Рішення

від 11.12.2013 по справі 910/10887/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10887/13 11.12.13

За позовом: Фізичної особи-підприємця Шевченко Сергія Анатолійовича

до: Приватного підприємства «БЕСТ БУХСОФТ»

про : стягнення 6.777,18 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Тирлеш О.В. - за довіреністю від 09.08.2013 № 1098;

відповідача: не з`явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Фізична особа-підприємець Шевченко Сергій Анатолійович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до приватного підприємства «БЕСТ БУХСОФТ» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 6.777,18 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору поставки від 20.09.2012 № 1075, поставив відповідачеві товар загальною вартістю 6.499,84 грн.

Відповідачем повернуто позивачеві частину товару вартістю 168,24 грн. Однак, решту отриманого товару відповідач позивачеві не повернув й на користь останнього не оплатив.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 6.777,18 грн, яка складається з: основної заборгованості в сумі 6.331,60 грн; пені в сумі 366,05 грн, 3 % річних в сумі 73,21 грн та інфляційних втрат в сумі 6,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 прийнято вказаний вище позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/10887/13 (суддя Чебикіна С.О.).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 № 04-1/460 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи у зв'язку із тривалим лікарняним судді Чебикіної С.О.

В результаті зазначеного вище повторного автоматичного розподілу справу № 910/10887/13 передано на розгляд судді Станіка С.Р.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 № 04-1/937 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

В результаті зазначеного вище повторного автоматичного розподілу справу № 910/10887/13 передано на розгляд судді Балаца С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 справу № 910/10887/13 прийнято до провадження судді Балаца С.В.

Ухвали, які приймалися судом у даній справі, надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається таким, що повідомлений судом про дату, час та місце належним чином.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між фізичною особою-підприємцем Шевченко Сергієм Анатолійовичем, як постачальником, (далі - позивач) та приватним підприємством «БЕСТ БУХСОФТ», як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 20.09.2012 № 1075 (далі - Договір), відповідно до п. 2.1 якого позивач зобов'язується передавати у власність відповідача, а останній приймати та оплачувати на умовах і в порядку, визначених Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

У відповідності до п. 4.2 Договору відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого позивачем товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) днів з дати її поставки. Позивач має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши відповідача за 7 (сім) календарних днів.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 6.499,84 грн, що підтверджується такими видатковими накладними: від 19.12.2012 № W06230/12, від 26.12.2012 № W06330/12/5998 (засвідчені копії вказаних накладних наявні у справі).

Відповідачем повернуто позивачеві частину товару на суму 168,24 грн, про що свідчить накладна від 11.01.2013 № 35112 (засвідчена копія вказаної накладної наявна у справі).

Спір між сторонами даного судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язань за Договором, відповідач у строк, визначений п. 4.2 Договору, отриманий товар на користь позивача не оплатив, внаслідок чого, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в сумі 6.331,60 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

За приписами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 6.331,60 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6.331,60 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем його зобов'язань за Договором, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в сумі 657,95 грн; а також 3 % річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем грошових зобов'язань.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням того, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язані за Договором, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем позовна вимога по застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, яка передбачена п. 6.6 Договору, в сумі 366,05 грн; а також вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 73,21 грн та інфляційних втрат в сумі 6,32 грн - підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «БЕСТ БУХСОФТ» (01042, м. Київ, Печерський район, вул. Патріса Лумумби, буд. 15; ідентифікаційний код 34062232, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь фізичної особи-підприємця Шевченко Сергія Анатолійовича (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Артеківська, буд. 12, квартира 68; ідентифікаційний номер 2577522030, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 6.331,60 (шість тисяч триста тридцять одна) грн 60 коп.; пеню в сумі 366,05 (триста шістдесят шість) грн 05 коп.; 3 % річних в сумі 73,21 (сімдесят три) грн 21 коп.; інфляційні втрати в сумі 6,32 (шість) грн 32 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 грудня 2013 року.

Суддя С.В. Балац