Рішення

від 02.12.2013 по справі 905/6597/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.2013 Справа № 905/6597/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД», м.Луганськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 49 062,63грн., пені у розмірі 6 382,19грн., 3% річних у сумі 1 290,42грн.

за участю:

від позивача: Овчаренко М.О. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.10.2013р. по 06.11.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД», м.Луганськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 49 062,63грн., пені у розмірі 6 382,19грн., 3% річних у сумі 1 290,42грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №124/08-12 від 09.08.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: претензії №349 від 06.06.13р., договору №124/08-12 від 09.08.2012р., специфікацій до договору, рахунків-фактур, видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, часткових оплат з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 05.08.2013р. складає 49 062,63грн., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 256, 530, 536, 625, 694 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 1, 12, 15 Господарського процесуального кодексу України.

15.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД», податкових накладних, довіреності на отримання матеріальних цінностей, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар та довідку №612 від 10.10.2013р. за підписом генерального директора яка свідчить, що станом на 07 жовтня 2013 року, ніяких правовідносин з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами, окрім вказаних в позовній заяві, між ТОВ «Яхонт ЛТД» та ТОВ «Енергокапітал» не існує.

30.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справ №661 від 25.10.2013р. в яких зазначає, що 23.10.2013р. Відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 25 000,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку. Таким чином загальна заборгованість Відповідача зменшилась, та складає 24 062,63грн. Крім того надано належним чином засвідчений акт звіряння взаємних розрахунків який підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 07.10.2013р. складає 49 062,63грн.

02.12.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені докази здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар.

Представник Позивача у судове засідання 02.12.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 02.12.2013р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» (Покупець) було укладено договір №124/08-12, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти у відповідності з умовами даного договору обладнання та матеріально-технічні ресурси (далі - Товар) ціна, кількість, строки поставки, строк оплати товару зазначені у специфікаціях, які є невід'ємними частинами до даного Договору.

У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни та порядку розрахунків:

- загальна сума договору складає суму, встановлену відповідно доданих до договору специфікацій (п.3.1 Договору);

- розрахунки за Товар здійснюються грошовими коштами на поточний рахунок Постачальника. За згодою Сторін можливі інші форми розрахунків, в тому числі векселями (п.3.3 Договору);

Згідно п.5.3 договору у випадку порушення строку оплати Товару, відповідно п.2 Специфікації даного Договору, Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2014 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

09 серпня 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору де визначили асортимент, кількість, загальну вартість яка склала 25 419,00грн., умови поставки та умови оплати: 1-й етап-передплата у розмірі 50% від вартості Товару, протягом 20 банківських днів з моменту підписання даної Специфікації; 2-й етап-оплата у розмірі 50% вартості Товару протягом 10 банківських днів після поставки товару.

29 серпня 2012 року між Сторонами підписано Специфікацію №2 до договору де визначили асортимент, кількість, загальну вартість яка склала 74 001,60грн., умови поставки та умови оплати: 1-й етап-передплата у розмірі 50% від вартості Товару, протягом 20 банківських днів з моменту підписання даної Специфікації; 2-й етап-оплата у розмірі 50% вартості Товару протягом 10 банківських днів після поставки товару.

Відповідачем у відповідності до вимог специфікації було здійснено передплату у сумі 52 450,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 175 517,46грн., що підтверджується видатковими накладними №ЯХ-0002801 від 14.09.2012р. на суму 25 419,00грн., №ЯХ-0002904 від 21.09.2012р. на суму 46 783,15грн., №ЯХ-0002996 від 28.09.2012р. на суму 50 633,76грн., №ЯХ-0002988 від 28.09.2012р. на суму 23 832,00грн., №ЯХ-0003688 від 22.11.2012р. на суму 28 8749,55грн. Вказані накладні підписано з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей №384 від 11.09.2012р., №440 від 21.09.2012р., №437 від 21.09.2012р., №585 від 22.11.2012р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 74 004,83грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, які містяться в матеріалах справи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 49 062,63грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №349 від 06.06.2013р. з вимогою здійснити оплату за поставлений товару сумі 49 062,63грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №124/08-12 від 09.08.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 175 517,46грн. Відповідачем у відповідності до вимог специфікації було здійснено передплату у сумі 52 450,00грн., також часткову оплату за поставлений товару сумі 74 004,83грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем після звернення Позивача до суду з позовними вимогами було сплачено частину боргу у розмірі 25 000,00грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог. Вказана сплата підтверджена документально: виписка з банківського рахунку. Оскільки погашення у розмірі 25 000,00грн. відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 25 000,00грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 17.09.13 року) заборгованість у розмірі 25 000,00грн. не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 24 062,63грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 24 062,63грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал».

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.3 договору у випадку порушення строку оплати Товару, відповідно п.2 Специфікації даного Договору, Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого Товару за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, отже Позивачем невірно визначений строк нарахування пені за 310 днів.

Перевіривши розрахунок пені річних, суд дійшов висновку, що Позивачем невірно визначений момент виникнення заборгованості. Так, Позивач визначає початок нарахування пені за видатковою накладною №ЯХ-0002801 від 14.09.2012р. - 24.08.2012р ., №ЯХ-0002996 від 28.09.2012р.- 27.09.2012р. , що є невірним та таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

Сторони умови оплати визначили у специфікаціях до договору - 1-й етап-передплата у розмірі 50% від вартості Товару, протягом 20 банківських днів з моменту підписання даної Специфікації; 2-й етап-оплата у розмірі 50% вартості Товару протягом 10 банківських днів після поставки товару.

Отже у Позивача виникло за видатковою накладною №ЯХ-0002801 саме з 29.09.2012р., №ЯХ-0002996 саме з 13.10.2012р. право на стягнення оплати за поставлений товар.

Здійснивши самостійно розрахунок пені, суд дійшов висновку про задоволення пені у сумі 3 484,40грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних за період з 24.08.2012р. по 31.07.2013р. від суми загального боргу складає 1 375,09грн.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних за кожною накладною окремо, за період встановлений судом , суд дійшов висновку про задоволення 3% річних у сумі 650,72грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД», м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 49 062,63грн., пені у розмірі 6 382,19грн., 3% річних у сумі 1 290,42грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» (86145, м.Макіївка, вул.Чкалова, б.2, ЄДРПОУ 32672040, р/р 26009001300016 в ПАТ «Европромбанк» м.Донецьк, МФО 377090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД» (вул.Советська, 20, м.Луганськ, 91021, ЄДРПОУ 21762903, р/р 26001228953 в АТ «Райффайзен банк Аваль», м.Київ, МФО 380805) заборгованість у розмірі 24 062,63грн., пеню у розмірі 3 484,40грн., 3% річних у сумі 650,72грн.,судовий збір у сумі 1 613,23грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яхонт ЛТД», м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 25 000,00грн. припинити.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 02.12.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.13р.