Рішення

від 11.12.2013 по справі 127/23649/13-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/23649/13-ц

Провадження № 2/127/7038/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Басовській В.М., Кукуленко Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Реал Кредит» в особі Вінницького відділення про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області 29 квітня 2013 року з позовом про стягнення коштів в сумі 84782,00 гривень з Кредитної спілки «Реал Кредит» в особі Вінницького відділення звернувся ОСОБА_1 Позов мотивований тим, що між позивачем та Кредитною спілкою «Реал Кредит» в особі керівника Вінницького відділення ОСОБА_2. укладено договір №21/08-1/В про залучення внеску (вкладу) кредитної спілки на депозитний рахунок (надалі - договір). На виконання вищевказаного договору позивачем згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 10.08.2008 року внесено вклад в сумі 50500,00 грн. Згідно п. 1.1договору спілка прийняла внесок на умовах строковості, зворотності та платності строком до 10.12.2009 року. Згідно п. 2.8. спілка зобов'язалась повернути ОСОБА_1 суму внеску, а також нараховані та несплачені проценти в день, визначений в п. 1.1 договору в якості закінчення строку внеску. В подальшому згідно додаткових угод від 10.06.2010 року та 09.07.2010 року строк закінчення внеску змінений та визначений 10 серпня 2010 року. Позивач 25.03.2013 року звернувся до відповідача із листом-вимогою про повернення йому суми вкладу та нарахованих відсотків. Дана вимога направлена відповідачу цінним листом з описом вкладення 25.03.2013 року. Крім того, зазначену вимогу він також вручив Вінницькому відділенню Кредитної спілки «Реал Кредит», яка зареєстрована за вхідним №48 від 26.03.2013 року. Проте, вимоги позивача на час звернення до суду залишенні без уваги, кошти позивачу не виплачені. Таким чином, Кредитна спілка «Реал Кредит» станом на час звернення із зазначеним позовом зобов'язана повернути позивачу суму внеску в розмірі 50500 грн., та нараховані проценти, які згідно п. 2.2. договору встановлені в розмірі 26% річних, що зумовило звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача 84782,00 грн., з яких заборгованість за вкладом 50500,00 грн. та 34282, 00 грн. - сума нарахованих та невиплачених відсотків.

В ході розгляду справи позивач заявою від 23.10.2013 року зменшив позовні вимоги до 51316,48 грн., але в подальшому в цей же день подав суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути на його користь борг в розмірі 84210,35грн., з яких 51 316,48 грн. - сума депозиту, 4977,70 грн. - інфляційні витрати та 27 916,17 грн. - 17% річних, як відшкодування заподіяної упущеної вигоди, передбаченої п.4.3 договору.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задоволити відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, мотивуючи вказане підставами наведеними у позові та заяві про збільшення позовних вимог. Щодо суми заборгованості пояснив, що ним помилково вказано в заяві про збільшення позовних вимог на заборгованість відповідача за сумою депозиту 51316,48 грн., оскільки ним відповідно до договору про залучення внеску (вкладу) кредитної спілки на депозитний рахунок внесено 50500 грн. Також позивач зазначив, що він погоджується з розрахунком відсотків здійснених відповідачем, сума яких складає 22950,52 грн. та підтвердив, що відповідачем йому виплачено відсотки з вказаної суми в розмірі 13130,01 грн. та ним отримано також 9070,00 грн., які він вважає, також сплаченими відповідачем відсотками. Щодо утримання з його вкладу 150,00 грн. позивач пояснив, що дійсно писав заяву про вказане. На рахунок стягнення з відповідача упущеної вигоди в сумі 27916,17 грн. пояснив, що стягнення упущеної вигоди передбачено п.4.3 договору, її розмір розрахований ним виходячи з ставки НБУ у розмірі 17% та заподіяння вказаного збитку зумовлено тим, що відповідач неповерненням вчасно його вкладу позбавив його можливості розмістити вказані кошти у іншій фінансовій установі та отримати з них прибуток у вигляді відсотків.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала частково, вказала, що на даний час заборгованість відповідача перед позивачем складає 51100,52 грн. та надала на суду розрахунок, згідно якого заборгованість кредитної спілки перед позивачем складає 51100,52 грн., з яких 41430 грн.- заборгованість з тіла вкладу та 9670,52 грн.- заборгованість з відсотків. При цьому представник відповідача пояснила, що позивачем відповідно до умов договору здійснено вклад в сумі 50500 грн. під 26 % річних, нарахування яких здійснювалось з 11.11.2008 року, тобто наступного дня після внесення позивачем внеску, по дату закінчення договору - 10.08.2010 року, та таким чином сума нарахованих відсотків становить 22950,52 грн., з яких позивачу виплачено 13130,01 грн. Крім того, за рішенням зборів членів кредитної спілки з суми відсотків, що підлягали сплаті за заявою позивачавідраховано 150 грн. Також, позивачу було виплачено 9070 грн. заборгованості з тіла депозиту, що свідчить про те, що заборгованість з тіла спілки перед позивачем складає 41430,00 грн. Щодо стягнення інфляційних та упущеної вигоди в розмірі 17% річних в сумі 27916,17 грн. пояснила, що заподіяння відповідачу шкоди у виді упущеної вигоди ОСОБА_1 нічим не обґрунтовано, а невиплата депозиту та нарахованих відсотків сталась не з вини відповідача, а зумовлена накладенням арешту на рахунки спілки .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд, судом встановлено наступні факти та правовідносини, що їм відповідають.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Реал Кредит» в особі керівника Вінницького відділення ОСОБА_2 10.11.2008 року укладено договір №21/08-1/В про залучення внеску (вкладу) кредитної спілки на депозитний рахунок (надалі - договір).Відповідно до якого позивачем як членом кредитної спілки внесено вклад на депозитний рахунок до спілки, а відповідачем прийнято внесок на умовах строковості, зворотності та платності в сумі 50500 грн. строком до 10.12.2009 року. Згідно п.2.2, п. 2.4 договору процентна ставка за внеском встановлюється у розмірі 26% процентів річних, з нарахуванням процентів на внесок з наступного дня після внесення членом кредитної спілки внеску та припиняється в день закінчення строку внеску, визначений договором( а.с. 5)

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 10.11.2008 року позивачем ОСОБА_1 на підставі депозитного договору №21/08-1/В від 10.11.08 прийнято Вінницьким відділенням кредитної спілки «Реал Кредит» 50500 гривень. ( а.с. 8).

Вказане свідчить, що доказами у справі підтверджено, що внесок (вклад), здійснений позивачем ОСОБА_1 становить не 51316,48 грн., як на це посилається у позовних вимогах позивач, а складає 50500,00 грн.

З додаткових договорів до договору №21/08-1/В від 10.06.10 та 09.07.10, вбачається, що відповідно до п.1.1. сторонами визначено днем закінчення договору 10 серпня 2010 року. ( а.с. 6,7). Вказаним підтверджено, що нарахування процентів на внесок відповідно до договору припинено у вказаний день.

Таким чином, доказами у справі підтверджено, що позивачем виконані умови договору та відповідно до нього здійснено внесок у розмірі 50500, 00 грн., які отримані відповідачем та відповідно до умов договору мали бути повернуті з нарахованими відсотками 10.08.2010 року.

Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про кредитні спілки» члени кредитної спілки мають право, зокрема, одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту в процесі господарської діяльності вправі залучати на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності. Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в ч. 1 цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до ч. 7 ст. 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами. (ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки»).

Згідно ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Судом встановлено, що відповідачем після закінчення строку вкладу ОСОБА_1 вклад та нараховані проценти не повернуто в повному обсязі, а також вказане не зроблено на вимогу позивача щодо виконання зобов’язань, яка 22.03.2013 року направлена ОСОБА_1 на адресу відповідача. ( а.с.9).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами та зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ст. 526 ЦК України проте, судом встановлено, що відповідачем зобов’язання за договором №21/08-1/В та додатковими договорами до нього, не виконані в повному обсязі та належним чином, чим порушено умови укладено між сторонами договору.

Вказані висновки суду, крім пояснень позивача та пояснень представника відповідача, яка визнала факт неналежного виконання умов договору,ґрунтуються також на наданому відповідачем розрахунку, згідно якого заборгованість кредитної спілки перед позивачем за договором №21/08-1/В від 10.11.08 складає 51100,52 грн., з яких 41430 грн. - заборгованість з тіла вкладу та 9670,52 грн. - заборгованість з відсотків.

Тобто, відповідачем визнано факт неналежного виконання зобов’язань, що свідчить про наявність підстав для захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача заборгованості за договором.

При визначенні розміру наявної заборгованості суд виходить з наступного.

Квитанцією до прибуткового касового ордеру від 10.11.08 року підтверджено, що сума вкладу становить 50500 грн. та нарахування відсотків у відповідності до п. 2.4 договору почалось з 11.11.2008 року та закінчилось 10.08.2010 року ( п.1.1, п. 2.4 додаткового договору від 10.06.10), таким чином суд приймає до уваги розрахунок відповідача нарахування відсотків за вкладом виходячи з 638 днів, оскільки вказаний розрахунок відповідає умовам укладеного між сторонами договору. За таких підстав, враховуючи процентну ставку за вкладом у розмірі 26% процентів річних на вклад ОСОБА_1 відповідачем обґрунтовано нараховані відсотки в сумі 22 950,52 грн.

Також, суд приймає до уваги, що в ході судового розгляду позивач погодився з розрахунком відповідача щодо нарахованих відсотків в сумі 22 950,52 грн. та підтвердив внесення ним вкладу в розмірі 50500 грн.

