Ухвала

від 18.12.2013 по справі 904/3248/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.12.2013 Справа № 904/3248/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Павловського П.П., Науменка І.М.,

секретар судового засідання: Назаренко С.Г.,

за участю представників сторін:

від боржника: Корнев Є.О., довіреність № 01/03 від 01.03.2013 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 р. по справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Осток В", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Осток В", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 р. у даній справі (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Осток В". Ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю " Осток В". Провадження у справі припинено.

Не погодившись з даною ухвалою, Державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати.

Скаржник вважає, що у зв'язку з винесенням ухвали про ліквідацію боржника, податковий орган позбавлений можливості виконати завдання визначені законом щодо виконання підприємством банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор боржника просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

18.12.2013 р. представник скаржника в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представника скаржника.

Заслухавши пояснення представника ліквідатора, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Статтею 9 Закону встановлено, що справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 91 ГПК України передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати також особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ч.6 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі.

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи з метою попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

За ст. 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство є: сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту наведеної правової норми, державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто - сторони у справі про банкрутство.

В силу ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Положення щодо офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет набирають чинності через два роки з дня опублікування Закону України від 22.12.2011 р. N 4212-VI - 19 січня 2014 року. До набрання чинності цими положеннями офіційне оприлюднення відомостей про справу про банкрутство здійснюється в офіційних друкованих органах (газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр") (Прикінцеві та перехідні положення Закону).

Частиною 1 статті 210 ГК України встановлено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

Наведена правова норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається через вказані вище процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2013 р. заява товариства з обмеженою відповідальністю «Осток В» про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Осток В» прийнята до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2013 р. порушено провадження про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Осток В» за процедурою встановленою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду від 14.05.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Осток В» визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, до 14.05.2014 р. Ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Ткаченко А.Р. Зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

07.02.2013 р. єдиним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Осток В» прийнято рішення про ліквідацію підприємства.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 16323216 станом на 18.04.2013 р. містить запис про внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи.

В Бюлетені державної реєстрації від 11.02.2013 р. № 239 (4), тобто більше ніж за два місяці до порушення даної справи про банкрутство, було опубліковано оголошення про прийняття учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Осток В" рішення про ліквідацію останнього.

З моменту публікації вказаного оголошення інформація щодо рішення про ліквідацію товариства стала загальновідомою.

12.02.2013 р. ліквідатором направлено на адресу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська заяву про припинення платника податків за формою 8-ОПП та копію рішення власника про припинення юридичної особи (а.с.30).

З метою виявлення можливих кредиторів, в газеті "Урядовий кур'єр" № 93 від 28.05.2013 р. ліквідатором опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

В ході здійснення ліквідаційної процедури розглянуто та визнано вимоги кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" в сумі 347 305,00 грн., які залишились незадоволеними, у зв'язку з відсутністю майна боржника.

Скаржником не надано доказів звернення з кредиторськими вимогами до боржника в порядку встановленому ч.3 ст.95 Закону.

Доказів наявності грошових вимог до боржника податкова інспекція не надала і суду апеляційної інстанції.

Отже, скаржник не набув статусу кредитора боржника, а тому не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Зазначивши в апеляційній скарзі про необхідність проведення податкової перевірки боржника, податкова інспекції не вказала на наявність доказів, які свідчать про вжиття заходів для проведення такої перевірки (видання наказу про проведення перевірки, направлення посадових осіб для проведення перевірки, складання акту про неможливість проведення перевірки чи надання документів для її проведення).

Згідно до п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті до провадження апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 р. у справі № 904/3248/13.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 91, 99 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 р. по справі № 904/3248/13 припинити. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді П.П.Павловський І.М.Науменко