Рішення

від 17.12.2013 по справі 901/3619/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.2013 Справа № 901/3619/13

За позовом Антимонопольного комітету України

до відповідача Державного підприємства «Агрофірма Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач»

про стягнення 160000,00 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Левицький Р.О., довіреність №300-122/08-8675 від 04.09.2013, головний експерт-юрисконсульт;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державного підприємства «Агрофірма Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» про стягнення штрафу та пені у сумі 160000,00 грн і зарахування зазначеної суми в доход загального бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на рішення Антимонопольного комітету України від 27.05.2013 №434-р, яким визнано, що Державне підприємство «Агрофірма Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Комітету від 01.03.2012 №227-26.4/03-2529, у зв'язку з чим на відповідача накладено штраф у розмірі 80000,00 грн. У зв'язку з несплатою вказаного штрафу у визначені законодавством строки, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» позивачем на суму штрафу нараховано пеню у розмірі 80000,00 грн.

Відповідач явку представника у жодне судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомляв, відзиву на позов не представив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованою кореспонденцією за вказаною у позовній заяві адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №931922 від 22.11.2013, та отримував судову кореспонденцію за даною адресою, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с .16).

З наведеного виходить, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи судом, однак не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та подання відзиву на позов та доказів, враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольним комітетом України розглянуто матеріали справи №227-26.13/217-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Державним підприємством «Агрофірма Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» та подання з попередніми висновками №227-26.13/217-12/246-спр від 18.07.2012.

Рішенням Антимонопольного комітету України №434-р від 27.05.2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" визнано, що Державним підприємством «Агрофірма Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» вчинено порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 01.03.2012 №227-26.4/03-2529 у встановлений ним строк. За порушення, визначене у пункті 1 цього рішення, на Державне підприємство «Агрофірма Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» накладено штраф у розмірі 80000,00 грн. (а. с. 8-10).

У матеріалах справи відсутні буд-які відомості або докази оскарження чи скасування вказаного рішення Антимонопольного комітету України.

Копію вказаного рішення було направлено на адресу позивача із супровідним листом від 12.06.2012 за вих. №127-26.13/03-5883 (а. с. 11).

Відповідачем копію рішення Антимонопольного комітету України №434-р від 27.05.2013 отримано 18.06.2013, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с.12).

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що відповідачем прострочено строк сплати штрафу та на даний час сума штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не сплачена.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 80000,00 грн такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет" визначено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, зокрема, про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно ст. 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення необхідні документи здано на пошту. У разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою.

Як встановлено судом відповідач копію рішення Антимонопольного комітету України №434-р від 27.05.2013 отримав 18.06.2013.

З урахуванням приписів частини 3 статті 56 та статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк сплати штрафу закінчився 19.08.2013, оскільки 18.08.2013 припадало на неробочий день.

Відповідач на час розгляду справи у суді не представив доказів погашення штрафу, доводів позивача не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення 80000,00 грн штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягають задоволенню.

Також позивачем за період прострочення сплати штрафу відповідачем з 20.08.2013 по 25.10.2013 на суму штрафу з урахуванням приписів ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нараховано суму пені у розмірі 80000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідачем було своєчасно сплачено суму штрафу, яку накладено на нього рішенням Антимонопольного комітету України №434-р від 27.05.2013, а відтак вимоги про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 80000,00 грн підлягають задоволенню.

При цьому, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком пені у розмірі 80000,00 грн, враховуючи її розмір та період нарахування.

Відповідно до частин 7, 9 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 17.12.2013.

Повне рішення складено 18.12.2013.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Агрофірма Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Чапаєва, 9, ідентифікаційний код 31332064) 160000,00 грн штрафу та пені в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Державного підприємства «Агрофірма Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Чапаєва, 9, ідентифікаційний код 31332064) у дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) 3200,00 грн судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна