Рішення

від 16.12.2013 по справі 910/19621/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19621/13 16.12.13

За позовом: Комунального підприємства Київської обласної ради «ФАРМАЦЕВТИЧНА ФАБРИКА»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМА 100»

про : стягнення 728,56 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Терехова А.О. - за довіреністю від 11.04.2013 № б/н;

відповідача: не з`явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Комунальне підприємство Київської обласної ради «ФАРМАЦЕВТИЧНА ФАБРИКА» звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМА 100» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 15.888,35 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору купівлі-продажу від 01.11.2010 № 16, поставив відповідачеві товар, який останній отримав, але оплатив його частково у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за отриманий, але не оплачений товар в сумі 15.224,49 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість, яка складає 15.888,35 грн, з яких: основна заборгованість в сумі 15.224,49 грн; пеня в сумі 543,94 грн та 3 % річних в сумі 119,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19621/13.

До господарського суду 11.11.2013 надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковою оплатою відповідачем товару. Згідно вказаної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 64,70 грн - основного боргу; пеню в сумі 543,94 грн та 3 % річних в сумі 119,92 грн.

Вказана вище заява позивача судом прийнята, тому спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями поштового зв'язку про вручення відповідачеві поштових відправлень суду, якими надсилалася ухвали винесені у даній справи.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між комунальним підприємством Київської обласної ради «ФАРМАЦЕВТИЧНА ФАБРИКА», як продавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРМА 100», як покупцем (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 01.11.2010 № 16 (далі - Договір), відповідно п. 1.1 якого позивач постачає відповідачеві лікарські засоби власного виробництва (далі - товар), згідно замовлень відповідача за ціною, кількості та асортиментом вказаних у накладних, що визнаються сторонами специфікаціями та складаються на кожну партію товару і є невід'ємною частиною Договору, а відповідач повинен прийняти поставлений йому товар та оплатити його в термін та в порядку, встановленому Договором.

У відповідності до п. 4.2 Договору розрахунки за товар, що поставляються за Договором, здійснюються відповідачем протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати поставки товару.

Згідно п. 6.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати відповідачем товару, останній виплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 3 відсотки річних.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 16.653,02 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані з обох сторін спору та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії накладних наявні у справі).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строку оплати товару, який встановлено п. 4.2 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково у зв'язку із чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 64,70 грн. Крім того, факт порушення з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності, тягне за собою застосування до останнього штрафної санкцій у вигляді пені, а також відповідальності за прострочення відповідачем грошового зобов'язання шляхом стягнення з останнього 3 відсотків річних.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

За приписами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 64,70 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 64,70 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням того, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язані за Договором, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем позовна вимога про застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені в сумі 543,94 грн, а також вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 119,92 грн - підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМА 100» (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Гоголівська, буд. 47; ідентифікаційний код 37146409, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь комунального підприємства Київської обласної ради «ФАРМАЦЕВТИЧНА ФАБРИКА» (01032, м. Київ, Шевченківський район, вул. Комінтерну, буд. 16; ідентифікаційний код 05485166, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в розмірі 64,70 (шістдесят чотири) грн 70 коп.; пеню в сумі 543,94 (п'ятсот сорок три) грн 94 коп.; 3 % річних в сумі 119,92 (сто дев'ятнадцять) грн 92 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19 грудня 2013 року.

Суддя С.В. Балац