Рішення

від 20.12.2013 по справі 756/13213/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20.12.2013 Справа № 756/13213/13-ц

унікальний № 756/13213/13-ц

провадження № 2/756/4930/13

З А О Ч Н Е Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Маринченко М.М.‚

при секретарі Яковлєвому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство - 1302», треті особи - Моторне (транспортне) страхове бюро України, ОСОБА_2 про солідарне стягнення збитку, завданого в результаті пошкодження транспортного засобу, витрат на проведення незалежної оцінки з визначення вартості матеріального збитку, пені та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТДВ «Страхова компанія «Райп», ТОВ «Автотранспортне підприємство - 1302» про солідарне стягнення збитку, завданого в результаті пошкодження транспортного засобу, витрат на проведення незалежної оцінки з визначення вартості матеріального збитку, пені та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08 серпня 2012 року сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний йому автомобіль Дачія, державний номер НОМЕР_1. Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 06 вересня 2012 року вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_2, який керуючи автобусом «Богдан», державний номер НОМЕР_2, не вжив усіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, внаслідок чого автобус покотився та здійснив наїзд на його припаркований автомобіль, внаслідок чого автомобіль зазнав значних пошкоджень.

Власником автобуса «Богдан», державний номер НОМЕР_2, є ТОВ «Автотранспортне підприємство - 1302», а ОСОБА_2 є його працівником. Товариство мало поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого страховиком є ТДВ «Страхова компанія «Райп». 09 серпня 2012 року він, як потерпілий, подав до страховика повідомлення про ДТП, а 05 жовтня 2012 року заяву про виплату страхового відшкодування та всі передбачені ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» документи. В тому числі страховій компанії було надано звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість завданого йому матеріального збитку в результаті пошкодження його автомобіля становить 8818 грн. 14 коп.

Позивач зазначає, що оскільки всі необхідні документи ним страховику були подані 05 жовтня 2012 року, страхове відшкодування відповідно до ст. 36 Закону мало бути йому виплачено протягом 15 днів. Проте виплата страхового відшкодування йому до цього часу не здійснена. У зв'язку з простроченням виплати страхового відшкодування позивач відповідно до ст. 36 Закону за період з 20 жовтня по 05 червня 2013 року (станом на час звернення до суду з позовом) розрахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом періоду нарахування, яка становить 825 грн. 38 коп.

Позивач зазначає, що за проведену оцінку з визначення вартості матеріального збитку він сплатив 580 грн., тоді як страховик в порушення вимог ст. 34 Закону експерта для визначення розміру збитків не направив.

На підставі викладеного позивач просить стягнути солідарно з відповідачів збиток, завданий в результаті пошкодження його транспортного засобу, у розмірі 8818 грн. 14 коп., витрати на проведення незалежної оцінки з визначення вартості матеріального збитку у розмірі 580 грн., пеню у розмірі 825 грн. 38 коп. та заподіяну йому моральної шкоду у розмірі 1000 грн.

Вимоги про солідарне стягнення заборгованості позивач обґрунтовує тим, що страхова компанія не виплатила йому страхове відшкодування, а ТОВ «Автотранспортне підприємство - 1302» є власником автобуса, а також повинне відшкодувати шкоду заподіяну його працівником під час виконання трудових обов'язків.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що зазнав душевних страждань внаслідок пошкодження його автомобіля та бездіяльності відповідачів, яка полягає у невжитті ними заходів щодо відшкодуванні йому заподіяної шкоди, в результаті чого він був позбавлений коштів, необхідних для ремонту його автомобіля. Внаслідок вказаних обставин він не міг заспокоїтися, зосередитися на чомусь іншому, ніж вирішення питань щодо відшкодування заподіяної йому шкоди. Також він був вимушений пересуватися по м. Києву на громадському транспорті, що спричиняло додаткові незручності та втрату часу, внаслідок чого було змінено звичний спосіб життя.

В судовому засіданні позивач позов підтримав.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили. Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідачів, позивач проти заочного розгляду справи не заперечував.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи - Моторного (транспортного) страхового бюро України в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 серпня 2012 року близько 17 год. 30 хв. у м. Києві по вул. Бережанській, 4, сталася ДТП за участю автомобіля «Богдан», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та належного позивачу автомобіля «Дачія», державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого було пошкоджено транспорті засоби.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 06 вересня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чим бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема тимчасового реєстраційного талону ДАП№774546, дійсного до 27.01.2014 року за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС531770, пасажирський автобус «Богдан», державний номер НОМЕР_2, належить ТОВ «АТП 1302».

Відповідно до наказу №46 від 03.08.2012 року автомобіль «Богдан», державний номер НОМЕР_2, закріплено за водієм ТОВ «АТП 1302» ОСОБА_2, якого відповідно до наказу №45 від 03.08.2012 прийнято на роботу на посаду водія ТОВ «АТП 1302».

Згідно листа ТОВ «АТП 1302» №178 від 02 грудня 2013 року, підписаного директором ОСОБА_3, водій ОСОБА_2 08 серпня 2012 року о 17 год. 30 хв. дійсно перебував у трудових відносинах з ТОВ «АТП 1302» та керував автобусом «Богдан», державний номер НОМЕР_2, на підставі шляхового листа.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/0210708 від 01 лютого 2012 року автомобіль «Богдан», державний номер НОМЕР_2, є забезпеченим транспортним засобом, страховиком являється ТДВ «Страхова компанія «Райп». Термін дії вказаного полісу становить з 02 лютого 2012 року по 01 лютого 2013 року, тобто на час вчинення ДТП вказаний поліс був чинний.

Відповідно до пп. 33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 серпня 2012 року позивач звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Райп» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а 05 жовтня 2012 року подав до страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно положень ст. 29 Закону у зв'язку пошкодженням транспортного засобу потерпілому відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктами 34.2-34.3 Закону визначено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно звіту №2430 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, замовником його складання було ТДВ «СК «Райп».

З пояснень позивача вбачається, що страхова компанія не оплатила вартість проведення вказаної оцінки, у зв'язку з чим він був змушений сплатити цю вартість самостійно, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №2430 від 08 листопада 2012 року про оплату автотоварознавчого дослідження на суму 580 грн.

Згідно звіту №2430 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, складеного 08 листопада 2012 року, дата оцінки 20 серпня 2012 року, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Дачія» д.н.з. НОМЕР_1, складає 8818 грн. 14 коп. з ПДВ.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивачу сума страхового відшкодування страховою компанією не сплачена, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховою компанією не приймалося.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №674 від 28 лютого 2013 року постановлено приписати ТДВ «СК «Райп» усунути порушення законодавства про фінансові послуги щодо обов'язку прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страхового відшкодування по страховому випадку позивача.

На підставі викладеного з ТДВ «СК «Райп» на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 8818 грн. 14 коп. та витрати на проведення незалежної оцінки з визначення вартості матеріального збитку у розмірі 580 грн.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню, оскільки суд вважає, що встановлений ст. 36 Закону строк для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та виплати його (90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування) почався з 05 жовтня 2012 року і закінчився 03 січня 2013 року, тоді як позивач просить стягнути пеню починаючи з 20 жовтня 2012 року.

Оскільки позивач просить стягнути пеню по 05 червня 2013 року, суд приходить до висновку що з ТДВ «СК «Райп» на користь позивача слід стягнути пеню за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 04 січня 2013 року по 05 червня 2013 року (в межах заявлених вимог) у розмірі 554 грн. 46 коп. відповідно до наведеного розрахунку:

8818,14 грн. х (7,5% ставки НБУ х 2)/365 х 153 дні прострочки = 554 грн.46 коп.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З аналізу ст.ст. 22, 23 Закону у разі настання страхового випадку страхових у встановленому законом порядку відшкодовує потерпілому моральну шкоду, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Судом встановлено, що позивачеві заподіяно моральну шкоду саме у зв'язку з пошкодженням його автомобіля в результаті ДТП. Вказана моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав внаслідок пошкодження його автомобіля, неможливості ним користуватися, необхідності пересуватися по місту на громадському транспорті, втрати у зв'язку з цим свого часу та зміни свого звичного способу життя, а також внаслідок необхідності вирішувати питання щодо відшкодування шкоди.

Вказана моральна шкода заподіяна саме з вини ОСОБА_2, який спричинив ДТП, тому відповідно до положень ст. 1172 ЦК України має бути відшкодована ТОВ «АТП -1302».

На підставі викладеного суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «АТП-1302» на користь позивача в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 1000 грн.

Підстави для солідарного стягнення з відповідачів страхового відшкодування, витрат на проведення незалежної оцінки з визначення вартості матеріального збитку, пені та моральної шкоди, про що просить у позові позивач, відсутні.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача слід стягнути судовий збір з ТДВ «СК «Райп» у розмірі 229 грн. 40 коп. та з ТОВ «АТП 1302» у розмірі 114 грн. 70 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 29, 33, 34, 35, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 23, 1167, 1172 ЦК України ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» (ідентифікаційний код 31158052) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) страхове відшкодування у розмірі 8818 (вісім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 14 коп., витрати на проведення незалежної оцінки з визначення вартості матеріального збитку у розмірі 580 (п'ятсот вісімдесят) грн., пеню у розмірі 554 (п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 46 коп. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство - 1302» (ідентифікаційний код 38683131) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 1000 (одну тисячу) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на заочне рішення суду може бути подано позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко