Рішення

від 09.12.2013 по справі 910/20268/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20268/13 09.12.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-КАРПАТИ"

про: стягнення 1.671,72 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Хомяков С.М. - за довіреністю від 14.10.2013 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВ-КАРПАТИ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 4.635,90 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору від 31.03.2011 № ДТ 005732, поставив відповідачеві товар, який останній отримав, проте оплатив частково у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за поставлений товар в сумі 2.964,18 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача 4.635,90 грн, з яких: основна заборгованість складає 2.964,18 грн; 20 % штрафу в сумі 1.094,76 грн; пеня в сумі 478,05 грн та 3 % річних в сумі 98,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2013 прийнято вказаний вище позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20268/13, а її розгляд призначено судом на 09.12.2013, про що відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням поштового зв'язку про вручення відповідачеві поштового відправлення суду, яким надсилалася вказана ухвала.

Однак, повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду 11.11.2013 надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви, позивач в порядку, передбаченому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив суму основної заборгованості до 2.664,18 грн у зв'язку із частковою сплатою відповідачем товару.

09 грудня 2013 року до суду надійшла заява позивача, згідно із якою останній зменшив свої позовні вимоги. У відповідності до зазначеної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій та 3 відсотків річних у зв'язку із погашенням відповідачем суми основної заборгованості. Дана заява судом прийнята, тому даний спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 09.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ», як постачальником, (далі - позивач) та малим підприємством «КИЇВ-КАРПАТИ», яке реорганізовано, шляхом перетворення на товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВ-КАРПАТИ», як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір від 31.03.2011 № ДТ 005732 (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору позивач передає у власність відповідача, а останній приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої (далі - товар) в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах Договору. Узгоджені сторонами кількість, асортимент та ціни товару, який продається за Договором, зазначається у видаткових (товарних або товарно-транспортних) накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 2.9 Договору відповідач зобов'язується оплачувати кожну придбану за Договором партію товару, не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту передачі.

Моментом передачі партії товару (дата поставки) є дата фактичного отримання, вказана відповідачем у підписаній сторонами видатковій накладній на даний товар (відмітка проставляється у примірнику позивача). У разі відсутності відмітки на примірнику видаткової накладної позивача про дату фактичного отримання товару, датою поставки вважається дата, вказана у такій накладній у друкованій спосіб (п. 2.10 Договору).

Як визначено сторонами у п. 4.1 Договору, у разі порушення строків оплати товару, передбачених п. 2.9 Договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0,1 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Якщо прострочення оплати складає більше 20 календарних днів, відповідач зобов'язаний виплатити позивачеві штраф у розмірі 20 % від вартості товару, оплата якого прострочена.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч. 2 ст. 712 До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 5.473,38 грн, що підтверджується такими видатковими накладними: від 28.07.2012 № РН-60-042384, від 07.08.2012 № РН-60-043817, від 28.08.2012 № РН-60-047493.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строків оплати товару, які встановлені п. 2.9 Договору, відповідач суму боргу сплатив позивачеві лише після порушення провадження у справі. Вказана обставина тягне за собою застосування до відповідача: господарських санкцій у вигляді штрафу, розмір якого складає 20 % від вартості неоплаченого товару і пені, а також відповідальності за прострочення відповідачем грошового зобов'язання шляхом стягнення з останнього 3 відсотків річних.

Виходячи зі встановлених судом вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача штрафних санкцій та 3 відсотків річних, сторонами спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт порушення з боку відповідача його зобов'язань за Договором належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1.094,76 грн, що складає 20 % вартості неоплаченого товару і пені в сумі 478,05 грн, а також 3 відсотків річних в сумі 98,91 грн, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВ-КАРПАТИ».

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ-КАРПАТИ» (02089, м. Київ, Дніпровський район, проспект Броварський, буд. 32-Б; ідентифікаційний код 21620385, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КРИМСЬКА ВОДОЧНА КОМПАНІЯ» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вул. Садова, буд. 19; ідентифікаційний код 36499654, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) 20 % штрафу в сумі 1.094,76 (одна тисяча дев'яносто чотири) грн 76 коп.; пеню в сумі 478,05 (чотириста сімдесят вісім) грн 05 коп.; 3 % річних в сумі 98,91 (дев'яносто вісім) грн 91 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16 грудня 2013 року.

Cуддя С.В. Балац