Рішення

від 09.12.2013 по справі 914/3820/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2013 р. Справа № 914/3820/13

За позовом: Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної фінансової інспекції у Львівській області, м. Львів

про стягнення 5 589 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Гнатковська М.І., представник (довіреність №2603-вих-309 від 31.07.2013 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів про стягнення 5 589 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.10.2013р. призначив розгляд справи на 28.10.2013 р., залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну фінансову інспекцію у Львівській області. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд задоволити позовні вимоги повністю.

З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем 25.11.2010 р. було укладено договір підряду №25/11, згідно якого відповідач зобов'язався виконати роботи з відновлення дитячої музичної школи №10 на вул. Пулюя, 7 у м. Львові з ліквідації наслідків буревію 03.06.2010 р. Вартість робіт була узгоджена сторонами в сумі 37 195 грн. 12 коп. Вказані роботи були виконані відповідачем, прийняті та оплачені позивачем у повному обсязі, проте ревізією, проведеною Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області, встановлено факт завищення вартості виконаних робіт.

Завищення вартості робіт полягало у завищенні вартості ресурсних елементних кошторисних норм на окремі види робіт, а саме: додатково включено в акт роботу з пробивання борозен, яка передбачена комплексною одиничною нормою при прокладанні електропроводів та одиничну норму по розбиранню чавунних каналізаційних труб з очищенням їх від накипу та відбиранням і складанням труб і фасонних частин тобто із збереженням труб, що знаходяться в задовільному стані та придатні для повторного застосування. Поряд з цим, перевіркою встановлено, що відповідачем вказані роботи не проведено та не складено відповідного акту на зворот придатних труб до використання після проведених робіт з їх розбирання.

Таким чином, розмір завищення вартості робіт склав 5 589 грн. 00 коп. У зв'язку з цим, просив стягнути з відповідача 5 589 грн. 00 коп.

Представник третьої особи в попередньому судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити.

В судові засідання відповідач явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, вимог ухвали суду від 28.10.2013 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

25 листопада 2010 р. між Управлінням культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» (підрядник) було укладено договір №25/11.

За цим договором підрядник (відповідач) зобов'язувався на свій ризик, власними силами та засобами виконати роботи з відновлення дитячої музичної школи №10 на вул. Пулюя, 7 (розбирання трубопроводів з чавунних каналізаційних труб, демонтаж схованої електропроводки, пробивання борозен в цегляних стінах, прокладання проводів при схованій проводці в борознах, забивання борозен в бетонних стелях, прокладання трубопроводів каналізації з поліетиленових труб, врізування в діючі внутрішні мережі тру проводів каналізації, відновлення покрівель по існуючому рулонному покриттю, ремонт поверхні цегляних стін при глибині забиття в 0,5 цеглини, заміна окремих листів покриття з листової сталі, ремонт примикань висотою 400 мм до цегляних стін і парапетів з рулонних покрівельних матеріалів) з ліквідації наслідків буревію 03.06.2010 р. (характер робіт-капітальний ремонт) у встановлений замовником строк, а замовник (позивач) зобов'язувався прийняти і оплатити роботи.

Згідно п. 2.1. договору вартість робіт складає 37 195 грн. 12 коп.

Відповідно до умов вищевказаного договору, відповідач виконав, а позивач прийняв обумовлені роботи, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. на суму 37 195 грн. 12 коп. за типовою формою №КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2010р. на суму 37 195 грн. 12 коп., за типовою формою №КБ-3.

Позивач свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт виконав в повному обсязі, перерахував відповідачу згідно платіжного доручення №3 від 29.12.2010 р. 37 195 грн. 12 коп.

Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2009 р. по 31.07.2011 р. За результатами ревізії 14.09.2011 р. складено довідку про наслідки ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності.

Довідкою від 14.09.2011 р. встановлено, що відповідач невірно застосував ресурсні елементні кошторисні норми, зокрема, додатково включив в акт роботу з пробивання борозен, яка передбачена комплексною одиничною нормою при прокладанні електропроводів та одиничну норму по розбиранню чавунних каналізаційних труб з очищенням їх від накипу та відбиранням і складанням труб і фасонних частин, тобто із збереженням труб, що знаходяться в задовільному стані та придатні для повторного застосування. Поряд з цим, перевіркою встановлено, що відповідачем вказані роботи не проведено та не складено відповідного акту на зворот придатних труб до використання після проведених робіт з їх розбирання. Вищенаведене призвело до порушення п.1.2.4. технічної частини ДБН Д.2.4-14-2000 та п. 3.3.10.1. ДБН Д.1.1.-1-2000.

Невірне застосування кошторисних норм призвело до збільшення вартості виконаних робіт на суму 5 589 грн. 00 коп.

Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області також було проведено зустрічну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», за результатами якої складено довідку №03-01-22/16, акт контрольних обмірів та акт перерахунку вартості робіт. Акт перерахунку вартості робіт підписано представником відповідача та скріплено печаткою.

За вих. №2603-вих-305 від 31.07.2013 р. позивач, на виконання приписів Контрольно-ревізійного управління у Львівській області, що були викладені у листі за вих. №03-01-13м/7125 від 04.10.2011 р., звернувся до відповідача з вимогою по повернення суми завищення вартості робіт. Відповідачем вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

Таким чином, станом на дату судового розгляду відповідачем не повернуто 5 589 грн. 00 коп.

Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 встановлюються основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств установ і організацій державної власності.

Згідно п. 1.2.2. Правил визначення вартості будівництва, загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об'єктів) будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно договору №25/11 від 25.11.2010 р. відповідач виконав обумовлені ним роботи, але в порушення наведених норм ДБН невірно застосував ресурсні елементні кошторисні норми, чим завищив фактичну вартість виконаних робіт на суму 5 589 грн. 00 коп. Підписавши акт перерахунку вартості робіт, відповідач погодився із фактом завищення робіт, проте вартість завищених робіт позивачу не відшкодував.

Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Пунктом 7 ст. 10 Закону передбачено, що органи державного фінансового контролю мають право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Ці положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 5 589 грн. 00 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 526, 1212 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 10, 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів, вул. Козельницька, 4 (ідентифікаційний код 36416850) на користь Управління культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів, пл. Ринок, 1 (ідентифікаційний код 02229221) 5 589 грн. 00 коп. боргу, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 09.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення підписано 16.12.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.