Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2013 року Справа № 1170/2а-3102/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Притули К.М.
при секретарі: Білоус І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом молодіжно-спортивної фірми "А.С.Клуб-ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в
Молодіжно-спортивна фірма "А.С.Клуб-ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо винесення податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.03.2012 р. за № 0000602330 та № 0000592330.
- скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.03.2012 р. за № 0000602330 та № 0000592330.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову невиїзну перевірку молодіжно-спортивної фірми "А.С.Клуб-ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 13771791) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Сільгоспнафтотрейд Кіровоград" (код ЄДРПОУ 35084189) за період 20.04.2007 р. по 31.03.2009 р., внаслідок чого було складено акт від 16.02.2012 року № 37/2330/13771791.
На підставі проведеної перевірки, позивачем отримані податкові повідомлення-рішення №0000602330 від 19.03.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 7086,00 грн., з яких за основним платежем - 5669,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1417,00 грн. та №0000592330 від 19.03.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 5659,00 грн., з яких за основним платежем - 4535,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 1134,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000602330 від 19.03.2012 р. та № 0000592330 від 19.03.2012 р. були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказавши, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством у зв'язку з порушенням позивачем норм Цивільного кодексу України під час здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення - рішення є правомірним.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку молодіжно-спортивної фірми "А.С.Клуб-ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 13771791) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Сільгоспнафтотрейд Кіровоград" (код ЄДРПОУ 35084189) за період 20.04.2007 р. по 31.03.2009 р. (а. с. 15-26).
В акті № 37/2330/13771791 від 16.02.2012 року зазначено, що перевіркою встановлено наступні порушення:
- взаємовідносини між ТОВ "А.С.Клуб ЛТД" з ПП "Сільгоспнафтотрейд Кіровоград" за період з 20.04.2007 р. по 31.03.2009 р., відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;
- пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5; п. 1.32 ст. 1; пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого було неправомірно завищено валові доходи на загальну суму 5669 грн., у тому числі за І квартал 2009 року на суму 5669 грн.
- п. 7.5, п. 7.4, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 4535, 00 грн., у тому числі за І квартал 2009 року на суму 4535 грн.
19 березня 2012 року на підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення №0000602330 від 19.03.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 7086,00 грн., з яких за основним платежем - 5669,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1417,00 грн. та №0000592330 від 19.03.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 5659,00 грн., з яких за основним платежем - 4535,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 1134,00 грн. (а. с. 27,28).
В судовому засіданні встановлено, що молодіжно-спортивною фірмою "А.С.Клуб-ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю було направлено скарги до Кіровоградської ОДПІ, після розгляду яких відповідачем оскаржувані повідомлення-рішення залишено без змін.
В Акті перевірки зазначено, що згідно акту Кіровоградської ОДПІ від 02.08.2010 р. № 14/23-30/35084189 ПП "Сільгоспнафтотрейд Кіровоград" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Фінансово-господарські взаємовідносини між ПП " Сільгоспнафтотрейд Кіровоград " та ТОВ "А.С.Клуб Л.Т.Д" є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент здійснення правовідносин), встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.
Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент здійснення правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції чинній на момент здійснення правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що молодіжно-спортивною фірмою "А.С.Клуб-ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю було придбано у ПП "Сільгоспнафтотрейд Кіровоград" товарно-матеріальні цінності.
На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано копії податкових та видаткових накладних, копії квитанцій.
Посилання відповідача на акти перевірки контрагентів, складеного посадовими особами податкових органів за місцем їх реєстрації, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаними актами жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки позивача так і акту перевірки контрагентів.
Крім того, висновки акту перевірки не можуть вважатись беззаперечним доказом нікчемності угод між позивачем та вказаними підприємствами, оскільки є суб'єктивною точкою зору посадових осіб податкового органу і носять лише характер припущень.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 та зареєстрованого в Мін'юсті України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В даному випадку акт перевірки позивача не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача та можуть підтвердити наявність виявлених порушень.
Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача.
З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем правомірно сформовано валові витрати у спірному періоді фінансово-господарських операціях, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.
Суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські угоди між позивачем та ПП "Сільгоспнафтотрейд Кіровоград" є нікчемними.
Так, станом на час укладення позивачем з даними контрагентами договорів та їх виконання, останні були зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час здійснення господарських операцій з позивачем, були платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.
У відповідності з вимогами частин 2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".
Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а також подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів.
При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття Кіровоградською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 19.03.2012 року №0000602330 та №0000592330, а тому позовні вимоги в частині їх скасування, підлягають задоволенню.
Стосовно, визнання протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо винесення податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.03.2012 р. за № 0000602330 та № 0000592330, суд відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги. Оскільки, представником позивача ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не зазначено, які саме дії податкового органу при винесені податкових повідомлень-рішень були протиправними.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати 127,55 грн., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь молодіжно-спортивної фірми "А.С.Клуб-ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в
Позовні вимоги молодіжно-спортивної фірми "А.С. Клуб-ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції від 19.03.2012 р. за №0000602330 та № 0000592330.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь молодіжно-спортивної фірми "А.С. Клуб-ЛТД" у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю судовий збір 127,55 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 10 грудня 2013 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Притула К.М.
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2013 |
Оприлюднено | 19.12.2013 |
Номер документу | 36133228 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Лукманова О.М.
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
К.М. Притула
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні