Рішення

від 13.12.2013 по справі 905/7225/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.12.2013 Справа № 905/7225/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу», м. Донецьк

до Харцизького міського управління юстиції Донецької області, м. Харцизьк, Донецька область

Виконавчого комітету Харцизької міської ради, м. Харцизьк, Донецька область

Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», м. Донецьк

Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагд-2013», м. Макіївка, Донецька область

про визнання права власності на нерухоме майно, визнання відсутнім права власності на нерухоме майно, визнання недійсним правочину щодо відчуження будівлі автостанції, визнання недійсним, скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та витребування нерухомого майна.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Новакова Л.М., довіреність від 15.08.2013, Тітова С.С, довіреність від 15.08.2013;

від відповідача 1 - Головачова М.В., довіреність від 15.07.2013;

від відповідача 2 - не з'явився;

від відповідача 3 - Клименко Н.В., довіреність від 28.10.2013;

від відповідача 4 - Чумаченко М.Ю., довіреність від 26.11.2013;

посадова особа Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Харцизька - директор Калашинкова Я.М.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Харцизького міського управління юстиції Донецької області (далі - відповідач 1), Виконавчого комітету Харцизької міської ради (далі - відповідач 2), Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (далі - відповідач 3) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагд-2013» (далі - відповідач 4) про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - будівлю автостанції, визнання відсутнім права власності на вказане нерухоме майно у відповідача 3 та у відповідача 4, визнання недійсним правочину щодо відчуження будівлі автостанції шляхом передачі відповідачем 3 як внеску до статутного капіталу відповідачу 4, визнання недійсним і скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харцизького міського правління юстиції Донецької області про реєстрацію права власності на будівлю автостанції, зобов'язання відповідача 1 внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності відповідача 4 на вказане нерухоме майно та зобов'язання зареєструвати право власності за позивачем та витребування у відповідача 4 на користь позивача вказаного нерухомого майна шляхом зобов'язання відповідача 4 звільнити приміщення будівлі автостанції, забезпечення позивачу вільного доступу до приміщень будівлі автостанції та передання будівлі автостанції в натурі позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.01.2005 між позивачем та Приватною виробничою фірмою «Меотида» (далі - ПВФ «Меотида») був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі автостанції, що розташована за адресою: Донецька обл., м. Харцизьк, вул. Октябрьская (вул. Жовтнева), 15.02.2005 за позивачем було зареєстровано право власності на вказане майно. У липні 2013 позивачу стало відомо про відчуження даного майна з боку відповідача 3 на користь відповідача 4 як внеску до статутного капіталу на підставі оформленого свідоцтва про право власності за відповідачем 3, з огляду на що позивач звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву проти позову в частині визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції заперечує та зазначає, що рішення про державну реєстрацію права власності за відповідачем 4 було прийнято ним після встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, з огляду на що вважає, що спірне рішення прийняте ним у відповідності до чинного законодавства.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з посиланням на те, що підготовка проектів рішень щодо видачі свідоцтв про право власності було доручено КП «Бюро технічної інвентаризації» в м. Харцизьку відповідно до даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Крім того, відповідачем 2 було заявлено клопотання про заміну первісного відповідача 2 належним відповідачем.

Також відповідач 2 у заяві від 13.12.2013 просить суд розглянути справу у відсутності представника.

Відповідач 3 та відповідач 4 проти задоволення позовних вимог заперечують, у відзивах на позовну заяву зазначили, що рішення господарського суду у справі №3/566В, на підставі якого за відповідачем 3 було зареєстровано право власності, скасовано, провадження у справі припинено, тому, як вважають відповідачі 3 та 4, на дату укладання договору з ПВФ «Меотида» відповідач 3 не мав права власності на спірне майно, а ПВФ «Меотида», в свою чергу, не мала права його відчужувати позивачу. Витрат по утриманню спірного майна позивач не здійснював, Будівля автовокзалу ніколи не перебувала у володінні позивача. Рішення Виконавчого комітету Харцизької міської ради про оформлення права власності та видачі відповідних свідоцтв є чинними та не скасовані.

Крім того, відповідачі 3 та 4 заявили клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача про визнання права власності та витребування майна.

Також, відповідачем 4 заявлено клопотання про витребування судом письмових доказів у приватного нотаріуса Харцизького міського нотаріального округу, клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої пов'язаної з нею справи та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

За клопотанням відповідача 4 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою господарського суду від 06.12.2013, за клопотанням позивача, строк розгляду справи був продовжений до 26.12.2013.

Суд, заслухавши представників сторін та посадову особу Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Харцизька, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Наказом Донецького регіонального відділення фонду державного майна України від 25.03.1997 №675 «Про перетворення Донецького обласного державного об'єднання автобусних станцій 11499 у відкрите акціонерне товариство» було наказано, зокрема, перетворити Донецьке обласне державне об'єднання автобусних станцій 11499 у відкрите акціонерне товариство «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» та встановити, що перетворене підприємство є правонаступником державного підприємства, яке приватизується (т.1 а.с.113).

Відповідно до Наказу Донецького регіонального відділення фонду державного майна України від 01.12.1998 №2509, наказано вважати процес приватизації відкритого акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» завершеним (т.1 а.с.114).

Згідно переліку нерухомого майна, яке передається у власність відкритого акціонерного товариства Донецького обласного підприємства автобусних станцій від 25.03.1999, Донецьке регіональне відділення фонду державного майна передало у власність ВАТ «ДОПАС», зокрема, будівлю за адресою: Харцизьк, вул. Октябрьская (т.1 а.с.115).

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2004 у справі №3/566В було зобов'язано КП Бюро технічної інвентаризації м. Харцизька зареєструвати право власності ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» на будівлю Харцизької автостанції, розташованої за адресою: м. Харцизьк, вул. Октябрьська (т.1 а.с.109-111).

Додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 16.12.2004 по справі №3/566В визнано право власності ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» на нерухоме майно, а саме на будівлю Харцизької автостанції, що розташована за адресою: м.Харцизьк, вул. Октябрьська (т.1 а.с.112).

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно (розділ історія, запис 1), 24.12.2004 прийнято рішення про державну реєстрацію та внесено запис про реєстрацію права власності за ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Донецька обл., м. Харцизьк, вул. Октябрьская, будинок 32. Підстава виникнення права власності - рішення господарського суду Донецької області у справі №3/566В від 14.12.2004 (т.1 а.с.162).

12.01.2005, відповідно до наведеної вище довідки, було прийнято рішення про державну реєстрацію переходу права власності та внесено відповідний запис про реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомості за ПВФ «Меотида» на підставі договору купівлі-продажу Р№4699 від 28.12.2004 (далі-договір від 28.12.2004), посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу Старко О.П.

27.01.2005 між ПВФ «Меотида» та позивачем був укладений договір купівлі-продажу (далі-договір від 27.01.2005), відповідно до якого позивач зобов'язується прийняти у власність нерухоме майно - будівлю автостанції, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Харцизьк, вул. Октябрська (Жовтнева) (т.1 а.с.20-23).

15.02.2005 прийнято рішення про державну реєстрацію переходу права власності та внесено запис про реєстрацію за позивачем права власності на зазначене нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2005.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2004 та додаткове рішення від 16.12.2004 у справі №3/566В була подана 15.02.2005 Виконавчим комітетом Харцизької міської ради. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.02.2005 було відновлено пропущений строк, встановлений для подання апеляційної скарги і порушено апеляційне провадження.

Відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2005 рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2004 та додаткове рішення від 16.12.2004 були скасовані.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2005 рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2004, додаткове рішення від 16.12.2004 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2005 скасовані. Справа передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Згідно ухвали господарського суду Донецької області від 22.12.2005, провадження у справі №3/566В припинено у зв'язку із відмовою позивача від позову, оскільки спір між сторонами врегульований у добровільному порядку, на підтвердження чого були надані копії документів-рішення Виконавчого комітету Харцизької міської ради від 07.12.2005 №808 «Про оформлення права власності на будівлю», свідоцтво про право власності на нерухоме майно, витяг про реєстрацію права власності.

Рішенням виконавчого комітету Харцизької міської ради №808 від 07.12.2005 «Про оформлення права власності на будівлю автостанції», на підставі Державного акту на право постійного користування землею №00055 від 01.02.1995 та Наказу Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України №675 від 25.03.1997, вирішено оформити право власності на будівлю автостанції за адресою: м. Харцизьк по вул. Октябрьській за відповідачем 3 (т.1 а.с.103).

13.12.2005 було проведено реєстрацію переходу права власності та зареєстровано право власності на будівлю автостанції за адресою: м. Харцизьк по вул. Октябрьській за ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.12.2005, виданого відповідно до рішення виконавчого комітету Харцизької міської ради від 07.12.2005 №808 (т.1 а.с.123, 162).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Харцизької міської ради «Про надання поштової адреси» від 16.08.2006 №615, було вирішено, зокрема, присвоїти поштову адресу м.Харцизьк, вул. Октябрська, буд.32 автостанції ВАТ «Донецького обласного підприємства автобусних станцій» (т.1 а.с.118), рішенням Виконавчого комітету Харцизької міської ради «Про оформлення права власності на нерухомість у м. Харцизьку» від 04.10.2006 №750 вирішено оформити ВАТ «ДОПАС» право власності на будівлю автостанції, розташовану по вул.Октябрській, 32 у м. Харцизьку, видати відповідне свідоцтво, оформити належним чином та зареєструвати (т.1 а.с.120).

10.10.2006 було оформлене зазначене свідоцтво та того ж дня прийнято рішення про державну реєстрацію переходу права власності та зареєстровано за ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» право власності на будівлю автостанції на підставі свідоцтва про право власності №750 від 10.10.2006 (т.1 а.с.163).

Відповідно до акту прийому передачі внеску до статутного фонду учасника відповідача 4 від 14.05.2013, відповідач 4, зокрема, приймає як внесок до статутного капіталу майно - будівлю автостанції, що розташована за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Октябрьская (вул.Жовтнева), 32 (т.1 а.с.33).

Рішенням «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 21.06.2013 №3367089 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області було вирішено провести державну реєстрацію права власності на будівлю автостанції, що розташована за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Октябрьськая, буд. 32 за відповідачем 4.

Право власності на нерухоме майно - будівлю автостанції за адресою: м. Харцизьк, вул. Октябрьская, буд. 32 було зареєстровано 21.06.2013 за відповідачем 4 Реєстраційною службою Харцизького міського управління юстиції Донецької області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на час приватизації Донецького обласного державного об'єднання автобусних станцій 11499), приватизація державного майна (далі - приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно п. 15 Додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. №7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445, рішення засновника про створення, зокрема, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації, є правовстановлювальним документом на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Крім того, відповідно до п.16 Додатку 1 до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 р. № 121, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 р. за № 399/2839 (чинній на час завершення процесу приватизації Донецького обласного державного об'єднання автобусних станцій 11499), накази органів Фонду державного майна з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам є правовстановлювальним документом, на підставі якого провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.

Отже, враховуючи, що наказом Донецького регіонального відділення фонду державного майна України «Про завершення приватизації ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» від 01.12.1998 №2509, завершено процес приватизації ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» та Донецьким регіональним відділенням фонду державного майна України було передано у власність ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», зокрема, будівлю що знаходиться за адресою: м. Харцизьк, вул. Октябрьская (згідно переліку нерухомого майна, яке передається у власність ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» від 25.03.1999 №88), то суд приходить до висновку, що ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», на підставі зазначених документів, набуло право власності на будівлю за адресою: м. Харцизьк, вул. Октябрьская та станом на дату укладання договору купівлі-продажу від 28.12.2004 мало право на її відчуження.

Відповідно до ст.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (в редакції чинній на час укладання договорів купівлі-продажу від 12.01.2005 та 27.01.2005), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.4 ст. 334 ЦК України (в редакції чинній на час укладання договорів купівлі-продажу від 12.01.2005 та 27.01.2005), якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 ЦК України в редакції чинній на час укладання договорів купівлі-продажу від 12.01.2005 та 27.01.2005).

Пунктом 1 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів» від 26 травня 2004 р. № 671 визначено, що державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог Цивільного кодексу України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів.

В матеріалах справи наявні докази внесення інформації за договорами купівлі-продажу спірного майна від 28.12.2004 та 27.01.2005 до Державного реєстру правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Отже, 28.12.2004 право власності ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» на спірне майно припинилось, внаслідок укладання останнім договору купівлі-продажу цього майна з ПВФ «Меотида» та, відповідно було набуте ПВФ «Меотида», а отже ПВФ «Меотида» мала право на його відчуження.

Крім того, згідно рішень господарського суду Донецької області у справі №3/566В від 14.12.2004 та від 16.12.2004, які на час укладання договору купівлі-продажу спірного майна від 28.12.2004 набрали законної сили, право власності за відповідачем 3 на спірне майно не набувалось, а лише підтверджувалось як певний юридичний факт щодо якого заперечував відповідач у справі №3/566В. Як зазначалось вище, право власності на спірну будівлю автостанції було набуте відповідачем 3 відповідно до наказу Донецького регіонального відділення фонду державного майна та переліку об'єктів нерухомого майна, що були передані у власність відповідачу 3.

27.01.2005 позивач набув право власності на спірне майно, придбавши його згідно договору купівлі-продажу з ПВФ «Меотида».

В подальшому позивач спірне майно не відчужував.

З огляду на вищенаведене, вимоги позивача про визнання за ним права власності на нерухоме майно - будівлю автостанції, розташованої за адресою: м. Харцизьк, вул. Октябрська (вул. Жовтнева), 32 та про визнання відсутнім права власності на зазначене майно у відповідача 3 і відвідача 4 є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Зазначене положення закону стосується й актів органів місцевого самоврядування як нормативних, так і ненормативного характеру (індивідуальної дії).

Оскільки на час прийняття рішень Виконавчим комітетом Харцизької міської ради про оформлення права власності на спірне майно та видачі відповідних свідоцтв від 13.12.2005 №808 та від 10.10.2006 №750, право власності відповідача 3 на спірне майно було припинено (внаслідок укладання договору купівлі-продажу від 28.12.2004), 15.02.2005 право власності на спірне майно було зареєстровано за позивачем, а отже підстави для видачі відповідних свідоцтв відповідачу 3 та їх реєстрації були відсутні, то суд не застосовує зазначені акти органу місцевого самоврядування як легітимні під час розгляду даної справи.

Також, посадова особа - директор КП БТІ м. Харцизька, яка була викликана для дачі пояснень згідно ст. 30 ГПК України, не змогла пояснити правових підстав за яких 13.12.2005 було проведено державну реєстрацію переходу права власності на спірний об'єкт нерухомості на підставі свідоцтва про право власності №808 від 13.12.2005 виданого Харцизькою міською радою, при наявному записі про державну реєстрацію переходу права власності на спірне майно за позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2005, та чому в інвентаризаційній справі на будівлю автостанції в м. Харцизьку, вул. Октябрьская, 32 відсутні договори купівлі-продажу будівлі автостанції від 28.12.2004 та від 27.01.2005, витяги про реєстрацію права власності та витяги з реєстру прав власності по зазначеним правочинам. Про обставини, що мали місце до грудня 2009 року посадовій особі не відомо, оскільки її на посаду керівника було призначено 14.12.2009 розпорядженням міського голови і зазначена інвентаризаційна справа була передана без наведених документів.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на спірне майно та відсутність у відповідача 3 права власності на спірне майно на час його відчуження, а тому відповідач 3 не мав права відчужувати зазначене майно шляхом внесення його до статутного капіталу відповідача 4, то вимога позивача про визнання недійсним правочину щодо відчуження будівлі автостанції шляхом передачі відповідачем 3 як внеску до статутного капіталу відповідачу 4 є такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі-Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 22.06.2011 №703, органи державної реєстрації прав - структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 року проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб'єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора, що кореспондується з п. 2 Порядку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи. У разі коли внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи здійснюється іншою юридичною особою, заявник, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав рішення про внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, прийняте уповноваженим органом управління такої юридичної особи (п.50 Порядку).

В матеріалах реєстраційної справи №88796714150 на будівлю автостанції, що знаходиться за адресою: м.Харцизьк, вул. Октябрьская, буд.32, зазначене вище рішення відсутнє.

Таким чином, вимоги позивача в частині скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області про реєстрацію права власності на будівлю автостанції за відповідачем 4, зобов'язання відповідача 1 внести запис про скасування державної реєстрації права власності за відповідачем 4 та зареєструвати право власності за позивачем на спірну будівлю автостанції є похідними від вимоги про визнання права власності на будівлю автостанції за позивачем, а відтак з урахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Матеріалами справи доведено неправомірність володіння спірним майном відповідачем 4.

Зважаючи на викладене, вимоги про витребування у відповідача 4 на користь позивача спірне нерухоме майно шляхом зобов'язання відповідача 4 звільнити приміщення будівлі автостанції, забезпечити позивачу вільний доступ до приміщень будівлі автостанції та передання будівлі автостанції у натурі позивачу підлягають задоволенню.

Доводи відповідачів 3,4 про відсутність у позивача права власності на спірне майно, у зв'язку з тим, що останній не здійснював будь-яких витрат по утриманню цього майна, судом відхилені, оскільки відсутність таких витрат не позбавляє прав позивача на набуте майно, а здійснення таких витрат іншими особами в даному випадку, з огляду на приписи ст. 344 ЦК України, не є підставою для набуття права власності на нього.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 2 про заміну неналежного відповідача, оскільки, відповідно до ст. 24 ГПК України, заміну первісного відповідача належним господарський суд може допустити лише за згодою позивача. Від позивача такої згоди не надходило.

Суд також відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 4 про витребування господарським судом письмових доказів у приватного нотаріуса Харцизького міського нотаріального округу, у зв'язку з тим, що відповідач 4 не зазначив в клопотанні обставини, які можуть бути підтверджені цими доказами.

Також, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 4 про зупинення провадження у справі до розгляду іншої пов'язаної з нею справи, з огляду на те, що відповідачем 4 не подано до суду доказів про порушення провадження у вказаній справі, а також за відсутності обставин які б унеможливлювали розгляд даної справи до вирішення іншої.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача 4 про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю підстав для задоволення такої заяви.

Щодо заявлених відповідачами 3 та 4 клопотань про застосування до спірних правовідносин позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку перебіг позовної давності за вимогою про визнання права власності за позивачем пов'язаний з датою звернення позивача до відповідача 2 (16.07.2013) щодо роз'яснення ним на якій підставі було оформлено право власності за відповідачем 3 у той час, коли законним власником спірного нерухомого майна є позивач (т.1 а.с.31-32), а за вимогою про витребування майна від відповідача 4 з часу початку перебування спірного майна у незаконному володінні відповідача 4, переданого йому за актом приймання-передачі від 14.05.2013 (т.1 а.с.33).

Отже, позовна давність у спірних відносинах не сплила.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що заява та лист-пропозиція директора ТОВ «Автовокзали Донбасу» Прудникова С.В. генеральному директору ВАТ «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» про розгляд можливості продажу останнім будівлі Харцизької автостанції є свідченням того, що позивач був обізнаний про відсутність у нього права власності на спірне майно, оскільки Прудниковим С.В. ніяким чином у вказаних документах не зазначено про спростування наявного правочину купівлі-продажу спірного майна від 27.01.2005 та обставин з якими він особисто пов'язує наявність права власності відповідача 3 на спірне майно у 2007 році.

Договір купівлі-продажу від 27.01.2005, станом на час вирішення даної справи, недійсним судом не визнаний та не розірваний.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також, за результатами вирішення спору, на підставі ст.90 ГПК України, суд направляє до слідчих органів повідомлення про факт виявлення при вирішенні господарського спору порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення.

Господарські витрати суд покладає на Публічне акціонерне товариство «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (83086, м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, код ЄДРПОУ 33222297) право власності на нерухоме майно - будівлю автостанції за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вулиця Октябрьская (вулиця Жовтева), буд. 32.

Визнати відсутнім право власності на нерухоме майно - будівлю автостанції за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вулиця Октябрьская (вулиця Жовтева), буд. 32 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагд-2013» (86128, Донецька область, м. Макіївка, вул. Автотранспортна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38659931) та у Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (83086, м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, код ЄДРПОУ 03113785).

Визнати недійсним правочин щодо відчуження будівлі автостанції за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вулиця Октябрьская (вулиця Жовтева), буд. 32 шляхом передачі Публічним акціонерним товариством «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (код ЄДРПОУ 03113785) як внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагд-2013» (код ЄДРПОУ 38659931).

Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області про реєстрацію права власності на будівлю автостанції за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вулиця Октябрьская (вулиця Жовтева), буд. 32 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарагд-2013» (код ЄДРПОУ 38659931).

Зобов'язати Харцизьке міське управління юстиції Донецької області (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Постишева, буд. 226, код ЄДРПОУ 25702467) внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагд-2013» (код ЄДРПОУ 38659931) на нерухоме майно - будівлю автостанції за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вулиця Октябрьская (вулиця Жовтева), буд. 32.

Зобов'язати Харцизьке міське управління юстиції Донецької області (86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Постишева, буд. 226, код ЄДРПОУ 25702467) зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (83086, м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, код ЄДРПОУ 33222297) на будівлю автостанції за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вулиця Октябрьская (вулиця Жовтева), буд. 32 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагд-2013» (86128, Донецька область, м. Макіївка, вул. Автотранспортна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38659931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (83086, м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, код ЄДРПОУ 33222297) нерухоме майно - будівлю автостанції за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вулиця Октябрьская (вулиця Жовтева), буд. 32 шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарагд-2013» (86128, Донецька область, м. Макіївка, вул. Автотранспортна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38659931) звільнити приміщення будівлі автостанції, забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (83086, м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, код ЄДРПОУ 33222297) вільний доступ до приміщень будівлі автостанції та передати будівлю автостанції у натурі Товариству з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (83086, м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, код ЄДРПОУ 33222297).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» (83086, м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, код ЄДРПОУ 03113785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (83086, м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, код ЄДРПОУ 33222297) 19 754грн. 46коп. витрат з оплати судового збору за подання позовної заяви та 1 720грн. витрат з оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 18 грудня 2013 року.

Суддя О.В. Говорун