Рішення

від 17.12.2013 по справі 901/3411/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.2013 Справа № 901/3411/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфокс-Крим»

(вул. Севастопольська, 31, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

до публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

(пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про стягнення 245 268.76 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Равіч Костянтин Володимирович, представник, довіреність б/н від 28.06.2013, ТОВ «Юніфокс-Крим»;

Від відповідача: Глушаков Максим Олександрович, представник, довіреність № 11/136 від 31.05.2013, ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз»;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніфокс-Крим» звернулось із позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» про стягнення 245 268.76 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на виконання підрядних робіт № 840 від 22 липня 2011 року в частині оплати виконаних позивачем робіт та обґрунтовані посиланнями на статтю 625 Цивільного кодексу України та статтю 837 Господарського кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача суму заборгованості визнав, проте проти проведеного розрахунку позивача 3 % річних на суму заборгованості заперечував.

Розгляд справи відклався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 05 грудня 2013 року по справі № 901/3411/13 за клопотанням представників сторін (а.с. 93) в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів (а.с. 100-101).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, досидівши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

22 липня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юніфокс-Крим» (підрядник) та публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (замовник) укладений договір на виконання підрядних робіт № 840, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати роботи з ремонту заглибних насосів для СПБУ «Сиваш», СПБУ «Таврида» та водонасосної станції бази виробничого забезпечення Управління розвідувального та експлуатаційного буріння замовника в об'ємі, визначеному технічним завданням (додаток № 1), а замовник зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи в порядку, строки та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 6-10).

Відповідно до пунктів 1.4- 1.5 договору підрядник приступає до виконання робіт після приймання заглиблювальних насосів від замовника. Датою початку виконання робіт, з якої починається відраховуватися строк виконання робіт, вважається дата підписання сторонами актів приймання - передачі заглиблювальних насосів в ремонт. Датою закінчення робіт вважається дата підписання повноважними представниками сторін актів приймання - передачі (повернення) насосів з ремонту.

Згідно з пунктом 2.1 договору вартість робіт по договору на підставі зведеної калькуляції вартості ремонту складає 998 333.33 грн., крім того ПДВ 20% складає 199 666.67 грн.. Всього з ПДВ 20%, вартість робіт за договором складає 1 198 000.00 грн..

Пунктом 2.2 договору сторони визначили, що замовник здійснює оплату за фактично виконані підрядником об'єми робіт протягом 25 робочих днів з моменту надання підрядником рахунків - фактур, за умови наявності підписаних обома сторонами актів приймання - передачі, виконаних ремонтних робіт та виконавчої калькуляції.

Згідно з пунктом 3.1 договору виконані роботи оформлюються актами здачі - приймання виконаних ремонтних робіт, які підписуються підрядником та замовником. До актів здачі - приймання виконаних ремонтних робіт підрядник додає виконавчі калькуляції.

Відповідно до пункту 5.3.1 договору замовник зобов'язаний оплатити вартість фактично виконаних робіт у відповідності до пункту 2.2 даного договору.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 7.1 договору).

Так, позивачем на виконання умов договору було виконано роботи на загальну суму 803 069.01 грн., що підтверджується актом приймання - передачі № 1 від 03 жовтня 2011 року на суму 257 356.78 грн., актом приймання - передачі № 2 від 13 жовтня 2011 року на суму 128 678.33 грн. та актом приймання - передачі № 3 від 08 листопада 2011 року на суму 417 033.90 грн., які були підписані та засвідчені печатками сторін (а.с. 27-30).

Проте, відповідачем виконані роботи були оплачені лише частково в сумі 628 678.33 грн..

Таким чином, як зазначає позивач та не заперечує відповідач сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 174 390.68 грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Викладене з'явилось підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфокс-Крим» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вже зазначалося, 22 липня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юніфокс-Крим» (підрядник) та публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (замовник) укладений договір на виконання підрядних робіт № 840, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язався за завданням замовника, виконати роботи з ремонту заглибних насосів для СПБУ «Сиваш», СПБУ «Таврида» та водонасосної станції бази виробничого забезпечення Управління розвідувального та експлуатаційного буріння замовника в об'ємі, визначеному технічним завданням (додаток № 1), а замовник зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи в порядку, строки та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 6-10).

Так, позивачем на виконання умов договору було виконано роботи на загальну суму 803 069.01 грн., що підтверджується актом приймання - передачі № 1 від 03 жовтня 2011 року на суму 257 356.78 грн., актом приймання - передачі № 2 від 13 жовтня 2011 року на суму 128 678.33 грн. та актом приймання - передачі № 3 від 08 листопада 2011 року на суму 417 033.90 грн., які були підписані та засвідчені печатками сторін (а.с. 27-30).

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України обумовлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини 1 статті 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Перелічені вище докази були узгоджені відповідачем у встановленому порядку, що підтверджується підписами його уповноважених осіб та відтиском печатки. Оригінали вказаних доказів були оглянути судом та встановлено відповідність копій змісту оригіналів.

Проте, відповідачем виконані роботи були оплачені частково лише в сумі 628 678.33 грн..

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 174 390.68 грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати вартості робіт в повному обсязі суду відповідачем не надано.

Отже, враховуючи факт наявності заборгованості, визнання її відповідачем та відсутність доказів її сплати, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 174 390.68 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних окремо за кожним актом за загальний період з 04 листопада 2011 року по 15 травня 2013 року в сумі 13 521.30 грн..

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем за актом № 1 від 03 жовтня 2011 року, складеному за договором № 840 від 22 липня 2011 року було нараховано 3 % річних на суму 257 356.78 грн. за період з 04 листопада 2011 року по 30 грудня 2011 року (а.с. 116).

Проте, кінцева дата нарахування, визначена позивачем - 30 грудня 2011 року, є невірною, оскільки відповідно до виписок здійснених проплат відповідачем за вказаним актом 29 грудня 2011 року було сплачено 200 000.00 грн. (а.с. 106), тобто прострочення на вказану суму існувало лише до 29 грудня 2011 року, а отже періодом для нарахування 3% річних на суму 257 356.78 грн. є 04 листопада 2011 року по 28 грудня 2011 року.

У зв'язку з викладеним, судом було здійснено перерахунок 3% річних за період з 04 листопада 2011 року по 28 грудня 2011 року, розмір яких склав 1163.39 грн. (а.с. 124), проте оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача за визначений період підлягає розмір 3% річних, визначений позивачем за вказаний період в сумі 1142.23 грн..

Також, в подальшому за вказаним актом позивачем було нараховано 3 % річних на суму залишку в розмірі 57 356.78 грн. за період з 30 грудня 2011 року по 24 травня 2012 року.

Проте, знову кінцева дата визначена позивачем невірно, оскільки відповідно до банківської виписки відповідачем 24 травня 2012 року було сплачено 57 356.78 грн. (а.с. 107), а отже вірним періодом нарахування 3% річних є - з 30 грудня 2011 року по 23 травня 2012 року.

Таким чином, судом було здійснено перерахунок 3 % річних за вказаний період, розмір якої склав 688.28 грн. (а.с. 125), а отже саме в цій сумі підлягає стягненню з відповідача. В стягненні 268.70 грн. слід відмовити.

За актом № 2 від 13 жовтня 2011 року, складеним за договором № 840 від 22 липня 2011 року, позивачем було нараховано 3 % річних на суму 128 678.33 грн. за період з 12 листопада 2011 року по 08 лютого 2012 року (а.с. 116).

Проте, такі знов позивачем невірно визначено кінцеву дату нарахування 3 % річних, оскільки 08 лютого 2012 року відповідачем вказана сума за актом була сплачена, що підтверджується банківською випискою від 08 лютого 2012 року (а.с. 105).

Таким чином, вірним періодом нарахування є з 12 листопада 2011 року по 07 лютого 2012 року.

Так, судом було здійснено перерахунок 3% річних за вказаний період та встановлено, що їх розмір складає 930.71 грн. (а.с. 126).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає визначена позивачем до стягнення сума 3% річних в розмірі 930.70 грн. (а.с. 116).

Також, позивачем за актом № 3 від 08 листопада 2011 року, складеним за договором № 840 від 22 липня 2011 року було нараховано 3 % річних на суму 242 643.22 грн. за період з 09 грудня 2011 року по 24 травня 2012 року (а.с. 116), що є невірним, так кінцевою датою нарахування повинно бути число 23 травня 2012 року, оскільки відповідачем 24 травня 2012 року було погашено вказану суму заборгованість в сумі 242 643.22 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 107).

Таким чином, судом було здійснено перерахунок 3% річних за період з 09 грудня 2011 року по 23 травня 2012 року та встановлено, що їх розмір складає 3 330.53 грн. (а.с. 127), проте оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог стягненню з відповідача підлягають 3 % річних, визначені до стягнення позивачем в сумі 3017.67 грн..

Позивачем також було нараховано 3% річних на залишок суми заборгованості в розмірі 174 390.68 грн. за період з 09 грудня 2011 року по 15 травня 2013 року (а.с. 116).

Суд, перевіривши розрахунок позивача, встановив, що розмір 3% річних за вказаний період складає 7510.74 грн., проте оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає сума 3 % річних обрахована позивачем в розмірі 7 473.72 грн. (а.с. 33).

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості в розмірі 174 390.67 грн. та 3 % річних в сумі 13 252.60 грн., проте враховуючи те, що позивач в прохальній частині позову просить стягнути з відповідача суму в розмірі 245 268.76 грн., однак не обґрунтував правових підстав для її стягнення, в решті позову слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 19 липня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, код ЄДРПОУ 00153117) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфокс-Крим» (вул. Севастопольська, 31, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, код ЄДРПОУ 36821255) 174 390.68 грн. боргу, 13 252.60 грн. 3% річних та 3 752.88 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська