Постанова

від 09.12.2013 по справі 826/14145/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2013 року справа № 826/14145/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклайн»

про стягнення адміністративно-господарські санкції у розмірі 15 883,00грн.

та пеню у сумі 340,26грн., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклайн» про стягнення адміністративно-господарські санкції у розмірі 15 883,00грн. та пеню у сумі 340,26грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, що наданий відповідачем до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 32 особи. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875 (далі - Закон № 875) у 2012 році на ТОВ «Стеклайн» повинно бути працевлаштований 1 інвалід, фактично за даними звіту, інваліди не працювали. Звіти за ф.3-ПН «Звіт про наявність вакансій» протягом 2012 року із вільними вакансіями для інвалідів відповідач не подавав. Отже, відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інваліда. Згідно розрахунку, сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році становить 15 883,00грн. Відповідачем адміністративно - господарські санкції несплачені, тому на підставі ч. 2 ст. 20 Закону № 875 та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати, тягне за собою нарахування пені, яка складає 340,26грн. Таким чином, з урахуванням пені, позивач просить стягнути суму у розмірі 16 223,26грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Відповідно Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року, Фонд соціального захисту інвалідів, як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стеклайн», зареєстроване як юридична особа Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 26.03.2007 року № 10701020000027212, ідентифікаційний код 34981183, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою АБ № 687591 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. (т.1 а.с.44-47).

До Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідачем подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік за формою № 10-ПІ від 25.01.2013 року в якому середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 32 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників складає 508,2тис.грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 15 883,00грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 15 883,00грн. (т.1 а.с.6)

Відповідно до ч.1 ст.17 закону № 875, підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Стаття 19 Закону № 875 встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, абзацом першим якої встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частинами першою - третьою статті 20 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, на підприємстві у відповідача в 2012 році працювала 1 особа інвалід, а саме ОСОБА_1, який був прийнятий на постійну роботу на ТОВ «Стеклайн» слюсарем з 09 лютого 2011 року, про що свідчить наказ № 14-к від 08.02.2011 року «Про прийняття на роботу». В подальшому наказом від 08.06.2012 року № 42-к «Про внесення змін до штатного розкладу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи» ОСОБА_1 був переведений за його згодою на посаду техніка з експлуатації та ремонту устаткування. (т.1 а.с.55-56)

Згідно копії витягу із трудової книжці ОСОБА_1 він до теперішнього часу працює на ТОВ «Стеклайн» на посаді техніка з експлуатації та ремонту устаткування. (т.1 а.с.63-65)

На підтвердження інвалідності робітника ОСОБА_1 представником відповідача надана до матеріалів справи копія довідка серії КИЕ-Р-82 № 104283 лікарняно-трудової експертної комісії із якої вбачається, що зазначену особу освідчено 13.03.1985 року та визнана інвалідом з дитинства третьої групи. (т.1 а.с.66)

Крім того, представником відповідача до матеріалів справи надані табелі обліку використання робочого часу за період січень - грудень 2012 року щомісяця, із яких встановлено, що дійсно ОСОБА_1 протягом вказаного періоду працював на посаді слюсаря, а з червня 2012 року на посаді техніка з експлуатації та ремонту устаткування, про що йому за робочі дні відмічалися « 8» та кількість днів відпрацьовано за місяць. ОСОБА_1 щомісяця нараховувалася заробітна плата з нарахуванням всіх встановлених законодавством податків та зборів, про що свідчать розрахункові відомості за період січень - грудень 2012 року. (т.1 а.с.68-109)

Також, представником відповідача надані звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за період січень - грудень 2012 року в додатку 6 до яких «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» зазначена працююча особа ОСОБА_1 на нарахована йому заробітна плата та сума єдиного внеску за звітний місяць. (т.1 а.с.110-244)

З метою підтвердження фактичного перерахування грошових коштів позивачем в рахунок сплати податків і зборів, заробітної плати, до суду представником відповідача надані банківські виписки по рахунку товариства в АТ «УкрСиббанк» за звітний період та відомості нарахування коштів за січень - грудень 2012 року на карткові рахунки співробітників. (т.2 а.с.1-68)

На підставі вищевикладеного вбачається, що на підприємстві відповідача за спірний період 2012 рік фактично працювала на постійній роботі в штаті одна особа інвалід - ОСОБА_1

Суд вважає за доцільним зазначити, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідач звертався до керівника позивача із заявою від 16.08.2013 року вих.№ 66 в якій зазначив, що дані в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік вказані помилкові дані та просив надати допомогу по виявленню помилки та можливості по її усуненню. Додатком до заяви наданий вказаний звіт за 2012 рік в якому зазначена середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1 і відсутня сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. (т.1 а.с.40-43)

У зв'язку з тим, що відповідачем вжито усіх залежних заходів та фактично утворено 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів за звітний період 2012 рік, на нього не може бути покладена відповідальність у вигляді штрафу за помилкові дані в звіті які не відповідають фактичному стану справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеклайн» про стягнення адміністративно-господарські санкції у розмірі 15 883,00грн. та пеню у сумі 340,26грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова