Рішення

від 17.12.2013 по справі 918/1841/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа № 918/1841/13

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівський райагробуд"

про виділення частки із майна

Представники:

Від позивача : ОСОБА_3

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівський райагробуд" про виділення позивачу в натурі частини будівлі цеху по переробці деревини по АДРЕСА_1, до складу якої входять наступні приміщення: 1-цех площею 446,1 кв.м., 2-допоміжна площею 24,2 кв.м., 3-кімната персоналу площею 23,5 кв.м., загальна площа яких складає 493,8 кв.м., що відповідає 42/100 ідеальних часток; виділену фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 частку будівлі цеху по переробці деревини по АДРЕСА_1, площа якої складає 493,8 кв.м., визнати відокремленим об'єктом нерухомого майна; визнати право приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на виділену в натурі частину будівлі цеху по переробці деревини по АДРЕСА_1, площа якої складає 493,8 кв.м., припинивши право спільної часткової власності на таке нерухоме майно. Свої вимоги обґрунтовує правом кожного зі співвласників на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, що закріплено у ст.358 ЦК України. Зазначає, що позивач звернувся до відповідача з письмовою пропозицією укласти нотаріально посвідчений договір про виділ в натурі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 42/100 ідеальних часток із спільної часткової власності на будівлю цеху по переробці деревини. Проте у письмовій відповіді відповідач вказав, що не вбачає необхідності в укладанні нотаріально посвідченого договору про виділ такої частини цеху в натурі. Позивач пояснює, що належна йому частина приміщення є відокремленою (подільною), тому її можливо виділити в натурі без втрати цільового призначення, що підтверджується висновком КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" від 23.09.2013 р. №8771. Оскільки вирішити даний спір у позасудовому порядку не вбачається можливим, позивач звернувся до господарського суду із вказаним позовом.

17 грудня 2013 року від позивача надійшла заява, згідно якої останній виклав свої позовні вимоги у новій редакції, не змінюючи при цьому підстав та предмету позову, та просить прохальну частину позовної заяви вважати такого змісту : просить

- виділити позивачу в натурі частину будівлі цеху по переробці деревини по АДРЕСА_1, до складу якої входять наступні приміщення: 1-цех площею 446,1 кв.м., 2-допоміжна площею 24,2 кв.м., 3-кімната персоналу площею 23,5 кв.м., загальна площа яких складає 493,8 кв.м., що відповідає 42/100 ідеальних часток;

- визнати право приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на виділену в натурі частину будівлі цеху по переробці деревини по АДРЕСА_1, площа якої складає 493,8 кв.м.

Вказана заява не порушує прав та інтересів сторін та інших осіб та вимог Господарського процесуального кодексу України, тому прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, з урахуванням поданої заяви від 17.12.2013 р. Просить позов задоволити.

Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнає. Вказує, що право власності на 42/100 частини будівлі цеху по переробці деревини належить підприємцю ОСОБА_1 на праві індивідуальної власності, а не на праві спільної часткової власності, оскільки останнє припинилося на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2003 р., за яким позивач купив у відповідача визначені в натурі приміщення цеху по переробці деревини. За наведеного вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Поряд з цим у письмовому відзиві виклав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Демидівський райагробуд" (Продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу №1134 від 22.09.2003 р., за яким Продавець продав, а Покупець купив 42/100 частини будівлі цеху по переробці деревини площею 481 кв.м. (приміщення 1 - 1 цех, 1 - 2 підсобна, 1 - 3 підсобна, 1 - 4 частина цеху площею 111 кв.м., 1 - 5 підсобна), що знаходиться в смт. Демидівка по вул.17 Вересня, 112. (арк.с. 7).

Позивач зареєстрував за собою право власності на вказане нерухоме майно, що підтверджується наявним у справі витягом КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1969726 від 12.11.2003 р. (арк.с. 8).

Рішенням виконавчого комітету Демидівської селищної ради №105 від 30.05.2008 р. у зв'язку з впорядкуванням нумерації будинків (ліквідація старих, будівництво нових) присвоєно адресу будівлі цеху ТзОВ "Демидівський райагробуд" - АДРЕСА_1 (арк.с. 13).

10.09.2013 р. КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок - будівлю цеху по переробці деревини, що знаходиться у АДРЕСА_1 (арк.с. 23-27).

У матеріалах справи наявна копія висновку КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" №8771 від 23.09.2013 р. щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна, виданого ОСОБА_1, з якого вбачається, що за технічними показниками 42/100 частки об'єкта є відокремлені, має окремий вихід і може бути виділена в натурі в цілу ідеальну частину (арк.с.10, оригінал висновку оглянуто у судовому засіданні). Також у висновку наявна примітка про те, що загальна площа приміщення збільшилася на 12,8 м.кв. за рахунок демонтажу перегородок. При поточній інвентаризації внаслідок демонтажу перегородок змінено нумерацію приміщень: з 1(цех), частина 4(цех) та 5(підсобна) на 1(цех), з 6(кімната персоналу) на 5(кімната персоналу), з 7( підсобна) на 6(майстерня), з 8(цех) на 7(цех).

29 жовтня 2013 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Оціночна компанія "Техносервіс" здійснено оцінку об'єкта нерухомості: 42/100 частини одноповерхової окремо розташованої цегляної будівлі цеху по переробці деревини загальною площею 493,8 м.кв., яка належить ФОП ОСОБА_1 Згідно наданого висновку оціночна вартість об'єкта оцінки для цілей оподаткування становить 102 350 грн. 00 коп. (арк.с. 14).

У подальшому 20.11.2013 р. підприємцем ОСОБА_1 на адресу ТзОВ "Демидівський райагробуд" було надіслано пропозицію укласти нотаріально посвідчений договір про виділ в натурі фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 42/100 ідеальних часток із спільної часткової власності на будівлю цеху по переробці деревини площею 481 кв.м. (приміщення 1 (цех), 5 (кімната персоналу), 6 (майстерня), 7 (цех)), що знаходиться в смт.Демидівка, по вул.17 Вересня, 112 (арк.с. 11).

Від відповідача надійшла відповідь №69 від 24.11.2013 р. на згадану пропозицію позивача, у якій ТзОВ "Демидівський райагробуд" повідомив, що він не оспорює належність 42/100 частини будівлі цеху по переробці деревини, що знаходиться в смт.Демидівка по вул.17 Вересня, 112, підприємцю ОСОБА_1, та не створює останньому перешкод у користуванні належною йому частиною будівлі цеху, відтак не вбачає необхідності в укладенні нотаріально посвідченого договору про виділ частини цеху в натурі (арк.с. 12).

У зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від укладення з позивачем нотаріально посвідченого договору про виділ частини цеху в натурі, підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Правом власності, відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 355 цього ж Кодексу передбачає, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини 1-3 статті 358 ЦК України).

Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, не є правом, що самостійно реалізується особою, яка бажає виділу, а має здійснюватись на підставі укладеного між усіма співвласниками договору, з огляду на те, що ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України чітко встановлено засади здійснення права спільної часткової власності за згодою співвласників, і лише у разі виникнення між співвласниками спору справа про виділ вирішується судом.

Враховуючи відсутність згоди всіх співвласників дане питання підлягає вирішенню в судовому порядку.

Відповідно до ст.361 Цивільного кодексу України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

За умовами ч.1,3,4 ст.364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 183 цього ж Кодексу визначає, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Належними та допустимими доказами у справі підтверджується, що у даному випадку існує технічна можливість та відсутні нормативні заборони для виділення у натурі в цілу ідеальну частину 42/100 будівлі цеху по переробці деревини по АДРЕСА_1, належного позивачу у спільній частковій власності, оскільки вказаний об'єкт нерухомості за технічними показниками є відокремленим, має окремий вихід. Відтак суд визнає обґрунтованим право позивача самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності шляхом виділення в натурі цієї частки із спільного майна, та визнання права власності на визначену частку майна. Разом з тим, доводи відповідача, що викладені у відзиві, спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, тому не приймаються судом до уваги.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про виділення позивачу в натурі частини будівлі цеху по переробці деревини по АДРЕСА_1, до складу якої входять наступні приміщення: 1-цех площею 446,1 кв.м., 2-допоміжна площею 24,2 кв.м., 3-кімната персоналу площею 23,5 кв.м., загальна площа яких складає 493,8 кв.м., що відповідає 42/100 ідеальних часток, та про визнання права приватної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на виділену в натурі частину будівлі цеху по переробці деревини по АДРЕСА_1, площа якої складає 493,8 кв.м., підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законодавстві, не спростовані відповідачем, відтак підлягають задоволенню повністю.

На відповідача покладаються судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Виділити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в натурі частину будівлі цеху по переробці деревини по АДРЕСА_1, до складу якої входять наступні приміщення: 1 - цех площею 446,1 кв.м., 2 - допоміжна площею 24,2 кв.м., 3 - кімната персоналу площею 23,5 кв.м., загальна площа яких складає 493,8 кв.м., що відповідає 42/100 ідеальних часток.

3. Визнати право приватної власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на виділену в натурі частину будівлі цеху по переробці деревини по АДРЕСА_1, до складу якої входять наступні приміщення: 1 - цех площею 446,1 кв.м., 2 - допоміжна площею 24,2 кв.м., 3 - кімната персоналу площею 23,5 кв.м., загальна площа яких складає 493,8 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Демидівський райагробуд" (35200, Рівненська область, смт.Демидівка, вул.17 Вересня, 112, код ЄДРПОУ 03359977) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2 047 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

Повне рішення складено "19" грудня 2013 року