Постанова

від 06.12.2013 по справі 821/3802/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 р. Справа № 821/3802/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом'якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Троя-Гранд" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Троя-Гранд" (позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 27.11.2012 № 0008382200, яким ПП "Троя-Гранд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 319 669 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 79 917 грн. В позові зазначено про те, що висновки про заниження податку на додану вартість зроблені виключно на підставі перевірки контрагента позивача ТОВ "ІГ "Каспій-Дон", не досліджувались первинні документи позивача, не взято до уваги відсутність розбіжностей по задекларованим сумам податку на додану вартість між ПП "Троя-Гранд" та ТОВ "ІГ "Каспій-Дон". Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що податковою інспекцією перевищено повноваження щодо визнання правочинів, укладених з контрагентом ТОВ "ІГ "Каспій -Дон" недійсними, оскільки недійсність правочину може бути визнана лише судом, відповідного судового рішення у податкової інспекції не має. Позивач також зазначає про те, що на час здійснення господарських операцій ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" було платником ПДВ, мав право видавати податкові накладні, які були задіяні позивачем для формування податкового кредиту.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) заперечує проти позову, мотивуючи тим, що при проведені перевірки було встановлено нереальність правочинів між позивачем та ТОВ "ІГ "Каспій-Дон", які проведені тільки на папері для прикриття незаконної діяльності, оскільки ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" не мало ні трудових, ні матеріальних ресурсів для поставки задекларованої кількості товарів, за юридичною адресою цей постачальник не знаходився, фактичне місцезнаходження його невідомо. Не встановлено факту передачі товарів від ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" до позивача у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товарів, відсутні документи про оплату товарів.

Справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до поданих представниками сторін заяв.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

В листопаді 2012 року фахівцем ДПІ у м. Херсоні здійснена виїзна позапланова документальна перевірка ПП "Троя-Гранд" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" за червень, липень 2012 року", за наслідками перевірки складено акт № 2562/22-4/37839813 від 13.11.2012. У висновку даного акту зазначено, що перевіркою встановлені порушення: ч. 1-5 ст. 203, ч.1-2 ст.215, ч. І ст.216, 228, 626, 629 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Троя-Гранд" при придбанні товарів у ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" у червні, липні 2012 року; товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України, також виявлено порушення п. 185.1 ст.185, п. 198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, заниження суми ПДВ у червні 2012 року на 192 957 грн., у липні 2012 року на - 126712 грн. Перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Зі змісту акту перевірки вбачається включення позивачем до податкового кредиту червня 2012 року суми ПДВ 192957 грн. 39 коп., до податкового кредиту липня 2012 року суми ПДВ 126711 грн. 50 коп. за податковими накладними контрагента-постачальника ТОВ "ІГ "Каспій-Дон". Розрахунки між позивачем та ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" за поставлені товари не проводились. На перевірку не було надано документів на транспортування товарів, що унеможливлює встановленню факту передачі товарів від продавця до покупця.

При перевірці був використаний акт ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 28.09.12 № 2451/15-2/35270735 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" з питань взаємовідносин з контрагентами за травень, липень 2012 року. З даного акту вбачається, що основних фондів ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" не мало, за юридичною адресою м. Донецьк, вул. Куйбишева, 185, кв. 8, ТОВ не знаходиться. За червень 2012 року декларація з ПДВ була підписана директором ОСОБА_1, але податковою міліцією виявлено, що ОСОБА_1 перебуває за кордоном. Наступний директор ТОВ ОСОБА_2 за телефоном відмовився відповідати на питання щодо фінансово-господарської діяльності. Засновник ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" та головний бухгалтер ОСОБА_3 пояснив, що підприємство було продано 31.08.12.

Акт від 28.09.12 документальної невиїзної перевірки ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" свідчить, що основним постачальником ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" у травні, липні 2012 року є ТОВ "Південь-Буд-Інвест", м.Донецьк, (сума ПДВ 7431609,96 грн.). Працівниками ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька складено по підприємству ТОВ "Південь-Буд-Інвест" акт від 20.09.12 №2358/15-2/35292984 про проведення документальної невиїзної перевірки за червень 2012 року, який підтверджує "фіктивну" діяльність даного підприємства, оскільки за юридичною адресою ТОВ "Південь-Буд-Інвест" - м. Донецьк, вул. Софійська, 12/8, підприємство не знаходиться, має сумнівних постачальників, які також відсутні за юридичними адресами та які перевірити не можливо внаслідок не встановлення місцезнаходження. Крім того, було здійснено виїзд за місцем реєстрації директора та засновника ТОВ "Південь-Буд-Інвест" ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), але виявлено, що вказаний громадянин по місту реєстрації вже тривалий час не мешкає.

ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька встановлено відсутність фактичного отримання та поставки товарів ТОВ "Південь-Буд-Інвест" на адресу ТОВ "ІГ "Каспій-Дон", відсутність реального здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим вбачається факт укладання "нікчемного" правочину. Згідно податкової звітності у ТОВ "ІГ "Каспій-Дон", ТОВ "Південь-Буд-Інвест" та його контрагентів-постачальників відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне або торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

За висновками перевірки позивача, Державною податкової інспекцією у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2012 № 0008382200, яким ПП "Троя-Гранд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 319 669 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 79 917 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6). За п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Суд дослідив документи, на підставі яких позивач відніс сплачений в ціні придбання товарів податок на додану вартість до податкового кредиту, та встановив, що до зовнішнього оформлення податкових накладних, видаткових накладних у податкової інспекції претензій не було. Але суд виходить з того, що за змістом норм Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

Податковий кредит може бути сформованим платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту. З огляду на це, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі та документами про зберігання придбаних товарів.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Позивачем до матеріалів справи не було надано транспортних документів та платіжних документів про оплату придбаних у ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" товарів. Відповідно до норм ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами на перевезення вантажів автомобільним транспортом є дорожній лист або товарно-транспортна накладна. Відсутність транспортних документів не підтверджує отримання спірного об'єму товару від ТОВ "ІГ "Каспій-Дон", а тому з урахуванням значної віддаленості контрагентів один від одного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено реальність перевезення товару від ТОВ "ІГ "Каспій-Дон".

Крім того, позивачем документально не доведено внутрішній облік, переміщення та зберігання товару. До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, відносяться накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, та інше. Пунктами 3.6, 3,14 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2 передбачено, що приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером. Вибуття запасів для реалізації (крім товарів в роздрібній торгівлі) оформлюється товарно-транспортною накладною або накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, яку виписує уповноважена особа на основі господарського договору, дозволу керівника або іншої уповноваженої особи. Вибуття проданих за готівку товарів відображається у товарному звіті матеріально відповідальної особи.

Позивач не надав суду документального підтвердження подальшого використання придбаних у ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" товарів. Також суд приймає до уваги, що позивач так і не пояснив причини неоплати товарів значної вартості (більше 2 млн. грн.) і на день розгляду справи, платіжних документів на вимогу суду не надано.

Про відсутність реального характеру вказаних операцій також свідчить такі обставини, як відсутність транспорту як у продавця, так і у покупця, відсутність у позивача понесених витрат по придбанню транспортних послуг, відсутність у позивача та ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які є дуже різноманітні, це електричні товари, автозапчастини, м'ясні продукти, продукти харчування (сир, макарони, олія, цукерки, чай), дорожні знаки, фрукти в асортименті, піломатеріали, сантехніка, офісна техніка, тощо, тоді як відповідно до ЄДР основними видами діяльності ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" є будівництво житлових і нежитлових будівель, організація будівництва, оптова торгівля зерном, тютюном, насінням і кормами для тварин, оренда нерухомого майна, агентство нерухомості.

Однієї із підстав встановлення відповідачем порушення порядку формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та валових витрат є недоведеність того, що поставка товару на підприємство була здійснена саме ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" з урахуванням фактів, встановлених під час проведення перевірки вищевказаного контрагента, згідно якої встановлено відсутність поставок товару, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, встановлено відсутність підприємства за податковою адресою.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемними правочин). У цьому разі визнання такою правочину недійсним судом не вимагаєтьея. Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини. що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Суду наданий вирок по кримінальній справі від 03.06.13, яким підтверджується вина гр.-на ОСОБА_1 та інших осіб в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. З вироку вбачається, що на початку травня 2012 року ОСОБА_1 з іншими особами діючи у складі організованої злочинної групи, за раніше розробленим планом, з метою використання при конвертації грошових коштів суб'єктів господарювання реального сектору економіки з безготівкової форми у готівкову підшукали та перереєстрували ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" (ЄДРПОУ 35270735), на підставу особу, яка отримала грошову винагороду 1000 грн., при цьому ОСОБА_1 став заступником директора ТОВ "ІГ Каспій-Дон", та разом з засновником передали особі, матеріали стосовно якої знаходяться в іншому кримінальному провадженні, правовстановлюючі документи товариства, мокру печатку, а також електронний цифровий підпис для подання податкової звітності підприємства в електронному вигляді та електронні ключі клієнт-банку по поточному рахунку для відкриття рахунків в установах банку і отримання безготівкових грошових коштів для подальшої їх конвертації. Фактично з моменту перереєстрації ТОВ "ІГ Каспій-Дон" будь-які потужності для здійснення фінансово-господарської діяльності не мало, за місцем реєстрації не знаходилось. Куйбишевським районним судом м. Донецьк було встановлено, що продовжуючи свою злочинну діяльність з прикриття незаконної діяльності, імітуючи наявність підприємницької діяльності, яка зафіксована в установчих документах, особа, матеріали стосовно якої знаходяться в іншому кримінальному провадженні, та гр.-н ОСОБА_5, будучи членами організованої злочинної групи, діючи за розробленим планом, умисно, спільно та узгоджено, підшукували юридичних осіб реального сектору економіки з метою оформлення з ними безтоварних операцій від імені ТОВ "ІГ Каспій-Дон", гр-ка ОСОБА_6 оформляла документи первинного бухгалтерського обліку на неіснуючі фінансово-господарські операції, договори, специфікації, акти виконаних робіт, податкові накладні, накладні, витратні накладні та довіреності. Ці ж особи зареєстрували на підставну особу ТОВ "Південь-буд-Інвест" (постачальника товарів ТОВ "ІГ "Каспій-Дон") за винагороду, та також використовували цю юридичну особу для прикриття незаконної діяльності, імітуючи наявність підприємницької діяльності, яка зафіксована в установчих документах, при цьому гр.-ка ОСОБА_6, оформляла документи первинного бухгалтерського обліку на неіснуючі фінансово-господарські операції з підконтрольними фіктивними підприємствами, а саме: договори, специфікації, акти виконаних робіт, податкові накладні, накладні, витратні накладні та довіреності, та формувала податковий кредит для підприємств з ознаками фіктивності. Водночас банківські рахунки юридичної особи не відкривались, грошові кошти не конвертувались, оскільки товариство використовувалось виключно для документального оформлення безтоварних операцій з метою завищення валових доходів та податкового кредиту для суб'єктів господарювання реального сектору економіки. Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального злочину, що підтверджується угодою між прокурором та ОСОБА_1 від 21.05.13, визнаний винним та йому призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави.

За змістом статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті, є нікчемним. За загальним правилом нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину. Приймаючи до уваги викладене, доводи відповідача на нікчемність правочинів, укладеного позивачем та ТОВ "ІГ "Каспій-Дон", суд вважає такими, що підтверджено при розгляді справи належними доказами.

На підставі викладеного, твердження позивача про те, що угоди ПП "Троя-Гранд" з ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" породжують для його сторін певні права та обов'язки у зв'язку з тим, що вони не визнані недійсними, є помилковими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів. У даному спорі в основу прийняття оскаржуваного рішення покладено висновок про не підтвердженність реальності виконання спірних операцій з поставки товару позивачеві саме тим постачальником, який документував операції. ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" було створено виключно з метою конвертації та переведення у готівку грошових коштів шляхом фіктивного підприємництва, назване підприємство не здійснювали будь-якої фінансово-господарської діяльності, було організоване формальне ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємств та подання звітності, хоча фактично таких не було. Встановлені вироком Куйбишевського райсуду м. Донецька факти свідчать, що ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" засноване на підставну особу, яка не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність, фактично у господарських операціях діяли особи, які не мали законних повноважень на здійснення господарських операцій та підписання документів податкового обліку, до яких відноситься і податкова накладна, видаткова накладна.

Інші докази, на підставі яких можна було б зробити висновок про реальність виконання зазначених операцій з поставки товарів, у справі відсутні, так само, як відсутнє посилання позивача на наявність таких доказів.

Наведені обставини обґрунтовують правильність висновку податкового органу про незаконне врахування позивачем операцій з придбання товару у ТОВ "ІГ "Каспій-Дон" під час визначення об'єкта оподаткування ПДВ. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше, як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість. В задоволенні позовних вимог відмовляється.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Відмовити приватному підприємству "Троя-Гранд" в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 27.11.2012 № 0008382200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1