Постанова

від 20.06.2013 по справі 2а-13849/12/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 р. о 15:47 Справа №2а-13849/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кириченко Д.А., за участі представників сторін:

від позивача - Рудько Р.І.,

від відповідача -Жукова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсейс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсейс" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом (з урахуванням уточнення позовних вимог) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0011772204 від 06.12.2012 року, №0011762204 від 06.12.2012 року.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, по правовідносинам з сумнівними контрагентами, що мають ознаки фіктивності та безтоварність зазначених господарських операцій, оскільки всі витрати та зобов'язання сформовано на підставі належних первинних документів.

Ухвалами суду від 10.12.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 25.12.2012 року призначена у справі судово-економічна експертиза, зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.06.2013 року провадження у справі поновлено з 17.06.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, надав пояснення по суті спору.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи та висновки проведеної судово-економічної експертизи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 20695814, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку у ДПІ в м.Сімферополі (а.с.8-12 т.1).

Видами діяльності позивача за КВЕД є розвідувальне буріння, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, роздрібна торгівля пальним, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг консультування в цих сферах (а.с.13 т.1).

Під час спірних правовідносин позивач мав ліцензію на здійснення пошуку (розвідку) корисних копалин (а.с.13 т.1).

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-плюс» (код за ЄДРПОУ 31263808), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року .

За результатами перевірки складено акт №8575/22-8/20695814 від 31.10.2012 року (далі - Акт) (а.с.17-47 т.1).

За висновками акту встановлено порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України) - занижено податок на прибуток всього в сумі 788507 грн., у тому числі по періодах: З квартали 2009 року у сумі 2310,00 грн.; 2009 рік у сумі 2310,00 грн.; 1 квартал 2010 року у сумі 68003,00 грн.; 1 півріччя 2010 року у сумі 211891,00 грн.; 3 квартали 2010 року у сумі 298136,00 грн.; 2010 рік у сумі 503608,00 грн.; 1 квартал 2011 року у сумі 113760,00 грн.; 2 квартал 2011 року у сумі 18668,00 грн. 2-3 квартали 2011 року у сумі 53310,00 грн.; 2-4 квартали 2011 року у сумі 168479,00 грн.; 1 квартал 2012 року у сумі 350,00 грн.; 1 півріччя 2012 року у сумі 350,00 грн.

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР року (із змінами та доповненнями) та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України - занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся всього в сумі 642579 грн., у тому числі по періодах: липень 2009 року у сумі 308,00 грн., жовтень 2009 року у сумі 924,00 грн., листопад 2009 року у сумі 308,00 грн., грудень 2009 року у сумі 308,00 грн., лютий 2010 року у сумі 44864,00 грн., березень 2010 року у сумі 7600,00 грн., квітень 2010 року у сумі 49700,00 грн., травень 2010 року у сумі 40448,00 грн., червень 2010 року у сумі 26900,00 грн., липень 2010 року у сумі 25662,00 грн., серпень 2010 року у сумі 43333,00 грн., жовтень 2010 року у сумі 43750,00 грн., листопад 2010 року у сумі 28028,00 грн., грудень 2010 року у сумі 92600,00 грн., січень 2011 року у сумі 2807,00 грн., лютий 2011 року у сумі 83050,00 грн., березень 2011 року у сумі 5151,00 грн., травень 2011 року у сумі 9534,00 грн., червень 2011 року у сумі 6700,00 грн., липень 2011 року у сумі 9650,00 грн., серпень 2011 року у сумі 18557,00 грн., жовтень 2011 року у сумі 38734,00 грн., листопад 2011 року у сумі 34900,00 грн., грудень 2011 року у сумі 28430,00 грн., січень 2012 року у сумі 333,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, у межах строку давності, встановленого п.102.1 ст.102 ПК України, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.12.2012 року №0011772204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 912188,00 грн., у тому числі 786197 грн. за основним платежем та 125991 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0011762204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 774876,00 грн., у тому числі 641347 грн. за основним платежем та 133529 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.14-15 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення позивачем законодавства в частині оподаткування податком на прибуток підприємств за період:3 квартали 2009 року - 1 квартал 2012 року, податком додану вартість за період: липень 2009 року - січень 2012 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, а Розділом V цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на додану вартість.

Проте, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі - Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин), порядок оподаткування податком на додану вартість до набрання чинності ПК України було врегульовано нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та податку на додану вартість до вказаних періодів позивач мав керуватися нормами вищезазначених законів, а за всі наступні періоди - нормами розділів ІІІ, V Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону№334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Поняття господарської діяльності наведено у п.1.32 ст.1 Закону №334, в силу якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Норми аналогічного змісту встановлено й розділом III Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на прибуток підприємств з 01.01.2011 року.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу вищенаведених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових (витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування) є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами було встановлено також нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168).

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України (п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закон №168).

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.6 ст.1 Закону №168 ви значено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону № 168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.2.3 Закону №168 Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.7.4.1 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Аналогічні положення встановлені розділу V Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2011 року.

