Рішення

від 18.12.2013 по справі 901/3679/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.2013 Справа № 901/3679/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Ваш Стиль»

(вул. Київська, 153а, м. Сімферополь, АР Крим, 95050)

до Сімферопольської міської ради

(вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

за участю третьої особи Реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

(вул. Київська, 150, м .Сімферополь, 95000)

за участю Прокуратури м. Сімферополя

(вул. Севастопольська 11, м. Сімферополь, АР Крим, 95600)

про визнання договору оренди укладеним та визнання права оренди

Головуючий суддя Радвановська Ю.А.

Судді Доброрез І.О.

Куртлушаєв М.І.

Представники сторін:

прокурор: Приймак Андрій Олегович, посвідчення № 017186, Прокуратура м. Сімферополя;

від позивача: Графчева Надія Степанівна, директор, ТОВ «Торговельний будинок «Ваш Стиль»;

від позивача: Квасніков Марк Олегович, представник, довіреність б/н від 01.09.2013 р., ТОВ «Торговельний будинок «Ваш Стиль»;

від відповідача: Кудімова Євгенія Сергіївна, представник, довіреність № 24/01-55/2577 від 28.12.2012 р., Сімферопольська міська рада;

від третьої особи: не з'явився, Реєстраційна служба Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Ваш стиль» звернулося до Сімферопольської міської ради з позовом про визнання за ним права на оренду щодо земельної ділянки, площею 0.58 га, за адресою: вул. Київська, 150-а, м. Сімферополь, АРК, наданої для будівництва складу-магазину з під'їзними коліями та стоянкою автотранспорту, на підставі договору оренди земельної ділянки № 1252-Р від 01.02.13, укладеного між сторонами по справі, а також просив вважати пункт 3.1 договору оренди земельної ділянки № 1252-Р від 01.02.13, укладеним в редакції позивача, а саме - в частині строку дії договору.

Позовні вимоги вмотивовані створенням перешкод відповідачем у реалізації позивачем свого права на оренду на підставі укладеного між сторонами договору, а також його невизнанням за позивачем.

18 листопада 2013 року Прокуратура м. Сімферополя повідомила про свій вступ у справу, про що 19 листопада 2013 року на адресу суду надійшло письмове повідомлення (а.с. 66).

В судовому засіданні 05 грудня 2013 року представник позивача надав заяву, в якій у зв'язку з допущеними в прохальній частині позову недоліками просив викласти її пункт 2 в наступній редакції: «Внести зміни до пункту 3.1 Договору оренди земельної ділянки № 1252 - Р від 01.02.13 р., укладеного між ТОВ «Торговельний Будинок «Ваш Стиль» і Сімферопольською міською радою, виклавши його у наступній редакції: « 3.1 Договор заключен сроком на 5 (пять) лет с момента подписания договора сторонами» (а.с. 77-78).

10 грудня 2013 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду даної справи призначено колегіальний розгляд справи. Склад колегії вирішено визначити за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (а.с. 116-117).

За результатами автоматичного розподілу членами колегії визначені суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Доброрез І.О. та суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Куртлушаєв М.І..

У відповідності до вимог пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, у зв'язку із зміною складу суду, розгляд справи розпочався заново, як і початок перебігу строку її розгляду.

В судовому засіданні 18 грудня 2013 року представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив викласти пункт 2 прохальної частини позову в наступній редакції: «Внести зміни до пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки № 1252 - Р від 01.02.13 р., укладеного між ТОВ «Торговельний Будинок «Ваш Стиль» і Сімферопольською міською радою, виклавши його у наступній редакції: « 3.1 Договор заключен сроком на 5 (пять) лет с момента подписания договора сторонами» (а.с. 119-120).

Згідно з пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Судова колегія, дослідивши зміст заяви позивача, дійшла висновку про те, що вона є заявою про зміну предмету спору.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, враховуючи, що по даній справі було призначено колегіальний розгляд справи та розгляд справи розпочався заново, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для прийняття до провадження заяви позивача.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що оскільки у рішенні ради, яким земельну ділянку було надано в оренду позивачу, було вказано конкретний строк дії договору, за умови його спливу, позов про внесення змін до договору в частині продовження такого строку задоволенню не підлягає (а.с. 56-60).

Прокурор підтримав позицію відповідача.

Третя особа явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, вимоги суду не виконала, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Судова колегія визнала за можливе розглядати справу за відсутністю представника третьої особи.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників учасників судового процесу відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України «Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

27 травня 2008 року рішенням 37 сесії V скликання Сімферопольської міської ради № 558 відкритому акціонерному товариству «Торговельний будинок «Ваш стиль» (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Ваш стиль») було надано земельну ділянку, площею 0.58 га, по вул. Київська, 150-а, у короткострокову оренду строком на 5 років до 27.05.2013 р., для будівництва складу-магазину з під'їзними коліями та стоянкою автотранспорту (а.с. 8).

