Рішення

від 11.12.2013 по справі 908/3514/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  12/45/13       ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   11.12.2013                                                                          Справа №  908/3514/13 Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Мякоти  С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2349/13 за позовом: Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор», м. Каховка до відповідача: Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал», м.Запоріжжя про стягнення 26  179, 94 грн.   за зустрічним позовом: Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал», м.Запоріжжя до відповідача: Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор», м. Каховка про визнання недійсним Договору оренди № 01/12/11 від 01.12.11р. СУТЬ СПОРУ: Каховське колективне торгівельне виробниче підприємство «Меліоратор» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» про стягнення боргу в сумі 20000, 00 грн., штрафу в сумі 6080, 00 грн., трьох процентів річних в сумі 99, 94 грн. за Договором оренди № 01/12/11 нежитлового приміщення від 01.12.2011 року. Позивач зазначає, що його права та охоронювані законом інтереси порушено, а відтак наполягає на задоволення позовних вимог. До початку розгляду спору по суті Повне товариство «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» звернулося до Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» в порядку ст. 60 ГПК України, із зустрічним позовом, і намагається визнати недійсним Договір оренди № 01/12/11 нежитлового приміщення від 01.12.2011 року, укладений між Каховським колективним торгівельним виробничим підприємством «Меліоратор» та Повним товариством «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал». До прийняття рішення по справі, Каховське колективне торгівельне виробниче підприємство «Меліоратор» надало суду клопотання про надання додаткових пояснень та доказів у справі, за змістом якого просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу в с умі 2400, 00 грн. та судового збору в сумі 1720, 50 грн. у зв'язку із сплатою та врахувати положення ст. 534 ЦК України. Втім, вказане клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до приписів ст. 55 ГПК України судові витрати не входять до ціни позову та предмету спору, а Господарським процесуальним кодексом не передбачено припинення провадження у справі в цій частині. Законодавець зазначає, що господарський  суд припиняє провадження у справі у зв'язку з  відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:        · припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;             · спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання. Разом з тим, за змістом поданого клопотання Каховське колективне торгівельне виробниче підприємство «Меліоратор» просить суд стягнути з Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» три проценти річних в сумі 106, 52 грн. Однак, відсутні розрахунок такої суми, обґрунтування підстав та період її нарахування. Одночасно відсутні клопотання вказаного підприємства про зменшення або збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку із чим не відбулося формування нової ціни позову. Тому спір вирішується по суті виходячи із заявлених первісних вимог. З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши оцінку письмовим поясненням сторін, запереченням позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовами,  норму права, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд встановив: Првісний позов, обґрунтовано тим, що 01.12.2011 року між Каховським колективним торгівельним виробничим підприємством «Меліоратор», далі Орендодавець, та Повним товариством «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал», далі Орендар, було укладено Договір оренди № 01/12/11 нежитлового приміщення, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1.) Орендодавець передає а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 6 м. кв., яке розташоване за адресою: Херсонська обл., м. Каховка, вул. Ворошилова, 16 (адміністративна будівля), далі Об'єкт оренди. Мета оренди: розміщення офісу ломбарду для здійснення господарської діяльності. Згідно з п. 2.1 Договору вступ Орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та акту прийому-передачі вказаного майна. Пунктом 2.3. Договору встановлено, що у разі припинення Договору орендоване майно та предмети, які перелічені в акті, повертаються орендарем Орендодавцеві за порядком, встановленим при передачі майна Орендарю за цим Договором, і майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі орендованого майна. Обов'язок по складанню Акту прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні за цим Договором (п. 2.4.).      У пунктах 3.1., 3.6., 3.7 Договору сторони погодили, що орендна плата становить 4000, 00 грн. з ПДВ за місяць оренди і перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок або вноситься в касу Орендодавця щомісячно до 5 числа звітного місяця. Орендар до дати сплати орендної плати самостійно та завчасно отримує в бухгалтерії  Орендодавця рахунок, який і є підставою для проведення розрахунку. У разі несвоєчасності внесення передбачених договором платежів Орендар у безспірному порядку сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.           Пунктом 5.5. Договору встановлено зобов'язання Орендаря повернути Орендодавцеві орендоване майно по акту прийому-передачі у належному стані та не гірше, ніж на момент передачі його в оренду у разі припинення або розірвання Договору. Строк дії Договору визначено в п. 10.1, зокрема він діє з 01 грудня 2011 року по 30 листопада 2014 року, в частині взаємних розрахунків до їх повного виконання. У  п. 10.3 Договору сторони домовилися, що зміна і доповнення, або розірвання Договору допускається за письмовим погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 5 робочих днів.           Так, на виконання умов Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв Об'єкт оренди, про що свідчить підписаний сторонами акт прийому-передачі нежитлового приміщення та обладнання від 1 грудня 2011 року. Втім, свої зобов'язання з перерахування орендної плати відповідачем виконано частково, у зв'язку із чим за ним рахується борг з орендної плати в сумі 20000, 00 грн., який позивач і намагається стягнути. Оскільки відбулося неналежне виконання зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 6080,00 грн. за період з 05.06.2013 року по 05.10.2013 року, передбачений п. 3.7. Договору. Так, у разі несвоєчасності внесення передбачених договором платежів, Орендар у безспірному порядку сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми заборгованості а кожен день прострочення платежу. З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача, та намагається тягнути з нього додатково три відсотки річних в сумі 99, 94 грн. Зустрічний позов мотивовано тим, що Договір оренди № 01/12/11 нежитлового приміщення, укладений між  Каховським колективним торгівельним виробничим підприємством «Меліоратор» та Повним товариством «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» діє з 01 грудня 2011 року по 30 листопада 2014 року, як це передбачено у п.10. 1. Тобто, на думку позивача за зустрічним позовом – Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал», договір оренди укладено строком на три роки, а тому він підлягає нотаріальному посвідченню. Таким чином, з посиланням на приписи ст. ст. 220, 640, 793 ЦК України, позивач наполягає на визнанні спірного Договору недійсним.    Дослідивши  правовідносини сторін, які ґрунтуються на Договорі, суд дійшов висновку, що первісний позов обґрунтований та підлягає задоволенню частково, а доводи Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» є хибними та спростовуються наступним, зокрема: За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди Статтею 759 ЦК України визначено що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частина 1 ст. 763  названого кодексу передбачає, що договір найму укладається на строк встановлений договором, що узгоджується з приписами ст. 284 ГК України. Відповідно до ч. 2. ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Так, пунктом 10.1 Договору встановлено, що він діє з 01.12.2011 року до 30.11.2014 року. Приписами ст. 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України) Частина перша ст. 254 Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства, суд дійшов висновку що строк дії Договору, визначений у п. 10.1. не становить повних три роки, в розумінні положень ст. ст. 253, 254 ЦК України, що не зумовлює обов'язкового його нотаріального посвідчення в силу приписів ч. 2 ст. 793 ЦК України. Відповідно до Цивільного кодексу України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України ( ч. 1 статті 215 ЦК України), зокрема: §          відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства; §          зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, окрім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з Конституцією України (статті 1, 8 Конституції України); §          згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності угоди є недотримання в момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України; §          якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, проте одна зі сторін або інша заінтересована особа оспорює її дійсність за підставами, встановленими законом, така угода може бути визнана судом недійсною, що встановлено ч. 3 ст.215 ЦК України. Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р.  № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Отже, розглядаючи питання про визнання угод недійсними, необхідно насамперед встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Вказані обставини належить з'ясувати на момент укладення угоди. Законодавець визначає, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. При цьому судом враховано положення Постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 6 листопада 2009 року. де вказано, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено, у зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205– 210, 640 ЦК тощо). Таким чином, посилання Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» на ч. 3 ст. 640 ЦК України не приймаються судом до уваги, оскільки фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни, строку його дії, предмету оренди, за його індивідуально – визначеними ознаками тощо, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180,  п. 1 ст. 181, ст. 284 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, Орендодавець передав, а Орендар прийняв Об'єкт оренди, про що свідчить підписаний сторонами акт прийому-передачі нежитлового приміщення та обладнання від 1 грудня 2011 року. Пункт перший ст. 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, що кореспондується  положеннями ст. 283 ГК України, як спеціальної норми, яка передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Докази по справі свідчать, що у зв'язку із прийнятим Повним товариством «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» рішенням про зміну місцезнаходження відділення № 133, останнє припинило користування Об'єктом оренди 18 червня 2013 року. В силу положень ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Втім, як вбачається з матеріалів справи, Орендарем не повернуто на адресу орендодавця Об'єкт оренди, акт прийому-передачі нерухомого майна із оренди не складено, що в силу норми вищевказаної статті не зумовлює припинення Договору. Разом з тим, судом враховано положення п. 2.4 Договору, відповідно до якого обов'язок по складанню акту прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій особі. Однак, в матеріалах справи відсутній акту прийому-передачі майна, складений відповідно до зазначеного пункту Договору.   Посилання Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» на складений в односторонньому порядку акт від 18.06.2013 року про відмову директора Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» від приймати з орендного користування орендоване нерухоме майно а також відмову від підпису в акті повернення Об'єкту оренди спростовуються матеріалами справи та ії фактичними обставинами. Листом 449/1/13-ю від 30.05.2013 року Повне товариство «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» ставило питання перед  позивачем за первісним позовом про підписання додаткової угоди про припинення дії Договору та акту прийому передачі орендованого нерухомого майна. Так, Каховське колективне торгівельне виробниче  підприємство «Меліоратор» повідомило Орендаря про незгоду з достроковим припиненням договору. Втім, Орендар не був позбавлений права та можливості звернутися з відповідним позовом до суду щодо укладення додаткової угоди до Договору в порядку ст. 188 ГК України. Проте, доказів такого звернення матеріали справи не містять. В силу статті 599 ЦК України та статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.   Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем за первісним позовом доведено суду факт невиконання Повним  товариством «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» договору щодо внесення орендної плати та повернення Об'єкта оренди. Останній доказів внесення орендної плати та передачі спірного приміщення за актом прийому передачі Орендодавцю не надав, заявлених до нього вимог не спростував. Щодо вимог Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства  «Меліоратор» про стягнення з Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» штрафу в сумі 6080, 00 грн. та трьох процентів річних в сумі 99, 94 грн., то суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.   При цьому законодавець визначає, що кваліфікуючими ознаками штрафу є, зокрема, обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Одночасно, пеня характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення. Оскільки, позивачем надано розрахунок штрафу за кожен день прострочення платежу, тому суд дійшов висновку що позивачем нарахована саме пеня, а не штраф, що узгоджується з приписами ст. ст. 546, 549 ЦК України, ст. ст. 230, 231, 232 ГК України. Разом з тим, наданий розрахунок пені не відповідає приписам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 3.1 Договору. Враховуючи викладене, судом з власної ініціативи здійснено її перерахунок. Так, за проведеним перерахунком, з Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал», підлягає стягненню пеня в сумі 447, 34 грн. Частина друга статті  625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок процентів річних відповідає вимогам вказаної статті. Оскільки мало місце прострочення оплати за договором, позовні вимоги у частині стягнення з Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал», трьох процентів річних в сумі 99, 94 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню. Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказаним підприємством перераховано на користь Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства  «Меліоратор» грошові кошти в сумі 1720, 50 грн. та 2400, 00 грн. Відповідно до приписів ст. 534 у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Так, оскільки перерахованих грошових коштів в сум 2400, 00 грн. не достатньо  для виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, тому вимоги Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» погашаються в порядку, передбаченому ст. 534 порядку. Відтак, провадження у справі в частині стягнення з Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» пені в сумі   447, 34 грн. та трьох процентів річних в сумі 99, 94 грн. підлягає припиненню. Разом з тим, за в силу норми вказаної статті у третю чергу сплачується основна сума боргу. Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» боргу в сумі 1852, 63 грн. (2400, 00 грн. – 447, 43 -99. 94 = 1852, 63) також підлягає припиненню. За такими обставинами, первісний позов Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» до Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» обґрунтований та підлягає задоволенню частково, у зв'язку з чим слід стягнути з останнього основний борг в сумі 18147, 37 грн. Позивачем за зустрічним позовом не доведено суду обставин, з якими закон пов'язує визнання Договору недійсними, в т. ч. що спірний договір суперечить діючому  законодавству, в т. ч. підстави для його нотаріального посвідчення та наявність браку форми. Тому в задоволенні зустрічного позову Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» до Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» слід відмовити. Розподіл витрат по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 грн. за подання первісного позову суом не здійснюється оскільки останні сплачені боржником на користь кредитора. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1147, 00 грн. за подання зустрічного позову покладаються на Повне товариство «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал», згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України. У судовому засіданні, яке відбулося 11.12.2013 року, згідно ч. 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини. На підставі викладеного керуючись  ст. ст. 42, 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 77, 80, 811, 82, 821,  84, ч. 2 ст. 85, ГПК України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.          Провадження у справі за первісним позовом Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» до Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» щодо стягнення з останнього основного боргу в сумі 1852, 63 грн. - припинити. 2.          Провадження у справі за первісним позовом Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» до Повного  товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» щодо стягнення з останнього пені в сумі 447, 34 грн. - припинити. 3.          Провадження у справі за первісним позовом Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» до Повного  товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» щодо стягнення з останнього трьох процентів річних в сумі    99, 94 грн. - припинити.         4. Первісний позов Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» до Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» задовольнити частково. 5.          Стягнути з Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал», 69035,     м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 1, код ЄДРПОУ 32934592, на користь: - Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор», 74800, м. Каховка, пр. Ворошилова, буд. 16, код ЄДРПОУ 01038074, основний борг в сумі 18147 (вісімнадцять тисяч сто сорок сім) грн. 37 коп., видавши наказ. 6. У задоволені зустрічного позову задоволенні зустрічного позову Повного товариства «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» до Каховського колективного торгівельного виробничого підприємства «Меліоратор» - відмовити. 7. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1147, 00 грн. за подання зустрічного  позову покладаються на Повне товариство «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал». Повне рішення складено – 16.12.2013 року    Суддя                                                                                          О.Г. Смірнов              Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.