Рішення

від 16.12.2013 по справі 910/20075/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20075/13 16.12.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтагмабуд"

до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 35802,81 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: Мороз В.В. - предст. за дов.

Від відповідача: Мартинюк З.Д., Мисенко Я.В. - предст. за дов.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтагмабуд" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 9253,92 грн. 3% річних та 26548,89 грн. збитків від інфляції у зв'язку з неналежним виконанням умов договору підряду № К-10/07 від 16.07.2007 року в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/20075/13 та призначено її розгляд на 18.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року прийнято до розгляду заву позивача про збільшення заявлених позовних вимог та у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи перенесено на 09.12.2013 року.

Представником позивача в судовому засіданні 09.12.2013 року подано клопотання про долучення доказів та покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 30150,00 грн.

У судовому засіданні 09.12.2013 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги повністю з огляду на безпідставність вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань у зв'язку з тим, що останній не порушував зобов'язання з оплати робіт.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.12.2013 року оголошувалась перерва до 16.12.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2013 року надав пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.12.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2007 року між сторонами у справі укладено договір підряду №К-10/07 на виконання проектних робіт, відповідно до якого ТОВ «Сінтагмабуд» зобов'язалося виконати проектні та вишукувальні роботи з реконструкції міського крематорію по вулиці Байковій 16 в місті Києві. Друга черга. Стадія "Проект".

Договором визначено вартість робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток № 1) в сумі 1123798,60 грн. (в т.ч. ПДВ) із зазначенням, що роботи проводяться поетапно, фінансуються з місцевого бюджету (п. 1.5 договору) та будуть оплачені з двох рахунків підприємства: КФК 150101 КЕВК 2410 - 35440004001080 - в межах виділених асигнувань - 500000,00 грн., та КФК 240900 КЕВК 2410 - 35449005001080 - в межах виділених асигнувань - 623798,60 грн.

Згідно умов договору оплата за виконані роботи проводиться на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт, не пізніше 20 днів з дати його підписання (п. 2.6-2.10 договору).

Договором сторони передбачили обов'язок виконавця виконати роботи які визначені договором та додатками до нього в повному обсязі, передати роботи замовнику у встановлені строки (п. 5.1 договору). Замовник зобов'язався своєчасно оплатити роботи в строки та обсягах, визначених умовами договору (п. 5.3 договору).

20.12.2007 року сторони підписали додаткову угоду №1 до договору про зменшення суми договору до 776300 грн. та перенесення асигнувань за договором на 2008 рік. В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди №2 від 03.04.2008 року, № 3 від 22.12.2008 року, № 4 від 01.04.2009 року, від № 5 від 24.12.2008 року, № 6 від 09.09.2010 року, № 7 від 27.12.2010 року, № 8 від 16.02.2011 року про зміну загальної вартості робіт за договором та перенесення асигнувань відповідно на 2009, 2010, 2011 роки.

Наявними у матеріалах справи належними доказами: актом № 1 від 04.09.2007 року на суму 232900,00 грн.; актом №0000009 від 29.10.2007 року на суму 543400,00 грн.; актом від 26.05.2008 року на суму 130000,00 грн.; актом від 07.07.2008 року на суму 138900,00 грн. та актом від 2008 року на суму 78598,60 грн. підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № К-10/07 від 16.07.2007 року та прийняття відповідачем робіт загальною вартістю 1123798, 60 грн.

Платіжними дорученнями №14 від 29.07.2011 року, №15 від 29.07.2011 року, №16 від 29.07.2011 року позивач перерахував відповідачеві відповідно 78597,60 грн., 130000,00грн., 138900,00 грн. за, як значиться у підставі платежів, проектно-вишукувальні роботи по реконструкції, 2-га черга за договором № К-10/07 від 16.07.2007 року, додатковій угоді № 8 від 16.02.2011 року, акту № 1 від 26.05.2008 року, акту від 06.11.2008 року № б/н, акту № 2 від 07.07.2008 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. у справі № 910/13333/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р., у задоволенні позову Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтагмабуд" про розірвання договору підряду № К-10/07 від 10.07.2007р. та стягнення 1133387,00 грн. відмовлено повністю.

Зокрема, судами встановлено, що «відповідно до акту № 1 від 04.09.2007 р. позивачем прийнято роботи на суму 232900,00 грн., акту № ОУ-0000009 - на суму 543400,00 грн., акту від 26.05.2008 р. - на суму 130000, 00 грн., акту від 07.07.2008 року - на суму 138900.00 грн., акту від 2008 р. - на суму 78598,60 грн., всього на суму 1123798,60грн., які повністю оплачено позивачем.

Таким чином, наявними у матеріалах справи належними доказами підтверджено належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № К-10/07 від 16.07.2007 року та прийняття позивачем виконання робіт загальною вартістю 1123798,60 грн. та оплата зазначених робіт в сумі 1123798,60 грн.».

Враховуючи, що відповідач здійснював оплату виконаних робіт з простроченням платежів позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 9253,92 грн., 26548,89 грн. інфляційних втрат та 47316,93 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманих доходів) від розміщення 347498,60 грн. терміном з 17.10.2013 по 29.07.2011 на депозитному рахунку ПАТ «Комерційний банк «Даніель», тип вкладу «Строковий» з виплатою відсотків в кінці терміну по ставці 17,5%.

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

Укладений між сторонами договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

За загальним правилом кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (ст. 33 ГПК). Водночас, стаття 35 ГПК України визначає підстави, за яких ці особи звільняються від обов'язку доказування, зокрема преюдиціальні факти.

Частини 2 - 4 статті 35 ГПК України вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

ГПК перелічує такі факти залежно від того, суд якої юрисдикції виніс судовий акт:

а) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, що розглядає господарські спори);

б) питання, чи мали місце певні дії та чи вчинені вони певною особою, встановлені вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили;

в) факти, які мають значення для вирішення спору, встановлені рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Не має винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи.

Судами встановлено, що наявними у матеріалах справи належними доказами підтверджено належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №К-10/07 від 16.07.2007 року та прийняття позивачем виконання робіт загальною вартістю 1123798,60 грн. та оплата зазначених робіт в сумі 1123798,60 грн. Сім додаткових угод до договору №К-10/07 від 10.07.2007 року є свідченням неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором в частині здійснення своєчасної оплати за виконані відповідачем роботи.

З огляду на вищевикладене, встановлені судами у справі №910/13333/13 обставини є преюдиціальними фактами та не потребують доказування у процесі розгляду справи №910/20075/13, оскільки в ній беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про його обґрунтованість в сумі 8368,53 грн. 3 % річних та в сумі 21693,10 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення 885,39 грн. 3% річних та 4855,79 грн. інфляційних втрат заявлених до стягнення позивачем необхідно відмовити за необґрунтованістю позовних вимоги в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 47316,93 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди (неотриманих доходів) від розміщення 347498,60 грн. терміном з 17.10.2013 по 29.07.2011 на депозитному рахунку ПАТ «Комерційний банк «Даніель», тип вкладу «Строковий» з виплатою відсотків в кінці терміну по ставці 17,5%.

Таким чином, як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтагмабуд" внаслідок протиправних дій відповідача втратило доходи, які могло би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено (упущена вигода), а саме, доходи від розміщення 347498,60 грн. терміном з 17.10.2013 по 29.07.2011 на депозитному рахунку ПАТ «Комерційний банк «Даніель», тип вкладу «Строковий» з виплатою відсотків в кінці терміну по ставці 17,5%.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Проте, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, наявність вини та протиправної поведінки відповідача, наявність шкоди (упущеної вигоди) саме на суму у розмірі 47316,93 грн., причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та не отриманим ТОВ "Сінтагмабуд" прибутком у розмірі 47316,93 грн.

За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування упущеної вигоди, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 47316,93 грн. упущеної вигоди з підстав визначених у позові є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Клопотання відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки здійснивши оплату виконаних позивачем робіт 29.07.2011 року відповідач перервав перебіг позовної давності.

Враховуючи норми ст. 264 ЦК України суд дійшов висновку, що строки позовної давності позивачем не пропущені.

Вимога позивача про покладення на відповідача 30150,00 грн. оплати послуг адвоката, підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено в підпункті 6.3 пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката по даній справі на суму 30150,00 грн., позивач надав договір про надання правової допомоги від 25.09.2013р., укладений між позивачем та Адвокатом Мартинюком Зіновієм Дмитровичем, Акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 06.12.2013р., квитанцію від 06.12.2013р. на суму 30150,00 грн. та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1627/10 виданого на ім'я Мартинюка Зіновія Дмитровича.

При частковому задоволенні позову, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій" виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (03039, м. Київ, вул. Байкова, 16, код ЄДРПОУ 05416768), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтагмабуд" (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1-А, код ЄДРПОУ 34709475) 21693 (двадцять одну тисячу шістсот дев'яносто три) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 8368 (вісім тисяч триста шістдесят вісім) грн. 53 коп. річних, 10904 (десять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 25 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 622 (шістсот двадцять дві) грн. 25 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.12.2013.

Суддя Грєхова О.А.