Матеріалами справи підтверджується, що такий договір був укладений 01 лютого 2013 року, строком дії до 27 травня 2013 року та зареєстрований 04 квітня 2013 року в Книзі реєстрації договорів оренди землі Сімферопольської міської ради (а.с. 9-13).

Приводом для неможливості укладення договору раніше за твердженням сторін з'явилася відсутність під'їзних шляхів до земельної ділянки, у зв'язку з чим позивач (орендар) намагався встановити відповідні сервітути із правом проїзду, про що свідчить листування, що міститься у матеріалах справи (а.с. 23-33).

Крім того, з огляду на вимоги статті 4-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції, що набула чинності 14 травня 2013 року, позивач листом від 13 травня 2013 року звернувся до відповідача з клопотанням про надання витягу про державну реєстрацію права власності за Сімферопольською міською радою на спірну земельну ділянку (а.с. 18).

Однак, таке право було зареєстровано посадовою особою відповідача лише 24 травня 2013 року, тобто за декілька днів до спливу строку дії договору оренди, витяги про що було видано позивачу (а.с. 90-91), та копії яких містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з викладеними обставинами, позивач посилається на те, що був позбавлений можливості своєчасно укласти договір оренди та зареєструвати своє право оренди у встановленому чинним законодавством порядку через перешкоди, створені відповідачем, у зв'язку з чим звернувся до господарського суду із даним позовом та просить внести зміни до змісту договору у частині строку його дії та визнати за ним право на оренду земельної ділянки, наданої на підставі цього договору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Предметом даного позову є вимоги про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим спірні правовідносини повинні регулюватися згідно вимог 53 глави Цивільного кодексу України, положень Господарського кодексу України щодо порядку укладення та зміни господарських договорів, Земельного кодексу України, а також положень Закону України «Про оренду землі» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.11 № 703.

Так, позивач, посилаючись на те, що договір був укладений на незначний строк (три місяця), а також несвоєчасну реєстрацію відповідачем свого права на земельну ділянку, він був позбавлений реалізувати своє право на оренду, надане йому на підставі рішення Сімферопольської міської ради № 558 на п'ять років, що, на його думку, порушує його цивільні права та майнові інтереси.

У зв'язку з викладеним, він просить внести зміни до пункту 3.1 договору № 1252-Р та встановити строк його дії терміном на п'ять років, як це і було передбачено рішенням ради, на виконання якого договір укладався.

Представник відповідача та прокурор заперечували проти внесення таких змін та наполягали на тому, що строк, на якій договір був укладений, сплив.

Суд погодився із наявністю підстав для захисту прав позивача та задоволення позову в частині вимог про внесення змін до договору. При цьому, судом було враховано наступне.

У відповідності до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Аналогічні умови викладені у статті 16 Закону України «Про оренду землі».

Так, зі змісту рішення 37 сесії Vскликання Сімферопольської міської ради № 558 від 27 травня 2008 року вбачається, що позивачу надано земельну ділянку, площею 0.58 га, по вул. Київська, 150-а, у короткострокову оренду строком на 5 років до 27.05.2013 р., для будівництва складу-магазину з під'їзними коліями та стоянкою автотранспорту (а.с. 8).

Так, суд погоджується із доводами представника позивача про те, що оскільки строк оренди був передбачений в акті органу місцевого самоврядування, то саме на такий строк повинен був бути укладений договір оренди, тобто на п'ять років.

При цьому, суд визнав переконливими доводи представників позивача про безпідставність передачі земельної ділянки в оренду з метою будівництва складу-магазину лише на три місяця.

Так, статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд вважає неспроможними доводи представника відповідача про те, що оскільки строк, до якого надано в оренду ділянку, сплив, внесення змін до умов договору оренди в частині продовження строку його дії суперечить змісту цього рішення.

При цьому, слід розрізняти поняття строку дії договору оренди та період, на якій надається право на оренду.

Так, поняття строку дії договору оренди вказується у статті 19 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою він визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В той же час право на оренду земельної ділянки надається за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та виникає лише моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а оскільки така реєстрація у даному випадку не відбулася, а отже і права оренди у орендаря за договором не виникло, і, як слід, позивачем не було реалізоване право на оренду, надане йому рішенням Сімферопольської міської ради № 558.

Аналогічні положення викладені у статтях 125 та 126 Земельного кодексу України, а також в пункті 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6.

З огляду на вищевказані вимоги чинного законодавства, суд одночасно погоджується із доводами представника відповідача та прокурора про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання права на оренду спірної земельної ділянки.

Однак, враховуючи те, що право власності громади на спірну земельну ділянку було зареєстровано посадовою особою відповідача лише 24 травня 2013 року, тобто за 3 дні до спливу строку дії договору оренди, укладеного по справі сторонами, суд дійшов висновку про те, що ТОВ «ТБ «Ваш стиль» був позбавлений можливості реалізувати право оренди, надане йому рішенням Сімферопольської міської ради, у зв'язку з чим не можна визнати таке рішення ради виконаним.

Відповідно до частини 3 статті 4 -1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.

Так, вимогами чинного законодавства передбачено, що спочатку реєструється право територіальної громади м. Сімферополя на земельну ділянку, а вже після цього реєстрації підлягає право орендаря відповідно до пункту 33 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.11 № 703.

Враховуючи викладене, суд погоджується із посиланнями представників позивача не неможливість своєчасної державної реєстрації права оренди з об'єктивних та незалежних від позивача обставин.

Також неспроможними є посилання прокурора на те, що внесення змін до договору неможливе з огляду на його неукладеність через відсутність державної реєстрації права позивача на оренду.

Так, статтею 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

В матеріалах справи міститься акт, згідно з яким Сімферопольська міська рада передала, а товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Ваш Сталь» прийняло земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 150-а (оборотна сторона а.с. 16).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлений вичерпний перелік істотних умов договору оренди землі. Так, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкту оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність будь - яких законодавчо встановлених обмежень щодо внесення змін до змісту договору на будь - якому етапі його укладення та виконання, твердження прокурора про неукладеність договору оренди та неможливість внесення до нього змін, є хибними.

Крім того, суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачена можливість відмові у державній реєстрації з огляду на відсутність у ньому однієї з істотних умов.

Так, підставою для відмові Реєстраційною службою Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим у реєстрації права позивача на оренду на підставі договору оренди № 1252-Р з'явився сплив строку дії договору.

Вказане, за висновком суду, породжує порушення прав позивача и тягне необґрунтовані витрати з обох сторін, як позивача, так і громади в особі Сімферопольської міської ради.

За загальним правилом цивільного законодавства під захистом права розуміється державно - примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини. Забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац 4 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі» у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 652 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Частина 3 статті 653 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Також, у пункті 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 12 зазначено, що у випадку вирішення розбіжностей, що виникають при укладанні договору оренди, у судовому порядку договір оренди вважається укладеним з моменту набрання законної сили відповідним рішенням господарського суду і на умовах, зазначених у цьому рішенні.

Одночасно, враховуючи те, що зміни, внесені рішенням до договору, стосуються не продовження терміну дії договору, а встановлення строку його дії, обґрунтованими є вимоги позивача про відрахування п'яти років строку саме з моменту підписання договору сторонами.

Аналогічні положення містяться у рішенні Сімферопольської міської ради № 303 від 27.12.2011 року зі змінами, внесеними рішенням ради № 721 від 30.05.13, яким затверджено Порядок здійснення діяльності міської ради та його органів у сфері земельних відносин, у пункті 17 якого вказано, що строк дії договору оренди земельної ділянки обліковується з моменту підписання його сторонами.

При цьому, неспроможними є твердження представника відповідача щодо неможливості застосування положень рішення Сімферопольської міської ради № 303 від 27 грудня 2011 року до даних правовідносин. Так зміни до пункту 17 Порядку здійснення діяльності міської ради та його органів у сфері земельних відносин були внесені рішенням ради № 721 від 30 травня 2013 року, яке на час розгляду справи судом є чинним, а отже підлягає застосуванню під час розгляду даного спору.

Щодо посилань представника відповідача про те, що пропозиції щодо внесення змін до договору позивачем на адресу Сімферопольської міської ради не надсилалася, суд зауважує, що надсилання пропозицій про внесення змін до договору є виключно правом, а не обов'язком сторін договору, про що зазначив Вищий господарський суд України у пункті 6 Інформаційного листа від 12.12.12 № 01-06/1821/2012.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 20 листопада 2012 року у справі № 28/5005/640/2012.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд погоджується із наявністю права позивача вимагати внесення змін до договору з метою приведення його умов у відповідність до змісту акту органу місцевого самоврядування, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, тоді як у вимогах про визнання за ним права на оренду слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем у зв'язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 20 грудня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Прийняти заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Ваш Стиль» про зміну предмету позову - до розгляду.

2. Позов задовольнити частково.

3. Внести зміни до пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки № 1252-Р від 01 лютого 2013 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Ваш Стиль» та Сімферопольською міською радою, виклавши його у наступній редакції :

« 3.1 Договір укладений строком на 5 (п'ять) років з моменту підписання договору сторонами».

4. В позові в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Ваш Стиль» щодо визнання права оренди на земельну ділянку, площею 0.58 га, розташованої за адресою: вул. Київська, 150-а, м. Сімферополь, АР Крим, кадастровий номер 0110100000:01:003:0530, наданої для будівництва складу - магазину з під'їзними коліями і стоянкою автотранспорту, на підставі договору оренди земельної ділянки № 1252-Р від 01 лютого 2013 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Ваш Стиль» та Сімферопольською міською радою - відмовити.

5. Стягнути з Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, ідентифікаційний код 33433669) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «Ваш Стиль» (вул. Київська, 153а, м. Сімферополь, АР Крим, 95050, ідентифікаційний код 30121414) 1147.00 грн. судового збору.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя підпис с Радвановська Ю.А.

Судді підпис Доброрез І.О.

підпис Куртлушаєв М.І.