими ордерами (ПП «Укрдетальмаш»), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (ПП «Український центр екології», ТОВ «Арктика», ТОВ «Партнер Трейд», ПП «Сфера-С»,), а також шляхом взаємозаліку з ПП «Сфера-С» на суму 37572530,00 грн., про що складений акт взаємних розрахунків від 30.09.2011.
Транспортування паливно-мастильних матеріалів від ПП «Сфера-С» здійснювалось автомобільним транспортом згідно товарно-транспортних накладних.
Вищенаведені документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.
Суми податку на додану вартість в складі ціни придбаного товару включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів на підставі виписаних постачальниками податкових накладних.
В подальшому придбаний позивачем товар реалізований ним в межах укладених договорів з покупцями, що підтверджено відповідними видатковими накладними і свідчить про використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності.
На момент укладення та реалізації правочинів з поставки паливно-мастильних матеріалів перелічені контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Відповідачем доказів анулювання свідоцтв про реєстрацію контрагентів позивача в якості платників податку на додану вартість, виключення їх з реєстру платників податку на додану вартість не надано, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені вказаними підприємствами у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.
Наведені в акті перевірки обставини щодо контрагентів позивача з посиланням на факти, встановлені в результаті проведених податковими органами перевірок стосовно ПП «Сфера-С», ТОВ «Арктика», ТОВ «Партнер Трейд», ПП «Укрдетальмаш», ПП «Український центр екології», не приймається колегією суддів до уваги, оскільки інформація, що міститься в актах перевірки ПП «Укрдетальмаш», ПП «Український центр екології», ТОВ «Арктика», ТОВ «Партнер Трейд», актах про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Сфера-С» від 28.09.2011, від 24.11.2011 за встановлених вище фактичних обставин не можє бути підставою для висновку про нікчемність укладених позивачем з вказаними підприємствами правочинів.
Факти відсутності у вказаних підприємств реальної можливості здійснювати постачання паливно-мастильних матеріалів на адресу позивача в установленому порядку, як того вимагає ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені.
Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписами ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, колегія вважає помилковим висновок відповідача про нікчемність укладених позивачем з переліченими підприємствами правочинів, оскільки ані умови цих правочинів, ані дії сторін щодо укладення та виконання цих правочинів не мають ознак, які свідчать про їх невідповідність чинному законодавству, наявність мети, що суперечить інтересам держави і суспільства, або є такими порушують публічний порядок .
Також за своїм змістом та умов реалізації укладені між позивачем та його контрагентами правочини не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки паливно-мастильних матеріалів ПП «Сфера-С», ТОВ «Арктика», ТОВ «Партнер Трейд», ПП «Укрдетальмаш», ПП «Український центр екології» відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.
Таким чином, належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагентів позивача, які б позбавляли позивача права на віднесення сум податку на додану вартість в ціні придбаного позивачем товару до податкового кредиту, відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні, а відтак висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 10103088,21 грн. є помилковим.
Стосовно висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на суму 517465,67 грн. з операцій придбання товару від ПАТ ВТФ «МТН-Полтава» в червні 2011 року через відсутність податкових накладних колегія суддів вважає цей висновок помилковим, таким, що не відповідає фактичним обставинам.
Згідно з протоколом обшуку від 21.09.2011, заступником начальника СВ ПМ ДПІ у м.Полтаві майором податкової міліції Бабич С. М. у позивача вилучено, зокрема, податкові накладні за червень 2011 року (а.с. 219), в подальшому вказані документи були надані для перевірки податковому органу.
Господарські операції з придбання в червні 2011 року товару (компоненти автомобільного палива) від ПАТ ВТФ «МТН-Полтава» підтверджені належним чином складеними первинними документами, в тому числі, податковими накладними ПАТ ВТФ «МТН-Полтава» на загальну суму 3104797,00 грн., в т.ч. ПДВ - 517465,67 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на наявність первинних документів, на підставі яких позивачем у період, що перевірявся, сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0000362301 від 20.03.2012.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про подання позивачем уточнюючої декларації з податку на додану вартість, якою зменшено податковий кредит і фактично виконано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не свідчить про правомірність висновків податкового органу і прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже апеляційним судом в якості доказів в обґрунтування вимог апеляційної скарги в цій частині не приймаються.
Стосовно задоволених рішенням суду першої інстанції позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки №1118/48/23-206/25018797 від 07.03.2012 в частині встановлених такою перевіркою порушень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У свою чергу акт перевірки податкового органу не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак акт перевірки та висновки, які в ньому містяться, самі по собі не породжують для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливають на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010, акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
За правилами п.7 р.IV вказаного Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
Таким чином, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.
Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.
За таких обставин колегія судів вважає, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та, відповідно, для визнання протиправними дій податкового органу щодо викладення в акті перевірки відповідних висновків податкового органу.
Власне ж проведення перевірки з оформленням акта про її результати не призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, оскільки здійснення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Таким чином, викладення відповідачем певних висновків в акті перевірки за наслідками проведеної ним перевірки не може вважатися неправомірною дією.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм права, що призвело до неправильного вирішення спору, відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції від підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.12 у справі № 2а/0470/6828/12 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо висновків, викладених в акті перевірки №1118/48/23-206/25018797 від 07.03.2012, прийнявши нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.12 у справі № 2а/0470/6828/12 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2013 |
Оприлюднено | 19.12.2013 |
Номер документу | 36126860 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Добродняк І.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні