Постанова

від 11.12.2013 по справі 826/17599/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2013 року справа № 826/17599/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-

Американське підприємство Промтехвод»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління

Міндоходів у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 року № 0000651702, -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство Промтехвод» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 року № 0000651702.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що висновки відповідача викладені в акті перевірки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України. Позивач вказує на ту обставину, що суми витрат на оплату праці, зазначені в актах приймання виконаних робіт, кошторисах та довідках про вартість виконаних робіт не були відображені у розрахунково-платіжних відомостях із заробітної плати працівників, різницю між нарахованою заробітною платою та сумою витрат на заробітну плату за даними актів приймання виконаних робіт (кошторисів, довідок) відповідачем визначено як об'єкт оподаткування з податку на доходи фізичних осіб - доходи у вигляді заробітної плати (загальний місячний оподатковуваний дохід). Таким чином, вважає позивач, підтвердження використання у зв'язку із виконанням трудових функцій перед позивачем на підставі платіжних документів, посвідчень про відрядження, авансових звітів виключає зазначені виплати із переліку додаткових благ в розумінні п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву (т.2 а.с.166-197), в яких зазначив, що до перевірки було надано авансові звіти, згідно яких встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб від працедавця як додаткове благо у вигляді компенсації витрат на стоянку автомобіля, проживання, не придбання бензину, згідно авансових звітів. Позивачем податок на доходи фізичних осіб не утримано, чим останнім порушені вимоги Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд в судовому засіданні від 25.11.2013 року ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство Промтехвод», зареєстроване як юридична особа Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 29.06.2000 року № 10651200000005119, ідентифікаційний код юридичної особи 30978672, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва з 11.07.2000 року за № 171, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП від 16.02.2006 року № 488-06. (т.1 а.с.17-34)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

П.86.3 ст.86 названого Кодексу, акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства, на підставі наказу керівника ДПІ від 22.05.2013 року № 512-п «Щодо проведення планової виїзної перевірки» та повідомлення про проведення перевірки від 22.05.2013 року № 68, державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 23.07.2013 року № 548/26-51/22-01/30978672. (т.1 а.с.35-108)

Відповідачем за результатами проведення документальної перевірки встановлені порушення позивачем, зокрема, п.п.4.2.9«г» п.4.2 ст.4 та п.19.2«а» ст.19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889), п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 та п.176.2 «а-б» ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено не нарахування, неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у повному обсязі на загальну суму 82 857,41грн., в т.ч. в лютому 2010 року - 95,70грн., в червні 2010 року - 559,95грн., в липні 2010 року - 279,15грн., в серпні 2010 року - 926,22грн., в жовтні 2010 року - 7121,00грн., в листопаді 2010 року - 88,61грн., в січні 2011 року - 18 398,43грн., в березні 2011 року - 461,22грн., в травні 2011 року - 313,36грн., в грудні 2011 року - 568,99грн., в січні 2012 року - 243,40грн., в лютому 2012 року - 739,14грн., в квітні 2012 року - 6 015,38грн., в травні 2012 року - 7 252,87грн., в червні 2012 року - 12 311,94грн., в липні 2012 року - 879,40грн., в серпні 2012 року - 18 960,45грн., в жовтні 2012 року - 6 621,44грн., в листопаді 2012 року - 568,94грн., в грудні 2012 року - 451,82грн.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.п.2.1 «б» р.ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У цьому випадку відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формами згідно з додатками за наслідками перевірок, зокрема форма «Р». (п.п.2.2 р.ІІ названого Порядку)

На підставі зазначеного акту перевірки від 23.07.2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.08.2013 року № 0000651702 яким згідно з п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.119.2 ст.119 та п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 99 289,49грн., з якої основний платіж 82 857,41грн. та штрафна санкція 16 432,08грн. (т.1 а.с.130)

Оскільки спірні правовідносини виникли у періоді 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно - правові акти України, які діяли в той період.

Пунктом 1.15 статті 1 Закону № 889 визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Працедавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами. (п.1.17 ст.1 Закону № 889)

Керуючись вимогами п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 закону № 889, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

За змістом п.19.2 «а» ст.19 Закону № 889 та п.176.2 «а-б» ст. 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно договірної ціни № 445 до договору №11/06-10-СП та акта приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2010 року визначено витрати на заробітну плату будівельників і монтажників в розмірі 5 504,00 грн., у відрядженні при виконанні робіт за договором перебували працівники ОСОБА_1 (посвідчення про відрядження № КУ-0000029 від 03.08.2010року), якому у серпні 2010 року нарахована заробітна плата у розмірі 980,89грн., ОСОБА_2 (посвідчення про відрядження №КУ-0000027 від 03.08.2010 року), якому у серпні 2010 року нарахована заробітна плата у розмірі 1 200,00грн. та ОСОБА_3 (посвідчення про відрядження № КУ-0000028 від 30.08.2010 року), якому у серпні 2010 року нарахована заробітна плата у розмірі 1228,03грн.;

згідно акту № 1 від 04.10.2010 року приймання виконаних будівельних робіт за договором №74/14-07-10 від 07.07.2010 року витрати на заробітну плату складають 32 436,00грн., у відрядженні при виконанні робіт перебували працівники ОСОБА_1 (посвідчення про відрядження № КУ-0000020 від 21.06.2010 року, № КУ-0000019 від 29.06.2010 року), якому в жовтні 2010 року нарахована заробітна плата у розмірі 1040,00грн., ОСОБА_2 (посвідчення про відрядження № КУ-0000018 від 21.06.2010 року), якому в жовтні 2010 року нарахована заробітна плата у розмірі 1 200,00грн., ОСОБА_3, якому в жовтні 2010 року нарахована заробітна плата в розмірі 1 300,00грн. та ОСОБА_4 (посвідчення про відрядження № КУ-0000017 від 21.06.2010 року), якому в жовтні 2010 року заробітна плата не нараховувалася;

згідно локального кошторису № 446 до договору № 13/07-10-СП та акту приймання виконаних робіт за грудень 2010 року витрати на оплату праці визначені у розмірі 13604,00грн., у відрядженні при виконанні робіт за договором перебував працівник ОСОБА_1 (посвідчення про відрядження № КУ-000019 від 29.06.2010 року), якому в серпні 2010 року нараховано заробітну плату у розмірі 1040,00грн.;

згідно договірної ціни та актів приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року за договором № 36/12-10СП від 01.12.2010 року витрати на заробітну плату будівельників по с. Васильєвка складають 45 371,00грн., а по с. Шевченкове - 49 822,00грн., у відрядженні при виконанні робіт за вказаним договором перебували працівники ОСОБА_2 (посвідчення про відрядження № КУ-0000018 від 09.03.2011 року), якому за січень 2011 року нараховано заробітну плату у розмірі 1200,00грн., ОСОБА_3 (посвідчення про відрядження № КУ-0000019 від 09.03.2011 року), якому в січні 2011 року нарахована заробітна плата в розмірі 1 300,00грн., ОСОБА_5 (посвідчення про відрядження № КУ-0000020 від 09.03.2011 року), якому в січні 2011 року заробітна плата не нараховувалася та ОСОБА_1 (посвідчення про відрядження № КУ-0000010 від 04.02.2011 року, № КУ-0000024 від 09.03.2011 року), якому в січні 2011 року нараховано заробітну плату в розмірі 1040,00грн.;

згідно акту № 365 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року за договором № 35/12-10-СП від 28.12.2010 року витрати на оплату праці склали 19 960,00грн., у відрядженні при виконанні робіт перебували працівники ОСОБА_3 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 5 від 25.01.2011 року), якому за січень 2011 року нараховано заробітну плату у розмірі 1 300,00грн., ОСОБА_2 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 5 від 25.01.2011 року), якому за січень 2011 року нараховано заробітну плату у розмірі 1 200,00грн. та ОСОБА_5 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 5 від 25.01.2011 року), якому в січні 2010 року заробітна плата не нараховувалася;

згідно актів приймання виконаних робіт за квітень 2012 року за договором № 9/03 від 26.03.2012 року витрати на оплату праці склали 35 841,00грн., у відрядженні при виконанні робіт за вказаним Договором перебували працівники ОСОБА_5 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 14 від 30.03.2012 року), якому в квітні 2012 року заробітна плата не нараховувалася, ОСОБА_3 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 14 від 30.03.2012 року), якому в квітні 2012 року нараховано заробітну плату в розмірі 1 300,00грн., ОСОБА_2 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 14 від 30.03.2012 року), якому за квітень 2012 року нараховано заробітну плату у розмірі 1 300,00грн.;

згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року за договором №6/03 від 27.03.2012 року витрати на заробітну плату працівників становлять 69648,00грн., у відрядженні при виконанні робіт за вказаним договором перебували працівники ОСОБА_2 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 24 від 01.06.2012 року), якому в червні 2012 року нараховано заробітну плату у розмірі 1 300,00грн. та ОСОБА_7 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 24 від 01.06.2012 року), якому в червні 2012 року нараховано заробітну плату у розмірі 1 500,00грн.;

згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року за договором № 16/05 від 11.04.2012 року витрати на оплату праці працівників складають 26 871,00грн., в той час, як у відрядженні при виконанні робіт за вказаним договором перебував працівник ОСОБА_7 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 20 від 08.05.2012 року), якому за травень 2012 року нараховано заробітну плату у розмірі 1500,00грн.;

згідно актів приймання виконаних робіт за травень 2012 року № 249 та № 559 за договором № 13/04 від 18.04.2012 року витрати на заробітну плату становлять 17327,00грн., у відрядженні при виконанні робіт за вказаним договором перебували працівники ОСОБА_5 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 21 від 10.05.2012 року), якому за травень 2012 року нараховано заробітну плату в розмірі 1300,00грн. та ОСОБА_2 (посвідчення про відрядження, видане на підставі наказу № 21 від 10.05.2012 року), якому в травні 2012 року нараховано заробітну плату в розмірі 1300,00грн.;

згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень та жовтень 2012 року за договором № 26 від 10.08.2012 року витрати на заробітну плату в серпні 2012 року склали 116 061,00грн., в жовтні 2012 року - 39 948,00грн., у відрядженні при виконанні робіт за вказаним договором перебували працівники ОСОБА_8 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 32 від 09.08.2012 року), якому заробітна плата за серпень 2012 року нарахована у розмірі 1 300,00грн., ОСОБА_9 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 34 від 13.08.2012 року), якому в серпні та в жовтні 2012 року нараховано заробітну плату в розмірі 1 300,00грн., ОСОБА_10 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу від 20.08.2012 року № 35), якій в серпні 2012 року нараховано заробітну плату у розмірі 1 200,00 грн., а в серпні 2012 року - 1 763,23грн., ОСОБА_2 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 32 від 09.08.2012 року), якому в серпні та жовтні 2012 року нараховано заробітну плату у розмірі 1300,00грн., ОСОБА_3 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 32 від 09.08.2012 року), якому в серпні та жовтні 2012 року нараховано заробітну плату у розмірі 1 300,00грн., ОСОБА_11 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 35 від 20.08.2012 року), якій у серпні 2012 року нараховано заробітну плату у розмірі 2000,00грн., а в жовтні 2012 року - 1 771,07грн., ОСОБА_12 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 36 від 21.08.2012 року, посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 34 від 13.08.2012 року), якому в серпні та жовтні 2012 року нараховано заробітну плату у розмірі 2 000,00 грн. та ОСОБА_1 (посвідчення про відрядження видане на підставі наказу № 36 від 21.08.2012 року, посвідчення про відрядження видане на підставі наказу №36/1 від 27.08.2012 року), якому в серпні та жовтні 2012 року нараховано заробітну плату у розмірі 1 500,00грн. (т.1 а.с.147-256, т.2 а.с.1-30)

Згідно статті 49 Кодексу законів про працю України та статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено структуру заробітної плати згідно якої основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до п.3.5 ст.3 Закону № 889 при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який відповідно до закону справляється за рахунок доходу найманої особи.

Згідно п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

У відповідності до п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України заробітна плата для цілей розділу ГУ цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Судом не приймаються висновки акту перевірки відповідача, що різницю між фактичною нарахованою заробітною платою та сумою витрат на заробітну плату за даними актів приймання виконаних робіт (кошторисів, довідок) необхідно визначити як об'єкт оподаткування з податку на доходи фізичних осіб - доходи у вигляді заробітної плати (загальний місячний оподатковуваний дохід), оскільки витрати позивача на оплату праці, вказані в кошторисах та актах приймання-передачі виконаних робіт не є правовою та фактичною підставою для нарахування та виплати заробітної плати працівникам.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем нараховано і виплачено плату та утримано податок на доходи фізичних осіб вказаних вище працівників у розмірах, передбачених їх посадовими окладами, а саме:

у серпні 2010 року: ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у розмірі 980,89грн., утриманий ПДФО - 76,66грн., ОСОБА_2 нарахована заробітна плата у розмірі 1200,00грн., утриманий ПДФО - 108,35грн., ОСОБА_3 нарахована заробітна плата у розмірі 1228,03грн., утриманий ПДФО - 177,57грн., що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю № НЗП-000015 за серпень 2010 року;

у жовтні 2010 року: ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у розмірі 1040,00грн., утриманий ПДФО - 85,21грн., ОСОБА_2 нарахована заробітна плата у розмірі 1200,00грн., утриманий ПДФО - 108,35грн., ОСОБА_3 нарахована заробітна плата в розмірі 1300,00грн., утриманий ПДФО - 187,98грн., що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю № НЗП-000017 за жовтень 2010 року;

у січні 2011 року: ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у розмірі 1040,00грн., утриманий ПДФО - 79,81грн., ОСОБА_2 нарахована заробітна плата у розмірі 1200,00грн., утриманий ПДФО - 102,95грн., ОСОБА_3 нарахована заробітна плата у розмірі 1300,00грн., утриманий ПДФО - 117,41грн., що підтверджується розрахунковою відомістю за січень 2011 року;

у квітні 2012 року: ОСОБА_2 нарахована заробітна плата у розмірі 1 300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., ОСОБА_3 нарахована заробітна плата у розмірі 1300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., ОСОБА_5 нарахована заробітна плата у розмірі 1300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., що підтверджується розрахунковою відомістю за квітень 2011 року;

у травні 2012 року: ОСОБА_7 нарахована заробітна плата у розмірі 1 500,00грн., утриманий ПДФО - 216,90грн., ОСОБА_5 нарахована заробітна плата у розмірі 1300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., ОСОБА_2 нарахована заробітна плат у розмірі 1 300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., що підтверджується розрахунковою відомістю за травень 2012 року;

у червні 2012 року: ОСОБА_2 нарахована заробітна плата у розмірі 1 300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., ОСОБА_7 нарахована заробітна плата у розмірі 1500,00грн., утриманий ПДФО - 216,90грн., що підтверджується розрахунковою відомістю за червень 2012 року;

у серпні 2012 року: ОСОБА_3 нарахована заробітна плата у розмірі 1 300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., ОСОБА_2 нарахована заробітна плата у розмірі 1300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., ОСОБА_8 нарахована заробітна плата у розмірі 1300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., ОСОБА_9 нарахована заробітна плата у розмірі 1 300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., ОСОБА_12 нарахована заробітна плата у розмірі 2 000,00 грн., утриманий ПДФО - 289,20грн., ОСОБА_11 нарахована заробітна плата у розмірі 1800,00грн., утриманий ПДФО - 260,28грн., ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у розмірі 1500,00грн., утриманий ПДФО - 136,43грн., ОСОБА_10 нарахована заробітна плата у розмірі 1800,00грн., утриманий ПДФО - 260,28грн., що підтверджується розрахунковою відомістю за серпень 2012 року;

у жовтні 2012 року: ОСОБА_10 нарахована заробітна плата у розмірі 1 800,00грн., утриманий ПДФО - 260,28грн., ОСОБА_9 нарахована заробітна плата у розмірі 1300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., ОСОБА_12 нарахована заробітна плата розмірі 2 000,00 грн., утриманий ПДФО - 289,20грн., ОСОБА_11 нарахована заробітна плата у розмірі 1 800,00 грн., утриманий ПДФО - 260,28грн., ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у розмірі 1 500,00 грн., утриманий ПДФО - 136,43грн., ОСОБА_3 нарахована заробітна плата у розмірі 1 300,00 грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., ОСОБА_2 нарахована заробітна плата у розмірі 1 300,00грн., утриманий ПДФО - 107,51грн., що підтверджується розрахунковою відомістю за жовтень 2012 року. (т.2 а.с.31-40)

Водночас, представником відповідача у судовому засіданні не надано жодних доказів, що працівниками товариства які виконували роботи за вищезазначеними договорами отримано більше грошових сум ніж встановлено у розрахунково-платіжних відомостях за спірний період, у зв'язку з чим, на думку відповідача, ця різниця підлягає оподаткуванню.

У відповідності до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону № 889 та п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України, базою оподаткування з податку на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.п.4.3.2 п.4.2 ст.4 Закону № 889, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), як сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону.

Статтею 9 Закону № 889 визначені особливості нарахування та сплати окремих видів доходів. Згідно п.п.9.10.1 п.9.10 ст.9 цього Закону, податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме, зокрема, на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до приписів якого, до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Крім того, відповідно до п.п.165.1.11 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Пунктом 170.9 статті 170 Податкового кодексу України передбачено, що оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.

Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з розділом ІІІ цього Кодексу; під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі ІІІ цього Кодексу, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Відтак, у ході розгляду справи судом встановлено, що витрати сум, які отримані працівниками позивача від роботодавця, згідно авансових звітів на відрядження, документально підтверджені, тому, суд приходить до висновку, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вони не включаються. Позивачем на підтвердження фактичних витрат осіб, які перебували у відрядженні, надані наступні документи: у 2010 році:

ОСОБА_3 у сумі 1 097,98грн. на підставі авансового звіту № АО-0000130 від 01.02.2010 року. Перебування працівника у відрядженні у с. Підлипці Львівської області підтверджується посвідченням про відрядження № КУ-0000105 від 21.12.2009 року з відмітками про вибуття/прибуття. Витрати працівника на пальне на суму 637,98грн. підтверджені фіскальними чеками № 2659014446, № 2699012738 та № 581014;

ОСОБА_13 у сумі 4 838,34грн. на підставі авансового звіту № АО-0000146 від 08.06.2010 року. Перебування працівника у відрядженні м. Москва (Росія) підтверджується посвідченням про відрядження № КУ-0000009 від 28.05.2010 року з відмітками про вибуття/прибуття. Витрати на пальне у сумі 693,00грн. відрядження підтверджені чеками від 31.05.10 року, 06.06.10 року;

ОСОБА_1 у сумі 2 180,00грн. на підставі авансового звіту № АО-0000003 від 29.06.2010 року. Перебування працівника у відрядженні у м. Алчевськ Луганської обл. підтверджено посвідченням про відрядження № КУ-0000020 від 21.06.2010 року з відмітками про вибуття/прибуття. Витрати на відрядження розраховані у звіті відрядження від 27.06.2010 року;

ОСОБА_3 у сумі 2 180,00грн. на підставі авансового звіту № АО-0000156 від 26.06.2010 року. Перебування працівника у відрядженні у м. Алчевськ Луганської області підтверджено посвідченням про відрядження № КУ-0000019 від 21.06.2010 року з відмітками про вибуття/прибуття. Витрати на відрядження розраховані у звіті про відрядження від 27.06.2010 року;

ОСОБА_4 у сумі 1 164,55грн. на підставі авансового звіту № АО-0000152 від 29.06.2010 року. Перебування працівника у відрядженні у м. Алчевськ Луганської області підтверджується посвідченням про відрядження № КУ-0000017 від 21.06.2010 року. Витрати на проживання підтверджені договором про надання послуг № 276/1АЖ/10/БК від 22.06.2010року, квитанцією № 553868 та договором найму квартири у фізичної особи від 22.06.2010 року;

ОСОБА_14 на суму 2 011,01грн. на підставі авансового звіту № АО-0000155 від 01.07.2010 року. Перебування у відрядженні в м. Судак (с. Сонячна Долина) в АР Крим підтверджено посвідченням про відрядження № КУ-0000016 від 11.06.2010 року. Витрати на придбання пального на суму 1861,01грн. підтверджені фіскальними чеками від 15.06.2010 року, 16.06.2010 року, 17.06.2010 року та від 18.06.2010 року;

ОСОБА_14 на суму 3 077,34 грн. на підставі авансового звіту № АО-0000164 від 29.10.2010 року. Перебування у відрядженні у м. Судак (с. Сонячна Долина) в АР Крим підтверджується посвідченням про відрядження № КУ-0000039 від 25.10.2010 року. Витрати на пальне у сумі 1747,34грн. підтверджені фіскальними чеками № 0740, № 509418, № 1306004179, № 038009975, витрати на стоянку автомобіля у сумі 40,00грн. - фіскальним чеком № 0109007759;

у 2011 році ОСОБА_14 на суму 2 953,04 грн. на підставі авансового звіту № 17 від 31.03.2011 року. Перебування у відрядженні у м. Алчевськ Луганської обл. підтверджується посвідченням про відрядження № КУ-0000021 від 25.03.2011 року. Витрати на пальне на суму 2628,04 грн. підтверджені чеками № 0318009887, № 1306004712, № 03180010008, № 2617, № 4212. На суму 747,32грн. на підставі авансового звіту № 22 від 04.05.2011 року. Перебування у відрядженні підтверджується посвідчення про відрядження № КУ-0000024 від 28.03.2011року. Витрати на пальне у сумі 367,12грн. підтверджені фіскальними чеками №067422, № 0318009787. На суму 4 166,69грн. на підставі авансового звіту № 43 від 19.12.2011 року. Перебування у відрядженні у м. Алчевськ Луганської області підтверджено посвідченням про відрядження № КУ-0000053. Витрати на пальне на суму 1418,38грн. підтверджені чеками № 2443, № 514678, № 0318011151. На суму 2 179,38грн. на підставі авансового звіту № 23 від 20.05.2011 року. Перебування у відрядженні у с. Приморськ підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 13 від 10.05.2011 року. Витрати на пальне у сумі 1418,38грн. підтверджені чеками № 0318011158, № 5681, № 7638, № 8293;

у 2012 році ОСОБА_14 на суму 2 698,07грн. на підставі авансового звіту № 2 від 23.01.2012 року. Перебування у відрядженні підтверджується посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 4 від 16.01.2012 року. Витрати на пальне у сумі 1386,85 грн. підтверджені чеками № 175313, № 0669893, № 0318011090, № 5242, № 5680, № 525963. На суму 4 953,93грн. на підставі авансового звіту № 8 від 23.12.2012 року. Витратина пальне на суму 4211,63 грн. підтверджені чеками № 0118, № 03118011152, №105794, № 107269, № 676785, № 34691, № 102062, б/н від 14.02.2012р., № 101768. На суму 2390,82грн. на підставі авансового звіту № 26 від 27.04.2012 року. Витрати на пальне на суму 1059,49 грн. підтверджені чеками № 632, № 1302005333, № 564. На суму 3 217,58грн. на підставі авансового звіту № 27 від 02.04.2012 року. Витрати на пальне на суму 2213,96грн. підтверджені чеками від 10.01.2012 року, 11.01.2012 року. На суму 4560,24грн. на підставі авансового звіту № 40 від 11.06.2012 року. Перебування у відрядженні у м. Алчевськ підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу від 01.06.2012 року. Витрати на пальне на суму 3131,84грн. підтверджені чеками № 4474, №9296, № 0318011145, № 047549. На суму 5 221,14грн. на підставі авансового звіту № 54 від 29.06.2012 року. Перебування у відрядженні підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 25 від 22.06.2012 року. Витрати на пальне на суму 3664,54грн. підтверджені чеками № 000167, № 197, № 49442, № 0414, № 423932, № 100221, № 54, №1734. На суму 3 535,60грн. на підставі авансового звіту № 65 від 20.07.2012 року. Перебування у відрядженні у м. Алчевськ підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 29 від 16.07.2012 року. Витрати на пальне у сумі 2141,80грн. підтверджені чеками № 407273, № 50744, № 65382, № 0501, № 489232, № 65381, № 489495. На суму 5 965,50грн. на підставі авансового звіту № 69 від 16.08.2012 року. Перебування у відрядженні у м. Алчевськ підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 33 від 10.08.2012 року. Витрати на пальне у сумі 4219,50грн. підтверджені чеками № 0648, № 25852, № 0565002509, б/н від 13.08.2012 року, б/н від 14.08.2012 року, №509003641, № 312951, № 4518. На суму 1 630,24грн. на підставі авансового звіту № 84 від 24.08.2012 року. Перебування у відрядженні підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 35 від 20.08.2012 року. Витрати на пальне у сумі 1201,04грн. підтверджені чеками від 21.08.2012 р. та від 22.08.2012 року. На суму 5225,23грн. на підставі авансового звіту № 102 від 05.11.2012 року. Перебування у відрядженні підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 47 від 30.10.2012 року. Витрати на пальне у сумі 3205,83грн. підтверджені чеками № 105124, № 343, № 0116, № 5167, № 6457, на пальне - квитанціями № 451862, №451893. На суму 3993,29грн. на підставі авансового звіту № 122 від 10.12.2012 року. Перебування у відрядженні у м. Алчевськ підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 52 від 30.11.2012 року. Витрати на пальне у сумі 2574,49грн. підтверджені чеками № 0847, б/н від 03.12.2012 року, № 4718;

у 2012 році ОСОБА_3 на суму 4296,56грн. на підставі авансового звіту № 35 від 25.05.2012 року. Перебування у відрядженні у м. Кілія Одеської області підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 21 від 10.05.2012 року. Витрати на пальне у сумі 2099,76грн. підтверджені чеками № 8435, № 7076, № 39233, б/н від 18.05.2012 року. На суму 1 650,43грн. на підставі авансового звіту № 85 від 31.08.2012 року. Перебування у відрядженні підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 36/1 від 27.08.2012 року. Витрати на пальне у сумі 1006,63грн. підтверджені чеками № 144115, б/н від 30.08.2012 року. На суму 619,20грн. на підставі авансового звіту № 98 від 24.10.2012 року. Перебування у відрядженні підтверджене посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу № 44 від 22.10.2012 року. Витрати на стоянку автомобіля підтверджені чеком б/н від 22.10.2012 року. (т.2 а.с.41-163)

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, позивачем надані всі підтверджуючі документи щодо фактичних витрат осіб, які були відрядженні та які засвідчують вартість цих витрат у вигляді фіскальних чеків на пальне та на стоянку автомобіля, договорів про надання послуг.

Підпунктом 4.2.9 «г» п.4.2 ст.4 Закону № 889 та п.п.164.2.17 «г» п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, про порушення яких відповідачем констатується в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, до бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб віднесено дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом та цим розділом.

Судом не приймаються доводи представника відповідача, що позивачем згідно авансових звітів встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб від працедавця як додаткове благо у вигляді компенсації витрат на стоянку автомобіля, проживання, не придбання бензину, оскільки із аналізу вищевикладених вимог податкового законодавства вбачається, що суми які отримані від роботодавця під авансові звіти на відрядження та витрати яких підтверджені документально, оподаткування не підлягають.

Представник відповідача не надав суду доказів, які б свідчили, що позивачем у ході документальної перевірки не надавались документи на підтвердження витрат на відрядження. Доводи відповідача та висновку акту перевірки про заниження позивачем податку на доходи з фізичних осіб спростовані в ході судового розгляду справи.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих розрахункових та інших первинних документів, а також зв'язок відряджень працівників з основною діяльністю позивача, суд переконаний, що висновок акту перевірки про порушення норм Закону України «Про податок з фізичних осіб» та Податкового кодексу України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб за перевіряємий період є помилковим, а збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з урахуванням штрафної санкції - протиправним.

За таких підстав суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 07.08.2013 року № 0000651702 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, доводи відповідача про не підтвердження витрачання коштів на відрядження у виробничих цілях не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Спільне Українсько-Американське підприємство Промтехвод».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство Промтехвод» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.08.2013 року № 0000651702 яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 99 289,49грн. з якої основний платіж 82 857,41грн. та штрафна санкція 16 432,08грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Американське підприємство Промтехвод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 198 гривень 59 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова