Рішення

від 10.12.2013 по справі 910/20412/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20412/13 10.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумацький шлях»

про стягнення 21 842,63 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Якименко А.В. (представник за довіреністю від 03.01.2013р.);

від відповідача: Пшенько С.М. (представник за довіреністю №14/213-1Д від 14.02.2013р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумацький шлях» (надалі - відповідач) заборгованості в розмірі 21 842,63 грн., в тому числі 21 134,28 грн. основного боргу, 576,39 грн. пені, 131,96 грн. 3% річних за Договором поставки №436/10-П.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти позовних вимог заперечує повністю, посилаючись на їх недоведеність та необґрунтованість, зважаючи на те, що товар за вказаними позивачем видатковими накладними був отриманий невстановленими особами, також вказав на відсутність в позовних матеріалах довіреностей або інших доказів на підтвердження повноважень осіб отримувати товар за видатковими накладними, а тому, на думку відповідача, позивачем не доведено фактів поставки товару за видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, їй присвоєно №910/20412/13 та призначено до розгляду на 19.11.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2013р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та витребуванням додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 10.12.2013р.

В судовому засіданні 10.12.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

1 лютого 2011 року між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір поставки №436/10-П (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язувався передавати у власність відповідача товари народного споживання, а відповідач зобов'язувався приймати ці товари та здійснювати оплату на умовах Договору.

Відповідно до п. 1.2. в редакції протоколу розбіжностей від 01.02.2011р. до Договору найменування та кількість товару визначаються замовленнями та накладними. Накладні є невід'ємною частиною Договору.

Здавання-прийом товару здійснюється уповноваженими представниками сторін, відповідно до вимог діючого законодавства, на складі Покупця (п.3.2 Договору).

Згідно п. 10.1. Договору в редакції протоколу розбіжностей від 01.02.2011р. договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2012р.

Додатковою угодою №1 від 09.02.2012р. до Договору сторони домовились викласти п. 10.1. Договору в наступній редакції: «Даний договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.03.2013р.».

Додатковою угодою №2 від 25.02.2013р. до Договору сторони домовились продовжити дію Договору до 31.03.2014р.

Позивачем у відповідності до умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 31 855,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

- №80278961 від 03.07.2013р. на суму 4 723,50 грн.,

- №80278962 від 03.07.2013р. на суму 4 456,66 грн.,

- №80278963 від 03.07.2013р. на суму 1 836,14 грн.,

- №80278964 від 03.07.2013р. на суму 680,98 грн.,

- №80278965 від 03.07.2013р. на суму 3 195,76 грн.,

- №80278966 від 03.07.2013р. на суму 2 187,41 грн.,

- №80280598 від 17.07.2013р. на суму 986,11 грн.,

- №80280599 від 17.07.2013р. на суму 342,90 грн.,

- №80280600 від 17.07.2013р. на суму 1 402,37 грн.,

- №80280605 від 17.07.2013р. на суму 1 561,31 грн.,

- №80281415 від 25.07.2013р. на суму 304,61 грн.,

- №80281416 від 25.07.2013р. на суму 304,61 грн.,

- №80281417 від 25.07.2013р. на суму 304,61 грн.,

- №80281418 від 25.07.2013р. на суму 304,61 грн.,

- №80281430 від 25.07.2013р. на суму 304,61 грн.,

- №80282775 від 07.08.2013р. на суму 611,28 грн.,

- №80282777 від 07.08.2013р. на суму 2 167,33 грн.,

- №80282779 від 07.08.2013р. на суму 1 929,54 грн.,

- №80282787 від 07.08.2013р. на суму 1 172,38 грн.,

- №80282790 від 07.08.2013р. на суму 2 701,18 грн.,

- №80283170 від 09.08.2013р. на суму 377,14 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представників, а також відбитками печаток та штампів відповідача на вказаних видаткових накладних (належним чином засвідчені копії повідомлень про зразок печатки (штампу), наданих відповідачу знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 6.3 Договору в редакції протоколу розбіжностей від 01.02.2011р. всі розрахунки здійснюються виключно у національній валюті України. Оплата за товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору в редакції протоколу розбіжностей від 01.02.2011р. датою поставки товару є дата товарної (товарно-транспортної, видаткової) накладної або дата поставки товару, яка зазначена уповноваженим представником покупця на товарній (товарно-транспортній, видатковій) накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено часткову оплату вартості поставленого позивачем товару на суму 10 263,02 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень: № 9105 від 16.09.2013р. на суму 4 796,26 грн., № 9267 від 19.09.2013р. на суму 5 066,76 грн., № 9571 від 25.09.2013р. на суму 200,00 грн., № 9630 від 26.09.2013р. на суму 200,00 грн.

