Рішення

від 10.12.2013 по справі 922/4737/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р.Справа № 922/4737/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Техінпром", м. Харків до Зміївського районного комунального водопровідно-каналізаційного підприємства, м. Зміїв про стягнення 240741,30 грн. за участю представників сторін:

позивача - Шинкарчук А.В.

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 240741,30 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договорів №№ 161211 від 16.12.2011 року, 100812 від 10.08.2012 року та 201211 від 20.12.2011 року, укладених між сторонами. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

25.11.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.11.2013 року за клопотанням відповідача оголошувалась перерва до 10.12.2013 року до 10:00. Відповідач просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості добровільно оплатити заборгованість.

Після перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу не надав.

10.12.2013 року до господарського суду від представника позивача до суду надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи акт звірки, підписаний сторонами 25.11.2013 року про наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

Суд, дослідивши наданий документ, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Враховуючи те, що представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис представника відповідача на повідомленні про дату,3 час та місце наступного судового засіданні, те, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.12.2011 року між сторонами був укладений договір № 161211 на виконання проектно-кошторисної документації. Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався виконати на замовлення відповідача розробку проекту по електропостачанню будівництва свердловини питної води за адресою: Харківська обл., м. Зміїв, вул. Пролетарське Шосе. Згідно з умовами договору, позивач зобов'язався виконати роботи по: підготовці вихідних даних для проектування, підготовні завдання на проектування, розробка проектно-кошторисної документації, топографічно-геодезичні роботи.

Відповідач за договором № 161211 від 16.12.2011 р. зобов'язався прийняти за актом приймання-передачі виконані позивачем роботи та сплатити їх вартість у розмірі 25026,51 грн. 20 грудня 2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання передачі виконаних робіт № 1, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв виконані роботи в повному обсязі. Вартість виконаних робіт відповідно до договору склала 25026,51 грн.

Однак станом на час подання позову до суду відповідач не сплати обумовлену договором суму позивачу. Таким чином сума боргу за договором № 161211 від 16.12.2011 р. станом на день подання позову до суду складає 25026,51 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено договір на виконання проектно - кошторисної документації № 100812 від 10.08.2012 р. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався виконати на замовлення відповідача розробку робочого проекту по електропостачанню свердловини питної води розташованої за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Постишева, згідно ТУ № 01-54-12 від 04.11.2011 року, виданих АК "Харківобленерго". Згідно з умовами договору, позивач зобов'язався виконати роботи по: підготовці вихідних даних для проектування, підготовні завдання на проектування, розробка проектно-кошторисної документації, супровід проектної документації за узгодженням з АК "Харківобленерго".

Згідно п. 2.2. Договору № 100812 від 10.08.2012 р. відповідач зобов'язався здійснити передплату у розмірі 4263,33 грн., а залишок у розмірі 12789,99 грн. сплатити після підписання акту приймання передачі виконаних робіт. Відповідно до платіжних доручень № 637 від 21.08.2012 р. та № 678 від 06.09.2012 р. відповідач здійснив передплату у розмірі 4263,33 грн.

14 травня 2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання передачі виконаних робіт до Договору № 100812 від 10.08.2012 р., згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв виконані роботи в повному обсязі. Враховуючи те, що строк сплати залишку грошових коштів у сумі 12789,99 грн. договором не визначено, позивач, керуючись ст. 530 ЦК України, ст. 222 ГК України пред'явив відповідачу претензію-вимогу про сплату виниклої заборгованості № 143 від 25.06.2013 р. Однак станом на час подання позову до суду відповідач не сплати обумовлену договором суму позивачу. Таким чином сума боргу за договором № 100812 від 10.08.2012 р. станом на день подання позову складає 12789,99 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 201211 від 20.12.2011 р. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався виконати на замовлення відповідача електромонтажні роботи по будівництву свердловини питної води по Пролетарському шосе в м. Зміїв Харківської області.

Згідно з умовами договору, позивач зобов'язався виконати роботи по прокладці кабелю та встановлення обладнання на повітря розподільчій установці насосної станції. Відповідач за договором № 201211 від 20.12.2011 р. зобов'язався прийняти за актом приймання-передачі виконані позивачем роботи та сплатити їх вартість у розмірі 114255,60 грн.

Протягом дії договору, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 від 10.08.2012 р. до договору № 201211 від 20.12.2011 р. згідно якої обсяг робіт та їх вартість було збільшено. За умовами додаткової угоди № 1 від 10.08.2012 р. позивач зобов'язався додатково виконати роботи по установці компенсації реактивної потужності та плавного пуску електродвигуна, а відповідач додатково сплатити грошову суму у розмірі 46030,80 грн.

Крім того, протягом дії договору, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 від 21.08.2012 р. до договору № 201211 від 20.12.2011 р. згідно якої позивач зобов'язався додатково виконати роботи по установці перетворювача частоти на свердловині питної води, а відповідач додатково сплатити грошову суму у розмірі 42638,40 грн.

За наслідками виконаних робіт між позивачем та відповідачем були підписані та скріплені печатками акти виконаних робіт:

- акт виконаних робіт за грудень 2011 р. від 22.12.2011 р. за формою КБ-2 на суму 114255,60 грн.;

- акт виконаних робіт за серпень 2012 р. від 17.08.2012 р. за формою КБ-2 на суму 46030,80 грн.;

- акт виконаних робіт за вересень 2012 р. від 03.09.2012 р. за формою КБ-2 на суму 42638,40 грн.

Загальна вартість робіт за Договором № 201211 від 20.12.2011 р. склала 202924,80 грн. Враховуючи те, що строк сплати залишку грошових коштів у сумі 12789,99 грн. договором не визначено, позивач, керуючись ст. 530 ЦК України, ст. 222 ГК України пред'явив відповідачу претензію-вимогу про сплату виниклої заборгованості № 143 від 25.06.2013 р. Однак відповідач станом на час подання позову до суду свого обов'язку по сплаті вартості виконаних позивачем робіт не виконав.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаними договорами склала 240741,30 грн.

Факт наявності боргу визнаний відповідачем, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків, підписаний між сторонами 25.11.2013 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за договорами підряду на суму 240741,30 грн.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 240741,30 грн. заборгованості, обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, визнана відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Зміївського районного комунального водопровідно - каналізаційного підприємства (63404, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Червоноармійська, 24, код ЄДР 21231318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство Техінпром" (61070, м. Харків, Дзержинський район, Сокольники, б. 3, код ЄДР 33899774) - 240741,30 грн. заборгованості та 4814,83 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 грудня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.