Рішення

від 17.12.2013 по справі 909/1089/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. Справа № 909/1089/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Городенківський сирзавод", вул. Височана,2, м. Городенка,78100

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо" вул. Крайківського, 1Б, офіс 302 А, м. Івано-Франківськ,76019

про стягнення помилкового перерахованих коштів в сумі 50 000,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: 1)Никифорук Н.Ю, довіреність № 37 від 17.10.13;

2) Королюк В.В., довіреність № 38 від 17.10.13

від відповідача представники не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство "Городенківський сирзавод" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ларіо» про стягнення 50000,00грн. помилково перерахованих коштів.

Позовні вимоги мотивовано помилковим перерахуванням коштів на рахунок відповідача та обґрунтовано положеннями ст.1212 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та на виконання вимог ухвали суду від 12.11.13 подав суду опис вкладення до цінного листа та довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з"явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином ухвалами суду від 23.09.13, 24.10.13 та 12.11.13, що підтверджується відмітками відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі та ухвал про відкладення розгляду справи.

На момент винесення судом рішення заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві. Вказані ухвали повернулися з відміткою відділення зв"язку "у зв"язку із закінченням терміну зберігання" .

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

12.12.12 згідно платіжних доручень №1865 та №1866 позивачем помилково перераховано відповідачу 50000,00грн. Судом оглянуто зазначені платіжні доручення та встановлено , що призначення платежу - за бензин А-80 по рахунку №58 від 10.12.12 та дизпаливо по рахунку №59 від 10.12.12, проте жодних доказів існування між сторонами договірних правовідносин суду не подано.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу лист-претензію №278 від 05.07.13 про повернення перерахованої суми, однак дана вимога відповідачем не задоволена.

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів недоговірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно зі ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином, тобто коли мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття чи збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження факту здійснення будь-якої господарської операції необхідна наявність первинних документів (накладні, рахунки тощо), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами відсутні укладені будь-які договори, а позивачем не подано суду жодних первинних документів, які свідчили б про наявність між сторонами правовідносин та здійснення будь-яких господарських операцій.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків в Україні регулюється Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N22. Вказана Інструкція визначає вимоги до заповнення реквізитів платіжного доручення. Так, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками. (п. 3.8. Інструкції).

Відповідно до Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Згідно приписів Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Враховуючи встановлені господарським судом обставини, кошти, отримані відповідачем згідно платіжних доручень №1865 та №1866 від 12.12.12 є такими, що перераховані та зараховані відповідачу без достатніх правових підстав та підлягають поверненню відповідно до приписів ст.1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано суду будь-яких доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для перерахування позивачем грошових коштів в сумі50000,00 грн.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити та стягнути з відповідача безпідставно перераховані грошові кошти в сумі 50000,00 грн. При цьому судом враховано практику Вищого господарського суду України з розгляду подібних спорів, викладену, зокрема, у постанові від 13.08.13 у справі № 901/417/13-г та від 08.04.13 у справі № 6/54/2012/5003.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони, судові витрати, за правилами ст.49 ГПК України, залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124, 129 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, керуючись ст.33, 43, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Городенківський сирзавод" до товариства з обмеженою відповідальністю «Ларіо» про стягнення 50000,00грн. помилково перерахованих коштів задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ларіо» (м.Івано-Франківськ, вул.Крайківського, 1-Б, код ЄДРПОУ 36733997) на користь публічного акціонерного товариства "Городенківський сирзавод" (м.Городенка, вул.С.Височана, 2 код ЄДРПОУ 00445720) 50000,00(п"ятдесят тисяч гривень) помилково перерахованих коштів.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.12.13

Суддя Матуляк П. Я.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"