Постанова

від 04.12.2013 по справі 810/5632/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року 810/5632/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Пласт» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2013 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітал-Пласт» (далі - позивач, Товариство) з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби форми «Р» від 17.06.2013 №0003242203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 30618,00 грн., у тому числі за основним платежем - 24494,00 грн., штрафні санкції - 6124,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту від 30.05.2013 №456/22-5/31257087 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Пласт» (код за ЄДРПОУ 31257087) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Алкіона» (код ЄДРПОУ 30601203) за період з 01.03.2013 по 31.03.2013» (далі - Акт перевірки), на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки господарська діяльність між Товариством та зазначеним контрагентом здійснювалася з дотриманням вимог чинного законодавства, відтак позивач правомірно відніс до податкового кредиту суму відповідно до податкової накладної, виписаної ПП «Алкіона».

Крім того, позивач зазначає, що контролюючі органи не наділені чинним законодавством повноваженнями щодо визнання угод нікчемними в позасудовому порядку, а також наголошує на презумпції правомірності правочину, встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач послався на обставини, викладені в Акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №543698 від 27.12.2010, Довідки з ЄДРПОУ серії АА №560593 від 21.05.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітал-Пласт», код за ЄДРПОУ 31257087, зареєстровано як суб'єкт господарювання 06.04.2001 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області; види діяльності за КВЕД-2010: виробництво інших виробів із пластмас (22.29), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), механічне оброблення металевих виробів (25.62).

Товариство згідно з Довідкою форми №4-ОПП №298 від 22.05.2012 перебуває на обліку як платник податків в Броварській ОДПІ.

Згідно зі Свідоцтвом №200006895 НБ№255145 від 20.10.2011 Товариство є платником податку на додану вартість.

З 29.05.2013 по 30.05.2013 відповідно до наказу Броварської ОДПІ Київської області ДПС від 28.05.2013 №372, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України посадовою особою Податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Алкіона» за період з 01.03.2013 по 31.03.2013.

За результатами вказаної перевірки Податковим органом складено Акт від 30.05.2013 №456/22-5/31257087, у висновках якого зафіксовано наступні порушення з боку Товариства:

1) порушено вимоги пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704 із змінами та доповненнями;

2) в порушення п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України ТОВ «Вітал-Пласт» неправомірно віднесено до складу об'єкту оподаткування операції по отриманню від ПП «Алкіона» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 325283,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54214,00 грн.) та реалізацію цих товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «НВП «Навігатор Л» на загальну суму 178320,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29720грн.);

3) в порушення п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України ТОВ «Вітал-Пласт» неправомірно віднесено до податкових зобов'язань суми по податковим накладним, виписаним на адресу ТОВ «НВП «Навігатор Л» на загальну суму 29720,00 грн. Суми податкових зобов'язань ТОВ «Вітал-Пласт», сформованих за результатами фінансового-господарських взаємовідносин з ТОВ «НВП «Навігатор Л», підлягають зменшенню на суму 29720,00 грн.;

4) в порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Вітал-Пласт» неправомірно віднесено до податкового кредиту суми по податковим накладним, виписаним ПП «Алкіона», та відповідно завищено податковий кредит в розмірі 54213,00 грн. Суми податкового кредиту ТОВ «Вітал-Пласт», сформованого за результатами фінансового-господарських взаємовідносин з ТОВ «Алкіона», підлягають зменшенню на суму 54214,00 грн.;

5) в порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «Вітал-Пласт» невірно визначено та занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 24494,00 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки:

«Броварською ОДПІ отримано акт ДПС у Полтавській області від 08.05.2013 за №521/22.5/30601203 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Алкіона» (код ЄДРПОУ 30601203) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року», з якого стало відомо наступне: "При перевірці місцезнаходження платника за адресою, вказаною в реєстраційних документах, місцезнаходження підприємства не встановлено. Згідно з поданою декларацією з ПДВ за березень 2013 року (№9022869617 від 22.04.2013р.), задекларовано податковий кредит в сумі 6886646,70 грн. При дослідженні засобами Системи автоматизованого співставлення постачальників ТОВ «Алкіона» та ланцюгів постачання товарів (робіт, послуг) за березень 2013 року встановлено, що кредит в сумі 6893797 грн. сформовано за рахунок податкових накладних за грудень 2012 року ТОВ «Елемент ЛТД» (код ЄДРПОУ - 37994436). ТОВ «Елемент ЛТД» (код 37994436 ДПІ У Шевченківському р-ні м. Києва стан « 0», ОВД - Оброблення металів та нанесення покриття на метали, основні фонди - відсутні, кількість працюючих - 1 особа) 22.04.2013 як додаток до декларації за березень 2013 року подано додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ», згідно з яким проведено збільшення податкових зобов'язань по ПП «АЛКІОНА» на суму ПДВ 5626,7 тис. грн. і зменшило податкові зобов'язання по неіснуючому контрагенту який не є платником ПДВ. Тобто в порушення ст.192 Податкового кодексу України ТОВ «Елемент» подано розрахунки коригування податкових зобов'язань, що призвело до безпідставного формування податкового кредиту ТОВ «Алкіона» в березні 2013 року. У ТОВ «Алкіона» відсутні основні засоби, відсутні наймані працівники (згідно звіту 1-ДФ за 4 кв. 2012 року). Підприємством не надано для перевірки первинних документів, що свідчить про відсутність господарських операцій. Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Алкіона» та проведених заходів встановлено відсутність, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Таким чином, операції з придбання та продажу товарів (робіт, послуг), відображені у податковій звітності ТОВ «Алкіона» не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту. Господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.ст. 186, 187, 198, 201 Податкового кодексу України ПП «Алкіона» неможливо підтвердити сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість відповідно до поданих податкових декларацій за березень 2013 року по операціям, за якими відсутні податкові накладні, будь-які інші підтверджуючі первинні документи». Фінансово-господарська діяльність ПП «Алкіона» протягом березня 2013 року здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ПП «Алкіона», фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Алкіона» та контрагентами протягом березня 2013 року є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.»

Підсумовуючи викладені в Акті перевірки обставини, Податковий орган дійшов висновків, що єдиною метою документування фактично не здійснених господарських операцій по реалізації ПП «Алкіона» ТМЦ на адресу ТОВ «Вітал-Пласт» вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції не мають реального товарного характеру, здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту з метою заниження бази оподаткування та отримання податкової вигоди по ланцюгу до вигодонабувача. В порушення п.185.1 ст. 185 ПК України, ТОВ «Вітал-Пласт» неправомірно віднесено до складу об'єкту оподаткування операції по отриманню від ПП «Алкіона» ТМЦ на загальну суму 325283,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54214грн.) та реалізацію цих ТМЦ на адресу ТОВ «НВП «Навігатор Л» на загальну суму 178320,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29720,00 грн.). В порушення п. 187.1 ст.187 ПК України, ТОВ «Вітал-Пласт» неправомірно віднесено до податкових зобов'язань суми по податковим накладним виписаним на адресу ТОВ «НВП «Навігатор Л» на загальну суму 29720,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач направив відповідні заперечення на адресу Податкового органу, за результатами розгляду яких відповіддю Броварської ОДПІ №5528/10/22-25/720 від 11.06.2013 висновки Акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято, зокрема, оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.06.2013 №0003242203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 30618,00 грн., у тому числі за основним платежем - 24494,00 грн., штрафні санкції - 6124,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області №614/10-36-10-01/202/519 від 20.08.2013 та рішенням Міністерства доходів і зборів України №11447/6/99-99-10-01-15 від 19.09.2013 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між Товариством та ПП «Алкіона» (код ЄДРПОУ 30601203), здійснювались на підставі наступних угод:

1) договір на виконання робіт з виробництва продукції від 15.02.2013 № 597, відповідно до умов якого за письмовим дорученням замовника (ТОВ «Вітал-Пласт») підрядник (ПП «Алкіона») зобов'язується виконувати у відповідності з технічними умовами замовника роботи з виробництва продукції своїми силами та засобами з використанням власної сировини та матеріалів, здавати вироблену продукцію замовнику, а замовник зобов'язується приймати продукцію та сплачувати за результати виконаних робіт, обсяги яких та строки виконання зазначені в цьому договорі. На підтвердження реальності виконання умов даного договору позивач надав належним чином завірені копії: видаткової накладної №ВН-59701 від 15.03.2013 на суму 145007,58 грн. (у т.ч. ПДВ 24167,93 грн.); податкової накладної №840 від 15.03.2013 на суму 145007,58 грн. (у т.ч. ПДВ 24167,93 грн.); платіжних доручень: №110 від 19.03.2013 на суму 45007,58 грн. (у т.ч. ПДВ 7501,26 грн.), №106 від 18.03.2013 на суму 50000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.), №104 від 15.03.2013 на суму 50000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.); виписок з банківського рахунку Товариства; акту здачі-приймання №2-15/03 від 15.03.2013;

2) договір поставки від 04.03.2013 №613, відповідно до умов якого постачальник (ПП «Алкіона») зобов'язується передати у власність покупцеві (ТОВ «Вітал-Пласт»), а покупець прийняти та оплатити товар (металоріжчий та вимірювальний інструмент, пристрої та пристосування для металооброблюваних верстатів та ін.). На підтвердження реальності виконання умов даного договору позивач надав належним чином завірені копії: видаткових накладних №ВН-61301 від 15.03.2013 на суму 54510,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9085,00 грн.), №ВН-61302 від 19.03.2013 на суму 48620,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8103,33 грн.), №ВН-61304 від 29.03.2013 на суму 33280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5546,67 грн.), №ВН-61303 від 29.03.2013 на суму 43865,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7310,83 грн.); рахунків на оплату №042903 від 29.03.2013 на суму 33280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5546,67 грн.), №021903 від 19.03.2013 на суму 48620,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8103,33 грн.), №010403 від 04.03.2013 на суму 54510,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9085,00 грн.); платіжних доручень №132 від 04.04.2013 на суму 33280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5546,67 грн.), №130 від 03.04.2013 на суму 43865,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7310,83 грн.), №127 від 02.04.2013 на суму 48620,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8103,33 грн.), №125 від 01.04.2013 на суму 54510,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9085,00 грн.); актів здачі-приймання товару №1-29/03 від 29.03.2013 щодо товару загальною вартістю 43865,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7310,83 грн.), №1-19/03 від 19.03.2013 щодо товару загальною вартістю 48620,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8103,33 грн.), №1-15/03 від 15.03.2013 щодо товару загальною вартістю 54510,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9085,00 грн.); податкових накладних №1059 від 19.03.2013 на суму 48620,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8103,33 грн.), №1802 від 29.03.2013 на суму 33280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5546,67 грн.), №1801 від 29.03.2013 на суму 43865,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7310,83 грн.), №861 від 15.03.2013 на суму 54510,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9085,00 грн.), №1059 від 19.03.2013 на суму 48620,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8103,33 грн.); банківських виписок з рахунку Товариства.

На підтвердження подальшого використання в господарській діяльності товару, придбаного у ПП «Алкіона», позивач надав належним чином завірені копії: договору на виконання робіт з виробництва продукції №1-05/03 від 05.03.2013, укладеного між ТОВ «Вітал-Пласт» та ТОВ «НВП «Навігатор Л»; податкової накладної №16 від 14.03.2013; рахунку на оплату №1-05/03 від 05.03.2013; банківської виписки з рахунку Товариства; видаткової накладної №3-18 від 18.03.2013; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії 12ААД №439712 від 23.03.2013; акту здачі-прийняття виконаних робіт №3-18/03 від 18.03.2013; рекламації ТОВ «НВП «Навігатор Л» про виявлення недоліків від 21.03.2013; рекламації ТОВ «Вітал-Пласт» про виявлення недоліків від 29.03.2013; товарно-транспортної накладної №59000015394289 від 07.06.2013

Крім того, позивачем були надані копії: товарно-транспортних накладних №000011503 від 15.03.2013 щодо перевезення товару загальною вартістю 199517,58 грн. та №000012903 від 29.03.2013 щодо перевезення товару загальною вартістю 126478,40 грн.; договору оренди нежитлового приміщення №01.08.21 від 01.08.2011 та додаткової угоди до нього від 01.11.2011; актів приймання-передачі приміщення від 01.08.2013 та від 01.11.2011; сертифікату на систему управління якістю щодо продукції ТОВ «Вітал-Пласт»; свідоцтва №200030528 НБ№289597 від 28.02.2012 про реєстрацію ПП «Алкіона» платником податку на додану вартість; наказу ТОВ «Вітал-Пласт» про призначення матеріально-відповідальної особи від 02.01.2013; договору про повну матеріальну відповідальність від 02.01.2013; актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей №1, №2, №3 та №4 від 01.04.2013; договору позички №2/02012013 від 02.01.2013 та акту прийому-передачі №2 від 02.01.2013 щодо автомобіля Mitsubishi Outlander (державний номер АА0236ЕТ).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на акт ДПС у Полтавській області від 08.05.2013 №521/22.5/30601203 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Алкіона» (код ЄДРПОУ 30601203) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року» не може бути належними доказом у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні Товариством податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності зі вказаним контрагентом.

При цьому, суд наголошує, що висновки Податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності з ТОВ «НВП «Навігатор Л» (реалізації продукції), викладені в Акті перевірки, грунтуються виключно на аналізі господарської діяльності ТОВ «Вітал-Пласт» та ПП «Алкіона», який був предметом дослідження такої перевірки.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Також суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Вітал-Пласт» та ПП «Алкіона» вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТОВ «Вітал-Пласт» та ПП «Алкіона», правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище первинними та іншими документами, зокрема видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками тощо.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всупереч вимогам п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України є безпідставними.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ПП «Алкіона» за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ «Вітал-Пласт» щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Алкіона».

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ПП «Алкіона», можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за результатами господарської діяльності з ПП «Алкіона».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між позивачем та ПП «Алкіона»; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум ПДВ; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби форми «Р» від 17 червня 2013 року №0003242203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітал-Пласт» (код за ЄДРПОУ 31257087) судовий збір у розмірі 308 (триста вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.