Постанова

від 04.12.2013 по справі 810/5889/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 04 грудня 2013 року           810/5889/13-а Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СКД» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 01.11.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «СКД» (далі – позивач, Підприємство, ПП «СКД») до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – відповідач, Податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 05.07.2013 №0001002200 та №0000992200. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він не погоджується з висновками Акту від 17.06.2013 №329/23-1/31203068 «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «СКД» (код ЄДРПОУ 31203068) щодо підтвердження господарських взаємовідносин із контрагентам ПП «Зеліскон» (ПП «Темко» код ЄДРПОУ 36365712) за 4 квартал 2011 року, з питань правомірності відображення в декларації з податку на прибуток понесених витрат та податку на додану вартість за жовтень 2012 року при проведенні в взаєморозрахунків з ТОВ «Поліграфсистеми» (код ЄДРПОУ 37514607)» (далі – Акт перевірки), який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вважає такі висновки безпідставними та необгрунтованими, у зв'язку з тим, що такі висновки грунтуються виключно на аналізі господарської діяльності та висновках щодо порушень законодавства контрагентами позивача ПП «Зеліскон» та ТОВ «Поліграфсистеми», які не стосуються діяльності Підприємства. При цьому позивач зауважує, що жодним нормативним актом не передбачена відповідальність суб'єкта господарювання за дії своїх контрагентів. Також позивач зазначає, що ПП «СКД» на підтвердження правомірності господарської діяльності зі вказаними контрагентами надало всі необхідні належним чином оформлені первинні документи. Відповідач проти адміністративного позову заперечень не надав. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ серії АБ №660394 від 15.01.2013 та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №962817 (962818) від 16.09.2013 Приватне підприємство «СКД», код за ЄДРПОУ 31203068, зареєстровано як суб'єкт господарювання 18.12.2000 виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області; види діяльності за КВЕД-2010: виробництво паперових канцелярських виробів (17.23), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19) та друкування іншої продукції (18.12). 13.06.2013 по 14.06.2013 відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, на підставі наказу Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 23.11.2013 №352, посадовою особою Податкового органу проведена невиїзна документальна перевірка приватного підприємства «СКД» (код ЄДРПОУ 31203068) з питань правомірності відображення в декларації з податку на прибуток понесених витрат по взаємодії з ПП «Зеліскон» код ЄДРПОУ 36365712 («Темко» код ЄДРПОУ 36365712) за 4 квартал 2011 року, з питань правомірності відображення в декларації з податку на прибуток понесених витрат та податку на додану вартість за жовтень 2012 року при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Поліграфсистеми» (код ЄДРПОУ 37514607). За результатами вказаної перевірки Податковим органом складено Акт від 17.06.2013 №329/23-1/31203068, у висновках якого зафіксовано наступні порушення з боку Підприємства: 1) пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України - ПП «СКД» завищено витрати у рядку 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» на загальну суму 341581 грн., у тому числі в декларації за 2-4 кв. 2011 року на суму 335586,00 грн. та за 2012 рік на суму 5995,00 грн., що призвело до заниження сплати податку на прибуток до державного бюджету у сумі 78444,00 грн., у тому числі в декларації за 2-4 кв. 2011 року в сумі 77185,00 грн. та за 2012 рік у сумі 1259,00 грн.; 2) п. 44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - ПП «СКД» завищено рядок 17 "Усього податкового кредиту" декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 1199,00 грн., у тому числі за жовтень 2012 року на суму 1199,00 грн., по взаємодії з ТОВ «Поліграфсистеми» (код ЄДРПОУ 37514607). До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки: «До Переяслав-Хмельницької ОДПІ надійшов акт від ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 16.10.2012 №1659/22-517/36365712 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Зеліскон» (код ЄДРПОУ 36365712) щодо підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами за жовтень-листопад 2011 року, відображення в податковому обліку (згідно п.2.19 база АС «Аудит»), з якого вбачається, що від ГВПМ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська надано висновок №117241/07-3302 від 15.10.2012, згідно з яким: «...підприємство за юридичною адресою не знаходиться, фактичне його місцезнаходження не встановлено. Місцеперебування посадових осіб, засновників та фінансово-господарських документів підприємства не відоме. Основні фонди та виробничі потужності на підприємстві відсутні. У зв'язку з чим реальне здійснення фінансово-господарської діяльності викликає сумніви. Ознаки фіктивності, передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України, відсутні. Даних щодо реального здійснення господарських операцій не отримано...». Підприємством ПП «Зеліскон» не надані документи, що підтверджують формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2011 року. В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та їх подальшої реалізації тощо. В ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ПП «Зеліскон» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; - відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Зеліскон» з постачальниками та покупцями. До Переяслав-Хмельницької ОДПІ від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 21.01.2013 №100/22-217/37514607 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПОЛІГРАФСИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 37514607) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «ІСТ-Вест Торг» (код за ЄДРПОУ 37884049) за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, згідно з яким: основним постачальником товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ «ПОЛІГРАФСИСТЕМИ» за жовтень 2012 року є ТОВ "ІСТ-ВЕСТ ТОРГ" (код за ЄДРПОУ 37884049) - 642942,16 грн. (98% від загальної суми поставки за жовтень 2012 року). На адресу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 09.01.2013 №27/22-9/37884049 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Іст-Вест Торг" код за ЄДРПОУ 37884049 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, яким встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між ТОВ "Іст-Вест Торг» та покупцями, в зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до поданих ТОВ "Іст-Вест Торг" до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності. З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП ТОВ "Іст-Вест Торг" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "Іст-Вест Торг", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Іст-Вест Торг" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного кодексу України». Підсумовуючи викладені в Акті перевірки обставини, Податковий орган дійшов висновків, що суми за операціями з даними контрагентами, а саме – 341581,00 грн., яка віднесена ПП «СКД» до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Зеліскон» код ЄДРПОУ 36365712 («Темко» код ЄДРПОУ 36365712) за 2-4 кв. 2011 року та з ТОВ «Поліграфсистеми» (код ЄДРПОУ 37514607) у 2012 році та сума податкового кредиту, а саме - 1199 грн., яка задекларована ПП «СКД» по взаємовідносинах з ТОВ «ПОЛІГРАФСИСТЕМИ» у рядку 17 Декларацій з податку на додану вартість «Усього податкового кредиту» за жовтень 2012 року підлягають відповідному коригуванню. Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач направив відповідні заперечення на адресу Податкового органу, за результатами розгляду яких відповіддю Переяслав-Хмельницької ОДПІ №1089/10/23-1 від 02.07.2013 висновки Акту перевірки залишено без змін. На підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення форми «Р» від 05.07.2013 №0000992200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1799,00 грн., у т.ч. за основним платежем 1199,00 грн., штрафні санкції – 600,00 грн., та №0001002200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 98055,00 грн., у т.ч. за основним платежем 78444,00 грн., штрафні санкції – 19611,00 грн. Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області №886/10/10-36-10-01-206/637 від 20.09.2013 та рішенням Міністерства доходів і зборів України №13427/6/99-99-10-01-15 від 17.10.2013 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін. З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між Підприємством та ПП «Темко» здійснювалась на підставі договору про надання послуг №01.10/2 від 01.10.2011, укладеного між ПП «Темко» (код ЄДРПОУ 36365712) (виконавець) та ПП «СКД» (замовник), відповідно до умов якого виконавець передає у власність замовника, а замовник приймає та оплачує вартість послуг по виготовленню бланків та книг з матеріалу замовника, згідно акта виконаних робіт. На підтвердження правомірності здійснення господарських операцій за договором №01.10/2 від 01.10.2011 та реальності його виконання позивач надав належним чином завірені копії: свідоцтва серії А01 №053083 про реєстрацію ПП «Темко»; свідоцтва №100216896 НБ№146213 про реєстрацію ПП «Темко» як платника податку на додану вартість; банківських виписок з рахунку Підприємства; рахунку №12/10-11 від 12.10.2011 на суму 85410,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14235 грн.), акту приймання-передачі послуг №49 від 12.10.2011, податкової накладної №49 від 12.10.2011; рахунку №21/10-11 від 21.10.2011 на суму 62356,12 грн. (у т.ч. ПДВ 10392,69 грн.), акту приймання-передачі послуг №63 від 21.10.2011, податкової накладної №63 від 21.10.2011; рахунку №03/11-11 від 03.11.2011 на суму 24590,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4098,33 грн.), накладної №РН-89 від 03.11.2011, податкової накладної №89 від 03.11.2011; рахунку №10/11-11 від 10.11.2011 на суму 41609,22 грн. (у т.ч. ПДВ 6934,87 грн.), накладної №97 від 10.11.2011, податкової накладної №97 від 10.11.2011; рахунку №14/11-11 від 14.11.2011 року на суму 67800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 11300,00 грн.), акту приймання-передачі послуг №103 від 14.11.2011, податкової накладної №63 від 14.11.2011; рахунку №18/11-11 від 18.11.2011 року на суму 63720,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10620,00 грн.), акту приймання-передачі послуг №110 від 18.11.2011, податкової накладної №110 від 1811.2011; рахунку №25/11-11 від 25.11.2011 на суму 56006,04 грн. (у т.ч. ПДВ 9334,34 грн.); акту приймання-передачі послуг №121 від 25.11.2011; податкової накладної №121 від 25.11.2011; прибуткових накладних: №ПН-0005399 від 12.10.2011, №ПН-0005405 від 21.10.2011, №ПН-0005591 від 14.11.2011, №ПН-0005632 від 18.11.2011, №ПН-0005812 від 25.11.2011; актів списання: №СпТ-000911 від 17.05.2011, №СпТ-000928 від 21.10. 2011, №СпТ-001218 від 25.10.2011, №СпТ-001028 від 03.11.2011, №СпТ-001152 від 10.11. 2011, №СпТ-001168 від 14.11.2011, №СпТ-001209 від 18.11.2011; накладних на внутрішнє переміщення №ПМ-001251 від 03.11.2011, №ПМ-011298. Фінансово-господарські відносини з купівлі-продажу товарів між Підприємством та ТОВ «Поліграфсистеми» здійснювалась за усною угодою на підставі рахунків фактур. На підтвердження правомірності здійснення таких господарських операцій та їх реальності позивач надав належним чином завірені копії: Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №765312 щодо ТОВ «Поліграфсистеми»; рахунку-фактури №1665868 від 04.10.2012 на суму 2108,88 грн. (у т.ч. ПДВ 351,48 грн.), податкової накладної №128 від 04.10.2012, накладної №1665868/1 від 04.10.2012; рахунку-фактури №1667307 від 15.10.2012 на суму 1818,72 грн. (у т.ч. ПДВ 303,12 грн.), податкової накладної №467 від 16.10.2012, накладної №1667307/1 від 16.10.2012; рахунку-фактури №1667535 від 17.10.2012 на суму 990,00 грн. (у т.ч. ПДВ 165,00 грн.), податкової накладної №653 від 23.10.2012, накладної №1667535/1 від 23.10.2012; рахунку-фактури №1667836 від 22.10.2012 на суму 1124,30 грн. (у т.ч. ПДВ 187,38 грн.), податкової накладної №614 від 22.10.2012, накладної №1667836/1 від 22.10.2012; рахунку-фактури №1668396 від 30.10.2012 на суму 1150,45 грн. (у т.ч. ПДВ 191,74 грн.), податкової накладної №841 від 30.10.2012, накладної №1668396/1 від 30.10.2012; банківських виписок з рахунку Підприємства. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного. Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на акт ДПІ у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 16.10.2012 №1659/22-517/36365712 та акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 21.01.2013 №100/22-217/37514607 не може бути належними доказом у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при завищення Підприємством витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та завищення податку на додану вартість за результатами господарської діяльності зі вказаними контрагентами. Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами. Також суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «СКД» та ПП «Зеліскон» (ПП «Темко»), код за ЄДРПОУ 36365712, та ТОВ «Поліграфсистеми», код за ЄДРПОУ 37514607, вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним. Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТОВ «СКД» та ПП «Зеліскон» (ПП «Темко»), код за ЄДРПОУ 36365712, та ТОВ «Поліграфсистеми», код за ЄДРПОУ 37514607, правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень. В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище первинними та іншими документами, зокрема рахунками-фактурами, податковими накладними, актами приймання-передачі тощо. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ПП «Зеліскон» (ПП «Темко»), код за ЄДРПОУ 36365712, та ТОВ «Поліграфсистеми», код за ЄДРПОУ 37514607, за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено. Таким чином, висновок Податкового органу щодо завищення валових витрат та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, є безпідставними. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ «СКД»  щодо віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами. Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції. Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань». У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень. Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ПП «Зеліскон» (ПП «Темко»), код за ЄДРПОУ 36365712, та ТОВ «Поліграфсистеми», код за ЄДРПОУ 37514607, можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування. Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та завищення валових витрат за результатом господарської діяльності зі вказаними контрагентами. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між позивачем та ПП «Зеліскон» (ПП «Темко»), код за ЄДРПОУ 36365712, та ТОВ «Поліграфсистеми», код за ЄДРПОУ 37514607; доведеність обгрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум ПДВ та віднесення сум до валових витрат; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» від 05 липня 2013 року №0001002200 та №0000992200. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «СКД» (код за ЄДРПОУ 31203068) судовий збір у розмірі 199 (сто дев'яносто дев'ять) грн. 71 коп. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                       Спиридонова В.О.