Постанова

від 19.11.2013 по справі 801/752/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2013 р. (11:27) Справа №801/752/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Лебедєвої О.М., представника позивача Коновалової О.К., експерта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Привітне»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про признання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби від 27.12.2012 № 0009862301 та № 0009872301. Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням норм діючого законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач вказує, що відповідач, в ході перевірки дійшов необґрунтованих висновків, що: позивач є виробником підакцизних товарів, тому операції з продажу підакцизних товарів повинні оподатковуватися податком на додану вартість на загальних підставах і підлягають включенню до загальних, а не до сільськогосподарських (скорочених) декларацій з ПДВ; у звітних періодах 2011 рік і 2012 позивач є платником податку на прибуток, а також, що позивач фактично не здійснював господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656) і ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766), відтак у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від вказаних постачальників.

Представник позивача судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, раніше скеровував на адресу суду письмові заперечення проти позову (т.2 а.с. 242-247), відповідно до яких просить у задоволенні позову відмовити, оскільки, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскаржувані рішення прийняті ним правомірно, на підставі встановлених перевіркою порушень, є обґрунтованими та законними.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обв'язки. Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, визначені КАС України, пояснення позивача, заперечення відповідача, висновок експерта, суд вважає за можливе розглянути позовну заяву на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, експерта, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Привітне» є юридичною особою (код за ЄДРПОУ 00412725), зареєстроване виконавчим комітетом Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим 03.07.1992 року, що підтверджується: свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 148598 ( т.2 а.с. 3), довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 550337 від 21.11.2012 р. (т.2 а.с. 2), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЖ № 086653 від 25.07.2012 р. (т.2 а.с. 6).

Позивач відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.07.2011 р. № 100342935, виданого ДПІ у м. Алушта АР Крим ДПС (т.1 а.с. 37), являється з 19.07.2004 р. платником податку на додану вартість, має індивідуальний податковий номер 004127201025; відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 01.01.2009 р. № 1001168283, виданого ДПІ у м. Алушта АР Крим ДПС (т.1 а.с. 38), являється з 05.02.2009 р. платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Судом встановлено, що в період з 12.11.2012 р. по 07.12.2012 р. ДПІ в м. Алушті АР Крим ДПС здійснена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складений акт від 14.12.2012 р. № 1308/22/00412725 (т.3 а.с. 19-83).

Згідно з висновками вказаного акту:

1. Перевіркою повноти декларування суми ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р. встановлено порушення п. 1 ст. 4; п. п. 7.2.1, п. п.7.2.3 п.7.2, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.3, 7.4.5 п.7.4 ст. 7; п.8-1.8 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 04.04.1997 р. (із змінами та доповненнями), ч.1 ст. 203, ч.1-2 ст. 215, ст. ст. 216, 655, 656, 662 ЦК України за наступними порушеннями:

· в Декларації № 3 (загальна) заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (ряд. 27/25), на загальну суму 999 903,00 грн., у тому числі: заниження на суму 1 011678,00 грн. і завищення на суму 11 775,00 грн.;

· в Декларації № 2 завищення ПДВ, що повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства (ряд. 18.1), на загальну суму 1 048 279,00 грн., у тому числі: завищення на суму 1 073 089,00 грн. і заниження на суму 24 810,00 грн.; недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками: ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656), ПП «Команд» (код за ЄДРПОУ 37081766).

2. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 р. встановлено порушення п. п. 135.1, п. п.135.2 ст. 135, п.137.1ст. 137, п.п.138.10.6 п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.1, п.п.139.1.1,п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.301.7 ст. 301 Податкового кодексу України, внаслідок чого його занижено на суму 202 328,00 грн. та завищено на 120 931,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Алушта АРК ДПС винесені податкові повідомлення-рішення:

· від 27.12.2012 р. № 0009862301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 303 492,00 грн., у тому числі: за основним платежем на суму 202 328,00 грн., за штрафними санкціями - 101 164,00 грн. (т.1 а. с. 15);

· від 27.12.2012 р. № 0009872301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 218 584,00 грн., у в тому числі: за основним платежем на суму 999 903,00 грн. , за штрафними санкціями - 218 681,00 грн. (т.1 а.с. 14).

Не погодившись з вищевказаними діями відповідача, ДП «Привітне» звернулося до Окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС від 27.12.2012 № 0009872301 та від 27.12.2012 № 0009862301.

Оцінюючи правомірність рішень відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ в м. Алушті АР Крим ДПС податкових повідомлень-рішень від 27.12.2012 р. № 0009872301 та від 27.12.2012 р. № 0009862301, судом встановлено наступне.

Відповідач в акті перевірки за перевірений період з 01.04.2010 р по 30.09.2012 р. зменшив позивачу податкові зобов'язання з ПДВ в сільськогосподарських (скорочених) деклараціях з ПДВ № 2 на суму 2 460 825,00 грн. (п.3.4.1 Акту) та відповідно збільшив податкові зобов'язання з ПДВ в загальних деклараціях № 3 за цей період на цю суму по операціях з продажу виноматеріалів і вина.

Крім того, відповідач за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р. зменшив позивачу податковий кредит з ПДВ в сільськогосподарських (скорочених) деклараціях з ПДВ № 2 та збільшив за цей період податковий кредит з ПДВ в загальних деклараціях № 3 в розмірі, пропорційному питомої ваги загальному податкового відношення на підставі листа ДПАУ від 01.12.199 р. № 18043/7/16-1220-19.

В результаті відповідач збільшив позивачу податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р. та прийняв рішення в сумі 1 218 584,00 грн., що оскаржується.

З акту планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р. від 14.12.2012 р. № 1308/22/00412725, вбачається, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на наступному.

Щодо заниження податку на прибуток підприємств в сумі 202 328,00 грн. за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р.

В акті перевірки ( т.3 а.с. 29-32, п.3.2.1, а.с 32., 33, 39 п.3.2.2) ДПІ у м. Алушті мотивує висновок тим, що на підставі судових рішень ДП «Привітне» за перевірений період було платником фіксованого сільськогосподарського податку, тому в силу приписів п. 301.7 ст. 301 Податкового кодексу України підприємство не є платником податку на прибуток підприємств, ДП «Привітне» подало до ДПІ у м. Алушті уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року та за 2-4 квартали 2011 року, у яких задекларовані нульові показники, але не подані декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року ті за 2-3 квартали 2011 року, внаслідок чого станом на кінець перевіреного періоду по декларації за 9 місяців 2012 року занижений дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на суму 55 865,00 грн. та завищені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування цим податком, на суму 907 603,00 грн., відтак донараховано податку на прибуток підприємств за ставкою 21 відсоток в сумі 202 328,00 грн. ((55864,00 грн. + 907 603,00 грн. = 963467,00 грн.)х21 %).

Щодо заниження податку на додану вартість в сумі 999 903,00 грн. за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р.

ДПІ у м. Алушті в акті перевірки (т.3 а.с. 43- 46, п.3.4) зазначено, що заниження в Декларації №3 (загальна) за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012р. податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (ряд. 27/25), на загальну суму 999 903,00 грн. пов'язане із заниженням податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 2 460 825,00 грн. (т. 3, а.с. 43-46, п.3.4.1) та із заниженням складу податкового кредиту в сумі ПДВ 1 508 181,00 грн. внаслідок операцій продажу підакцизної продукції (т.3 , а.с. 51-52), а також завищенням складу податкового кредиту в сумі ПДВ 47 259,00 грн. за нікчемними операціями із постачання по постачальникам ПП «Ротонда» і ПП «Комманд» (2 460 825,00 - 1 508 181,00+47 259,00= 999 903,00). ДПІ у м. Алушті в акті перевірки (т.3, а.с. 86-111, додатки) в Декларації з ПДВ №3 (загальна) за період з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. донараховано ДП «Привітне» податкових зобов'язань з ПДВ на суму 2 460 825,00 грн. на підставі даних податкових накладних, що видані ДП «Привітне» покупцям за операціями з реалізації їм підакцизної продукції вина, виробленого із власних виноматеріалів.

Такий висновок зроблений ДПІ у м. Алушті з тих підстав, що в порушення норм ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 209 Податкового кодексу України, дія яких не розповсюджується на виробників підакцизних товарів, ДП «Привітне» протягом перевіреного періоду з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. відображав операції з реалізації підакцизної продукції: вина, виробленого із власних виноматеріалів, в податкових деклараціях з ПДВ №2 (скорочених) за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, а не у податкових деклараціях з ПДВ №3 (загальних), що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, та відповідно до завищення ПДВ, що залишається у сільськогосподарського товаровиробника.

В акті перевірки ДПІ у м .Алушті (т. 3, а.с. 53) в Декларації №3 (загальна) за період з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. включено до складу податкового кредиту з ПДВ податок в сумі 1 508 181,00 грн. на підставі розрахунку контролюючого органу питомої ваги податкового кредиту з ПДВ, що підлягає включенню в Декларацію №3 (загальна) та Декларацію №2 (скорочена) за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, шляхом застосування коефіцієнту відношення обсягу операцій, що оподатковуються податком на додану вартість за загальними правилами і за спеціальним режимом сільськогосподарськими товаровиробниками, до загального обсягу операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Такий висновок зроблений ДПІ у м. Алушті з тих самих підстав, що в порушення норм ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 209 Податкового кодексу України, дія яких не розповсюджується на виробників підакцизних товарів, ДП «Привітне» протягом перевіреного періоду з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. включав до складу податкового кредиту сплачений постачальникам товарів (послуг) ПДВ в податкових деклараціях з ПДВ №2 (скорочених) за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за операціями продажу вина власного виробництва, а не у податкових деклараціях з ПДВ №3 (загальних).

ДПІ у м. Алушті в акті перевірки (т.3, а.с. 52-53) з посиланням на лист ДПА України від 01.12.1999 р. №18041/7/16-1220-19 здійснила розрахунок розподілу сум податкового кредиту з ПДВ шляхом визначення коефіцієнту відношення обсягу операцій, по яких сплачені постачальникам суми ПДВ включаються в Податкову декларацію з ПДВ №2 (скорочену) за спеціальним режимом оподаткування та в Податкову декларацію з ПДВ №3 (загальну), до загального обсягу операцій з придбання товарів (послуг), здійснених у звітному періоді.

В результаті цього розрахунку ДПІ виключено із складу податкового кредиту з ПДВ у Податкових деклараціях з ПДВ №2 (скорочені) за спеціальним режимом оподаткування та включено до складу податкового кредиту з ПДВ у Податкових деклараціях з ПДВ №3 (загальні) сплачений протягом періоду з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. постачальникам ПДВ у загальній сумі 1 508 181,00 грн., у тому числі: за квітень 2010 р. суму 129 431,00 грн., травень 2010 р. суму 223 496,00 грн., червень 2010 р. суму 206 426 грн., липень 2010 р. суму 165 236,00 грн., серпень 2010 р. суму 132 730 грн., вересень 2010 р. суму 435 258,00 грн., жовтень 2010 р. суму 14 264,00 грн., листопад 2010 р. суму 8 582,00 грн., грудень 2010 р. суму 92 152,00 грн., січень 2011р. суму 100 606,00 грн.

Також, ДПІ у м. Алушті в акті перевірки (т.3, а.с. 51-52) за період з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. виключено зі складу податкового кредиту з ПДВ податок в загальній сумі 47 259,00 грн. на підставі даних податкових накладних, що видані ДП «Привітне» постачальниками ПП «Ротонда» і ПП «Комманд» за поставлені ними товари та надані послуги, в тому числі: в Декларації №3 (загальна) ПДВ в сумі 19518,01 грн. і в Декларації №2 (скорочена) за спеціальним режимом оподаткування ПДВ в сумі 27876,22 грн.

В акті перевірки (т.3, а.с. 43-59, п.3.4) ДПІ у м. Алушті мотивує висновок тим, що за даними матеріалів перевірки ПП «Ротонда» (код за ЄДРПОУ 36165656), ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766), отриманих від ДПІ у м.Сімферополі, встановлено, що зазначені підприємства не знаходяться за юридичними та фактичними адресами, в них відсутні складські приміщення, автотранспорт, необхідне для здійснення господарської діяльності устаткування і виробниче обладнання, достатні матеріальні і трудові ресурси, договори поставки, рахунки, накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, видані ДП «Привітне», складені та підписані не встановленою особою, такі документи не можуть бути підставою для формування податкового кредиту, порушено кримінальну справу за №69-0146 відносно директора ТОВ «Союз КДС» (код за ЄДРПОУ 24039320) ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків, відносно директора БВП «Строитель-плюс» ОСОБА_4 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності ПП «Ротонда» (код за ЄДРПОУ 36165656) і ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766) з метою покриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 27 і ч.5 ст. 212 КК України.

ДПІ у м. Алушті в акті перевірки зазначає, що фінансово-господарські операції, які здійснені між підприємствами ПП «Ротонда» і ПП «Комманд» та їх контрагентами, є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, що є порушенням ч.1 ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 655, ст. 662 Цивільного кодексу України та ст. 198, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України.

Проте, суд з вказаними висновками ДПІ у м. Алушта АР Крим ДПС не погоджується з огляду на наступне.

Щодо стосується заниження податку на прибуток підприємств в сумі 202 328,00 грн. за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р.

Відповідно до п. п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на принципі загальності оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно п.7.1 ст. 7 цього Кодексу, під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Пунктом 49.2 статті 49 цього Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно ч.3 п.63.3 ст. 63 цього Кодексу об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими в платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Тобто, наведені положення Податкового кодексу України зобов'язують платників сплачувати тільки ті податки та збори, платником яких вони є, а об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 цього Кодексу в Україні встановлюються

загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Пунктом 9.1 статті 9 цього Кодексу встановлений перелік загальнодержавних податків та зборів, у тому числі податок на прибуток підприємств та фіксований сільськогосподарський податок.

Тобто, податок на прибуток підприємств та фіксований сільськогосподарський податок є окремими податками загальнодержавного рівня.

Водночас статтею 11 цього Кодексу встановлені спеціальні податкові режими.

Відповідно до п.11.2 ст. 11 цього Кодексу спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.

Згідно до п.11.3 цієї статті цього Кодексу спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів.

Так, спеціальні податкові режими наведені у Розділі ХІУ Податкового кодексу України, главою 2 якого встановлено спеціальний податковий режим

по податку загальнодержавного значення - фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до п.307.1 ст. 307 цього Кодексу, платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками зокрема податку на прибуток підприємств.

Згідно п.307.2 ст. 307 цього Кодексу, податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Таким чином, платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.63.8 ст. 63 цього Кодексу, особливості обліку платників податків за окремими податками, а також окремих категорій платників податків установлюються відповідними розділами цього Кодексу.

Статтею 308 Розділу ХІУ Податкового кодексу України встановлений порядок набуття та скасування статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно п.308.1 статті 308 цього Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року документи за переліком, встановленим цим пунктом.

У відповідності з п.308.3 ст. 308 цього Кодексу встановлено, що довідка про набуття або підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

Отже, системний аналіз наведених положень Податкового кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що платник податків має статус або платника податку на прибуток, або платника фіксованого сільськогосподарського податку і не може бути платником цих двох податків одночасно.

Як свідчать матеріали справи, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.03.2012р. у справі № 2а-15600/11/0170/23, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 17.09.2012р. (т.3 а.с. 122-134), визнано протиправною відмову ДПІ в м. Алушті АР Крим у підтверджені і реєстрації державного підприємства «Привітне» статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік, яка оформлена листом від 11.02.2011р. за №663/10/15, та зобов'язано ДПІ в м. Алушті АР Крим надати ДП "Привітне" (ЄДРПОУ 00412725) довідку про підтвердження його статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік.

ДПІ в м. Алушті АР Крим листом від 16.10.2012р. за вих. №4079/10/15 (т.2, а.с. 223) видав ДП «Привітне» довідку про присвоєння йому статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.05.2012 р. у справі №2а-2913/12/0170/18, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 03.10.2012р. (т.3 а.с. 112-121), визнано протиправною відмову ДПІ в м. Алушті АР Крим у підтверджені і реєстрації державного підприємства «Привітне» в статусі платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік, яка оформлена листом від 29.02.2012 р. за №1016/10/15, та зобов'язано ДПІ в м. Алушті АР Крим надати ДП "Привітне" (ЄДРПОУ 00412725) довідку про підтвердження його статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік.

ДПІ в м. Алушті АР Крим листом від 14.11.2012р. за вих. №4376/10/15 (т.2, а.с. 224) видав ДП «Привітне» довідку про присвоєння статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2012 рік.

Тобто, ДП «Привітне» в звітних періодах 2011 року та 2012 року, що

були предметом перевірки, було платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується Довідками ДПІ в м. Алушті АР Крим про присвоєння ДП «Привітне» статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку на 2011 рік та 2012 рік, і тому воно не є платником податку на прибуток підприємств згідно п.307.1 ст. 307 Податкового кодексу України.

При цьому, згідно акту перевірки ДПІ в м. Алушті АР Крим, перевіркою повноти визначення фіксованого сільськогосподарського податку за період з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. встановлено, що ДП «Привітне» задекларовано податкових зобов'язань з цього податку в загальній сумі 13 207,85 грн., а також встановлено завищення фіксованого сільськогосподарського податку за перевірений період на суму 3 526,08 грн. (т.3,п.3.1, а.с. 21).

Тобто, ДПІ в м. Алушті в акті перевірки не заперечує проти того, що у

періоді, який перевірявся, ДП "Привітне" є платником фіксованого сільськогосподарського податку, але ДПІ в м. Алушті АР Крим також вважає, що воно

одночасно є платником податку на прибуток (т.3, а.с. 20).

З цих підстав актом перевірки ДПІ в м. Алушті за період з 01.04.2010. по 30.09.2012 р. встановила ДП "Привітне" заниження податку на прибуток підприємств в сумі 202 328,00 грн., в тому числі по періодах: за 1 кв. 2012 р. на суму 18 905,00 грн., за 6 міс. 2012 р. - на суму 79 224,00 грн. і за 9 міс. 2012 р.- на суму 202 328,00 грн.

Таке подвійне оподаткування, застосоване ДПІ в м. Алушті, є необґрунтованим, оскільки платник податку, який сплачує фіксований сільськогосподарський податок за звітні періоди 2011 рік і 2012 рік, не повинен одночасно визначати об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за Розділом 3 Податкового кодексу України та сплачувати податок на прибуток, інакше це призводить до подвійного оподаткування доходу.

Щодо заниження податку на додану вартість в сумі 999 903.00 грн. за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р, то суд зазначає наступне.

Порядок оподаткування податком на додану вартість за спеціальним режимом у сфері сільського господарства до 01 січня 2011 року регулювався нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 04 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) , після 01 січня 2011 року - нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

В акті перевірки (т.3, а.с. 43, 46, 51, 52 пункту 3) ДПІ у м. Алушті зазначено, що ДП «Привітне» занизило в Декларації №3 (загальна) за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2012 р. податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету (ряд. 27/25), на загальну суму 999 903,00 грн. внаслідок наступного:

заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 2 460 825,00 грн. за

операціями продажу підакцизної продукції (т. 3, а.с. 43-46, п.3.4.1);

заниження податкового кредиту з ПДВ на суму 1 508 181,00 грн. по операціям із підакцизною продукцією (т.3, а.с. 51-52, п.3.4.2);

завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 47 259,00 грн. за нікчемними операціями з постачальниками ПП «Ротонда» і ПП «Комманд» в Декларації №2 (скорочена) і в Декларації №3 (загальна) (т.3, а.с. 51-52, п.3.4.2).

Тобто, ДПІ у м. Алушті за результатами перевірки донарахований податок на додану вартість за трьома операціями на загальну суму ПДВ 999 903,00 грн. (2460825,00 - 1508181,00 + 47259,00).

Відповідно до п.8-1.1 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обирати спеціальний режим оподаткування.

П.8-1.2 ст. 8-1 цього Закону передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

У відповідності до п.8-1.6 ст. 8-1 цього Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.8-1.7 ст. 8-1 цього Закону, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом 8-1.15.2 «а» ст. 8-1 цього Закону зазначено, що для цілей цієї статті застосовується термін «діяльності у сфері сільського господарства» - це виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Відповідно до п. п.8-1.15.6 п.8-1.15 ст. 8-1 цього Закону, обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).

Отже, до сільськогосподарських товарів віднесено не тільки ті, що

зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний

тариф України» і вирощуються безпосередньо платником податку, а також

віднесено продукти обробки (переробки) цих товарів, які поставляються

зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно з п. п. 8-1.15.7 п.8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

Перелік видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009р. № 23.

Відповідно до п.8-1.8 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» норми цієї статті не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (коди УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30).

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який встановлює порядок застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства.

Статтею 209 цього Кодексу підстави та критерії на право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства за цим Кодексом аналогічні положенням та критеріям, що були встановлені статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.2009р. №23, якою затверджено перелік видів діяльності у сфері сільського господарства, втратила чинність з 1 січня 2011 року.

Відповідно до п. п.209.17.3 п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства поширюється на вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів (01.13.0 КВЕД): вирощування винограду.

Отже, зазначеними вимогами статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та статті 209 Податкового кодексу України податковим законодавством встановлені критерії на право обрання підприємством спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства, а саме: підприємство повинно здійснювати основні види діяльності згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності" за затвердженим законодавством переліком, на які поширюються норми закону щодо застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ;

Поставлені сільськогосподарські товари повинні вирощуватися безпосередньо підприємством, а продукти обробки (переробки) таких товарів повинні поставлятися зазначеним підприємством - їх виробником;

Поставлені сільськогосподарські товари повинні відповідати зазначеним у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД товарам згідно із Законом України «Про Митний тариф України»;

Підприємство повинно поставляти сільськогосподарські товари питомої ваги їх вартості не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, згідно п.8-1.8 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.209.8 ст. 209 Податкового кодексу України норми цих статей не поширюються на підприємства - виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали, що мають коди згідно УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30.

Законодавчими вимогами на право обрання підприємством спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а також вимогами щодо віднесення товарів до підакцизних, а їх виробників - до підприємств первинного виноробства, встановлено наступне.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1996р. №365/96-ВР "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір", передбачено, що перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, визначається і обмежується переліками підакцизних товарів, які ввійшли до законів України від 6 лютого 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби", від 7 травня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", від 24 травня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них", від 11 липня 1996 року "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)".

У відповідності з абзацом 1 ст. 2 Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої", що діяв до 1 січня 2011 року, на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 ЗО), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції встановлена ставка акцизного збору в розмірі 1,0 гривня за 1 літр.

Відповідно до п. п.14.1.145 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 1 січня 2011 року, підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цім Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Разом із цим, пунктом 215.1 статті 215 цього Кодексу встановлено, що до підакцизних товарів належать зокрема алкогольні напої.

У відповідності з п. п.14.1.5 п.14.1. статті 14 цього Кодексу, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмістних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. п.215.3.1 п.215.3 статті 215 цього Кодексу, акцизний податок справляється з алкогольних напоїв та обчислюється за встановленими цім підпунктом ставками.

Цим підпунктом встановлена ставка акцизного податку на вино виноградне натуральне, а на виноматеріали ставки цього податку не встановлені.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16.06.2005р. № 2662, що регулює правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначені цим Законом терміни вживаються в такому значені:

12) вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжо віджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених підвищується шляхом додавання спирту етилового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів;

14) виноматеріали виноградні - продукти первинної переробки винограду, призначені для виробництва вин та іншої виноробної продукції;

37) підприємства первинного виноробства - підприємства, які

здійснюють переробку винограду, виробництво виноматеріалів, сусла

або соку консервованого, концентрату виноградного соку, займаються

витримкою виноматеріалів, а також утилізацією відходів

виноробства;

38) підприємства вторинного виноробства - підприємства, які

займаються витримкою виноматеріалів, обробкою виноматеріалів та

розливом або тільки розливом вин у споживчу тару відповідно до нормативних документів.

Разом з тим, визначення терміну "виноматеріал" міститься в Державному стандарті України ДСТУ № 2163-93 "Виноробство", відповідно до якого виноматеріал - це зброжене повністю або частково виноградне сусло, призначене для приготування вина чи коньячного спирту, тобто, напівфабрикат, одержаний внаслідок подрібнення і пресування винограду або м'язги (п.11 ДСТУ 2163-93).

Отже, виноматеріали, які вироблені на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, що використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції, слід вважати підакцизними, але на виноматеріали ставки акцизного податку не встановлені.

Всі алкогольні напої належать до підакцизних товарів. Підприємства, які здійснюють переробку винограду та виробництво з нього виноматеріалів, віднесено до підприємств первинного виноробства.

Згідно витягу з ЄДР серії АЖ №086653 від 25.07.2012р. за №14342556 ДП «Привітне» зареєстровані наступні основні види діяльності за КВЕД: 01.13.0 - вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів; 15.93.0 - виробництво виноградних вин (т.2, а.с. 234).

Згідно довідки АБ №550337 відділу статистики у м. Алушті Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим від 21.11.2012 р. ДП „Привітне" зареєстровані наступні основні види діяльності за КВЕД 2010: 01.21 - вирощування винограду; 11.02 - виробництво виноградних вин (т.2, а.с. 235).

В переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", що затверджений Постановою КМУ від 21.012009р. №23, включено діяльність згідно КВЕД за кодом 01.13.0 - вирощування винограду для виробництва напоїв і прянощів.

В переліку видів діяльності, на які поширюються норми ст. 209 Податкового кодексу України, що затверджений п. п. 209.17.3 п.209.17 ст. 209 цього Кодексу, також включено діяльність згідно КВЕД за кодом 01.13.0 - вирощування винограду для виробництва напоїв і прянощів.

Тобто, у періоді, що перевірявся: з 01.04.2010р. по 30.09.2012р. види діяльності за КВЕД ДП «Привітне» відповідають затвердженим законодавством видам діяльності, на які поширюються норми Закону щодо можливості застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Згідно Ліцензії серії АВ №730780 (т.2, а.с. 18,19) Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України за реєстраційним номером 281 від 06.11.2008 р. ДП «Привітне» надано дозвіл на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція) з терміном дії до 01.06.2011р., а саме на виробництво: згідно із додатком до ліцензії (стор.) на виробництво виноградних виноматеріалів оброблених (ГСТУ 202.001-96), виноматеріалів виноградних для закладки на витримку (ДСТУ 4396:2005) та вин тихих (ГСТУ 202.002-96).

Згідно Ліцензії серії АВ №577074 (т.2, а.с. 25,26) Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України за реєстраційним номером 548 від 23.06.2011р. ДП «Привітне»надано дозвіл на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція) з терміном дії до 23.06.2016р., а саме на виробництво: згідно із додатком до ліцензії (стор. 1) на виробництво виноградних виноматеріалів оброблених (ДСТУ 4805:2007), виноматеріалів виноградних для закладки на витримку (ДСТУ 4396:2005) та вин столових (ДСТУ 4806:2007).

ДПІ у м. Алушті в Акті перевірки (т.3, а.с. 69-72) зазначено, що Департаментом САТ ДПА України було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Привітне» з питань дотримання вимог законодавства щодо виробництва і обігу алкогольної продукції за період з 01.10.2008 р. до 30.09.2010 р., за результатами якої був складений акт від 10.11.2010 р. № 6191/378/32-01/004122725, яким встановлено наступне:

ДП «Привітне» є сільськогосподарським підприємством, якому на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ №002748 Привітненською сільською Радою м. Алушта АР Крим 15.07.1999 року надано в постійне користування землі площею 881,55 га для ведення товарного х сільськогосподарського виробництва, з яких на площі 352,79 га підприємство вирощує виноградники. ДП «Привітне» має повний цикл виробництва і потужності для переробки винограду, виготовлення та зберігання виноматеріалів, їх обробки, розливу, зберігання виноробної продукції, має власну сировинну базу. ДП «Привітне» отримано атестати виробництва № І1А3.019.0347-09 від 06.07.2009 р. на виробництво виноматеріалів оброблених дійсний до 01.06.2011р., №13.019.0349-09 від 06.07.2009р. на виробництво виноматеріалів виноградних для закладки на витримку дійсний до 01.06.2011р., № ІІАЗ.019.0348-09 від 06.07.2009р. на виробництво вин дійсний до 01.06.2011р., №ІІА3.028.0125-10 від 06.04.2010р. на виробництво виноматеріалів виноградних для закладки на витримку дійсний до 05.04.2015р., № ІІАЗ. 028.0325-11 від 17.06.2011р. на виробництво виноматеріалів оброблених дійсний до 16.06.2016р., № ІІА3.028.0324-11 від 06.07.2009р. на виробництво вин дійсний до 16.06.2016 р.

У пункті 3.1.2 цього акту перевірки (т.3, а.с. 71) зазначено, що ДП «Привітне» є підприємством змішаного типу, включає як первинне, так і вторинне виноробство. Актом перевірки в пункті 3.2 (т.3, а.с. 74) також встановлено, що за період з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. підприємством здійснювалось виробництво виноматеріалів, що реалізовано підприємствам вторинного виноробства для виготовлення готової продукції, та вин виноградних, що реалізовано покупцям.

Отже, відповідач не заперечує, що Державне підприємство «Привітне» безпосередньо вирощує виноград, продуктами обробки (переробки) якого є вироблені підприємством виноматеріали та вино, що поставляються ДП «Привітне», тобто їх виробником.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481 визначено, що алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмістких матеріалів або виготовлені на основі, харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.

Згідно до Експертних висновків Торгово-промислової палати Криму №176-0/04-13 від 04.11.2010 р., №189-Г/04-13 від 02.09.2011 р. і №256-1704-13 від 05.12.2011р. (т.2, а.с. 141-147) встановлено, що виноробна продукція, виробником якої є ДП «Привітне», є виноматеріали та вино, які згідно товарної номенклатурі УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001р. №2371 відповідають наступним кодам та опису товарів:

виноматеріали виноградні містять цукор та спирт концентрацією понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць за кодом 220429,

вино містіть цукор та спирт концентрацією понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць за кодом 220421.

Тому, вироблені ДП «Привітне» виноматеріали та вино є алкогольними напоями.

Отже, виноробна продукція: виноматеріали і вино, що виготовляються ДП «Привітне» із власної сировини - винограду, мають коди 22 згідно УКТ ЗЕД, що відповідає зазначеним у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», виготовляються на власному виробництві, тому виноматеріали і вино, незважаючи на те, що вони є алкогольною і підакцизною продукцією, відносяться за встановленими законодавством критеріями до сільськогосподарських товарів.

Актом перевірки (т.3, а.с. 22-23) зазначено, що питома вага сільськогосподарської продукції власного виробництва у загальному обсязі реалізації ДП «Привітне» за 2010 рік складає 95,8%, що також встановлено Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.03.2012 р. у справі №2а-15600/11/0170/23 (т.3, арк. 128-134), залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2012 р. (т.3, а.с. 122-128), проти чого ДПІ у м. Алушті не заперечує.

Актом перевірки (т.3, а. с. 25) зазначено, що питома вага сільськогосподарської продукції власного виробництва у загальному обсязі реалізації ДП «Привітне» за 2011 рік складає 75,5%, що також встановлено Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.05.2012 р. у справі №2а-2913/12/0170/18 (т.3, а.с. 116-121), залишеною в силі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012р. (т.3, а.с. 112-115), проти чого ДПІ у м. Алушті не заперечує.

Отже, ДП «Привітне» протягом попередніх звітних податкових 2010 року і 2011 року поставляло сільськогосподарські товари питомої ваги не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, що відповідає встановленим критеріям ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 209 Податкового кодексу України.

За таких обставин, ДП «Привітне» відповідає критеріям, встановленим статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та статтею 209 Податкового кодексу України на право обрання підприємством спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства. При цьому, обмеження, встановлені п.8-1.8 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.209.8 ст. 209 Податкового кодексу України для підприємств - виробників підакцизних товарів, на ДП «Привітне» не поширюються.

Відповідно до п.8-1.13 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», п.209.13 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку, форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у встановленому порядку.

Наказом ДПІ України від 23.10.98р. №499 у редакції наказу ДПА України від 21.01.2009р. №8 затверджено форму Податкової декларації з ПДВ №2 (скорочена) за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Судом досліджені податкові зобов'язання ДП «Привітне» з податку на додану вартість за операціями продажу покупцям вина власного виробництва із власних виноматеріалів, що мають код згідно УКТ ЗЕД 220429, на підставі наданих копій Податкових декларацій з ПДВ №2 (скорочені) за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, Розрахунків коригування сум ПДВ, Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, податкових накладних, виданих ДП «Привітне» за період з 01.04.2010р. до 30.09.2012 р. (т.1 а.с. 148-253, т.3 а.с. 1-173), в результаті чого встановлено, що суми податкових зобов'язань з ПДВ ДП «Привітне» за операціями продажу покупцям вина власного виробництва із власних виноматеріалів (код УКТ ЗЕД 220429), що підлягають включенню до Податкових декларацій з ПДВ №2 (скорочені) за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (розділ І, ряд. 9), за період з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. підтверджуються в сумі 2 460 825,00 грн. і в цій самій сумі відображені Державним підприємством «Привітне» в його податковій звітності.

Відхилення із даними ДПІ в м. Алушті у сумі 2 460 825,00 грн. пов'язані з тим, що ДПІ у м. Алушті виключила податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 2 460 825,00 грн. за операціями продажу ДП «Привітне» покупцям вина власного виробництва із власних виноматеріалів (код УКТ ЗЕД 220429) із Податкових декларацій з ПДВ №2 (скорочені) за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за період з 01.04.2010 р. до 30.09.2012р. та, відповідно, включила податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 2 460 825,00 грн. за цими операціями у Податкові декларації з ПДВ №3 (загальні).

Як встановлено судом, ДП «Привітне» обґрунтовано застосувало спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства за період з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. до операцій поставки підакцизної продукції: виноматеріалів, виготовлених на власному первинному виробництві, та вина власного виробництва із власних виноматеріалів, що мають код УКТ ЗЕД 220429.

З цих підстав, сума податку на додану вартість ДП «Привітне»,

нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених

ним цих підакцизних товарів підлягає відображенню у податковій декларації

(№2 - скорочена) за затвердженою у встановленому порядку скороченою

формою за спеціальним режимом оподаткування відповідно до ст. 8-1 Закону

України «Про податок на додану вартість» та ст. 209 Податкового кодексу

України.

Щодо заниження податкового кредиту з ПДВ на суму 1 508 181,00 грн. по операціям із підакцизною продукцією, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. п. 8-1.15.1 п.8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на

додану вартість», у разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені

та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Відповідно до п.209.18 ст. 209 Податкового кодексу України, у разі якщо товарно-матеріальні цінності, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення зазначених у цьому пункті товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарно-матеріальних цінностей в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Як встановлено судом, ДП «Привітне» обґрунтовано застосувало спеціальний режим оподаткування ПДВ у сфері сільського господарства за період з 01.04.2010 р. до 30.09.2012р. до операцій поставки підакцизної продукції власного виробництва виноматеріалів, що мають код згідно УКТ ЗЕД 220429, та вина, виробленого з цих виноматеріалів.

Відтак, сплачений постачальникам товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість та включений до ціни таких товарів (робіт, послуг) повністю використовується сільськогосподарським підприємством ДП «Привітне» в зазначених операціях сільськогосподарського виробництва, а тому має бути відображений у Податкових деклараціях з ПДВ №2 (скорочена) за спеціальним режимом оподаткування та не підлягає розподілу.

ДПІ у м. Алушті виключила із складу податкового кредиту з ПДВ у Податкових деклараціях з ПДВ №2 (скорочені) за спеціальним режимом оподаткування та включила до складу податкового кредиту з ПДВ у Податкових деклараціях з ПДВ №3 (загальні) сплачений протягом періоду з 01.04.2010 р. до 30.09.2012 р. постачальникам товарів (робіт, послуг) податок, що розрахований шляхом розподілу, у загальній сумі 1 508 181,00 грн., у тому числі за звітні місяці: квітень 2010 р. суму 129 431,00 грн., травень 2010 р. суму 223 496,00 грн., червень 2010 р. суму 206 426,00 грн., липень 2010 р. суму 165 236,00 грн., серпень 2010 р. суму 132 730,00 грн., вересень 2010 р. суму 435 258,00 грн., жовтень 2010 р. суму 14 264,00 грн., листопад 2010 р. суму 8 582,00 грн., грудень 2010 р. суму 92 152,00 грн., січень 2011р. суму 100 606,00 грн.

Як встановлено судом, ДП «Привітне» обґрунтовано застосовувало спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства у періоді з 01.04.2010 р. до 30.09.2012р.

З цих підстав, сума податку на додану вартість ДП «Привітне», у складі вартості придбаних сільськогосподарським підприємством товарів (послуг) підлягає відображенню у податковій декларації (№2 - скорочена) за затвердженою у встановленому порядку скороченою формою за спеціальним режимом оподаткування відповідно до ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 209 Податкового кодексу України.

Щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 47 259, 00 грн за операціями з постачальниками ПП «Ротонда» і ПП «Комманд», то судом встановлено наступне.

З акту перевірки від 14.12.2012 р. № 1308/22/00412725 вбачається, що у квітні-грудні 2011 року позивачем завищено податковий кредит з ПДВ по деклараціям № 3 у сумі 19 518,01 грн., завищено податковий кредит з ПДВ по деклараціям № 2 у сумі 27 876,00 грн., в т.ч. внаслідок недодержання в момент здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по недійсним правочинам, здійсненим з постачальниками: ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656) і ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766), які мають ознаки «фіктивності» та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В ході проведення даної перевірки було використано матеріали перевірок ДПІ у м. Сімферополі щодо даних контрагентів, а саме:

· ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656) - акт від 06.04.2012 р. № 33/22/36165656;

· ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766) - акт від 06.04.2012 р. № 32/22/37081766.

Як свідчать матеріали перевірок ДПІ у м. Сімферополі, вищевказані підприємства за юридичними та фактичними адресами не знаходяться.

Відповідач з посиланням на порушення норм ч.1 ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 655, ст. 656, ст. 662 Цивільного кодексу України і ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, мотивує також свій висновок тим, що порушено кримінальну справу за № 69-0146 відносно директора ТОВ «Союз КДС» (код за ЄДРПОУ 24039320) ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків, відносно директора БВП «Строитель-Плюс» ОСОБА_4 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656) і ПП "Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766) з метою покриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 27 і ч,5 ст. 212 КК України.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювала неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно - матеріальних цінностей , надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Відповідач вважає, що позивач фактично не здійснював господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від вказаних постачальників, тому в розумінні ст.198, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за їх податковими накладними не може вважатися таким, що підтверджено документами, оформленими належним чином, відтак у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 19 518,01 грн. по операціях з придбання від постачальників ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656) і ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766) у квітні - грудні 2011 року.

Суд не може погодитися с вищезазначеними висновками відповідача з огляду на таке.

Встановлено, що 20.10.2008 року між ПП «Ротонда Торг» (Продавець) та ДП «Привітне» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 44, предметом якого є продаж товарів (т.2, а. с. 216). На підставі умов даного договору ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656) у квітні 2011 року надані транспортні послуги, про що складений і підписаний сторонами договору акт надання слуг №664 від 08.04.2011р. на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 2500 грн. (т.2 а.с.206), видана податкова накладна №68 від 08.04.2011р. на суму 15 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2500,00 грн.(т.2 а.с. 182).

Постачальник ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656) продав позивачу також на підставі рахунка-фактури №1616 від 02.08.2011 р., видаткової накладної № 1616 від 02.08.2009 р. (т.2 а.с. 207) кіл виноградний залізобетонний в кількості 4050 штук на суму 93117,60 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 15519,60 грн., про що видана податкова накладна № 18 від 02.08.2011 р. на суму 93 117,60 грн., в т.ч. ПДВ 15 519,60 грн. (т.2 а.с.183).

Постачальник ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766) продав позивачу на підставі укладеного з позивачем договору поставки №166 від 07.04.2011р. товари згідно наступних первинних документів:

· накладної №851 від 18.04.2011р. товар на суму 1044,04 грн, в т.ч. ПДВ у сумі 174,01 грн. (т.2 а.с. 180) , видана податкова накладна №71 від 08.04.2011р. на суму ПДВ 174,01 грн. (т.2 а.с. 174), рахунок-фактура №568 від 07.04.2011р.;

· накладної №882 від 18.05.2011р. товар на суму 1182,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 197,00 грн. (т.2 а.с.181), видана податкова накладна №96 від 18.05.2011р. на суму ПДВ 197,00 грн. (т.2 а.с. 177);

· накладної №1051 від 08.06.2011 р. товар на суму 640,64 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 106,77 грн. (т.2 а.с.181), видана податкова накладна №43 від 07.06.2011р. на суму ПДВ 106,77 грн. (т.2 а.с. 176);

· накладної №1169 від 08.09.2011р. товар на суму 3874,80 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 645,80 грн. (т.2 а.с. 180), видана податкова накладна №57 від 08.09.2011р. на суму ПДВ 645,80 грн. (т.2 а.с. 175);

· накладної № 2913 від 20.12.2011 р. товар на суму 2248,96 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 374,83 грн. (т.2 а.с.179), видана податкова накладна № 180 від 20.12.2011р. на суму ПДВ 374,83 грн.(т.2 а.с. 178).

Згідно платіжних доручень №328 від 19.04.2011 р. на суму 15 000,00 грн., №791 від 8.2011 р. на суму 93117,60 грн. позивач оплатив постачальнику ПП «Ротонда Торг» та згідно платіжних доручень № 1168 від 20.12.2011 р. на суму 2248,96 грн., №825 від 08.09.2011 р. на суму 3874,80 грн., № 474 від 07.06.2011 р. на суму 640,64 грн., №400 від 18.05.2011 р. на суму 1044,04 грн., № 401 від 18.05.2011 р. на суму 137,96 грн., № 291 від 08.04.2011 р. на суму 1044,04 грн. позивач оплатив постачальнику ПП «Команд» (т..2 а.с. 208-214).

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон № 996).

Згідно зі ст. 1 Закону № 996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону № 996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що вище перелічені видаткові накладні постачальників акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг містять всі необхідні реквізити, передбачені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а виписані постачальником податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., з наступними змінами і доповненнями.

В бухгалтерському обліку (т.2 а.с. 217-222) позивач відобразив операції з придбання товарів:

- від постачальника ПП «Ротонда Торг» проводкою за дебетом рахунків 15 «Капітальні інвестиції» на суму 12500,00 грн., 205 «Будівельні матеріали» на суму 77 598,00 грн. та 64 «Розрахунки з податків та платежів» ПДВ в сумі 18 019,60 грн. в кореспонденції за кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 108 117,60 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 18 19,60 грн.;

- від постачальника ПП «Комманд» в бухгалтерському обліку позивач відобразив проводкою за дебетом рахунку 203 «Паливо» на суму 471,58 грн., рахунку 207 «Запасні частини» на суму 6035,45 грн., рахунку 209 «Інші матеріали» на суму 985,00 грн. та рахунку 64 «Розрахунки з податків та платежів» ПДВ в сумі 1 498,41 грн. в кореспонденції за кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 8 990,44 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 1 498,41 грн.

Позивач також відобразив використання придбаних товарів у своєї господарської діяльності, про що свідчить віднесення цих витрат до складу операційних витрат, як визнаних витрат на виробництво продукції.

Таким чином, документами бухгалтерського та податкового обліку ДП «Привітне» підтверджуються факти здійснення ним господарських операцій з придбання товарів та послуг за договорами з ПП Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656) та ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766) за квітень 2010 р., листопад 2010 р., квітень 2011 р., травень 2011 р., червень 2011 р., серпень 2011 р., вересень 2011 р., грудень 2011 р.

Відповідно до положень п. п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом Державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Проте, як зазначено у висновку судово-економічної експертизи № 102/13 від 01.10.2013 р. дослідженням даних офіційного вебсайту ДПС України http://www.sts.gov.ua, що згідно вимог п.183.13 статті 183 ПКУ оприлюднює дані про реєстрацію платників ПДВ, встановлено, що свідоцтва платників ПДВ постачальників ПП «Ротонда Торг» № 100280965№ та ПП «Комманд» № 100288780 були анульовані 11.04.2012 року, проте вказаними постачальниками податкові накладні були видані в період з квітня 2011 р. по грудень 2011 р. (ПП «Комманд»), 3 квітня 2010 р. - по листопад 2011 р.( ПП «РотондаТорг») (т .3а .с. 185).

Тобто, згідно офіційних даних станом на момент складання і видачі податкових накладних за період з квітня 2010 р. по грудень 2011 р. постачальники ПП «Комманд» і ПП «Ротонда-Торг» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому порядку, тобто підтверджується їх право на складання податкових накладних.

Таким чином, оскільки, як було вказано вище, з матеріалів справи вбачається, що на час здійснення ДП «Привітне» господарських операцій з ПП «Команд» і ПП «Ротонда-Торг» останні були зареєстровані як платники ПДВ, позивачем під час формування податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними контрагентами за період з квітня 2010 р. по грудень 2011 р. були дотримані положення Податкового Кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу, що, відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Частиною 4 ст. 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичних осіб - контрагентів позивача ПП «Ротонда Торг», ПП «Комманд» на момент укладення угод з позивачем.

В акті перевірки також відсутні посилання на внесення до єдиного державного реєстру таких записів, а навпаки вказані ідентифікаційні коди Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України контрагентів позивача: ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656), ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766), які привласнюються внаслідок реєстрації юридичної особи у єдиному державному реєстрі.

З аналізу укладених між позивачем та контрагентами договорів та інших первинних бухгалтерських документів вбачається, що вони мають необхідні реквізити.

Отже контрагенти позивача, як юридичні особи, були наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, мали, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Крім того, суд звертає увагу, що діючим законодавством на платника податку не покладений обов'язок контролювати при отриманні податкової накладної, та включення на її підставі суми ПДВ до податкового кредиту, визнання або невизнання ДПІ податкової звітності контрагентів. несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплаті) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Відповідальною за сплату податку до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку цього податку, а не контрагент такої особи. Уразі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за сплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

Зазначена позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10.

За таких обставин, суд вважає, що суми податкового кредиту за господарськими операціями з вказаними контрагентами відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ та розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за перевіряємий період - з 01.04.2010 року 30.09.2012 року на суму 47 394,23 грн. правомірно та обґрунтовано.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про порушення ДП «Привітне» під час здійснення правочинів з ПП «Ротонда Торг» (код за ЄДРПОУ 36165656) та ПП «Комманд» (код за ЄДРПОУ 37081766) вимог ст.ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України.

При цьому суд виходить з наступного.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч. 1 ст. 216 ЦК), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч. 2 ст. 215 ЦК) та оспорювані (ч. 3 ст. 215 ЦК), принципова відмінність між якими полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним в силу судового рішення.

Як було вказано, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто, правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в законі.

Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. За частиною другою цієї статті правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним.

Тобто в такому випадку із нікчемного правочину повинно витікати, що його метою є одна з перелічених у ст. 228 ЦК України умов. При застосуванні цієї норми слід встановити, що правочин направлений на незаконне заволодіння майном держави, і саме після цього він стає нікчемним.

Виходячи з викладених норм, суд вказує, визнанню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинне передувати відповідне рішення компетентного органу, яким встановлено, зокрема завдання шкоди державі, проте такі відомості в акті перевірки відсутні.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, в постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочин так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держав і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

До того ж, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

При цьому, відповідно до положень діючого законодавства державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями самостійно, в позасудовому порядку визначати нікчемними правочини й дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні правочини у встановленому законом порядку недійсними не визнано, а відтак є дійсними.

До того ж , суд звертає увагу на те, що досліджені експертом документи, у тому числі податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, рахунки - фактури залучені до матеріалів справи та оцінені судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Згідно з ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, оцінивши в порядку ст. 86 КАС України висновок судово-економічної експертизи № 102/13 від 01.10.2013 року, суд зазначає, що висновок експерта узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами, тому суд погоджується з наведеним висновком судово-економічної кспертизи та приймає його до уваги при винесенні рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено суму грошового зобов'язання ДП «Привітне» (код за ЄДРПОУ 00412725) з податку на прибуток підприємств у розмірі 303 492,00 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 202 328,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 101 164,00 грн.), та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 218 584,00 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 999 903,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 218 681,00 грн.).

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушті АРК ДПС від 27.12.2012 р. № 0009862301 та від 27.12.2012 р. № 0009872301 є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням вказаного суд не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивача за рахунок коштів на утримання відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294,00 грн., здійснення сплати якого документально підтверджено платіжним дорученням № 1 від 03.01.2013 (т.1 а.с. 2), та витрати на проведення судово-економічної експертизи на загальну суму 44 896,00 грн., здійснення сплати яких підтверджується актом виконаних робіт від 01.10.2013 на суму 44 896,00 грн.(т.3 а.с.255), випискою по рахунку № 26000704134602 від 19.06.2013 на суму 9500,00 грн. ( т.3 а.с.255), випискою по рахунку № 26000704134602 від 20.06.2013на суму 35 396,00 грн. ( т.3 а.с. 256) .

Під час судового засідання, яке відбулось 19.11.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 25.11.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті ДПС від 27.12.2012 № 0009862301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 303 492,00 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 202 328,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 101 164,00 грн.), та від 27.12.2012 № 0009872301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за загальну суму 1 218 584,00 грн. (в тому числі: за основним платежем на суму 999 903,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 218 681,00 грн.).

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Привітне» (АР Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Леніна, буд. 2; ЄДРПОУ 00412725, рахунок 260098928 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль») - 47 190,00 грн. (в тому числі: судовий збір у розмірі 2294,00 грн. , витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 44 896,00 грн. ).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.