Рішення

від 16.12.2013 по справі 910/19326/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19326/13 16.12.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХСНАБ»

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВБУДМАТЕРІАЛИ»

про : стягнення 49.513,10 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Стахов Р.В. - за довіреністю від 08.08.2013 № б/н;

відповідача: не з`явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХСНАБ» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВБУДМАТЕРІАЛИ» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 49.513,10 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору поставки від 27.07.2012 № 120727, поставив відповідачеві товар, який останній отримав, проте оплатив його частково у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 44.850,00 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість, яка складає 49.513,10 грн, з яких: основна заборгованість в сумі 44.850,00 грн; пеня в сумі 3.317,60 грн та 3 % річних в сумі 1.345,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19326/13.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями поштового зв'язку про вручення відповідачеві поштових відправлень суду, якими надсилалася ухвали винесені у даній справи.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХСНАБ», як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВБУДМАТЕРІАЛИ», як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 27.07.2012 № 120727 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого позивач зобов'язується поставити і передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти та своєчасно оплатити вугільну продукцію (далі - товар) у відповідності до умов Договору.

Пунктом 2 Специфікації від 27.07.2012 до Договору передбачені умови оплати товару, згідно із яким оплата здійснюється на протязі 5 (п'яти) днів з моменту надходження вагонів на станцію Кононовка.

Як визначено сторонами у п. 8.3 Договору, за порушення строків оплати, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 44.850,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 09.08.2012 № РН-0000073, засвідчена копія якої наявна у справі.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строку оплати товару, який встановлено п. 2 Специфікації до Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача не сплатив у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 44.850,00 грн. Крім того, факт порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, тягне за собою застосування до останнього штрафної санкцій у вигляді пені, а також відповідальності за прострочення відповідачем грошового зобов'язання шляхом стягнення з останнього 3 відсотків річних.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

За приписами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 44.850,00 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 44.850,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням того, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язані за Договором, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем позовна вимога про застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені в сумі 3.317,60 грн, а також вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1.345,50 грн - підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВБУДМАТЕРІАЛИ» (02152, м. Київ, Дніпровський район, вул. Амвросія Бучми, буд. 7, офіс 105; ідентифікаційний код 37553785, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХСНАБ» (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, селище міського типу Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 42; ідентифікаційний код 24604694, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в розмірі 44.850,00 (сорок чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп; пеню в сумі 3.317,60 (три тисячі триста сімнадцять) грн 60 коп.; 3 % річних в сумі 1.345,50 (одна тисяча триста сорок п'ять) грн 50 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19 грудня 2013 року.

Суддя С.В. Балац