Рішення

від 12.12.2013 по справі 919/1311/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року справа № 919/1311/13

За позовом прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(вул. Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99014) в інтересах держави в особі

Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011),

комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради

(вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Медтранзит»

(вул. Героїв Бреста, 19, кв. 51, м. Севастополь, 99053)

про стягнення заборгованості у розмірі 19439,57 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від прокурора - Махиня В. В., посвідчення від 21.03.2013 № 015753;

від позивача (Севастопольської міської Ради) - не з'явився;

від позивача (комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради) - Чернова І.С, довіреність від 03.01.2013;

від відповідача - не з'явився.

Прокурор Гагарінського району міста Севастополя (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (далі - позивач 1), комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (далі - позивач 2) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Медтранзит» (далі - відповідач; ТОВ «Медтранзит») про стягнення заборгованості у розмірі 19439,57 грн, з яких: 17658,82 - сума основного боргу; 1417,78 грн - пеня; 362,97 грн - 3% річних.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору від 20.10.2006 №652 про купівлю-продаж теплової енергії в частині здійснення своєчасної та повної оплати отриманих послуг з централізованого опалення за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року.

Ухвалою суду від 12.11.2013 позовна заява прокурора прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/1311/13.

Позивач 1 явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, згідно із заявою від 26.11.2013 просить розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач не скористався правом, наданим їм статтею 59 ГПК України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Явку представника у судові засідання не забезпечив.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача 1 та відповідача.

Прокурор та представник позивача 2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача 2, суд

В С Т А Н О В И В:

20.10.2006 між ТОВ «Медтранзит» (Покупець) та КП «Севтеплоенерго» СМР (Продавець) був укладений договір №652 купівлі-продажу теплової енергії (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах, встановлених у цьому договорі, Продавець зобов'язався передати Покупцю теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за теплову енергію розраховується виходячи із займаної опалювальної площі (Додаток №1), відповідно з нормативними потребами.

Відповідно до пункту 4.5 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 29.11.2012) з 08.12.2011 плата за договором складає - 17,1392 грн за кв.м. (в опалювальний сезон, а всього за опалення приміщення загальною площею 213,50 кв.м. - 4391,06 грн з ПДВ).

У пункті 4.7 Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до тарифів, які діють на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим Покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Покупець зобов'язаний оплачувати теплову енергію у встановлені договором строки (пункт 5.2.1 Договору).

За змістом пункту 10.1 Договору цей договір укладений строком на 3 роки та вступає в силу з 01.10.2006.

У Додатку №1 до Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 29.11.2012) сторони погодили адресу об'єкту за якою позивачем здійснюється постачання теплової енергії: службове приміщення, площею 213,50 кв.м. по вул. Каманина, 5.

Загальна вартість отриманої відповідачем за Договором теплової енергії за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року включно становить 20676,23 грн, що підтверджується виставленими позивачем 2 рахунками-фактури за №652: від 16.11.2012 на суму 2672,89 грн, від 13.12.2012 на суму 4391,06 грн, від 24.01.2013 на суму 4391,06 грн, від 18.02.2013 на суму 4391,06 грн, від 25.03.2013 на суму 4391,06 грн, від 22.04.2013 на суму 439,10 грн.

Але, як стверджують прокурор та позивач 2, відповідач лише частково оплатив спожиту теплову енергію згідно з вище зазначеними рахунками-фактури, що і стало причиною для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як раніше встановлено судом, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач повинен був здійснювати у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.7 Договору).

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за Договором, тоді як відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що станом на день звернення прокурора з позовом до суду та на час вирішення спору заборгованість відповідача за Договором за спожиту в період з листопада 2012 року по квітень 2013 року теплову енергію складає 17658,82 грн.

З урахуванням викладеного, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 17658,82 грн обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За порушення строків оплати спожитої теплової енергії прокурор також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1417,78 грн та 3% річних у розмірі 362,97 грн. Розрахунки пені та 3% річних здійсненні за відповідні періоди прострочення, по 10.10.2013.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом пунктів 4.8, 5.2.8, підпункту 2 пункту 6.1 Договору за несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від нарахованої до сплати суми.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені прокурором розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1417,78 грн та 3% річних в сумі 362,97 грн такими, що також підлягають задоволенню.

Таким чином, позов прокурора Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради в особі комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради підлягає задоволенню у повному обсязі: з відповідача на користь позивача 2 підлягає стягненню сума основного боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 17658,82 грн, пеня у розмірі 1417,78 грн та 3% річних у розмірі 362,97 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Медтранзит» про стягнення заборгованості у розмірі 19439,57 грн, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медтранзит» (вул. Героїв Бреста, 19, кв. 51, м. Севастополь, 99053; ідентифікаційний код 23449406) на користь комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 03358357) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 17658,82 грн (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят вісім грн 82 коп.), пеню у розмірі 1417,78 грн (тисяча чотириста сімнадцять грн 78 коп.) та 3% річних у розмірі 362,97 грн (триста шістдесят дві грн 97 коп.).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медтранзит» (вул. Героїв Бреста, 19, кв. 51, м. Севастополь, 99053; ідентифікаційний код 23449406) в доход державного бюджету (код отримувача за ЄДРПОУ - 38022717, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок отримувача - 31215206783001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір, Державна судова адміністрація України, 050») судовий збір в розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп.).

Повне рішення складено 17.12.2013.

Суддя О.М.Архипенко