З видаткових касових ордерів вбачається, що ОСОБА_1 в період з 14.12.08 по 24.11.09 року отримано від відповідача нараховані відсотки в сумі 13130,01 грн. ( а.с. 56-59).

Також, відповідачем підтверджено та визнано в судовому засіданні позивачем, що з суми нарахованих відсотків за заявою за заявою ОСОБА_1 ( а.с. 65) та на підставі рішення загальних зборів членів кредитної спілки, відповідачем утримано з вказаної суми 150 грн.

Таким чином, доказами у справі підтверджено, що борг відповідача перед позивачем за нарахованими відсотками складає 9670,52 грн. ( 22950,52 - 13130,01- 150,00 грн.)

При визначенні розміру заборгованості відповідача перед позивачем, судом взято до уваги, що в судовому засіданні відповідачем доведено повернення ОСОБА_1 в період з 21.08.2010 року по 23.01.2012 рокучастини суму вкладу в розмірі 9070,00 грн., шляхом щомісячної видачі ОСОБА_1 частин сум вкладу, що підтверджується видатковими касовими ордерами за вказаний період. ( а.с.59 зворот - а.с. 64).При цьому суд не приймає до уваги пояснення позивача, що вказані кошти йому виплачені відповідачем як заборгованість з відсотків та саме тому, він вважає, що заборгованість з тілу вкладу не зменшилась, оскільки з призначення платежу за вказаними ордерами вбачається, що вказані кошти виплачені як повернення внеску згідно депозитного договору між сторонами.

В зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за тілом вкладу становить 41430,00 грн. ( 50500 грн. - 9070,00 грн.)

Враховуючи наведене, а також те, що сукупністю доказів у справі, підтверджено правильність розрахунку заборгованості здійсненого та наданого суду відповідачем, суд приймає його до уваги як доказ заборгованості відповідача перед позивачем за договором №21/08-1/В від 10.11.08.

Враховуючи, що в судовому засіданні наявними доказами підтверджено заборгованість кредитної спілки перед ОСОБА_1 в сумі 51100,52 грн., з яких 41430 грн. - заборгованість з тіла вкладу та 9670,52 грн. - заборгованість з відсотків, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При вирішенні вимог позову щодо стягнення з відповідач на користь позивача 4977,70 грн. інфляційних витрат, суд керується вимогами ч. 2 ст. 625 ЦПК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Судом встановлено, що сума простроченого зобов’язання відповідача перед позивачем, на відміну від розрахунку позивача в розмірі 51316,48 грн., складає 51100,52 грн., що з урахуванням сукупного індексу інфляції за прострочений період 1,097 свідчить про розмір інфляційних, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 4956,75 грн.

При вирішенні вимог позову щодо стягнення з відповідача 27916,17 грн. упущеної вигоди, розмір якої відповідачем визначений виходячи зі ставки НУБ у розмірі 17%, суд виходить з наступного.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання сторонами власних зобов’язань, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані цим збитки, включаючи упущену вигоду.

Згідност. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно дост.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, згідно ч.2 ст.22 ЦК України збитками є, в тому числі і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно роз’яснень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 (з відповідними змінами та доповненнями), шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодоює безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, необхідними елементами доведення наявності упущеної вигоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідачата збитками позивача. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, позивача є наслідком такої протиправної поведінки.

Разом з тим, в позивачем не доведено розміру заподіяних збитків у виді упущеної вигоди, а також наявності вини відповідача у вказаному, що з урахуванням наданих відповідачем доказів накладення арешту коштів КС «Реал Кредит», свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 27916,17 грн. упущеної вигоди.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що 10.11.2008 року між сторонами спору укладений договір №21/08-1/В про залучення внеску (вкладу) кредитної спілки на депозитний рахунок. відповідно до умов якого, відповідач прийняв внесокпозивача в сумі 50500,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, проте свої зобов’язання за договором не виконав в повному обсязі, що з врахуванням всіх доказів у справі свідчить, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню зі стягненням з Кредитної спілки «Реал Кредит» в особі Вінницького відділення на користь позивача заборгованості за договором в сумі 51100,52 гривні та 4956,75 гривень інфляційних витрат.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, дані витрати, згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 22,23, 525, 526, 530, 610, 626, 629, 1160, 1066 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213,215 ЦПК України, Законом України «Про кредитні спілки», суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Реал Кредит» в особі Вінницького відділення (ідентифікаційний код №35033862, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Архітектора Артинова, буд. 12 офіс 3) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, борг в сумі 51100,52 гривні та 4956,75гривень інфляційних витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Реал Кредит» в особі Вінницького відділення (ідентифікаційний код №35033862, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Архітектора Артинова, буд. 12 офіс 3) на користь держави судовий збір в розмірі 560,57 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: