Рішення

від 09.12.2013 по справі 916/2817/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2013 р.Справа № 916/2817/13

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Шалапській М.О.

від позивача: Добров Р.М. (довіреність №1 від 25.12.2012 р.);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтовари» про розірвання договору оренди та виселення,

ВСТАНОВИВ :

СУТЬ СПОРУ: 18.10.2013 р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради, звернуся з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Продтовари», у якій просить суд розірвати договір оренди № 7/034 від 14.09.1989 року укладений з відповідачем та виселити його з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 168,2 кв.м., що розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського 27.

Ухвалою від 21.10.2013 р. за вказаним позовом суддею господарського суду Одеської області Зайцевим Ю.О. порушено провадження № 916/2817/13 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 20.11.2013 р. до матеріалів справи залучено оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №544321 від 05.11.2013 р. щодо реєстрації відповідача.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, процесуальним правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

09.12.2013 року після повернення з нарадчої кімнаті, відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі № 916/2817/13.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив :

Товариству з обмеженою відповідальністю колективній фірмі «Продтовари» (Орендар) згідно з договором оренди № 7/037 від 14.09.1998 р., укладеним з Представництвом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець), надано в строкове платне користування об'єкт комунальної власності - нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 168,2 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського 27.

Відповідно до додаткового погодження від 24.12.2012 року строк дії договору становить до 05.12.2014 р.

Додатковим погодженням від 24.12.2012 року площу орендованого приміщення було збільшено до 200,8 кв.м. та змінено назву орендаря на департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до п. 4.1. договору, орендар зобов'язаний використовувати орендоване приміщення у відповідності з його призначенням та умовами договору оренди.

Відносно до п. 4.8 договору, орендар зобов'язаний узгоджувати з орендодавцем будь-які зміни профілю використання орендованого приміщення.

Так відповідно до вищевказаного договору оренди, об'єкт оренди, орендарю було передано під розміщення магазину без реалізації товарів підакцизної групи та відповідно до «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» зі змінами від 4 жовтня 1995 р. № 786 встановлено орендну ставку у розмірі 6% від експертної оцінки.

Відповідно до додаткового погодження від 24.12.2012 року торгівля товарами продовольчої групи розраховується за ставкою 8%, торгівля товарами підакцизної групи 18%, торгівля товарами непродовольчої групи 18%. Так загалом орендна плата з урахуванням ПДВ становить 5 729,27 грн.

Однак, згідно з актом обстеження об'єкту оренди від 18.04.2013 року, позивач встановив, що орендоване приміщення використовується орендарем в порушення умов договору, а саме 20 кв.м., під послуги копіювання, 70,5 кв.м., використовується під розміщення бару з реалізацією товарів підакцизної групи, 110,3 кв.м., взагалі не використовується.

Тобто відповідач порушує п.п. 11, 18 «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» від 4 жовтня 1995 р. № 786 де розміщення кафе, барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи розраховується по мають встановлену орендну ставку у розмір 15% від загальної екерної оцінки приміщення, послуги із ксерокопіювання документів 7% , торгівля товарами продовольчої групи 8%. Так, загалом орендна плата загалом з урахуванням ПДВ повинна становити 6 766,34 грн.

Позивач вказує, що територіальна громада систематично недотримує грошові кошти розмірі 1 037,07 грн. за користування переданим в оренду майном, що у свою чергу впливає на систематичне поповнення бюджету міста.

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 р. № 273-VI «Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Згідно з положенням «Про департамент комунальної власності Одеської міської ради», яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 384-VI Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Послідуючими перевірками Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (акти обстеження від 16.07.2013 року, 16.08.2013 року, 03.12.2013 року) встановлено, що орендар використовує 20 кв.м., під послуги копіювання, 70,5 кв.м., використовується під розміщення бару з реалізацією товарів підакцизної групи, 110,3 кв.м., взагалі не використовується.

14.05.2013 року відповідачу було направлено лист за № 01-15/5117 з проханням підписати додаткове погодження № 10 до договору оренди однак вищевказаний лист залишено орендарем без уваги.

Відносно до п. 7.3. Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання договору оренди у разі невикористання орендованого приміщення на протязі 3-х місяців, або невиконання чи порушення умов договору.

15.07.2013 року відповідачу було направлено пропозицію № 01-13/4640 з проханням привести приміщення у належний, відповідно до договору оренди, стан або розірвати договір оренди та здійснити фактичну передачу нежитлового приміщення, об'єкту права власності територіальної громади м. Одеси.

Вищевказане повідомлення було одержане Відповідачем 31.07.2013 року про, що свідчить копія повідомлення про вручення однак залишено без уваги.

Також позивач зазначає, що у відповідності із п. 4.7. орендар зобов'язаний застрахувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством. Проте в порушення вказаних умов відповідач не здійснив страхування об'єкту нерухомості.

З наведених підстав позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про розірвання вказаного договору та виселення відповідача з займаного приміщення.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Враховуючи той факт, що майно, що є предметом договору оренди № 7/037 від 14.09.1998 р. належить до об'єктів комунальної власності, правовідносини пов'язанні з його орендою, також врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотною умовою договору оренди є страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі. Відповідно до ст. 19 Закону, орендар вносить орендну плату за договором незалежно від наслідків господарської діяльності.

Крім того, згідно із ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.

Оскільки відповідач не виконує належним чином зобовязання, взяті на себе за договором, чим порушує ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України.

Так у відповідності до ст. 549, 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, настають наслідки встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так у відповідності до Постанови ВГСУ № 12 від 22.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає умови, які є істотними для даних договорів.

Тобто, умовами п. 4.7. Договору встановлено, що орендар (Відповідач) зобов'язаний застрахувати об'єкт оренди на користь орендодавця (Позивача) за весь термін дії Договору у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством на всю площу об'єкта оренди, визначену в п. 1.1. Договору, та надати Позивачу копії відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного зобов'язання Орендодавцю.

Таким чином, відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України, Департамент має право вимагати дострокового розірвання договору оренди коли наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

У відповідності до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно ст. 27 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна" в разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути приміщення в належному стані не гіршому ніж на час передачі його в оренду.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, розірвання договору оренди нежитлового приміщення №7/037 від 14.09.1998 р. та виселення відповідача з займаного приміщення.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продтовари» - задовольнити.

Розірвати договір оренди № 7/034 від 14.09.1998 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Продтовари» (вул. Паустовського буд. 27 м. Одеса 65111 ЄДРПОУ 19052301) та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради ( вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, рахунок № 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області).

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Продтовари» (вул. Паустовського буд. 27 м. Одеса 65111 ЄДРПОУ 19052301) з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 200,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. вул. Паустовського 27, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, рахунок № 37326027001909, МФО 828011 в ГУ ДКСУ в Одеській області, ідентифікаційний код юридичної особи: 26302595).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Продтовари» (вул. Паустовського буд. 27 м. Одеса 65111 ЄДРПОУ 19052301) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, рахунок № 37326027001909, МФО 828011 в ГУ ДКСУ в Одеській області, ідентифікаційний код юридичної особи: 26302595) витрати по сплаті судового збору в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повний текст рішення складено підписано 16.12.2013 р.

Суддя Зайцев Ю.О.