Ухвала

від 18.10.2006 по справі 22-8136/2006

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-8136/2006 Категорія -2

Справа №22-8136/2006 Категорія -2

Головуючий по 1-й інстанції: суддя -

Пикалова Н.М., Доповідач: суддя - Стратіло

В.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2006 року                                                                   м. Донецьк

Апеляційний  суд

Донецької  області у  складі 

головуючого:  судді Краснощокової

Н.С., суддів: Стратіло В.І, Єлгазіної Л.П., при секретарі Андрусь B.C., з участю

позивача ОСОБА_1, представника відповідача Грищенко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні у приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької

області від 27 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління

містобудування та архітектури міста Краматорська про стягнення грошової

допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку,

відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

Краматорського міського суду від 27 червня 2006 року відмовлено у задоволенні

позову ОСОБА_1 до відповідача про стягнення

грошової допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки

розрахунку, відшкодування моральної шкоди.

У своєму позові, який ОСОБА_1 подав до суду 04.05.2006 року, він вказував,

що ІНФОРМАЦІЯ_2. був прийнятий на роботу в Управління архітектури та

містобудування м. Краматорська на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі наказу про

прийняття на роботу від ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Краматорської міської ради від 29.11.2005 року управління архітектури та

містобудування реорганізовано в управління містобудування та

архітектури.

Наказом НОМЕР_1

його було звільнено з вказаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України за

скороченням штату у зв'язку з ліквідацією госпрозрахункового підрозділу

Управління містобудування та архітектури з

14 березня 2006 року.

Він є особою,

яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ( категорія 1) і відповідно

з п.7 ст.20 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на допомогу у

розмірі трикратної середньомісячної заробітної

плати, яка не була йому сплачена при" звільненні.

Просив

постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь вказану

грошову допомогу у розмірі 3519,14 грн., середній заробіток за весь час

затримки розрахунку, виходячи з середньоденного заробітку 76,05 грн., витрати

на юридичну допомогу у розмірі 100 грн., а також моральну шкоду у розмірі 2000

грн.

Відмовляючи у

задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дійсно позивача

звільнено на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією

госпрозрахункового підрозділу Управління містобудування та архітектури. При

цьому суд врахував те, що правонаступників госпрозрахункового підрозділу немає.

За його борги сплачувати нікому. Позивача було звільнено 14 березня 2006 року,

а до суду він звернувся тільки 04.05.2006 року. Суд не мав можливості залучити

до справи госпрозрахунковий підрозділ як співвідповідача, бо нема його

належного оформлення як юридичної особи.

Суд також

зазначив, що вважає необхідним стягнути на користь держави з позивача чудовий

збір - 59,50 грн. і ЗО гри. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи у відповідності до ст.88 ЦПК України.

У апеляційній

скарзі ОСОБА_1 посилаючись на ті ж обставини, що і у позовній заяві, вказував,

що вважає рішення незаконним, необгрунтованим., оскільки були порушені норми

матеріального і процесуального права.

Просив рішення

суду скасувати і постановити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Заслухавши

доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали

цивільної справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, апеляційний

суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає

скасуванню з таких підстав.

Відповідно до

ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним

є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив

справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і

всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх

вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому

засіданні. З матеріалів справи вбачається, підтверджено матеріалами справи, що

15.07.2003 р. позивач   був  прийнятий на 

роботу   в   Управління архітектури

та містобудування м. Краматорська на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі наказу про прийняття на роботу від ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Краматорської

міської ради від 29.11.2005 року

управління архітектури та містобудування реорганізовано в управління

містобудування та архітектури.

Наказом НОМЕР_1 його було звільнено з вказаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штату у зв'язку з ліквідацією госпрозрахункового підрозділу

Управління містобудування та архітектури з 14 березня 2006 року.

Суду першої інстанції слід було врахувати, що відповідно до чинного трудового законодавства одним з видів зміни в організації

праці п. 1 ст.4-КЗпП називає ліквідацію підприємства. Ліквідація також

логічно пов'язана з скороченням чисельності

та штату працівників. При ліквідації вся

чисельність робітників скорочується ( на 100 відсотків), увесь штат працівників

ліквідується.

Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, при якій припиняються

всі її права та обов'язки.

Порядок ліквідації також

передбачений нормами законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що юридичну особу, де працював позивач, ліквідовано

і її немає, за борги цієї юридичної особи сплачувати нікому.

Однак з такими висновками погодитись не можна, оскільки вони суперечать

матеріалам справи.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно з рішенням Краматорської

міської ради від 29.11.2005 року було реорганізовано управління архітектури та містобудування в управління містобудування та архітектури і затверджено Положення про управління

містобудування та архітектури ( а.с.34).

Відповідно з

п.1.7 та п.1.8 Положення про управління містобудування

та архітектури вказане управління утримується за рахунок коштів міського бюджету, а ліквідація та реорганізація його

здійснюється на підставі рішення міської ради (ас. 18).

З матеріалів справи вбачається, що рішення про ліквідацію управління містобудування та архітектури міська рада не

приймала.

Крім того, згідно з довідки начальника відділу статистики у м. Краматорську

станом на 07.09.2006 року під ідентифікаційним кодом № 02498332 зареєстровано

Управління містобудування та архітектури.

За таких обставин висновок суду першої інстанції відсутність юридичної

особи, яка несе відповідальність перед позивачем є передчасним і таким, що не ґрунтується на матеріалах справи. Крім того,

розглядаючи справу- суд не врахував, що Управління утримується за рахунок коштів місцевого бюджету,

а ліквідується тільки на підставі рішення міської ради і не притяг до

участі у справі Краматорську міську раду,

вирішивши тим самим питання про її права та обов'язки, що відповідно до ч.4 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для с касування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Допущені судом й

інші порушення. Так, стягуючи з позивача судовий

збір у розмірі 59 грн. 50 коп. та ЗО грн. на інформаційно-технічне забезпечення

позову, суд не звернув увагу на те, що позивач є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській А ЕС (категорія 1), а відповідно до п.18 ст.4 Декрету Кабінету

Міністрів України від 21 січня 1993

року № 7-93 „Про державне мито" від сплати державного мита звільняються громадяни, віднесені до категорій 1

і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При новому розгляді справи суду слід усунути вказані порушення і вирішити

спір у відповідності з вимогами закону.

Керуючись ст.ст.301,303,304,п.5 ст.307, п.4 ст.ЗП, 315,317,319 ЦПК України,

апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 червня 2006 року скасувати і справу направити на новий

розгляд до того ж суду іншим складом суду. Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту

набрання нею чинності безпосередньо до суду касаційноіцнстанції.