Рішення

від 18.12.2013 по справі 927/1446/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"18" грудня 2013 року Справа № 927/1446/13

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ремторгпобуттехніка"

14000, вул. Інструментальна, 3, м.Чернігів;

до відповідача: приватного багатопрофільного підприємства "Крамниця"

14000, вул. Кирпоноса,29, м.Чернігів;

предмет спору: стягнення 15630,30 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: Лизогуб Д.А. - директор; Коренков А.А. (дов. №24 від 20.11.2013р.) - представник;

від відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Ремторгпобуттехніка" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного багатопрофільного підприємства "Крамниця" про стягнення боргу в сумі 10900,00грн. за договором №б/н від 15.02.2011р., а також пені в сумі 3924,00грн. та 3% річних в сумі 806,30грн. за період з травня 2011р. по жовтень 2013р.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.11.2013р. розгляд справи призначено на 27.11.2013р., після чого, за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладався до 11.12.2013. та 18.12.2013р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте повноважного представника в судові засідання 27.11.2013р., 11.12..2013р. та 18.12.2013р. не направив, відзив на позов не надав.

Ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену як позивачем у позовній заяві, так і відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 14000, вул. Кирпоноса,29, м.Чернігів (ухвалу вручено 02.12.2013р., відповідно до поштового повідомлення про вручення № 1400602914110 від 28.11.2013р.), а також засновнику відповідача - Дідку А.І. за адресою: 14017, вул. Лісна,б.16, м.Чернігів ( повернулась до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання ").

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.02.2011р. між ТОВ «Ремторгпобуттехніка» та ПБП «Крамниця» укладено договір № б/н (далі -Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. Договору, Продавець передає у власність, а покупець приймає та сплачує Пресформу для лиття пластмас, на умовах, визначених у даному договорі.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.3.2. Договору, датою передачі товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній.

На виконання умов Договору, позивачем був переданий відповідачу товар, що підтверджується накладною №РН-0000006 від 15.02.2011р. на суму 10900,00грн..

Факт передачі товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно п.2. Договору, загальна сума договору складає 10900,00грн.. Покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий за Договором, шляхом перерахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок продавця; кінцевий термін розрахунку за пресформу - 15.05.2011р., відповідно до п.4. Договору.

Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія №23 від 23.11.2011р. з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар в сумі 10900,00грн. та інфляційні в сумі 442,54грн..

Однак, обов'язок щодо оплати отриманого товару відповідачем станом на час порушення провадження у справі був не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару.

Станом на час вирішення спору заборгованість перед позивачем складає 10900,00грн. та відповідачем не погашена, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 10900,00грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2. Договору, у випадку прострочення платежів після 15 травня нараховується пеня в розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочки.

Відповідно до п.1,2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути на його користь пеню в розмірі 0,2% за період з 16.05.2011р. по 16.11.2011р. в сумі 3924,00грн.

За перерахунком суду пеня має нараховуватись в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 16.05.2011р. по 16.11.2011р. та складає 856,32грн., яка підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.

В задоволенні решти заявленої пені слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з травня 2011р. по жовтень 2013р. в сумі 806,30грн..

Нарахування 3% річних за період травня 2011р. по жовтень 2013р. в сумі 806,30грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1382,83грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного багатопрофільного підприємства "Крамниця" (14000, вул. Кирпоноса, 29, м.Чернігів, р/р 26004221025980 в філії КРУКБ «Фінанси та кредит», МФО 300973, код ЄДРПОУ 30843121) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ремторгпобуттехніка" (14000, вул. Інструментальна, 3, м.Чернігів, р/р 260013046301 в ВАТ «Банк Богуслав» м.Київ, МФО 380322, код ЄДРПОУ 14222520) 10900,00грн. основного боргу, 856,32грн. пені, 806,30грн. 3%річних, а всього 12562,62грн., а також 1382,83грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 20 грудня 2013 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна