Рішення

від 17.12.2013 по справі 910/15291/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15291/13 17.12.13

За позовом Приватного підприємства "Рекламайстер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженер ЗД"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Бацуца О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 17 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

08 серпня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Рекламайстер" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 06.08.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженер ЗД" (відповідач) заборгованості в сумі 193 860,62 грн. з них основного боргу - 192 058,43 грн. (сто дев'яносто дві тисячі п'ятдесят вісім гривень 43 копійки), індексу інфляції - 192,06 грн. (сто дев'яносто дві тисячі 06 копійок) та 3% річних - 1610,13 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень 13 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, зокрема, не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Виконавцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 06.11.2013р. через канцелярію подав до суду заяву б/н від 04.11.2013р. «Про зменшення розміру позовних вимог» в якій Приватне підприємство "Рекламайстер" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженер ЗД" заборгованість в сумі 192 197,41 грн. з них основного боргу - 189 022,42 грн. (сто вісімдесят дев'ять тисяч двадцять дві гривні 42 копійки), індексу інфляції - 192,06 грн. (сто дев'яносто дві тисячі 06 копійок) та 3% річних - 2 982,93 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 93 копійки).

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року по справі № 910/15291/13 (суддя Власов Ю.Л.) прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням № 04-1/855 від 30.09.2013р., у зв'язку з обранням судді Власова Ю.Л. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/15291/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 року справу № 910/15291/13 (суддя Котков О.В.) прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.11.2013 року о 10:50 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 28.11.2013 року.

Розпорядження від 28.11.2013 року Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/15291/13 за позовом Приватного підприємства "Рекламайстер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженер ЗД" про стягнення грошових коштів для розгляду судді Курдельчуку І.Д., у зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 року справу № 910/15189/13 прийнято до провадження судді Курдельчука І.Д., розгляд справи призначено на 17.12.2013 року о 10:45.

Розпорядження від 17.12.2013 року Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/15291/13 за позовом Приватного підприємства "Рекламайстер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженер ЗД" про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В., у зв'язку з поверненням судді Коткова О.В. з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2013 року справа № 910/15291/13 прийнята до провадження суддею Котковим О.В., судом ухвалено розглядати вказану справу в судовому засіданні призначеному на 17.12.2013р. о 10:45.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2013 року між позивачем, як Виконавцем, та відповідачем, як Замовником, було укладено договір поставки товару № 04012013 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник передає право власності на товар, а Покупець приймає та сплачує його на умовах договору.

Позивач зазначає, що в період з липня по грудень 2012 року та на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 275 844,49 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар розрахувався лише частково, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 192 058,43 грн.

При цьому, під час перебування справи на розгляді в суді позивач, у зв'язку з обставинами сплати відповідачем 3 036,00 грн. заборгованості по Договору, зменшив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару в сумі 189 022,42 грн.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Матеріали справи свідчать, що в період з липня по грудень 2012 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 59 785,36 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними №№: 10713, 07082014, 03092014, 05102041, 05102028 та 05102049 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи). Зі змісту вказаних накладних випливає, що підставою для оплати товару є рахунки-фактури №№: СФ-232, СФ-292, СФ-294, СФ-321, СФ-351 і СФ-373, що свідчить про обставини обізнаності Покупця про визначення підстави для здійснення оплати товару та, відповідно, про їх виставлення Продавцем (копії рахунків містяться в справі).

Судом встановлено, що отриманий по вказаним накладним товар Покупець оплатив в повному обсязі, що слідує з розрахунку заборгованості Постачальника.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 04 січня 2013 року між сторонами укладено договір поставки товару № 04012013 згідно п. 1.1. якого Постачальник передає право власності на товар, а Покупець приймає та сплачує його на умовах договору.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в період з січня по квітень 2013 року позивач передав товар на суму 208 558,43 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: 05102053, 05102055, 05102056, 05102051, 05102057, 05102060, 05102062, 05102063, 05102065, 5102069, 5102070, 5102073, 5102074, 5102077, 5102078, 5102082, 5102084, 5102078 та 5102088 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що оплату за товар Покупець здійснює у безготівковій формі шляхом перерахування 100% вартості продукції на поточний рахунок Продавця, протягом десяти робочих днів з дати підписання сторонами Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на загальну суму 16 500,00 грн. Покупець оплатив отриманий товар по Договору, що випливає з розрахунку основного боргу.

В серпні-вересні 2013 року відповідач перерахував на користь позивача ще 3 036,00 грн. за товар по Договору, що підтверджується складеним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків, у зв'язку із чим позивач зменшив свої позовні вимоги у відповідній частині (оригінал рахунку в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. та 12.11.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Судом установлено, що 15.04.2013р. позивач, внаслідок неоплати Покупцем вартості отриманого по видатковим накладним №№: 05102053, 05102055, 05102056, 05102051, 05102057, 05102060, 05102062, 05102063, 05102065, 5102069, 5102070, 5102073, 5102074, 5102077, 5102078, 5102082, 5102084, 5102078 та 5102088 товару, звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати боргу (копія листа-вимоги в справі). Факт надсилання вимоги Продавцем 16.04.2013р. та отримання її Покупцем 19.04.2013р. підтверджується описом вкладення в цінний лист, фіскальним чеком про оплату відправки № 8638 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення реєстр. № 02096 0279771 2 (копії документів містяться в матеріалах справи). Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Покупець в повному обсязі не здійснив оплату вартості отриманого по відповідним видатковим накладним товару.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих уточнень, станом на грудень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором поставки в розмірі 189 022,42 грн. з розрахунку 208 558,43 грн. (сума товару за накладними) - 19 536,00 грн. (частково оплачений товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З пункту 7.1. Договору випливає, що невиконання або неналежне виконання умов по договору тягне за собою відповідність сторін, передбачену чинним законодавством.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на обставини отримання Покупцем від Подавця вимоги про оплату боргу 19.04.2013р., за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь Продавця підлягає 2 982,93 грн. 3% річних.

У відповідності до Наказу Міністерства освіти і науки від 23.07.2010р. № 736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами» визначено, що індекс інфляції - визначений у встановленому законодавством порядку офіційний індекс інфляції за попередній календарний рік. Згідно Постанови Національного банку України від 27.12.2007р. № 480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» поняття «індекс інфляції» - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Розмір втрат від інфляції, зроблений за розрахунком суду у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів, складає - «-572,55 грн.»:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 27.04.2013 - 04.11.2013 189022.42 0.997 -572.55 188449.87 А тому, враховуючи від'ємний показник середнього індексу інфляції за перерахований/перевірений судом період, як індексу споживчих цін по відношенню до суми боргу, позовні вимоги щодо стягнення 192,06 грн. втрат від інфляції є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви б/н від 04.11.2013р. «Про зменшення розміру позовних вимог», підлягають частковому задоволенню про стягнення 192 005,35 грн. з них основного боргу - 189 022,42 грн. (сто вісімдесят дев'ять тисяч двадцять дві гривні 42 копійки) та 3% річних - 2 982,93 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 93 копійки).

Щодо господарських витрат у справі № 910/15291/13.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 192 197,41 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 3 840,11 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженер ЗД" (ідентифікаційний код 37037337, адреса: 04108, м. Київ, просп. Правди, буд. 10-А, кв. 137), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства "Рекламайстер" (ідентифікаційний код 37017562, адреса: 02091, м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 8б, оф. 65), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 189 022,42 грн. (сто вісімдесят дев'ять тисяч двадцять дві гривні 42 копійки), 3% річних - 2 982,93 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 93 копійки) та судові витрати - 3 840,11 грн. (три тисячі вісімсот сорок гривень 11 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/15291/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.12.2013р.

Суддя О.В. Котков