Ухвала

від 26.11.2013 по справі 820/7775/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р.Справа № 820/7775/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/7775/13-а

за позовом Приватної фірми "Олімп"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2013 р. №0001332220 та №0001342220 у повному обсязі.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки акту перевірки про нереальність господарських операцій не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача. Вважає, що у зв'язку із наведеним, винесенні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. адміністративний позов Приватної фірми "Олімп" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001332220 від 16.05.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 7854,00 грн., з яких 5236,00 грн. за основним зобов'язанням та 2618,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001342220 від 16.05.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 8247,00 грн., з яких 5498,00 грн. за основним платежем та 2749,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Стягнуто з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, юридична адреса: 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 29) на користь Приватної фірми "Олімп" (код ЄДРПОУ 24278993, адреса місцезнаходження: 61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8) витрати зі сплати судового збору у розмірі 161,01 грн. (сто шістдесят одна гривня одна копійка).

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме: п.138.1, п.138.8 Податкового Кодексу України № 2755- VI від 02.12.2010 року та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідач 08.04.2013р. направив на адресу позивача запит про надання інформації за №3733/10/15.3-22, в якому просив надати інформацію та підтверджуючі документи по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Стироплен" за травень 2012 року.

На запит податкового органу позивач листом №3 від 16.04.2013р. (а.с.107) надав пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ "ТД "Стироплен" за травень 2012 року разом з документальним підтвердженням.

Начальником ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області, з посиланням на приписи п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, винесено наказ №647 від 18.04.2013р. (а.с.109) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПФ "Олімп" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Стироплен" за травень 2012 року, із зазначенням періоду проведення перевірки - з 18.04.2013р. по 19.04.2013р. Згідно матеріалів справи наказ №647 позивач отримав 18.04.2013р.

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області на підставі наказу №647 від 18.04.2013р. та направлень від 18.04.2013р. за №707, 708, 709 в період з 18.04.2013р. по 19.04.2013р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Стироплен" за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях.

В результаті проведеної перевірки був складений акт №1610/2220/24278993 від 22.04.2013р. (а.с.8-19).

Відповідно до висновків акту перевірки №1610/2220/24278993 податковим органом встановлено порушення позивачем наступних положень податкового законодавства:

1) п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 5236,00 грн., в тому числі за травень 2012 року у сумі 5236,00 грн.

2) п.138.1.1. ст.138 та п.138.8 ст.138 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5498,00 грн., у т.ч. за ІІ квартал 2012 року у сумі 5498,00 грн.

Підставою для таких висновків відповідача (стор.6 акту) став акт ДПІ у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби №236/22-50/35872120 від 11.04.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД "Стироплен" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період лютий-грудень 2012 року.

Інших обставин здійснення господарської діяльності та підстав для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із зазначеним вище контрагентом, відповідачем в акті перевірки №1610/2220/24278993 від 22.04.2013р. не вказано.

Відповідно до висновків акту перевірки №1610/2220/24278993 від 22.04.2013р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001332220 від 16.05.2013р. (форма Р), яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 7854,00 грн., з яких 5236,00 грн. за основним зобов'язанням та 2618,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

- №0001342220 від 16.05.2013р. (форма Р), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 8247,00 грн., з яких 5498,00 грн. за основним платежем та 2749,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Щодо встановлених податковим органом порушень п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України, суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Згідно з ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ТОВ "ТД "Стироплен" укладено договір купівлі-продажу №27/04-04 від 27.04.2012р. (а.с.35-36), предметом якого є купівля-продаж галантерейної фурнітури, тканин та фарб для нанесення логотипу.

Згідно з ст.201 Податкового кодексу України ТОВ "ТД "Стироплен" були видані податкові накладні, які позивач включив до складу податкового кредиту відповідних періодів: №43 від 07.05.2012р. на загальну суму 21856,56 грн., у т.ч. ПДВ - 3642,76 грн. та №51 від 11.05.2012р. на загальну суму 9561,30 грн., у т.ч. ПДВ - 1593,55 грн. (а.с.46-47).

Отримання товару підтверджується видатковими накладними №07/05 від 07.05.2012р. та №11/05 від 11.05.2012р., довіреностями №119 від 07.05.2012р., №120 від 11.05.2012р. та журналом реєстрації довіреностей (а.с. 41-43).

З огляду на невеликий обсяг товару, його транспортування здійснювалось директором ПП "Олімп" Даниленко В.В. на автомобілі, орендованому за договором №03/03-12 від 03.01.2012 року (а.с. 48, 126, 127).

Виконання умов зазначеного договору у частині розрахунків проводилися у безготівковій формі, що підтверджується виписками з рахунку від 12.06.2012р. на загальну суму 12400,00 грн. та від 07.06.2012р. на загальну суму 15855,76 грн. (а.с.44-45).

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагента податкових накладних, та про необґрунтованість висновків акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту. При цьому колегія зазначає, що доказів які б спростовували данні документів позивача, податковим органом не надано.

З огляду на те, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту - для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Щодо порушень п.138.1.1 ст.138, п.138.8 ст.138 ПК України, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями п.п.14.1.27, п.14.1 ст.14 ПК України витратами вважається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з положеннями ПК України. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріалами справи підтверджено правомірність віднесення позивачем витрат до складу валових витрат та амортизаційних нарахувань, оскільки всі витрати були здійсненні для придбання товарів та послуг для подальшого їх використання у господарській діяльності, а також для поліпшення основних фондів позивача, що підтверджується первинною документацією, яка була розглянута вище.

В акті перевірки №1610/2220/24278993 від 22.04.2013р. відповідач посилається на висновок іншого акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби №236/22-50/35872120 від 11.04.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТД "Стироплен" щодо відсутності факту реального вчинення останнім господарських операцій. Інших обставин господарської діяльності та мотивів на підставі яких відповідач дійшов висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом у акті перевірки позивача не зазначено.

Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту №1610/2220/24278993 від 22.04.2013р. не були встановлені вищевказані обставини, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.

Як слідує з акту перевірки №1610/2220/24278993 від 22.04.2013р., первинні документи як позивача, так і його контрагента щодо здійснення господарських операцій відповідачем досліджувались, однак не було зазначено недоліків таких документів та не вказано конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій у травні 2012 року.

Відповідно до п.п. 4.4 п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011р. за №236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами держаної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.06.2011 р. №236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким не передбачена можливість висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. При цьому, іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачено.

Згідно з частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи.

Враховуючи, що твердження відповідача про відсутність реальних господарських відносин між позивачем та ТОВ "ТД" Стироплен" не підтверджені належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту товару, невикористання придбаного товару в господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2013р. по справі № 820/7775/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 02.12.2013 р.