Рішення

від 25.11.2013 по справі 905/5993/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 25.11.2013                                                                                                Справа № 905/5993/13                                Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Нестеренко Ю.С.,  Довгалюк В.О. розглянувши матеріали справи          за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм», м.Вишневе до Відповідача: Торгово-виробничого колективного підприємства Аптека №140, м.Єнакієве про: стягнення заборгованості у сумі 165  894,79грн. за участю представників: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. СУТЬ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Галафарм», м.Вишневе (далі - Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Торгово-виробничого колективного підприємства Аптека №140, м.Єнакієве (далі – Відповідач) про  стягнення заборгованості у сумі 165  894,79грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки № 38-22 від 07.07.2010р., щодо поставки товару. На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки № 38-22 від 07.07.2010р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, видаткових накладних, також надав належним чином засвідчені копії правоустановчих документів. Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 54, 55, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України. 11.09.2013р. та 17.09.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані документи по справі. 12.11.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву, в якій зазначає, що на теперішній час Відповідачем у повному обсязі сплачена заборгованість в сумі 165  894,79грн. Також Позивачем надані належним чином засвідчені копії виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем оплат. Представник Позивача у судове засідання 25.11.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, своїм правом на захист не скористався. Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві: та ЄДРПОУ: 86420, м.Єнакієве, вул.Комуністична, буд.24. При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами. До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню. Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд ВСТАНОВИВ:         7 липня 2010року між  товариством з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (Постачальник) та Торгово-виробничим колективним підприємством Аптека №140, м.Єнакієве (Покупець) укладено договір поставки № 38-22 (далі-Договір) відповідно п.1.1 якого, Постачальник зобов'язаний здійснити Покупцеві поставку, а Покупець зобов'язаний прийняти у власність та оплатити відповідно до умов даного Договору лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп ( в подальшому Товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних (Специфікаціях) Постачальника, які є невід'ємними частинами даного Договору. У розділі 4 Договору сторони дійшли згоди щодо умов оплати товару та здійснення платежів: оплата за  поставлений Постачальником Товар може здійснюватися Покупцем у формі: повної або часткової передплати, повної або часткової оплати «по факту» постачання Товару  Покупцеві, відстрочення платежу на різні терміни, що зазначається у кожній видатковій накладній Постачальника. Покупець зобов'язаний у повному обсязі  оплатити кожну партію поставленого Товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній Постачальника. В разі, якщо у видатковій накладній Постачальника термін оплати поставленої партії Товару не вказаний, Покупець зобов'язаний повністю оплатити Товар в строк  30 (тридцять) календарних днів з моменту його прийняття (п.4.1.Договору). Відповідно п.9.2 договору даний договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами або з моменту отримання Постачальником повідомлення Покупця про прийняття пропозиції щодо укладення, і діє на протязі 2-ох років, включаючи строки виконання Сторонами невиконаних зобов'язань. При відсутності письмових заперечень Сторін дія Договору вважається продовженою на аналогічний строк та на аналогічних умовах. На виконання умов договору поставки № 38-22 від  07.07.2010р. Позивач здійснив поставку товару Відповідачу, що підтверджується видатковими накладними.  Вказані видаткові накладні підписані з боку обох сторін без зауважень. Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей. Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними. Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі  165  894,79грн. За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом. Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині  стягнення 158  094,79грн. на підставі  п.1-1 ст.80 ГПК України., у задоволенні позовних вимог  про стягнення 7  800,00грн. відмовити з наступних підстав. Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору. Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України). Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами. Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні, а також довіреність на отримання матеріальних цінностей є належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім в межах умов договору поставки № 38-22 від 07.07.2010р. Докази незгоди з належністю виконання Продавцем своїх зобов'язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися. Сума заборгованості утворилась, оскільки Торгово-виробничим колективним підприємством Аптека №140, м.Єнакієве було здійснено лише часткову оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі  165  894,79грн. Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача, із умовами поставки за договором поставки № 38-22,  від 07.07.2010р.– суду не надавались. Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 165  894,79грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем було сплачено частину боргу у розмірі 158  094,79грн., припинивши у такий спосіб  існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог. Вказана сплата підтверджена документально: виписки з банківського рахунку від 16.08.2013р., від 23.10.2013р., від 29.10.2013р. на суму 158  094,79грн.. Оскільки погашення у розмірі 158  094,79грн. відбулося  після звернення із розглядуваним  позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням  сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 158  094,79грн.  відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18. При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом  (згідно поштового штемпеля на конверті позов надіслано на адресу суду 16.08.13 року) заборгованість у розмірі 158  094,79грн..  не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України  покладаються на Відповідача. Судом не приймаються твердження Позивача, що після порушення провадження по справі, Відповідачем сплачено частину боргу в сумі  7  800грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 15.07.2013р., 16.07.2013р., 17.07.2013р., 22.07.2013р., 23.07.2013р., 24.07.2013р., 25.07.2013р., 12.08.2013р., оскільки згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 21.08.13 року, та відповідно поштового штемпеля на конверті позов надіслано на адресу суду 16.08.13 року, сплата суми боргу у розмірі 7 800грн., відбулась до звернення Позивача із позовними вимогами до суду. З огляду на викладене позовні вимоги в частині 7  800,00грн. не підлягають задоволенню. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, ВИРІШИВ: 1. Провадження у справі за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм», м.Вишневе  до Торгово-виробничого колективного підприємства Аптека №140, м.Єнакієве про стягнення 158  094,79грн.  припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. 2. Стягнути з Торгово-виробничого колективного підприємства Аптека №140 (86420, м.Єнакієве, Донецька область, вул.Комуністична, буд.24, ЄДРПОУ 20365028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм» (08132, м.Вишневе, Київська область, вул.Київська, 6, ЄДРПОУ 30886474)  судовий збір у сумі 3  161,90грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. 3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм», м.Вишневе  до Торгово-виробничого колективного підприємства Аптека №140, м.Єнакієве   про стягнення 7  800,00грн. відмовити. У судовому засіданні 25.11.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.   Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.            Головуючий суддя                                                                                     Т.М. Риженко            Суддя                                                                                                         Ю.С. Нестеренко      Суддя                                                                                                         В.О. Довгалюк                                              Повний текст рішення складено та підписано 27.11.13р.