Таким чином, вартість неоплаченого відповідачем товару складає 21 592,02 грн. (31 855,04 грн. - 10 263,02 грн.).

З наявного в матеріалах справи акту звірки від 08.10.2013р., підписаного уповноваженими представниками та скріпленого печатками сторін, оригінал якого також оглянутий судом в судовому засіданні, вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 21 134,28 грн. з урахуванням залишку оплат, проведених відповідачем за попередні поставки.

У зв'язку з тим, що відповідач в повному обсязі не розрахувався за отриманий товар за Договором, позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, з урахуванням п. 6.3. Договору, строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару сплив, а тому прострочення строку оплати вартості товару за Договором у відповідача перед позивачем виникло:

- за видатковою накладною №80278961 від 03.07.2013р. - 03.08.2013р.,

- за видатковою накладною №80278962 від 03.07.2013р. - 03.08.2013р.,

- за видатковою накладною №80278963 від 03.07.2013р. - 03.08.2013р.,

- за видатковою накладною №80278964 від 03.07.2013р. - 03.08.2013р.,

- за видатковою накладною №80278965 від 03.07.2013р. - 03.08.2013р.,

- за видатковою накладною №80278966 від 03.07.2013р. - 03.08.2013р.,

- за видатковою накладною №80280598 від 17.07.2013р. - 17.08.2013.,

- за видатковою накладною №80280599 від 17.07.2013р. - 17.08.2013.,

- за видатковою накладною №80280600 від 17.07.2013р. - 17.08.2013.,

- за видатковою накладною №80280605 від 17.07.2013р. - 17.08.2013.,

- за видатковою накладною №80281415 від 25.07.2013р. - 25.08.2013.,

- за видатковою накладною №80281416 від 25.07.2013р. - 25.08.2013.,

- за видатковою накладною №80281417 від 25.07.2013р. - 25.08.2013.,

- за видатковою накладною №80281418 від 25.07.2013р. - 25.08.2013.,

- за видатковою накладною №80281430 від 25.07.2013р. - 25.08.2013.,

- за видатковою накладною №80282775 від 07.08.2013р. - 07.09.2013.,

- за видатковою накладною №80282777 від 07.08.2013р. - 07.09.2013.,

- за видатковою накладною №80282779 від 07.08.2013р. - 07.09.2013.,

- за видатковою накладною №80282787 від 07.08.2013р. - 07.09.2013.,

- за видатковою накладною №80282790 від 07.08.2013р. - 07.09.2013.,

- за видатковою накладною №80283170 від 09.08.2013р. - 09.09.2013.

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо повної оплати вартості товару в строк визначений Договором не виконав.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, видаткові накладні підписані невстановленими особами, а матеріали справи не містять довіреностей або інших доказів на підтвердження повноважень осіб отримувати товар за видатковими накладними, а тому позивачем не доведено фактів поставки товару за видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.3. Договору право власності на товар переходить з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладних, які засвідчують момент передачі товару.

Відповідно до ст. 1 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

У відповідності до п. 2.2. Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4. Положення).

Зважаючи на положення чинного законодавства, посилання відповідача на те, що видаткові накладні не мають необхідних реквізитів (ст. 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») і не можуть вважатись первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій по Договору є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлений за Договором товар в розмірі 21 134,28 грн., заявлена позивачем в даній справі, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 576,39 грн. та суму 3% річних в розмірі 131,96 грн.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 Договору в редакції протоколу розбіжностей від 01.02.2011р. сторони встановили, що у випадку порушення терміну оплати за поставлений товар (п.6.3 Договору) покупець за кожний день прострочення платежу, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наведені позивачем розрахунки суми пені та 3 % річних, господарський суд відзначає наступне.

Як встановлено судом вище, загальна сума поставки складає 31 855,04 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а сума часткової оплати вартості товару становить 10 263,02 грн., а тому вартість неоплаченого товару шляхом математичного підрахунку дорівнює 21 592,02 грн.

Позивач же до стягнення з відповідача заявив суму основного боргу в розмірі 21 134,28 грн., що є його процесуальним правом зважаючи на положення статей 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, будь-яких пояснень, заяв до матеріалів справи не надав, доказів на підтвердження часткової оплати вартості товару на суму 10 720,76 грн. на вимогу ухвали суду від 24.10.2013р. не надав, як і не надав доказів на підтвердження оплати вартості товару в сумі 457,74 грн. (10 720,76 грн. - 10 263,02 грн.) на вимогу ухвали суду від 19.11.2013р.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень про сплату вартості товару, суд не може дійти однозначного висновку за якими саме видатковими накладними відповідачем була здійснена часткова сплата вартості товару, зважаючи на відсутність відповідної інформації в графі призначення платежу, а саме зазначення за якою видатковою накладною було сплачено відповідну суму і як наслідок не можливо провести власні розрахунки сум пені та 3 % річних за кожною видатковою накладною.

Однак зважаючи на положення п. 6.3. Договору строк виконання зобов'язання відповідача по оплаті вартості товару сплив, що в свою передбачає наслідки встановлені Цивільним кодексом України та Договором, зокрема, нарахування пені та 3 % річних.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те що за видатковими накладними №80278961 від 03.07.2013р., №80278962 від 03.07.2013р., №80278963 від 03.07.2013р., №80278964 від 03.07.2013р., №80278965 від 03.07.2013р., №80278966 від 03.07.2013р. строк виконання зобов'язання виник 03.08.2013р., за видатковими накладними №80280598 від 17.07.2013р. №80280599 від 17.07.2013р., №80280600 від 17.07.2013р. - 17.08.2013., за видатковими накладними №80281415 від 25.07.2013р., №80281416 від 25.07.2013р., №80281417 від 25.07.2013р., №80281418 від 25.07.2013р., №80281430 від 25.07.2013р. - 25.08.2013., за видатковими накладними №80282775 від 07.08.2013р., №80282777 від 07.08.2013р., №80282779 від 07.08.2013р., №80282787 від 07.08.2013р., №80282790 від 07.08.2013р. - 07.09.2013р., то нарахування суми пені та 3 % річних здійснюється за декількома видатковими накладними одночасно.

Як вбачається з тексту позовної заяви та наведених в ньому розрахунків сум пені та 3% річних, позивач просить стягнути як суму основного боргу в розмірі 377,44 грн. за видатковою накладною №80235251 від 09.08.2013р., так і суму пені в розмірі 4,84 грн. та суму 3% річних в розмірі 1,12 грн., в той час як копія вказаної накладної відсутня в матеріалах справи.

Суму пені та 3% річних за видатковою накладною №80283170 від 09.08.2013р. позивачем не заявлено.

З наведених в позовних матеріалах розрахунків суми пені та 3% річних, які перевірені судом та визнані обґрунтованими, до стягнення з відповідача підлягає сума пені в розмірі 571,55 грн. та сума 3% річних в розмірі 130,84 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування заявлених позовних вимог до матеріалів справи не надав.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/20412/13 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 21 134,28 грн., суми пені в розмірі 571,55 грн. та 130,84 грн. 3% річних.

Судовий збір у розмірі 1 720,03 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумацький шлях» (код ЄДРПОУ 30400117, адреса: 03151, м. Київ, вул. Мішина, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна» (код ЄДРПОУ 30384724, адреса: 04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5) основний борг в розмірі 21 134,28 грн. (двадцять одна тисяча сто тридцять чотири гривні 28 копійок), 571,55 грн. (п'ятсот сімдесят одну гривню 55 копійок) пені, 130,84 грн. (сто тридцять гривень 84 копійки) 3% річних та судовий збір у розмірі 1 720,03 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 03 копійки).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013р.

Суддя С.М. Морозов