Постанова
від 15.11.2013 по справі 826/16886/13-а
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2013 року № 826/16886/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон ПРМ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення, прийнято податковим органом з порушенням норм чинного законодавства, оскільки угода з ПП «Могос» спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею, носить реальний характер та підтверджена належним чином оформленими первинними документами у відповідності до вимог Податкового кодексу, які надають право ТОВ «Карбон ПРМ» на формування податкового кредиту з ПДВ. Придбані ТОВ «Карбон ПРМ» ТМЦ використані у межах господарської діяльності ТОВ «Карбон ПРМ», що підтверджено відповідними актами списання ТМЦ. А тому, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві були відсутні підстави для зменшення ТОВ «Карбон ПРМ» суми податкового кредиту у розмірі 3 337 100,66 грн., за податковими накладними складеними ПП «Могос».

У позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №0004692207 від 11.10.2013р., яким ТОВ «Карбон ПРМ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 5 065 652 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 3 377 101 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 688 511грн.

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача, в судове засідання, не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в період з 13.09.2013р. по 17.09.2013р., на підставі наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.09.2013 №852 та направлення на проведення перевірки від 13.09.2013 №2404/22-07, на підставі п.п.75.1.2, п.75.1, ст.75, п.п. 78.1.11, п. 78.1, ст.78 Податкового кодексу України та на виконання постанови про призначення документальної перевірки від 02.09.2013 (вх. №1444/8 від 02.09.2013) старшого слідчого третього відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Левченко А.В., проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Карбон ПРМ» (код ЄДРПОУ 37479576) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Могос», код ЄДРПОУ 23395857 за весь період діяльності, за результатами якої складено акт від 24.09.2013р. №217/1-22-07-37479576.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Карбон ПРМ»: п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного періоду (р.25 Декларації) на загальну суму 3 377 100,66 грн.

На підставі акту перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0004692207 від 11.10.2013р., за платежем податок на додану вартість, на загальну суму 5065652,00грн., з яких за основним платежем 3377101грн., за штрафними фінансовими санкціями 1 688 551 грн.

Судом встановлено, що позивач мав господарські відносини з ПП «Могос». В акті перевірки встановлено, що ПП «Могос» поставило ТОВ «Карбон ПРМ» товар (кабель мідний, лічильник, опора) на загальну суму 20 262 603 грн., в т.ч. ПДВ 3 377100,66 грн., а саме за лютий 2013 року ПДВ у сумі 1 519 280,86 грн., за березень 2013 року у сумі 1 300 511,86 грн., за квітень 2013 року у сумі 557 307,94 грн., на підставі чого були виписані податкові накладні. Суми податку на додану вартість по виписаним ПП «Могос» податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідні періоди та відображені у Додатках №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з ПДВ відповідних періодів.

Як встановлено судом раніше, перевірка проведена на підставі постанови про призначення документальної перевірки від 02.09.2013 (вх. №1444/8 від 02.09.2013) старшого слідчого третього відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Левченко А.В. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22013230000000178, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Відповідно до постанови встановлено, що в ході досудового слідства, проведеними заходами встановлено директора ТОВ «Трак сервіс плюс» (код ЄДРПОУ 37012734), який в ході допиту надав свідчення, що первинні бухгалтерські документи, доручення, договори, а також іншу документацію, що стосується здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Трак сервіс плюс» не підписував, жодного відношення до підприємства не має, оскільки раніше втратив паспорт.

Від так встановлені слідством особи, використовуючи реквізити, банківські рахунки, іншу документацію ТОВ «Трак сервіс плюс», діючи умисно, виготовили документи про нібито здійснення поставок металевого дроту на адресу ПП «Могос». Вказаний товар в подальшому нібито був у повному об'ємі реалізований на адресу ТОВ «Карбон ПРМ» (код ЄДРПОУ 37479576). Згідно письмових свідчень зафіксованих у протоколі допиту керівника ПП «Могос» ОСОБА_2 вищезазначений товар який був придбаний ПП «Могос» у ТОВ «Трак сервіс плюс» відразу був відвантажений на адресу ТОВ «Карбон ПРМ».

На підставі зібраних матеріалів, головним державним інспектором сектору аналізу сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом ГУ Міндоходів м. Києва ОСОБА_3 складено акт № 55/16-40/37017952 від 05.07.2013 року яким зафіксоване: відсутність об'єктів оподаткування ПП «Могос» при придбанні товарів у ТОВ «Трак сервіс плюс» та продажу товарів ТОВ «Карбон ПРМ» вчинення вказаними вище підприємствами правочинів (між собою), які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними в правочинах.

Податковим органом, встановлено порушення ТОВ «Трак Сервіс Плюс»: ч.5 ст.203. ч.1,2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Трак Сервіс Плюс» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за лютий, березень, квітень 2013 року, які підпадають під визначення ст. 134, ст. 138 Податкового Кодексу України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за лютий, березень, квітень 2013 року, які підпадають під визначення ст.22 та ст.185, 198 Податкового Кодексу.

За результатами перевірки ПП «Могос» (код ЄДРПОУ 23395857) по взаємовідносинах між постачальником ТОВ «Трак Сервіс Плюс» та покупцям ТОВ "Карбон ПРМ" (код ЄДРПОУ 37479576) встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послугї у підприємства-постачальника та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям з 01.01.2013 по 31.05.2013 в розумінні ст. 22, ст.185, ст.188, ст.198 , ст.201 Податкового Кодексу.

На підставі викладено, встановлено податковим органом встановлено, порушення ПП «Могос» п.1 ч.5 ст.203 ч.1,2 ст.215, ст.216, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент в чинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, шо обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Могос» при придбанні та продажу товарів (послуг).

На час проведення перевірки набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Як встановлено судом, первинні документи ПП «Могос», що містяться в матеріалах справи виписані, та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавста, а відповідно, позивачем було належним чином визначено податкового зобов'язання по правовідносинах контрагента із позивачем для сплати до державного бюджету.

Суд також враховує положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, яким визначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

В контексті наведеного відповідачем під час розгляду справи не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємств - контрагента позивача на підставних осіб.

Окрім того, ДПІ під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України ("Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання"), яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагентів позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/перереєстрації цих підприємств на підставних осіб, на чому фактично ґрунтуються доводи ДПІ в Акті перевірки.

У взаємозв'язку з наведеним, суд також зазначає, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, на чому також ґрунтуються в даному випадку доводи ДПІ.

Під час розгляду справи ДПІ також не надано рішення суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України, на можливість зверненням ДПІ до суду з окремим позовом щодо чого звертає свою увагу ВАС України у роз'ясненні від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

В контексті наведеного слід додати, що під час розгляду справи ДПІ не надано рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом.

Сукупність досліджених під час розгляду справи первинних, платіжних, податкових документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, також не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій та висновку про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується в Акті перевірки, а отже видача ним податкових накладних є правомірною

У взаємозв'язку з вищенаведеним слід зазначити, що під час розгляду справи не доведено обставин, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки послуг, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного, наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Отже, за таких обставин суд вважає, що у ТОВ «Карбон ПРМ» були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві не надала доказів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №0004692207 від 11.10.2013р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення15.11.2013
Оприлюднено20.12.2013
Номер документу36140783
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/16886/13-а

Ухвала від 07.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 19.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 16.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 11.06.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Старова Н.Е.

Постанова від 15.11.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Ухвала від 28.10.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні