Рішення

від 12.12.2013 по справі 923/1591/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р. Справа № 923/1591/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ПлазмаТек", смт. Рудниця, Піщанський район, Вінницька область

до Приватного підприємства "АГРО-МАРКЕТ-ЮГ", м. Херсон

про стягнення 29 741,58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Федоришин В.В., уповн. представник, довіреність № 5 від 02.01.2013р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Публічного акціонерного товариства "ПлазмаТек" (позивач) до Приватного підприємства "АГРО-МАРКЕТ-ЮГ" (відповідач) про стягнення 29741,58 грн., з яких 27000,00 грн. заборгованості з оплати товару, 579,11 грн. річних (3%) та 2162,47 грн. пені. В обґрунтування позовних вимог стверджується про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару, який відповідач отримав від позивача на підставі договору поставки від 12.03.2013р. № 0312-01.

Відповідач належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце та час розгляду справи. Ухвалу суду від 19.11.2013р. про порушення провадження у справі, згідно з якою розгляд даної справи було призначено на 12.12.2013р., надіслано судом поштою, рекомендованим листом з повідомленням, за зареєстрованим на час розгляду даної справи місцезнаходженням відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з витягом з цього реєстру на відповідача (а.с.47). До суду повернулося та залучене судом до матеріалів справи поштове повідомлення з відміткою про вручення вказаного рекомендованого листа за місцезнаходженням відповідача (а.с.41).

Проте, представник відповідача в судове засідання 12.12.2013р. не прибув. Також, відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву та витребувані судом від відповідача документи. Про причини неявки представника в засідання та про причини ненадання суду цих документів відповідач не повідомив.

Від відповідача не надходило заяв або клопотань щодо судового засідання 12.12.2013р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Суд дійшов до висновку, що неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/1591/13. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача належно повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 12.12.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "ПлазмаТек" (надалі - позивач) та Приватне підприємство "АГРО-МАРКЕТ-ЮГ" (надалі - відповідач) уклали 12.03.2013р. між собою договір поставки № 0312-01 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник за договором) зобов'язався виготовити та передати у власність відповідача (покупець за договором) товар найменуванням, кількістю, асортиментом і за ціною згідно видаткових накладних, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату. Відповідно до п.2.1 договору загальна вартість договору визначається сумою всіх видаткових накладних. Згідно з п. 1.3 та п. 3.2 договору постачання товару здійснюється позивачем відповідно до пред'явлених відповідачем замовлень, асортимент та обсяг яких відображається позивачем у виставлених відповідачеві рахунках-фактурах на оплату товару. Згідно з п. 2.2 договору оплата товару здійснюється за цінами, які вказано у рахунку-фактурі та видатковій накладній. Згідно з п. 2.3 договору відповідач зобов'язався здійснювати 100 % попередню оплату товару на підставі виставлених позивачем рахунків, шляхом перерахування грошових коштів, на банківський рахунок позивача. Оплата товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури позивачем. Згідно з п. 2.4 договору позивач має право надати відповідачеві товар з відстрочкою платежу до 14 (чотирнадцяти) календарних днів по конкретній партії товару. Згідно з п. 3.1 договору умови поставки кожної партії товару вказуються у рахунку-фактурі на оплату цієї партії товару.

Відповідно до п. 9.1 договору встановлено термін дії даного договору з дня його підписання сторонами договору та до 31.12.2013р., але передбачено, що господарські зобов'язання, які виникли з договору, існують до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар загальною вартістю 57521,34 грн. на підставі видаткової накладеної № П0313-13 від 13.03.2013р. та згідно з довіреністю № 48 від 12.03.2013р. відповідача

Відповідачем 12.03.2013р. здійснено часткову попередню оплату вказаного товару у розмірі 25000,00 грн., а 07.06.2013р. в рахунок оплати цього ж товару сплачено 5521,34 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача.

При цьому, бухгалтерськими службами сторін договору був складений та підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 29.01.2013р. по 31.05.2013р., згідно з яким суму заборгованості відповідача перед позивачем за станом на 31.05.2013р. уточнено саме, у розмірі 32521,34 грн. (розмір заборгованості з урахуванням здійснення відповідачем попередньої оплати товару у сумі 25000,00 грн. - примітка суду ).

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За результатами проведеного судом аналізу положень договору в його частині, згідно з якою передбачено передачу позивачем відповідачеві товару на платній основі, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір, в цій частині, є, фактично, договором купівлі - продажу: з положень договору не вбачається притаманного договору поставки узгодження між сторонами договору строків (графіку) поставки: договором (п. 1.3, п. 3.2 договору) передбачено здійснення позивачем поставки товару за потребою відповідача, на замовлення останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Докази надання відповідачеві позивачем у відповідності до п. 2.4 договору відстрочки на 14 календарних днів оплати товару, який відповідач отримав від позивача на підставі видаткової накладної №П0313-13 від 13.03.2013р., у матеріалах даної справи відсутні, відповідачем не надані.

Згідно з п. 2.3 договору передбачено здійснення відповідачем оплати товару в строк протягом 3 (трьох) банківських днів (виділено судом) з дня виставлення рахунку- фактури позивачем. При цьому, поняття (термін) "банківський день" чинним законодавством або ж сторонами за текстом договору не визначено. За таких обставин, суд приймає значення цього поняття як "робочий день банку, який здійснюватиме перерахування грошових коштів відповідача, в оплату товару позивача, на розрахунковий рахунок позивача". За загальним правилом, що містить у собі ч. 1 ст. 52 Кодексу Законів про працю України, в Україні встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними. Згідно з цим же Кодексом, допускається встановлення шестиденного робочого тижня, з одним вихідним днем.

Виходячи з положень Кодексу Законів про працю України 12, 13, 14 та 15 березня були в Україні робочими днями. Матеріалами справи не підтверджено факт того, що в банках, в яких обслуговуються позивач або відповідач, вказані дні не були робочими.

З урахуванням цього та виходячи з положень щодо строку оплати товару, які містить у собі п. 2.3 договору суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку провести оплату товару, отриманого від позивача на підставі видаткової накладної №П0313-13 від 13.03.2013р., протягом 3-х робочих днів з дня виставлення рахунку- фактури. Тобто, протягом періоду часу з 12.03.2013р. по 14.03.2013р., включно. З вказаних підстав, зобов'язання з оплати вказаного товару є простроченим відповідачем з 15.03.2013р.

Станом на час розгляду даної справи заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого відповідачем на підставі договору товару становить 27000,00 грн.

27000,00 грн. = 57521,34 грн. (вартість товару, який отримано відповідачем від позивача на підставі договору) - 30521,34 грн. (сума часткової оплати вказаного товару)

Факт наявності у відповідача обов'язку перед позивачем щодо сплати 27000,00 грн. вартості отриманого на підставі договору товару підтверджується такими первинними документами як, безпосередньо, договір, рахунки-фактури від 29.01.2013р. та від 12.03.2013р. № П0129-03 (за одним й тим самим номером - примітка суду ), видаткова накладена № П0313-13 від 13.03.2013р. та довіреність № 48 від 12.03.2013р. відповідача, а також, виписками банку по рахунку позивача.(а.с.21-32).

Під час розгляду даної справи відповідач не надав будь-яких заперечень щодо наявності у нього заборгованості у розмірі 27000,00 грн. перед позивачем з оплати вказаного товару. Також, відповідач не надав доказів погашення (повного або часткового) цієї, у розмірі 27000,00 грн., заборгованості.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 27000,00 грн. заборгованості з оплати отриманого від позивача на підставі договору товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язанний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 цього ж Кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 231 цього ж Кодексу штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.1.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми поставленого, але неоплаченого товару.

У зв'язку із простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого за договором товару, позивачем нараховано відповідачеві річні у розмірі 579,11 грн. за період часу з 16.03.2013р. по 07.11.2013р.

Суд зазначає, що нарахування відповідачеві річних, саме з 16.03.2013р., а не з 15.03.2013р. - дати прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, виходячи з п. 2.3 договору, є правом позивача та об'єктивно не порушує права та інтереси відповідача.

Судом встановлено, що у розрахунку річних (а.с.9-10) позивачем допущено арифметичну помилку при нарахуванні відповідачеві річних з 01.11.2013р. по 07.11.2013р. (включно), внаслідок чого розмір нарахованих за цей період часу річних завищено.

Судом здійснений власний розрахунок річних, за результатами якого встановлено наступне.

Річні за період з 16.03.2013р. по 06.06.2013р., включно, (або за 83 дні) на суму заборгованості у розмірі 32 521,34 грн. складають 221,86 грн.

221,86 грн. = ((32 521,34 грн. х 83 х 3) / 100) / 365

Річні за період з 07.06.2013р. по 07.11.2013р., включно, (або за 154 дні) на суму заборгованості у розмірі 27 000,00 грн. складають 341,75 грн.

341,75 грн. = ((27 000,00 грн. х 154 х 3) / 100) / 365

Загальна сума річних становить 563,61 грн. = 221,86 грн. + 341,75 грн.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав будь-яких заперечень щодо правомірності та обґрунтованості нарахування йому позивачем річних (3%). Також, відповідач не надав доказів сплати (повністю або частково) нарахованих йому позивачем річних.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача річних (3%) у сумі 579,11 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 563,61 грн.

У зв'язку із простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого за договором товару, позивачем нарахована відповідачеві пеня у розмірі 2162,47 грн. за період часу з 16.03.2013р. по 11.09.2013р.

Суд зазначає, що нарахування відповідачеві пені, саме з 16.03.2013р., а не з 15.03.2013р. - дати прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, виходячи з п. 2.3 договору, є правом позивача та об'єктивно не порушує права та інтереси відповідача.

Судом встановлено, що у розрахунку пені (а.с.8-9) позивачем допущено технічну помилку при нарахуванні відповідачеві пені з 07.06.2013р. по 09.06.2013р. (включно), тривалість цього періоду визначено правильно, як 3 (три) дні, а у розрахунку пені за цей період його тривалість враховано як 5 (п'ять) днів, а також, арифметичні помилки при нарахуванні відповідачеві пені з 10.06.2013р. по 30.06.2013р. (включно), з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. (включно) та з 01.08.2013р. по 12.08.2013р. (включно), внаслідок чого розмір нарахованої за ці періоди часу пені завищено.

Судом здійснений власний розрахунок пені, за результатами якого встановлено наступне.

Пеня за період з 16.03.2013р. по 06.06.2013р., включно, (або за 83 дні) на суму заборгованості у розмірі 32521,34 грн. складає 1109,29 грн.

1109,29 грн. = ((32521,34 грн. х 83 х 7,5 х 2) /100) / 365

Пеня за період з 07.06.2013р. по 09.06.2013р., включно, (або за 3 дні) на суму заборгованості у розмірі 27000,00 грн. складає 33,29 грн.

33,29 грн. = ((27000,00 грн. х 3 х 7,5 х 2) /100) / 365

Пеня за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р., включно, (або за 64 дні) на суму заборгованості у розмірі 27000,00 грн. складає 662,79 грн.

662,79 грн. = ((27000,00 грн. х 64 х 7,0 х 2) /100) / 365

Пеня за період з 13.08.2013р. по 11.09.2013р., включно, (або за 30 днів) на суму заборгованості у розмірі 27000,00 грн. складає 288,49 грн.

288,49 грн. = ((27000,00 грн. х 64 х 6,5 х 2) /100) / 365

Загальна сума пені становить 2093,86 грн. = 1109,29 грн. + 33,29 грн. + 662,79 грн. + 288,49 грн.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав будь-яких заперечень щодо правомірності та обґрунтованості нарахування йому позивачем пені. Також, відповідач не надав доказів сплати (повністю або частково) нарахованої йому позивачем пені.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 2162,47 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 2093,86 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір у розмірі 1720,50 грн. розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 99,72 %.

99,72 % = (29657,47 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги) / / 29741,58 грн. (розмір позовних вимог згідно із позовною заявою)) х 100,00 %.

Відповідно, 99,72 % судового збору, або 1715,68 грн., покладаються на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АГРО-МАРКЕТ-ЮГ" (місцезнаходження - 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Сенявіна, буд. 132, кв. 128; ідентифікаційний код юридичної особи - 37124914; р/р26001001308957 в ПАТ "АктаБанк", МФО 307394) на користь Публічного акціонерного товариства "ПлазмаТек" (місцезнаходження - 24723, Вінницька обл., Піщанський р-н, смт. Рудниця, вул. Шевченка, буд. 81; ідентифікаційний код юридичної особи - 03567397; п/р26009002304473 в ПАТ "ОТП Банк" МФО 300528) 27000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 563 (п'ятсот шістдесят три) грн. 61 коп. річних, 2093 (дві тисячі дев'яносто три) грн. 86 коп. пені та 1715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 68 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.12.2013р.

Суддя К.В. Соловйов