Постанова

від 17.12.2013 по справі 812/9876/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 року Справа № 812/9876/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

за участю сторін

прокурора: Петрова Г.В.,

представника позивача: Жадана О.О.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом прокурора міста Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськпереробка» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати у розмірі 76750,09 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора міста Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськпереробка» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати у розмірі 76750,09 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив.

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськпереробка» зареєстрований Луганською міською радою за №1 382 102 000000 16405 від 14.07.2009 та видане свідоцтов про державну реєстрацію і внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України. У відповідача за період з листопада 2012 року та 9 місяців 2013 року утворився податковий борг з орендної плати за землю у загальному розмірі 76750,09 грн. Сума боргу складається з самостіно узгодженої суми податкового боргу відповідно до наданих відповідачем податкових декларацій з орендної плати за землю. Внаслідок несплати боржником узгодженої суми податкового зобовязання ДПІ виписана податкова вимога №67-15 від 07.08.2013 на суму 56007,97 грн., яка булла отрмана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштвого відправлення.

Окрім того на підставі п.п. 19 1.1.2 п. 19 1 ст. 19 1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, та п. 75.1.1 ст. 75 та ст. 86 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю №1300000469 від 21.02.2013 ТОВ «Луганськпереробка». Перевіркою встановлено, що платником несвоєчасно подано податкову декларацію з плати за землю (орендної плати), чим порушено вимоги пункту 286.2 ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України (акт №00004/1520/36561994 від 03.04.2013). На підставі цього до ТОВ «Луганськпереробка» застасовано штраф, виставлено податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 №0000151500 на суму 170 грн.

Згідно атку перевірки №00027/1520/36561994 від 17.04.2013 встановлено, що ТОВ «Луганськпереробка» порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання щодо орендної плати за землю протягом строків, встановлених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань. Відповідно до вимог ст. 126 Податкового кодексу України до платника було застасовано штраф у розімрі 10 % погашеної суми податкового боргу, що становить 676, 13 грн.

Нараховані штрафні санкції відповідачем добровільно не сплачені, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримано уповноваженою особою, вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені, отже є узгодженими.

На підставі викладеного прокурор просить стягнути заборгованість з орендної плати у розмірі 76750,09 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськпереробка».

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив вимоги задовольнити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.(а.с.30).

Правом подати суду заперечення відповідач не скористався.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе адміністративну справу розглянути за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськпереробка» зареєстрована виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.07.2009, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.(а.с.21).

За відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю у загальному розмірі 76750,09 грн., в тому числі сума податкового боргу за основним платежем у розмірі 75903,96 грн., яка підтверджується податковими деклараціями з орендної плати за землю №1725 від 27.02.2012, №130000469 від 21.02.2013, сума податкового боргу за штрафною (фінансово) санкцією у розмірі 846,13 грн., яка підтверджується податковим повідомленням - рішенням №0000151500 від 04.04.2013, та податковим повідомленням-рішенням №0000481500 від 17.04.2013. (а.с.7,9). Сума заборгованості також підтверджується обліковою карткою платника.(а.с. 34-35).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю за основним платежем в сумі 75903,96 грн., який виник за відповідачем через неповну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податковій декларації за 2012 рік від 27.02.2012 вх. №1725 на загальну суму 70953,92 грн., з яких є несплаченою сума в розмірі 13677,60 грн., та у податковій декларації за 2013 рік від 21.02.2013 вх. №1300000469 на загальну суму 82968,42 грн., з яких є несплаченою сума в розмірі 62226,36 грн, що підтверджується обліковою карткою платника. (а.с.12-17, 34-35).

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідач самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, в установлені строки не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так відповідно до вимог ст. 126.1 Податкового кодексу України відповідачу державною податковою інспекцією у м. Лисичанську були нараховані штрафні санкції в загальній сумі 676,13 грн. на підставі податкового повідомлення - рішення №0000481500 від 17.04.2013.(а.с.9).

Відповідно до п. 120.1. ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України відповідачу державною податковою інспекцією у м. Лисичанську були нараховані штрафні санкції в загальній сумі 170,00 грн. на підставі податкового повідомлення - рішення №0000151500 від 04.04.2013.(а.с.7).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 08.04.2013 та 25.04.2013 про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованих повідомленнях про вручення поштвого відправлення. (а.с.7,11).

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України).

Зазначені податкові повідомлення - рішення у встановлений законом строк відповідачем не оскаржені та на час розгляду справи сума штрафу не сплачена.

Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем винисено відносно відповідача податкову вимогу від 07.08.2013 року № 67-15, яку отримано відповідачем 12.06.2013, що підтверджено підписом уповноваженої особи підприємства на рекомендованому повідомленні про вручення поштвого відправлення (а.с.5).

Податкова вимога є чинною (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкової вимоги).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Приймаючи до уваги те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськпереробка» станом на дату розгляду та вирішення позову у добровільному порядку податковий борг з орендної плати за землю в сумі 76750,09 грн. не сплатило, позовні вимоги прокурора про стягнення зазначених коштів за податковим боргом з рахунків обслуговуючих такого платника, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора міста Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськпереробка» про стягнення податкової заборгованості з орендної плати у розмірі 76750,09 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськпереробка» (ідентифікаційний код 36561994, адреса: вул. Советська, 45, м. Луганськ, 91055) заборгованість з орендної плати у розмірі 76750,09 грн. (сімдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят гривень 09 копійок) з рохрахункових рахунків у банках установах, що обслуговують данного платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 19 грудня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова