Постанова

від 17.12.2013 по справі 826/15645/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2013 року № 826/15645/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Елін» до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправною та скасування податкової вимоги № 354-15 від 03.09.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Елін» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 354-15 від 03.09.2013 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15645/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 354-15 від 03.09.2013 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що викладені в оскаржуваній податковій вимозі № 354-15 від 03.09.2013 р. обставини не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, відповідно до чого така вимога про сплату боргу в розмірі 10 242 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідачем, в свою чергу, були подані письмові заперечення проти позову, в яких податковий орган просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що згідно вимог п.п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, оскаржувана податкова вимога від 03.09.2013 р. № 354-15 є відкликаною податковим органом з 27.09.2013 р., зважаючи на повну сплату позивачем зазначеної у ній суми заборгованості в розмірі 10 242 грн., про що позивача було повідомлено належним чином листом від 04.10.2013 р. № 6091/10/26-53-15-02-11, а отже, в даному випадку, відсутній предмет спору.

Однак, в судове засідання 19.11.2013 р. відповідач не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на неприбуття відповідача в судове засідання 19.11.2013 р., що був повідомлений належним чином, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати адміністративну справу № 826/15645/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду зазначеної справи в порядку письмового провадження, відповідача було належним чином повідомлено листом від 26.11.2013 р., який був отриманий останнім 28.11.2013 р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Станом на 17.12.2013 р. інших документів по справі № 826/15645/13-а від сторін до канцелярії суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 03.09.2013 р. було винесено податкову вимогу № 354-15, якою повідомлено позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Елін», що сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 02.09.2013 р. становить 10 242,00 грн, в тому числі за авансовими внесками з податку на прибуток приватних підприємств.

Положеннями п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Так, в даному випадку, позивач вважає, що у вказаній податковій вимозі № 354-15 від 03.09.2013 р. відповідачем зазначено обставини, які не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, відповідно до чого така вимога про сплату боргу в розмірі 10 242 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, позивачем через канцелярію ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 25.09.2013 р. було подано лист від 25.09.2013 р. № 25/01-09, яким повідомлено відповідача про судове оскарження ТОВ «Елін» податкової вимоги № 354-15 від 03.09.2013 р. до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-XII (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах , без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади (в даному випадку податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Зважаючи на викладене вище, відповідачем листом від 04.10.2013 р. № 6091/10/26-53-15-02-11 було повідомлено позивача про на наступне.

Згідно з п. 3.1 р. 3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1037 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 р. за № 1432/18727, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, станом на 03.10.2013 р., зазначений у податковій вимозі № 354-15 від 03.09.2013 р. податковий борг в сумі 10 242 грн. в обліковій картці ТОВ «Елін» (код ЄДРПОУ 32770988) вже був відсутнім.

Положеннями п.п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Таким чином, згідно наявних матеріалів справи, що також узгоджується з вимогами наведеного законодавства України, відповідно до п.п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, оскаржувана податкова вимога від 03.09.2013 р. № 354-15 є відкликаною податковим органом з 27.09.2013 р., зважаючи на повну сплату позивачем зазначеної у ній суми заборгованості в розмірі 10 242 грн., про що позивача було повідомлено належним чином листом від 04.10.2013 р. № 6091/10/26-53-15-02-11, а отже, в даному випадку, предмет спору є відсутнім.

З огляду на зазначене, в даному випадку, не може повторно визнаватися нечинною та скасовуватися в судовому порядку вже відкликана податковим органом податкова вимога.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, а саме те, що не може повторно визнаватися нечинною та скасовуватися в судовому порядку податкова вимога, яка вже була відкликана податковим органом, та відповідно така автоматично є нечинною.

Позивач, в свою чергу, не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 17.12.2013 р.