Рішення

від 11.12.2013 по справі 915/2001/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 915/2001/13

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: Нестрижен Л.В., довіреність №1516 від 11.11.13;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2001/13-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", вул. 1-ша Слобідська,122, м.Миколаїв, 54034,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Ескарп-Альянс", вул. Артема, буд. 40-А, м.Миколаїв, 54051,

про: стягнення заборгованості в сумі 92774,83 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Ескарп-Альянс" про стягнення 85505, 20 грн. основного боргу, 4833,16 грн. пені, 1436,47 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за дилерським договором від 26.01.2012р. № К-3/6 року в частині оплати за поставлену позивачем продукцію.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі; відповідач належним чином повідомлений про дату, місце і час судового розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, позов не спростував.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, суд встановив наступне:

26 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Ескарп-Альянс" (далі-відповідач) було укладено дилерський договір № К-3/6, у відповідності до якого, позивач зобов'язався надати відповідачу право маркетингу та продажу, а відповідач (дилер) взяв на себе зобов'язання по розповсюдженню ТМ «Щедрий Господар» (борошно, крупа мана) в асортименті (надалі - «продукція») в межах територіальної адміністративної одиниці, зазначеної в додатках до договору.

При цьому дилер купує та продає продукцію від свого імені та за свій рахунок, діючи, як самостійний комерсант по відношенню до позивача та покупця (клієнта), як зазначено пунктом 1.2 договору.

Пунктом 2.1.1 договору сторони визначили, що відповідач має право отримувати продукцію від позивача за спеціальною дилерською ціною, що вказана у додатку № 1. Загальний обсяг закупленої продукції повинен складати не менш 100 тон на місяць. (п.2.2.1)

У відповідності до п. 2.3.3 договору позивач зобов'язався дотримуватись погоджених у додатку № 1 до договору умов поставки продукції, включаючи асортимент, якість та кількість продукції, строки поставки. При цьому, сторони визнали право позивача на зміну вартості продукції. (п.2.3.1)

Розділом 3 договору сторони визначили умови розрахунків, поставки та передачу продукції, зокрема пунктом 3.3 передбачено, що продукція відпускається у відповідності до якісних показників, передбачених пунктом 2.3.4 договору при оформлені позивачем на ім'я відповідача наступних документів: ТТН, ПН, якісного посвідчення.

Згідно п. 3.5 договору, приймання-здача продукції за кількістю та якістю проводиться у присутності уповноважених представників сторін на складі відповідача; продукція вважається переданою позивачем і прийнятою відповідачем за кількістю та якістю у відповідності до підписаних сторонами накладних.

30.08.2012 року сторони уклали додаток № 4 до Договору та 17.01.2013 року - додаток № 5, якими зокрема продовжили дію договору.

На виконання умов договору відповідно до видаткових та товаро-транспортних накладних (а.с38-117 , т.І) позивачем за період з 30.08.2012 року по 29.04.2013 року було передано відповідачу продукцію на загальну суму 476 990,20 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договорами належним чином не виконав, оплату за поставлений товар здійснив частково в сумі 385779,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.118-161).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Господарським судом встановлено, що зміст та умови дилерського договору від 26.01.2012 року № К-3/6 містять елементи договору про надання послуг та договору поставки.

Зокрема, згідно ст. 265 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Заявою від 27.11.2013 року позивач уточнив позовні вимоги, якою зменшив розмір нарахованої суми основного боргу на 300,00 грн. у зв'язку із частковою оплатою відповідачем суми боргу у розмірі 85 505,20 грн., що підтверджується банківською випискою від 07.11.2013 року.

Таким чином, в частині стягнення з відповідача 300,00 грн. суми основної заборгованості провадження у справі слід припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

З огляду на викладене та оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Ескарп-Альянс" станом на момент розгляду справи не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 85205,20 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних за період нарахування з 13.09.2012 року - 17.05.2013 року в сумі 1855,50 грн. та пені за період нарахування з 13.09.2012 року - 13.02.2013 року у сумі 4833,16 грн., то слід зазначити наступне.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що пунктом 5.5. договору визначено стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, проте, судом було встановлено, що в договорі № К-3/6 від 26.01.2012р. взагалі відсутній такий пункт. Отже, договором не передбачено стягнення пені з відповідача у разі прострочення ним строків оплати платежів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період нарахування з 13.09.2012 року - 13.02.2013 року у сумі 4833,16 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.12 року по справі № 37/64).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних за період нарахування з 13.09.2012 року - 17.05.2013 року в сумі 1855,50 грн.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобов'язань за дилерським договором № К-3/6 від 26.02.2012 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, п.1-1 ст. 80, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 300 грн. 00 коп. суми основного боргу провадження у справі припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Ескарп-Альянс", вул. Артема, буд. 40-А, м.Миколаїв, 54051, ідентифікаційний код 22426768, на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", вул. 1-ша Слобідська, 122, м.Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 00952114, основний борг у розмірі 85 205,20 грн. (вісімдесят п'ять тисяч двісті п'ять грн. 20 коп.), 2436,47 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 47 коп.) три проценти річних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1855,49 грн. (одна тисяча вісімсот п'тдесят п'ять грн. 49 коп.).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 17.12.2013 року.