Рішення

від 11.12.2013 по справі 311/3105/13-ц

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

311/3105/13-ц

11.12.2013

Справа № 2/311/966/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі:

Головуючого - судді Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Давидчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Орлянський», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», відділ Держземагенства у Василівському районі Запорізької області, про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Орлянський», який в подальшому уточнив, про визнання договору оренди земельної ділянки дійсним, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку. В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЗП № 082837 від 28.04.2005 року він є власником земельної ділянки площею 5,45 га кадастровий номер 2320984400:01:006:0002, яка розташована на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області. 16.01.2008 року між ним, ОСОБА_1 та СВК «Орлянський» був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки. Даний договір оренди був зареєстрований у Василівському районному відділі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах 03.11.2009 року за № 041026600080. Згідно з п.8 цього договору, договір оренди було укладено строком на п’ять років. На виконання п. 20 договору одразу після його підписання Актом прийому-передачі об’єкта оренди (земельної ділянки) № 126 від 16.01.2008 року за вищезазначеним договором оренди він, ОСОБА_1 передав відповідачу зазначену земельну ділянку. До здійснення державної реєстрації вищевказаного договору оренди обидві сторони виконували прийняті на себе договірні зобов’язання, тобто договірні зобов’язання між сторонами фактично виникли та виконувались з 16 січня 2008 року, так як фактично сторони приступили до виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди землі ще 16 січня 2008 року, до моменту державної реєстрації договору, про що свідчить довідка про нарахування та виплату орендної плати позивачу за період з 2008 по 2012 роки. Посилаючись на позицію ВАСУ, викладену в п.8 роз'яснення від 12 березня 1999 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», яка за аналогією має застосовуватися, на думку позивача, до спірних правовідносин: «Чинне законодавство передбачає реєстрацію угод окремих видів. Угода, укладена з порушенням правил щодо обов'язкової державної реєстрації, може бути визнана недійсною лише у тому випадку, коли такі наслідки прямо передбачені нормативним актом. Якщо незареєстрована угода повністю або частково виконана, а сторона, яка одержала виконання, ухиляється від державної реєстрації цієї угоди, друга сторона має право звернутися до господарського суду за захистом своїх інтересів. У цьому випадку суд може визнати угоду, що не пройшла державної реєстрації, дійсною... Таке рішення можливе лише у випадку, коли відповідна угода укладена за встановленою формою, а її зміст відповідає вимогам закону». Після закінчення строку дії договору оренди він, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з вимогою про повернення належної йому

земельної ділянки, проте відповідач СВК «Орлянський» своїм листом № 49 від 25.06.2013 року повідомив його про те, що термін дії договору оренди спливає 03.11.2014 року та земельна ділянка буде повернута йому після закінчення терміну дії договору і збору врожаю. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки після проведення державної реєстрації сторони не змінювали умов договору ні за взаємною згодою, ні в судовому порядку, як це передбачено п.36 договору оренди та вважає, що відповідно до п.37 договору оренди його дія закінчилася після спливу п’ятирічного строку, на який його було укладено, тобто 16 січня 2013 року, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом, який в подальшому уточнив та в якому просить: визнати договір оренди від 16.01.2008 року земельної ділянки в розмірі 5,45 га кадастровий номер 2320984400:01:006:0002, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Орлянський» - дійсним з моменту його підписання та передачі земельної ділянки відповідачу, тобто з 16.01.2008 року; витребувати з незаконного володіння та користування Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Орлянський» земельну ділянку в розмірі 5,45 га кадастровий номер 2320984400:01:006:0002, розташовану на території Орлянської сільської ради, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЗП № 082837 шляхом зобов’язання повернути її власнику - ОСОБА_1; усунути перешкоди у здійсненні права власності на земельну ділянку в розмірі 5,45 га, кадастровий номер земельної ділянки № 2320984400:01:006:0002, розташовану на території Орлянської сільської ради, що належить ОСОБА_1, шляхом зобов’язання Сільськогосподарський виробничий кооператив «Орлянський» не здійснювати передпосівні та посівні роботи під врожай 2014 року, судові витрати просить покласти на відповідача.

Позивач та його представник в судове засідання не з’явилися, суду надано заяву про розгляд справи у їх відсутність, уточнені позовні вимоги підтримують у повному обсязі та наполягають на їх задоволенні за підставами, викладеними в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі з урахуванням раніше наданих запереченнях.

Відповідачем надано письмові заперечення проти позову (а.с.30-31) з проханням відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що договір оренди земельної ділянки набув чинності з дня його державної реєстрації - 03 листопада 2009 року, та строк його дії закінчується через п’ять років.

Представник третьої особи відділу Держземагенства у Василівському районі Запорізької області в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує, самостійних вимог щодо предмету спору не заявив.

Представник Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, самостійних вимог щодо предмету спору не заявив.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, за наявними у справі документами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, позивачу у справі, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,45 га кадастровий номер 2320984400:01:006:0002, яка розташована на території Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області, що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЗП № 082837 від 28.04.2005 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.10).

16.01.2008 р. між ОСОБА_1М та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Орлянський» був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки. Відповідно до п.8 цього договору, договір оренди було укладено строком на п’ять років (а.с.13-14).

Актом прийому-передачі об’єкта оренди № 126 від 16.01.2008 року за вищезазначеним договором оренди, ОСОБА_1 передав відповідачеві СВК «Орлянський» вказану земельну ділянку, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.15).

Межі земельної ділянки в натурі були визначені відповідно до акту від 16 січня 2008 року (а.с.16).

В договорі оренди зазначені всі суттєві умови, передбачені чинним законодавством, діючим на час його укладання - 16 січня 2008 року та даний договір оренди повністю відповідає вимогам ст.14 Закону України «Про оренду землі» в редакції чинній на час його укладення, та типовій формі договору оренди землі, яка діяла на той час.

Договір оренди земельної ділянки та акт прийому-передачі були підписані обома сторонами, за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та їй волевиявленню, що сторонами визнається та не оспорюється.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до СВК «Орлянський» із вимогою, в якій просить в 10-ти денний строк повернути йому орендовану земельну ділянку з посиланням на те, що 16.01.2013 року строк дії договору оренди скінчився (а.с.12).

25.06.2013 року орендатор в особі голови СВК «Орлянський» повідомив, що строк дії договору оренди закінчується 03.11.2014 року, оскільки державна реєстрація договору оренди було здійснено 03.11.2009 року та з цього часу договір набув чинності і після закінчення терміну дії договору оренди і збору врожаю, земельна ділянку буде йому повернута (а.с.11).

Згідно довідки, виданої СВК «Орлянський» № 20 від 10.06.2013 року, орендатор перед позивачем - орендодавцем земельної ділянки за період з 2008 по 2012 роки заборгованості по орендній платі не має (а.с.8).

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору оренди від 16.01.2008 року, даний договір укладено терміном на п’ять років, та набуває чинності з моменту його державної реєстрації, в порядку, визначеному чинним законодавством, що передбачено п.8 Договору оренди від 16.01.2008 року (а.с.13-14). Крім того, п.48 даного договору визначено, що він набуває чинності з моменту його державної реєстрації у Василівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах. Договір містить відмітку про його державну реєстрацію у Василівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсах» - 03 листопада 2009 року (а.с.14).

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законом України «Про оренду землі», Законом України ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання дійсним укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, які встановлені статтею 3 ЦК України.

Доказів чи відомостей про оспорювання дійсності договору та порушення прав чи законних інтересів позивача в цій частині - суду не надано. Визнання у судовому порядку дійсним правочину, дійсність якого ніким не оспорюється є зайвим та такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів положеннями ст.16 ЦК України не передбачений. Визнання дійсним оспорюваного правочину у судовому порядку, передбачено ст.219 ЦК України у разі недодержання нотаріального посвідчення договору, що не є обов’язковим для договору оренди земельної ділянки, відповідно до положень ст.14 Закону України «Про оренду землі».

Виходячи зі змісту позовної заяви та наданих сторонами пояснень, судом встановлено, що фактично між сторонами виник спір з приводу дати набрання чинності договору оренди землі: позивач стверджує, що договір оренди є чинним з дати його підписання - з 16 січня 2008 року, а відповідач наполягає на чинності договору з часу державної реєстрації - 03 листопада 2009 року, а також строку дії договору: позивач наполягає на строку дії даного договору оренди до 16 січня 2013 року, а відповідач - до 03 листопада 2014 року. Мотивуючи закінченням строку дії договору оренди 16 січня 2013 року, позивач ОСОБА_1 висуває до відповідача СВК «Орлянський» позовні вимоги про повернення йому земельної ділянки та усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендар набуває права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченому ЗК України, ЦК України, цим Законом та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту

державної реєстрації такого права, а ст.126 ЗК України встановлено порядок оформлення речових прав на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній на час укладення договору та його державної реєстрації, ст.18 ч.1 якого було встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводилася на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Сторони у договорі не вказували, хто з них має здійснити державну реєстрацію, проте при розгляді справи з пояснень сторін було встановлено, що фактично цим займався орендар, а позивач до цього інтересу не проявляла.

Вирішуючи спір між сторонами щодо чинності та строку дії договору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час укладення та державної реєстрації договору, було встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Вказане положення аналогічного змісту було передбачено у п. 48 договору, укладеного сторонами.

Відповідно до ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч 3 ст.640 ЦК України ( в редакції чинній на час укладення та державної реєстрації договору) договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою від 25 грудня 1998 року № 2073, яка була чинною до 05 серпня 2011 року, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Таким чином, виходячи з наведеного, договір оренди землі, що був укладений сторонами набув чинності не з дати його підписання, як стверджує позивач, а з дати його державної реєстрації, тобто з 03 листопада 2009 року.

Твердження позивача про чинність договору з часу його підписання та фактичної передачі земельної ділянки, виконання сторонами зобов’язань за договором з 16 січня 2008 року - є помилковими та необґрунтованими.

При вирішенні питання щодо строку дії договору, суд виходить з того, що п. 8 договору оренди передбачено, що договір укладений строком на 5 років.

Відповідно до ч.1 ст.19, ст.3 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Договір оренди землі припиняється, відповідно до ч.1 ст.31 Закону «Про оренду землі» в разі… закінчення строку, на який його було укладено.

Оскільки договір між сторонами набув чинності з 03 листопада 2009 року, саме з цієї дати необхідно відраховувати початок строку його дії, який відповідно, закінчується 03 листопада 2014 року. Твердження представника позивача про закінчення строку договору 16 січня 2013 року судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони також є помилковим та необґрунтованими.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки в період визначеного сторонами строку дії договору свідчить про правомірне використання відповідачем земельної ділянки, належної на праві власності позивачу, незалежно від дати проведення такої реєстрації. Підстав для задоволення позову в частині витребування у відповідача земельної ділянки та усунення перешкод у здійсненні права власності позивача на земельну ділянку суд не вбачає, оскільки використання земельної ділянки орендарем є правомірним та прав власника земельної ділянки це не порушує.

У зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд також відмовляє позивачу ОСОБА_1М, у відшкодуванні понесених ним судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.125 Земельного кодексу України, ст.ст.3,16,210,219, 640 ЦК України, ст.ст.3,18,19 Закону України «Про оренду землі», Законом України «Про державну реєстрацію

речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 «про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі», ст.ст. 10, 11, ст.ст.57-59, 60, 79, 81, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Орлянський», про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_2