Так, згідно зі ст.198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна, а для визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток, оформлені належним чином первинні документи, що підтверджують продаж товарів (робіт,послуг).

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів (робіт, послуг), що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що за актом перевірки відповідач вказує на «сумнівність» здійснення позивачем господарських операцій з придбання у контрагентів, що мають ознаки «фіктивних» підприємств, товарів (робіт, послуг) загальною вартістю 3855474,58 грн., у т.ч. ПДВ 642579,13 грн. (сума без врахування ПДВ склала 3212895,45 грн.) за період з липня 2009 року по січень 2012 року.

Однак, з урахуванням строків податкової давності, передбачених ст.102 ПК України, відповідачем враховано при розрахунку податкових зобов'язань:

1.За податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2012 року №0011772204 з податку на прибуток підприємств в сумі 786197,00 грн. (за основним платежем) операції з придбання товарів (робіт, послуг) у вищезазначених контрагентів за період з 1-го кварталу 2010 року по 1-ий квартал 2012 року на загальну суму 3844386,60 грн., у т.ч. 640731,15 грн. ПДВ (сума без врахування ПДВ склала 3203655,45 грн.), у т.ч. (підкреслені суми):

- 2014433,14х25%=503608,29 грн. - заниження податку за 2010 рік;

- 455038,99х25%=113759,75 грн. - заниження податку за 1 квартал 2011 року;

- 732516,65х23%=168478,83 грн. - заниження податку за 2-4 квартали 2011 року;

- 1666,67х21%=350,00 грн. - заниження податку за 1 квартал 2012 року;

- 0,13 грн. податку - округлення ДПІ;

2.За податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2012 року №0011762204 з податку на додану вартість в сумі 641347,00 грн. (за основним платежем) операції з придбання товарів (робіт, послуг) у вищезазначених контрагентів за період з листопада 2009 року по січень 2012 року на загальну суму 3848082,60 грн., у т.ч. ПДВ 641347,16 грн. (сума без врахування ПДВ склала 3206735,45 грн.).

Тобто за межами строків податкової давності залишилось податкове зобов'язання з податку на прибуток за 3-4 квартали 2009 року в сумі 2310,00 грн. (786197,00=788507,00-2310,00) по операціях придбання товарів (робіт, послуг) на суму 9240,00 грн. та податкове зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 1232,13 грн., у т.ч. за липень 2009 року у сумі 308,00 грн., за жовтень 2009 року у сумі 924,00 грн. (641347,00 =642579,13- 1232,13)

Судом встановлено, що в період спірних правовідносин позивач мав правовідносини з ТОВ БВП «Строитель-Плюс» (ЄДРПОУ 31263808),ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), які згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи не перебувають у процесі припинення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (п.2 ст.33 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року №755 ).

На підставі вказаного судом встановлено, що контрагенти позивача є юридичними особами, що мають належний обсяг цивільної право та дієздатності.

Під час розгляду справи встановлено, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами за період з 1-го кварталу 2010 року по 1-ий квартал 2012 року (період, за який позивачу податковими органами донараховано податок на прибуток спірним податковим - повідомленням рішенням в сумі 786197,00 грн.) на загальну суму 3844386,60 грн., у т.ч. 640731,00 грн. ПДВ (сума без врахування ПДВ склала 3203655,45 грн.)

Однак, під час розгляду справи судом встановлено, що здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами за період з листопада 2009 року по січень 2012 року на суму 3848082,60 грн., у т.ч. ПДВ 641347,15 грн. (період, за який позивачу податковими органами донараховано податок на додану вартість спірним податковим - повідомленням рішенням в сумі 641347,00 грн.) підтверджується не у повному обсязі - лише на суму 3846234,60 грн., у т.ч. 641039,15 грн. ПДВ.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій на суму 1848,00 грн., у т.ч. ПДВ 308,00 грн. у листопаді 2009 року з БВП «Строитель-Плюс», за яким позивач нарахував податковий кредит у листопаді 2009 року в сумі 308,00 грн. (по рядку 1 розділу ІІ Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року).

Натомість, позивачем не надано жодних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують здійснення господарських операцій на суму 1848,00 грн. з БВП «Строитель-Плюс», за якими ТОВ «Фірма «Промсейс» нарахувало податковий кредит в сумі 308,00 грн. в грудні 2009 року (по податковій декларації з ПДВ за грудень 2009 року).

Судом встановлено, що з метою здійснення основної економічної діяльності за період з листопада 2009 року по січень 2012 року позивач придбав у постачальників (КП «Альянс», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Сіті Буд», БВП «Строитель-Плюс») товари (роботи, послуги) вартістю 3846234,60 грн. у т.ч. 641039,15 грн. ПДВ (сума без врахування ПДВ склала 3205195,45 грн.), а саме:

товари вартістю 2000,00 грн., у т.ч. ПДВ 333,33 грн.;

послуги з оренди приміщення в сумі 66240,00 грн., у т.ч. ПДВ 11040,00 грн.;

послуги з оренди обладнання в сумі 174500,00 грн., у т.ч. ПДВ 29083,40 грн.;

роботи з математичної обробки сейсмічних даних вартістю 3603494,60 грн., у т.ч. ПДВ 600582,42 грн.

У січні 2012 року позивач придбав у КП «Альянс» товар (термобумагу ТБС-216) у кількості 10 рулонів вартістю 2000,00 грн., у т.ч. 333,33 грн. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 31.01.2012 року №177 (а.с.232 т.1)., здійснення позивачем у лютому 2012 року оплати за товар повністю підтверджується випискою по банківському рахунку (а.с.202 т.2).

У січні 2012 року за датою відвантаження товарів вартістю 2000,00 грн., у т. ч. 333,33 грн. ПДВ, у постачальника (КП «Альянс») відповідно до п.187.1. ст.187 та п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 333,33 грн., за датою виникнення яких контрагент відповідно до п.201.1., 201.4. та 201.7. ст. 201 ПК України склав податкову накладну на суму ПДВ 333,33 грн. по операціях поставки товарів вартістю 2000,00 грн. з ПДВ від 31.01.2012 року №177 (а.с.233 т.1), яка має усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1. ст.201 ПК України.

Зазначена податкова накладна, отримана позивачем у січні 2012 року відображена у розділі II «Отримані податкові накладні» реєстру ПН (а.с.148 т.VII).

У січні 2012 р. відповідно до п.198.1., п.198.2. ст.198 ПКУ за датою отримання товарів (що підтверджено податковою та видатковою накладними) у ТОВ «Фірма «Промсейс» виникло право на віднесення ПДВ у сумі 333,33 грн. до податкового кредиту (додатки №2, №3).

На підставі отриманої від КП «Альянс» податкової накладної позивач у січні 2012 року відповідно до п.201.10. ст.201 ПКУ нарахував ПДВ, що відноситься до податкового кредиту, в сумі 333,33 грн., та відповідно до п.200.1. ст.200, п.201.14., 201.15. ст.201 ПКУ відобразило його у податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року.

Використання позивачем товару у власній господарській діяльності повністю підтверджується договором з ТОВ «Комплексні геолого-геофізичні рішення» за договором №1/02-2012 від 15.02.2012 року, для виконання якого (з метою роздрукування текстових та графічних матеріалів) й придбано товар, актом списання, актом здачі-приймання науково-технічної продукції, програмою робіт (а.с.64-69 т.3)

Також судом встановлено, що між позивачем (Орендар) та БВП «Строитель-Плюс» (Орендодавець) було укладено договори оренди приміщення №183 від 12.01.2009 року, №522 від 01.04.2010 року (а.с.216-224 т.3).

Отримання позивачем послуг з надання приміщень в оренду підтверджується актами приймання-передачі нежитлових приміщень відповідно б/н від 12.01.2009 року та б/н від 01.04.2010 року (а.с.220, 224 т.3).

Надання послуги з оренди приміщення загальною вартістю 66240,00 грн., у т.ч. ПДВ 11040,00 грн., підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.45, 76,79,82,85,87,90,93,96,99,102,105, 108,111,117,120,122,135,136,140,142 т.2, а.с.15, 17 т. VIII).

Оплата позивачем коштів у сумі 66240,00 грн., у т.ч. 11040,00 грн. ПДВ за отримані послуги з оренди приміщення підтверджується виписками банку (а.с.202 т.2, а.с.1-27 т.3).

ПДВ в сумі 1040,00 грн., нарахований (сплачений) по операціях придбання послуг з оренди приміщень у БВП «Строитель-Плюс», був включений позивачем в податковий кредит в сумі 11040,00 грн., у т.ч.: 5540,00 грн. включено до складу податкового кредиту в 2009-2010 роках, тобто у період дії Закону №168; 5500,00 грн. включено до складу податкового кредиту в 2011 році, тобто у період дії ПК України.

Зокрема, у листопаді 2009 року - грудні 2010 року за датою оформлення акту, що засвідчує факт надання послуг вартістю 33240,00 грн., у т.ч. 5540,00 грн. ПДВ, у Орендодавця (БВП «Строитель-Плюс») відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону №168 виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 5540,00 грн., за датою виникнення яких контрагент склав податкові накладні всього на суму ПДВ 5540,00 грн. по операціях поставки послуг вартістю 33240,00 грн. з ПДВ від 30.11.2009 року №5441, від 29.01.2010 року №231, від 26.02.2010 року №561, від 31.03.2010 року №1012, від 29.04.2010 року №1773, від 21.05.2010 року №2091, від 30.06.2010 року №2770, від 30.07.2010 року №3639, від 31.08.2010 року №4306, від 29.10.2010 року №6151, від 30.11.2010 року №6711, від 13.12.2010 року №6821 (а.с.78, 81,84,86,89,92,95,98,101,104,107, 110 т.2), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

Отримані за період листопад 2009 року - грудень 2010 року податкові накладні на суму ПДВ 5540,00 грн. відображені у розділі I «Отримані податкові накладні» реєстру ПН .

За період листопад 2009 року - грудень 2010 року відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7. Закону №168 виникло право на податковий кредит у сумі 5540,00 грн.

На підставі зазначених податкових накладних, отриманих від БВП «Строитель-Плюс» за період листопад 2009 року - грудень 2010 року, позивач відповідно п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7. Закону №168 нарахував податковий кредит у сумі 5540,00 грн. та відповідно до п.п.7.2.8. п.7.2. ст.7. Закону №168 відобразив його у Розділі ІІ додатку 5 Податкових декларацій з ПДВ за період листопад 2009 року - грудень 2010 року.

У період січень-грудень 2011 року за датою зарахування коштів від покупця / за датою оформлення акту, що засвідчує факт постачання послуг вартістю 33000,00 грн., у т. ч. 5500,00 грн. ПДВ, у Орендодавця (БВП «Строитель-Плюс») відповідно до п.187.1. ст.187 та п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 5500,00 грн., за датою виникнення яких контрагент склав податкові накладні на загальну суму ПДВ 5500,00 грн. по операціях поставки послуг вартістю 33000,00 грн. з ПДВ від 15.11.2011 року №156, від 31.10.2011 року №380, від 30.09.2011 року №485, від 29.08.2011 року №374, від 29.07.2011 року №472, від 30.06.2011 року №498, від 31.05.2011 року №1, від 31.03.2011 року №432, від 30.12.2011 року №479, від 31.01.2011 року №387, від 28.02.2011 року №800 (а.с.46, 113,115,118,121,138,141,144, т.2, а.с.16,18 т.VIII), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1. ст.201 ПКУ.

Отримані за період січень-грудень 2011 року податкові накладні на суму ПДВ 5500,00 грн. відображені у розділі II «Отримані податкові накладні» реєстру ПН.

У період січень-грудень 2011 року, за датою списання коштів з банківського рахунка на оплату послуг / за датою отримання послуг, на підставі отриманих від податкових накладних позивач відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України нарахував ПДВ, що відноситься до податкового кредиту, в сумі 5500,00 грн., та відповідно до п.200.1. ст.200, п.201.14., 201.15. ст.201 ПКУ відобразив його у податкових деклараціях з ПДВ за період січень - грудень 2011 року (дані Розділу ІІ додатку №5 до Податкових декларацій з ПДВ).

Зазначені послуги з оренди приміщення придбані позивачем з метою використання у власній господарській діяльності, оскільки позивач не має на балансі власного приміщення для розміщення офісу підприємства.

Протягом 2010-2011 років позивач (Орендар) уклав з Орендодавцями (ПП «Кримспецтехнолоджи» та Фірмою «Капітель Плюс») договори на оренду обладнання, а саме: договір №69 від 12.01.2010 року з ПП «Кримспецтехнолоджи»; договір №992 від 01.03.2011 року з Фірмою «Капітель Плюс», предметом яких є JPS навігатор тримбел ДСМ 132 - 1 шт., Ехолот Batis 500AF - 1 шт., Сейсмокомплекс САК-3 «Стратобокс» - 1 шт., Сонар «Катран-1М» - 1 шт., Плоттер 525-М. 1 шт. (а.с. 225-232 т.3).

Надання послуги з оренди обладнання підтверджується за період квітень 2010 року - грудень 2011 року загальною вартістю 174500,00 грн., у т.ч. ПДВ 29083,40 грн. підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с239,245,248 т.1, а.с.1,7,10,28,30,33,39,41,125,130, 145,152,157,162,170,173,176 т.2).

Прийом-передача обладнання в оренду засвідчено актами прийомки в оренду обладнання б/н від 12.01.2010 року та б/н від 01.03.2011 року відповідно (а.с.227,232 т.3).

Оплата позивачем послуг в сумі 174500,00 грн. з ПДВ здійснена позивачем в сумі 110500,00 грн. з ПДВ у безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (а.с.202 т.2, а.с.1-27 т.3); в сумі 64000,00 грн. з ПДВ у готівковій формі, що підтверджується фіскальними звітними чеками, що додані до звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (а.с.28-109 т.3).

ПДВ в сумі 29083,40 грн., нарахований (сплачений) по операціях придбання послуг з оренди обладнання у ПП «Кримспецтехнолоджи» та Фірми «Капітель Плюс», був включений позивачем в податковий кредит в сумі 29083,40 грн., у т.ч.: 12083,36 грн. включено до складу податкового кредиту в 2010 році, тобто у період дії Закону України «Про ПДВ» №168; в сумі 17000,04 грн. включено до складу податкового кредиту в 2011 році, тобто у період дії ПКУ (п.1-2 Розділу ХІХ ПКУ), зокрема:

У квітні - грудні 2010 року, за датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 12083,36 грн. Орендодавці (ПП «Кримспецтехнолоджи», Фірма «Капітель Плюс») склали податкові накладні на суму ПДВ 12083,36 грн. по операціях поставки послуг вартістю 72500,00 грн. з ПДВ від 28.05.2010 року №280, від 30.06.2010 року №454, від 30.07.2010 року №410, від 31.08.2010 року №1170, від 29.10.2010 року №1641, від 30.11.2010 року №1810, від 13.12.2010 року №1980, від 29.04.2010 року №620 (а.с.241,247,250 т.1, а.с.3,9,12,29, 147 т.2), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

Отримані у період квітень - грудень 2010 року податкові накладні на суму ПДВ 12083,36 грн., позивач відобразив їх у розділі I «Отримані податкові накладні» реєстру ПН.

На підставі зазначених податкових накладних, отриманих від ПП «Кримспецтехнолоджи» та Фірми «Капітель Плюс» за період квітень - грудень 2010 року, позивач нарахував податковий кредит у сумі 12083,36 грн. та відобразив його у Розділі ІІ додатку 5 Податкових декларацій з ПДВ за період квітень - грудень 2010 року.

За період січень-грудень 2011 року, за датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 17000,04 грн. (за датою зарахування коштів від покупця / за датою оформлення акту, що засвідчує факт постачання послуг вартістю) Орендодавці (ПП «Кримспецтехнолоджи», Фірма «Капітель Плюс») відповідно до п.201.1., 201.4. та 201.7. ст. 201 ПКУ склали податкові накладні на суму ПДВ 17000,04 грн. по операціях постачання послуг вартістю 102000 з ПДВ, а саме: від 31.01.2011 року №125, від 28.02.2011 року №393, від 31.03.2011 року №136, від 30.04.2011 року №174, від 31.05.2011 року №233, від 30.06.2011 року №254, від 29.07.2011 року №158,від 10.08.2011 року №25, від 30.09.2011 року №192, від 31.10.2011 року №142, від 15.11.2011 року №39, від 30.12.2011 року №65 (а.с.31,34,40,43,126,132,153,158,163,172,174, 177 т.2) які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1. ст.201 ПК України.

Отримані у період січень-грудень 2011 року податкові накладні на суму ПДВ 17000,04 грн., відображені позивачем у розділі II «Отримані податкові накладні» реєстру ПН.

На підставі зазначених податкових накладних, отриманих від ПП «Кримспецтехнолоджи» та Фірми «Капітель Плюс» за період січень-грудень 2011 року позивач нарахував ПДВ, що відноситься до податкового кредиту, в сумі 17000,04 грн., та відобразив його у податкових деклараціях з ПДВ за період січень - грудень 2011 року (дані Розділу ІІ додатку №5 до Податкових декларацій з ПДВ).

Послуги з оренди обладнання були придбані позивачем безпосередньо для використання вказаного обладнання у власній господарській діяльності - а саме для здійснення геологорозвідувальних робіт, що і є основною діяльністю, оскільки вказане обладнання відсутнє на балансі позивача, що і обґрунтовує необхідність його залучення.

Судом встановлено, що протягом 2010-2011 років позивачем (Замовник) укладено низку договорів з контрагентами про надання послуг з математичної обробки сейсмічних даних, а саме: №70 від 12.01.2010 року з ПП «Кримспецтехнолоджи»; №978 від 01.03.2010 року з Фірмою «Капітель Плюс»; №993 від 01.03.2011 року з Фірмою «Капітель Плюс»;№718 від 01.12.2011 року з ПП «Сіті Буд» (а.с.235-242 т.3).

Надання робіт за договорами на загальну суму 3603494,60 грн., у т.ч. ПДВ 600582,42 грн. підтверджується актами здачі-приймання робіт (а.с.236,242 т.1, а.с.4,13,17, 19, 21, 23,25-26,36, 47,127,133, 148, 154,159, 164,167,179, 234, т.2).

Оплата позивачем робіт в сумі 3603494,60 грн. здійснена позивачем в сумі 98900,00 грн. з ПДВ у безготівковій формі, що підтверджується виписками з поточного банківського рахунку (а.с.202 т.2, а.с.1-27 т.3); в сумі 3504594,60 грн. з ПДВ у готівковій формі, що підтверджується фіскальними звітними чеками, що додані до звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (а.с.28-109 т.3).

ПДВ в сумі 600582,42 грн., нарахований (сплачений) по операціях придбання робіт (послуг) з математичної обробки сейсмічних даних у ПП «Кримспецтехнолоджи», Фірми «Капітель Плюс» та ПП «Сіті Буд», був включений ТОВ «Фірма «Промсейс» в податковий кредит в сумі 600582,42 грн., у т.ч.: 385571,30 грн. включено до складу податкового кредиту в 2010 році, тобто у період дії Закону України «Про ПДВ» №168; 215011,12 грн. включено до складу податкового кредиту в 2011 році, тобто у період дії ПК України, зокрема:

У лютому-грудні 2010 року за датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 385571,30 грн. (за датою оформлення акту, що засвідчує факт надання послуг ) Виконавці (ПП «Кримспецтехнолоджи», Фірма «Капітель Плюс») склали податкові накладні на суму ПДВ 385571,30 грн. по операціях поставки послуг вартістю 2313427,80 грн. з ПДВ, а саме: від 31.03.2010 року №118, від 31.03.2010 року №352, від 26.02.2010 року №55, від 28.05.2010 року №281, від 30.06.2010 року №453, від 31.08.2010 року №1171, від 30.12.2010 року №2088, від 30.07.2010 року №411, від 29.10.2010 року №1640, від 30.11.2010 року №1811 (а.с.238, 244 т.1, а.с.6,15,150 т.2, а.с.19-23 т.VIII), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

Отримані у період лютий - грудень 2010 року податкові накладні на суму ПДВ 385571,30 грн. відображені позивачем у розділі I «Отримані податкові накладні» реєстру податкових накладних .

На підставі зазначених податкових накладних, отриманих від ПП «Кримспецтехнолоджи», Фірми «Капітель Плюс» за період лютий-грудень 2010 року позивач нарахував податковий кредит у сумі 385571,30 грн. та відобразив його у Розділі ІІ додатку 5 Податкових декларацій з ПДВ за період лютий-грудень 2010 року.

У період січень-грудень 2011 року за датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 215011,12 грн. (за датою зарахування коштів від покупця (ТОВ «Фірма «Промсейс») як оплата послуг / за датою оформлення актів, що засвідчують факт постачання послуг) Виконавці (ПП «Кримспецтехнолоджи», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Сіті Буд») склали податкові накладні на суму ПДВ 215011,12 грн. по операціях поставки послуг вартістю 1290066,80 грн. з ПДВ, а саме: від 31.01.2011 року №124, від 28.02.2011 року №392, від 31.03.2011 року №135, від 31.05.2011 року №232, від 30.06.2011 року №255, від 29.07.2011 року №201, від 31.08.2011 року №197, від 07.10.2011 року №30, від 31.10.2011 року №143, від 30.11.2011 року №82, від 30.12.2011 року №215 (а.с.235, 37,48, 129,134, 156, 161,166,169,180 т.2, а.с.24 т.VII), які містять обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1. ст.201 ПК України.

Отримані у період січень-грудень 2011 року податкові накладні на суму ПДВ 215011,12 грн. відображені позивачем у розділі II «Отримані податкові накладні» реєстру ПН.

На підставі отриманих від ПП «Кримспецтехнолоджи», Фірми «Капітель Плюс» та ПП «Сіті Буд» податкових накладних позивач у січні-грудні 2011 року нарахував ПДВ, що відноситься до податкового кредиту, в сумі 215011,12 грн., та відобразив його у податкових деклараціях з ПДВ за період січень - грудень 2011 року (дані Розділу ІІ додатку №5 до Податкових декларацій з ПДВ) .

Роботи з математичної обробки сейсмічних даних були придбані позивачем безпосередньо для використання у власній господарській діяльності - а саме способом залучення субпідрядників у рамках виконання робіт, що зазначені у технічних завданнях, розроблених та затверджених ТОВ «Фірма «Промсейс» відповідно до Програм (геолого-технічних, технічних завданнях) Замовників. В подальшому за період лютий 2010 року - грудень 2011 року придбані роботи з математичної обробки сейсмічних даних вартістю 3603494,60 грн. з ПДВ, були у повному обсязі передані (реалізовані) первинним Замовникам у складі виконаних робіт на загальну суму 4307025,43 грн. з ПДВ, з отриманням позивачем валового прибутку, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (послуг), актами здачі-приймання науково-технічної продукції та актами прийомки виконаних робіт (а.с.1-225 т.4).

Господарські операції за період з листопада 2009 року по січень 2012 року по придбанню, оплаті, використанню позивачем товарів (робіт, послуг) вартістю 3846234,60 грн. у т.ч. 641039,15 грн. ПДВ (сума без врахування ПДВ склала 3205195,45) грн. у постачальників (КП «Альянс», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Сіті Буд», БВП «Строитель-Плюс»), повністю відображена в регістрі бухгалтерського обліку позивача (а.с.110-182,200-215 т.3), що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Таким чином судом встановлено, що факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання, отримання, оплати та використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) вартістю 3848082,60 грн., у т.ч. ПДВ 641347,15 грн., отриманих від КП «Альянс», ПП «Кримспецтехнолоджи», БВП «Строитель-Плюс», Фірми «Капітель Плюс», ПП «Сіті Буд» у 2009-2012 роках, витрати на придбання яких віднесено до складу валових та податкових витрат (у сумі 3203655,45 грн.) та податкового кредиту з ПДВ (у сумі 641347,15 грн.):

- в сумі 3 846 234,60 грн., у т.ч. ПДВ 641 039,15 грн., підтверджується документами бухгалтерського обліку та економічної діяльності ТОВ «Фірма «Промсейс»;

- в сумі 1848,00 грн., у т.ч. ПДВ 308,00 грн. по операціям з БВП «Строитель-Плюс» не підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку позивача, оскільки вони не були надані під час розгляду спору по суті, що також встановлено висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

За даними відомостей обліку валових та податкових витрат за період 1 квартал 2010 року - 1 квартал 2012 року позивач включив до складу валових витрат та врахував при визначенні оподатковуваного прибутку витрати з придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3203655,45 грн. без врахування ПДВ (3844386,60 грн., у т.ч. 640731,00 грн. ПДВ) по операціям з контрагентами (КП «Альянс», ПП «Кримспецтехнолоджи», ПП «Сіті Буд», Фірма «Капітель Плюс», ТОВ «БВП «Строитель-Плюс»), що за думкою ДПІ мають ознаки «фіктивних», у т.ч.: витрати на придбання товарів на суму 1666,67 грн. без врахування ПДВ; витрати на придбання послуг з оренди приміщення на суму 53660,00 грн. без врахування ПДВ; витрати на придбання послуг з оренди обладнання на суму 145416,60 грн. без врахування ПДВ; витрати на придбання робіт з математичної обробки сейсмічних даних на суму 3002 912,18 грн. без врахування ПДВ.

Оскільки, враховуючи матеріали справи, судом підтверджено факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання, отримання, оплати та використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищезазначених контрагентів, включаючи період: 1 квартал 2010 року - 1 квартал 2012 в сумі 3844386,60 грн., у т.ч. 640731,00 грн. ПДВ (сума без врахування ПДВ склала 3203655,45 грн. ), витрати з придбання яких включено позивачем до складу валових витрат та витрат, що враховуються для визначення оподатковуваного прибутку, висновки, викладені в акті перевірки щодо заниження податку на прибуток підприємства за період 1 квартал 2010 р. - 1 квартал 2012 року у сумі 786197,00 грн., які були враховані ДПІ при визначенні грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0011772204 від 06.12.2012 року спростовуються у повному обсязі.

За даними податкового обліку (реєстри податкових накладних та податкові декларації з ПДВ) за період листопад 2009 року - лютий 2012 року позивач сформував податковий кредит з ПДВ в сумі 641347,15 грн. по операціях придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів, що за думкою ДПІ мають ознаки «фіктивних» підприємств, у т.ч.: 333,33 грн. по операціях з КП «Альянс»; 11348,00 грн. по операціях з БВП «Строитель-Плюс»; 26513,33 грн. по операціях з ПП «Сіті Буд»; 167626,02 грн. по операціях з Фірмою «Капітель Плюс»; 435526,47 грн. по операціях з ПП «Кримспецтехнолоджи».

Оскільки, враховуючи матеріали справи, судом факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання, отримання, оплати та використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від вищезазначених контрагентів за період з листопада 2009 року по січень 2012 року вартістю 3848082,60 грн., у т.ч. ПДВ 641347,15 грн.: підтверджено в сумі 3846 234,60 грн., у т.ч. ПДВ 641039,15 грн., а на суму 1848,00 грн., у т.ч. ПДВ 308,00 грн. по операціям з БВП «Строитель-Плюс» не підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку позивача, висновки, викладені в акті перевірки стосовно заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 641347,00 грн., що було враховане при визначенні грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0011762204 від 06.12.2012 року : у сумі 641039,00 грн. спростовуються документами бухгалтерського та податкового обліку й звітності ТОВ «Фірма «Промсейс» та повністю підтверджуються щодо суми 308,00 грн.

Згідно з п.9.8. ст.9 Закону №168 реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання.

Особи, що постачали товар (роботи, послуги) на користь позивача, були платниками ПДВ на момент поставки: Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «БВП «Строитель-плюс» №961346 анульовано лише 03.03.2011 року, а №100326353 анульовано 15.05.2012 року; Свідоцтво платника ПДВ ПП «Сіті Буд» №100313198 анульовано лише 11.04.2012 року; Свідоцтво платника ПДВ ПП «Кримспецтехнолоджи» №100256105 анульовано лише 18.01.2013 року; Свідоцтво платника ПДВ Фірма «Капітель Плюс» №961493 анульовано лише 11.04.2012 року; Свідоцтво платника ПДВ КП «Альянс» №00887869 анульовано лише 11.04.2012 року (дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua - п.2.8. Розділу ІІ Наказу №1394). Дані щодо місцезнаходження юридичної особи вказані на офіційному сайті ЄДРПОУ http://irc.gov.ua.

Позиція ДПІ щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами сформована на підставі висновків Актів «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійснення фінансово-господарської діяльності».

Такі факти як відсутність контрагента за місцезнаходженням та несплата ним відповідної суми податкових зобов'язань за наслідками здійснення спірних операцій самі по собі, не у зв'язку з іншими обставинами справи, не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника (покупця) та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди». «Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб». Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість».

Зазначеної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 16.05.2012 року по справі №К-9991/6724/12, від 17.07.2012 року №К/9991/1812/12 та від 17.01.2012 року №К-15283/09 ВАСУ ; від 24.01.2013 року по справі №К-20928/10.

Вищий адміністративний суд України у Постанові від 03.04.2013 року по справі №К/9991/32753/12 дотримується наступної думки: «Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит та на формування валових витрат і з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою».

Більш того, у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, приміщень та інших необоротних активів у контрагентів, а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту позивача від наявності вказаних параметрів у контрагентів (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 року по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 року по справі №К-26345/10, від 13.01.2011 року по справі №К-28642/10, від 23.11.2011 року по справі №К/9991/49204/11).

Також, ВАСУ в Ухвалі від 31.01.2013 року по справі № К-22675/10 дотримується наступної думки: «при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами».

На підставі наведеного суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами, а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із п.2 ст.3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, підставою, за якою відповідач не визнає правомірність формування платником податків податкового кредиту, податкових зобов'язань, валових витрат та валового доходу за операціями з вказаними контрагентами є неможливість проведення зустрічної звірки, що оформлена відповідними актами, як про це зазначено в акті перевірки.

Так, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, з вказаних норм вбачається, що проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим акт перевірки не містить інформації про суб'єктів господарювання, з якими мав взаємовідносини позивач, а також інформації про те, на встановлення реальності яких операцій проведена звірка.

У відповідності до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

В порушення вказаного порядку замість довідки було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що є порушення податкового законодавства.

На підставі наведеного суд вважає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій контрагентом а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеним належним чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Таким чином, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємства за період 1 квартал 2010 року - 1 квартал 2012 року у сумі 786197,00 грн., що була врахована ДПІ при визначенні грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0011772204 від 06.12.2012 року.

Застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 125991,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні №0011772204 від 06.12.2012 року обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств., то і для застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 125991,00 грн. не має правових підстав.

Крім того, аналізом норм чинного законодавства, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки в частині заниження позивачем ПДВ за основним платежем на 641039,00 грн. Натомість, підтверджено висновки перевірки про заниження податкових зобов'язань позивача з ПДВ за основним платежем на 308,00 грн.

Отже, збільшення позивачу ПДВ в частині суми 641039,00 грн. за основним платежем, визначене у спірному податковому повідомленні - рішенні ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.12.2012 року №0011762204 суперечить матеріалам справи та діючому законодавству. В частині ж збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 308,00 грн. зазначене податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 133529,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 06.12.2012 року №0011762204 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 641039,00 грн., то і для застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині суми 133452,00 грн. не має правових підстав, а в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 77,00 грн. (308,00 грн. х 25%) зазначене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню частково, податкові повідомлення - рішення від 06.12.2012 року:

№0011772204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 912188,00 грн., у тому числі 786197 грн. за основним платежем та 125991 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

№0011762204 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 774876,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 641039,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 133452,00 грн.;

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.2 ст.94 КАС України).

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, суд вважає необхідним здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2146,00 грн. (2146,00 грн. * 99,9%), де 99,9% - відсоток задоволених вимог.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст.92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу особливої складності за нормативної вартості експертогодини 73,60 грн. і витрачено на її проведення 272 години.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2013 році" №239/5 від 07.02.2013 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2013 року за № 239/22771.

Платіжними дорученнями №115 від 01.03.2013 року та №116 від 13.03.2013 року підтверджується перерахування позивачем вартості витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 25000,00 гривень.

У той же час суд зазначає, що згідно калькуляції вартості роботи судового експерта 4980,80 грн. складають витрати на матеріально-технічне забезпечення експертизи, компенсація яких не передбачена законодавством.

Відповідно до пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом позовні вимоги позивача задоволено частково, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" пропорційно розміру задоволених вимог, зокрема в сумі 19999,18 грн. (25000,00 - 4980,80) * 99,9%), де 99,9% - відсоток задоволених вимог.

В судовому засіданні 20.06.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 25.06.2013 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 06.12.2012 року №0011772204 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсейс" (ідентифікаційний код 20695814) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 912188,00 грн., у тому числі 786197,00 грн. за основним платежем та 125991,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 06.12.2012 року №0011762204 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсейс" (ідентифікаційний код 20695814) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 774876,00 грн., у тому числі 641039,00 грн. за основним платежем та 133452,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

4. У задоволенні решти частини позову відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсейс" (ідентифікаційний код 20695814) судовий збір у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби).

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Промсейс" (ідентифікаційний код 20695814) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 19999, 20 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень двадцять копійок) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.