Ухвала

від 04.11.2013 по справі 820/5232/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 р.Справа № 820/5232/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обсуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2013р. по справі № 820/5232/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків`янка"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обсуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: - скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.06.2013р. №0000304200 про збільшення Публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "Харків'янка" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 164 751,25 грн., у т.ч. за основним платежем - 131 801,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 32 950,25 грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС, у повному обсязі; - скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.06.2013р. №0000314200 про збільшення Публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "Харків'янка" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 205 940,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 164 752,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 41 188,00 грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС, у повному обсязі.

В обґрунтування позову зазначив, що позивачем додержано встановленого порядку формування податкового кредиту та витрат за спірними господарськими операціями. Після одержання від контрагента належним чином оформлених податкових накладних позивач відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому контрагенту у складі ціни виконаних робіт відповідно до вимог податкового законодавства. Крім того, позивачем, на його думку, правомірно враховано витрати по придбанню послуг з виконання ремонтних робіт у контрагента, що підтверджується первинною документацією.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 року адміністративний позов Публічного Акціонерного Товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 14.06.2013р. №0000304200 про збільшення Публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "Харків'янка" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 164 751,25 грн., у т.ч. за основним платежем - 131 801,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 32 950,25 грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 14.06.2013р. №0000314200 про збільшення Публічному акціонерному товариству "Кондитерська фабрика "Харків'янка" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 205 940,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 164 752,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 41 188,00 грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС. Стягнуто з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, юридична адреса: 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 29) на користь Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" (код ЄДРПОУ 30377900, адреса місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Коцарська, 24/26) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права, а саме: ст..7, 9, 11, 86, 159 КАС України, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2013року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі за текстом - СДПІ ВПП ДПС) на підставі наказу №329 від 03.06.2013р. та направлення №347 від 04.06.2013р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача. За результатами вказаної перевірки складено акт №334/42.0-10/30377900 від 10.06.2013р.

Відповідно до висновків акту перевірки №334/42.0-10/30377900 від 10.06.2013р. позивачем порушено наступні вимоги податкового законодавства:

-ст.3, п.п.7.4.1, 7.4.4, п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість:

за період травень 2012 року - на суму ПДВ 59378,52 грн.

за період червень 2010 року - на суму ПДВ 74423,03 грн.

усього - на суму 131801,55 грн.

-п.3.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого при виконанні вищевказаного договору, який не спричиняє реального настання правових наслідків, завищено витрати на суму 659007грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2010 рік на загальну суму 164572 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення:

-№0000304200 від 14.06.2013р., яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 164 751,25 грн., у т.ч. за основним платежем - 131 801,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 32 950,25 грн.;

-№0000314200 від 14.06.2013р. яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 205 940,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 164 752,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 41 188,00 грн.

Відповідно до акту перевірки №334/42.0-10/30377900 від 10.06.2013р. (стор. 15-17 акту) мотивами на підставі яких відповідач прийшов до висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Спецтрубомонтаж" (податковий номер 31939034) є: висновки ВПМ у Дзержинському районі м. Харкова, щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення фінансово-господарських операції по підприємству ТОВ "Спецтрубомонтаж" за 2010р. та січень 2013 року, яким встановлено:

- неможливість підтвердження знаходження підприємства за адресою місцезнаходження, про що 26.02.2013р. складено довідку про не встановлення підприємства за адресою реєстрації. На дату складання акту перевірки суб'єкт господарювання має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням (з 26.02.2012р.);

-неможливість встановлення та опитування керівника ТОВ "Спецтрубомонтаж", який був відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства у період січень-грудень 2010 року;

-на запит про надання пояснень та їх документального підтвердження підприємство, станом на 19.03.2013 р., відповіді не дало. При проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Спецтрубомонтаж" встановлено, що податковий кредит сформований у зв'язку з відносинами ТОВ "Дом і К", знятий відповідно до актів нікчемності фінансово-господарських операцій.

А також, Акт №5342/23-104/33900040 від 02.12.2010р. "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дом і К" (код ЄДРПОУ 33900040) з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 04.11.2010р. валютного законодавства за період 01.10.2007р. по 04.11.2010р." та Акт №117/23-104/33900040 від 10.03.2011р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Дом і К" (код ЄДРПОУ 33900040) з питань визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 05.11.10р. по 31.12.10 р. де встановлені ознаки нікчемності"

Інших обставин, щодо здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів із зазначеним контрагентом, відповідачем в акті перевірки №334/42.0-10/30377900 від 10.06.2013р. не вказано.

Відповідно до встановлених податковим органом порушень ПАТ "Кондитерська Фабрика "Харків'янка" Закону України "Про податок на додану вартість", на підставі яких винесено податкове повідомлення-рішення №0000304200 від 14.06.2013р., суд виходить з наступних обставин.

Згідно з п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Згідно з ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Податкові накладні, що були складені контрагентом позивача містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р..

Отже, позивачем були дотримані вимоги чинного законодавства та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від контрагента фінансово-господарських операцій.

Суд вважає, що господарські операції вчинені платником податку не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. Позивачем, з метою підтвердженням дійсності господарської операції, надано до суду первинні документи.

Відповідно до взаємовідносин ТОВ "Спецтрубомонтаж" .

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та контрагентом укладено договір підряду №01/04-10 від 01.04.2010р. та додаткову угоду від 05.04.2010р. (т.1 а.с.41-45). Для виконання зазначеного договору було розроблено технічні завдання (т.1 а.с. 46-47)та кошторисну документацію (т.1 а.с.48 -66). Прийняття виконаних робіт за договором №01/04-10 від 01.04.2010р. підтверджується актом приймання виконаних робіт (т.1 а.с.67-70).

У подальшому був укладений договір підряду №04/05-10 від 04.05.2010р. (т.1 а.с.71-73). З метою виконання договору розроблено кошторисну документацію (т.1 а.с.74-86). Прийняття виконаних робіт за договором №04/05-10 від 04.05.2010р. підтверджується актом приймання виконаних робіт (т.1 а.с.87-90).

На виконання вимог податкового законодавства контрагентом були видані податкові накладні, які позивач включив до складу податкового кредиту відповідних періодів, №90 від 13.05.2010р. на загальну суму 100000,00 грн., №95 від 20.05.2010р. на загальну суму 256271,11 грн., №134 від 18.06.2010р. на загальну суму 359318,54 грн., №135 від 20.06.2010р. на загальну суму 75219,62 грн. (т.1 а.с. 91-94).

Оплата робіт здійснювалася у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи (т.1 а.с.106-146), відповідачем не спростовується.

Крім того, позивачем до суду надано Ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України Серії АВ за №490043 від 28.08.2009р., що видана ТОВ "Спецтрубомонтаж" та надає останньому право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури. Строк дії ліцензії з 25.08.2009р. по 25.08.2012р., тобто на момент виконання робіт ліцензія була чинною.

Відповідно до рішення Верховного суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено ст.3, п. п. 7.4.1 п.п.7.4.4 п. 7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, правомірно сформовано податковий кредит та включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від контрагента фінансово-господарської операції, тому податкове повідомлення - рішення №0000304200 від 14.06.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 164 751,25 грн., підлягає скасуванню.

Відповідно до виявлених порушень п.3.1, п.5.1, п.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України від 28.12д994 №334/94ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено валові витрати, на підставі чого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000314200 від 14.06.2013р. суд виходить з наступних обставин.

Положеннями п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі за текстом - Закону №334/94-ВР) передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених Законом.

Згідно з п. 5.3. ст.5 Закону №334/94-ВР, не включаються до складу валових витрат витрати на: Потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.; Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону; Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб. Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку. У разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України "Про податок на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено правомірність віднесення позивачем витрати до складу валових витрат та амортизаційних нарахувань, оскільки всі витрати були здійсненні для придбання товарів та послуг для подальшого їх використання у господарській діяльності, а також для поліпшення основних фондів позивача, що підтверджується первинною документацією, яка була розглянута вище.

Доводи відповідача про порушення порядку заповнення первинних документів, що не спричиняє реального настання правових наслідків та не може бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників та валових витрат, при фактичному здійснення ремонтних робіт, суд вважає безпідставними.

Посилання відповідача про невідповідність рахунків - фактур вимогам п. 2.1 - 2.16 Положення № 88, є необґрунтованим, оскільки рахунок - фактура не є первинним документом у розумінні ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який засвідчує факт здійснення господарської операції.

Щодо оформлення первинних документів:

У капітальному будівництві для оформлення виконаних будівельних робіт між сторонами використовуються специфічні форми первинної облікової документації, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва в Україні "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" від 04.12.2009 р. № 544 (далі - Наказ № 544), якими є: - №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт"; - №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Дослідження Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт дозволяє зробити висновок, що вони містять всі необхідні реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", зокрема:

- наведені найменування сторін ("Заказчик" - ЗАО "Кондитерская фабрика "Харьковчанка", "Генподрядчик" - ООО "Спецтрубомонтаж");

- вказані посади осіб ("Генподрядчик" - директор Воскобойников В.Н., "Заказчик" - Председатель Правлення Добровольский В.С).

Підписи керівників сторін засвідчені печатками, що містять дані про коди ЄДРПОУ сторін.

Отже, враховуючі наведене, первинні документи (Акти приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт) оформленні із дотриманням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, проведення господарських операцій між ГОВ "Спецтрубомонтаж" та ПАТ "КФ "Харків'янка" підтверджено належними первинним документами, що не мають дефектів в їх оформленні та є підставами для відображення в обліку позивача.

Доводи податкового органу про обов'язкову наявність реквізитів, передбачених п. 2.1 - 2.16 Положення № 88, у локальних кошторисах (форма 4), підсумкових відомостях, в технічних завданнях, є безпідставними, оскільки наведеними документами не підтверджується факт проведення господарських операцій, а вказуються відомості про об'єкт та визначаються дані про заплановані (понесені) витрати.

Надані позивачем документи у сукупності підтверджують фактичне проведення операцій. Належні докази зворотнього податковим органом не надано.

З приводу висновків акту перевірки №334/42.0-10/30377900 від 10.06.2013р. суд зазначає наступне.

Висновки про відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Спецтрубомонтаж" зроблено у лютому 2013 року. Однак у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців записів про це не здійснено. Проте, фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентом відбувалися у 2010 році, тому відсутність за місцезнаходженням ТОВ "Спецтрубомонтаж" у 2013 році не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій здійснених у 2010 році.

Висновки про неможливість здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Дом і К" не доводять неможливості реального проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Спецтрубомонтаж".

Отже, викладені фахівцями СДПІ ВПП ДПС у акті перевірки №334/42.0-10/30377900 від 10.06.2013р. висновки не підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що висновки викладені в акті перевірки №334/42.0-10/30377900 від 10.06.2013р. є необґрунтованими, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2013р. по справі № 820/5232/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013 р.