Рішення

від 16.12.2013 по справі 121/7381/13-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/7381/13-ц

2/121/2569/13

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року м. Ялта

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді - Берещанського Ю.В., при секретарі - Савватєєві О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Держземагенства у м. Ялта про визнання незаконним та скасуванні рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати незаконим та скасувати рішення 37-ї сесії 5-го скликання ОСОБА_2 селищної ради від 28 липня 2009 року №39 та скасувати реєстрацію права вланості ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1025 га, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Краснокам’янка, пров. Новий, район будинку №7, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі державного акту на права власності на земельну ділянку серії ЯИ №720309 від 23 листопада 2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначеним рішенням порушується право позивача, на отримання земельної ділянки у власність, оскільки затверджений проект відводу та наданий державний акт був наданий тільки ОСОБА_3, тоді як вони є співвласниками квартири.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, та пояснив, між тими самими сторонами і з тих самих підстав спір було вже вирішено постановою Ялтинського міського суду. Також, позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка є прибудинковою територією житлового будинку.

Представник відповідача ОСОБА_4 Держземагенства у м. Ялта в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслушавши представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом.

Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ст. ст. 26, 33 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад є врегулювання земельних правовідносин, зокрема, до яких відноситься надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Відповідно до вимог ст.116 ЗК України, громадяни і юридичні особи здобувають право власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.

В силу ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що рішенням 37 сесії 5-го скликання ОСОБА_2 селищної ради №39 від 28 липня 2009 року ОСОБА_3 був затверджений проект відводу земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 0111946800:05:001:0355) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою: м. Ялта, смт. Краснокаменка, пров. Новий, район будинку №7, площею 0,1025 га з земель ОСОБА_2 селищної ради не переданих у власність, та не наданих у постійне користування у межах населеного пункту смт. КраснокаменкаВ» (а.с.7,8).

23 листопада 2009 року ОСОБА_3 на підставі цього рішення отримала державний акт серії ЯИ №720309 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1025 га за адресою: АРК, смт. Краснокаменка, пров. Новий, район будинку №7 (а.с.9).

Постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 21.09.2011 року, яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 02.10.2012 року встановлено, що оскаржуване рішення ОСОБА_2 селищної ради №39 від 28.07.2009 року прийнято без порушень чинного законодавства, з дотриманням встановленого законом порядку, відповідно і відсутні підстави для визнання недійсним державного акту про право власності на землю виданого на підставі цього рішення (а.с.18-22).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи позивача стосовно того, що спірна земельна ділянка не повинна була надаватися лише відповідачки ОСОБА_3 судом до уваги не приймаються, оскільки спірна земельна ділянка надавалась не з метою обслуговування прибудинкової території, а для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Однак, в супереч ст. 60 ЦПК України позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка є прибудинковою територією житлового будинку №18 по вул. Алуштинська, в смт. Краснокам’янка м. Ялта.

Перевіривши у судовому засіданні вищенаведені обставини, надані доказі, суд вважає, що оскаржуване рішення ОСОБА_2 селищної ради слід визнати таким, що прийнято без порушень чинного законодавства, в межах компетенції, з дотриманням встановленого порядку, та таким, яке не порушує прав позивача, відсутні будь-які підстави для визнання недійсним державного акту про право власності на земемельну ділянку виданого на підставі цього рішення. Тому у задоволені позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 26, 33, Закони України В«Про місцеве самоврядування в УкраїниВ» ст.. 116 ЗК України, ст. 321 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Держземагенства у м. Ялта про визнання незаконним та скасуванні рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя