cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2013 р. Справа № 923/1594/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-РОС", м. Херсон
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЙСЬКІ СВИНІ", м. Скадовськ Херсонської області
про стягнення 37311 грн. 96 коп.
за участі представників сторін:
від позивача - Степанова Н.С. - директор, довіреність №29/11 від 29.11.2013 р., паспорт серії МО№813751, виданий Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 28.03.2000 р.; Сізова В.Ю. - представник, довіреність №29/11 від 29.11.2013 р.; Янкевич С.П. - представник, довіреність №29/11 від 29.11.2013 р.
від відповідача - не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра - РОС" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські свині" (відповідач) відповідно до договору №3 (на поставку кормів-престартерів) від 01.01.2011 р. у сумі 37311 грн. 96 коп.
Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду двічі не з'являвся, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення ухвали про порушення.
Ухвала про відкладення розгляду справи від 03.12.2013року направлена відповідачу у встановленому порядку відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013року №28 (з подальшими змінами). Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
На підставі викладеного, справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд
в с т а н о в и в:
Між сторонами 01.01.2011р. укладено договір поставки №3 (далі договір), згідно якого позивач зобов'язався поставляти (передавати) товар (престартери) у власність відповідача, для використання його в підприємницькій діяльності, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах договору.
Позивач виконуючи умови договору поставив відповідачу товар на загальну суму 38850 грн., що підтверджено видатковими накладними №К-00000196 від 14.05.2013р., №К-00000220 від 29.05.2013р.
При цьому, на оплату вказаної продукції були виписані відповідачу рахунки-фактури на його оплату: №ДР-0000068 від 29.05.2013р., №ДР-0000058 від 14 травня 2013р.
Відповідно до п. 4.3 договору оплата за товар проводиться відповідно до рахунків, шляхом внесення грошових коштів в касу або перерахуванням на розрахунковий рахунок позивача. Посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати отриманого товару та обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 193,202 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 625, 692 ЦК України, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36850 грн., 19 грн. 76 коп. пені, та 442 грн. 20 коп. - 3% річних в судовому порядку.
Дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши їх з нормами чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.
Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.
Як свідчать матеріали справи, на підставі видаткових накладних№К-00000196 від 14.05.2013р., №К-00000220 від 29.05.2013р. позивач поставив відповідачу товар загальну суму 38850 грн.
Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства, відповідач лише частково сплатив за поставлений товар у розмірі 2000 грн., що вбачається з банківської виписки про рух коштів по рахунку позивача за 14.06.2013р., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 36850 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати відповідачем за отриманий товар відповідно до договору поставки №3 від 01.01.2011р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 36850 грн. є обґрунтованими позивачем та підлягають задоволенню.
Як вбачається з позовної заяви, позивач, крім основного боргу, просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 19 грн. 76 коп.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 договору встановлено, що за необґрунтовану відмову від оплати товару відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 0,01 облікової ставки НБУ від суми замовлення, за кожен день прострочки, до моменту повного виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті.
Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем, вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню.
У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача 3 відсотки річних у розмірі 442 грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем, встановив, що вказане нарахування здійснено правомірно та відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню.
В зв'язку із задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору понесені позивачем відшкодовуються йому за рахунок відповідача з вини якого спір було доведено до вирішення в судовому порядку.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські свині" (75700, м. Скадовськ Херсонської області, вул. Куйбишева, 71-А, вул. Куйбишева, 98-А, р/р 26007300233322 в Херсонському відділенні Ощадбанку у м. Херсон, МФО 352457, код 34323246) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра-РОС" (73000, м. Херсон, вул. Ілліча, буд. 66а, кв. 179, р/р 26001000015229 в ПАТ "Кредіагрікольбанк" м. Київ, МФО 300614, код 36419689) заборгованість в сумі 36850 грн., пеню в сумі 19 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 442 грн. 20 коп., а також 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.12.2013р.
Суддя Л.М. Немченко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2013 |
Оприлюднено | 19.12.2013 |
Номер документу | 36132757 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Немченко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні